Президент України програє битву з непохитною, покритою мороком політичною системою, яку він був обраний знищити.
Про це йдеться у статті американського видання Bloomberg.
Перебування Володимира Зеленського при владі півтора роки є провальним, так як реформи, які були проведені після повалення в 2014 році прокремлівського лідера України, зупиняються. Через його недосвідченість – сорокадворічний Зеленський був популярним телевізійним коміком до того, як став президентом – цей відкат назад ставить під сумнів майбутнє нації, яка десятиліттями грала непомірну роль в геополітиці, неодноразово стаючи ареною, на якій зі змінним успіхом борються Захід і Росія.
Читайте також: Між Росією і США. Україні потрібна сила, яка відстоюватиме національні інтереси
Нинішнє протистояння звело Зеленського і Конституційний суд, який скасував антикорупційне законодавство, що має ключове значення для потоку іноземної допомоги розмірами в мільярди доларів, а також для безвізових поїздок українців до Європейського Союзу. Спроба звільнити їх закінчилася нічим, підкреслюючи падаючий авторитет президента. Надії на реанімацію замороженого кредиту МВФ у розмірі 5 мільярдів доларів, націленого на пом’якшення пандемії covid-19, практично згасли на цьому тижні.
Зеленський «грає в небезпечну гру, яка відмінно демонструє його нездатність керувати політичними процесами», написав по електронній пошті Марк МакНамі, провідний спеціаліст по Європі дослідницької та консультаційної фірми Ducker Frontier: «У структурному плані країна залишається практично незмінною: керованою олігархами, з парламентом і судовою системою, пронизаними корупцією і зовнішнім впливом».
Як заявив офіс Зеленського, спроба перезавантаження Конституційного суду необхідна для відновлення суспільної довіри. Парламент прийняв або розглядатиме більше десятка законопроектів, спрямованих на врегулювання кризи, створеного суддями суду, відповіли виданню Bloomberg по електронній пошті.
Однак боротьба зі старою гвардією затухала ще до початку юридичної сутички.
Незважаючи на критику відсутності притягнення до відповідальності за часів його попередника, за каденцію Зеленського жоден високопоставлений чиновник теж не був посаджений. Найняті реформатори, найняті для того, щоб покінчити з пострадянською політикою в цій країні, були відкинуті в сторону в ході перестановок в уряді, а деякі західні члени наглядових рад західних компаній були звільнені.
Нездатність рішуче порвати з минулим впливає на народну підтримку, яка лише кілька місяців тому змагалася з підтримкою Володимира Путіна в Росії. Його партія також зазнала втрат: на місцевих виборах вона зазнала фіаско. Листопадове опитування громадської думки показало, що проросійський опонент користувався найбільшою підтримкою виборців по всій країні – що вказало на те, що Кремль як і раніше здатний відновити свою присутність, не дивлячись на окупацію Криму та розпалювання триваючої сьогодні війни. Респонденти окремого соцопитування, результати якого були опубліковані на цьому тижні, оголосили Зеленського «розчаруванням №1» серед українських політиків у 2020 році.
«Лазівки в законодавстві»
Для багатьох цей занепад нагадує президента Віктора Ющенка – лідера Помаранчевої революції 2004 року, чия проєвропейська адміністрація намагалася підвищити транспарентність, але стала жертвою внутрішніх чвар. Зрештою влада перейшла до прихильника Росії Віктора Януковича, який заклав основи для наступного повстання, що сталося в Україні десять років потому, у міру того, як він привласнював до 100 мільярдів доларів.
«Зеленський не може подолати корупцію, оскільки вона являє собою систему умілих схем, заснованих на лазівках в законодавстві, – сказав Михайло Косів, 85-річний колишній законодавець, який боровся з комуністичним режимом до його падіння в 1991 році. – Потрібен величезний досвід і знання, яких у Зеленського – як у політичного новачка – немає».
Замість цього Зеленський покладається на радників, хоча багато хто з них родом з його колишнього життя в шоу-бізнесі і так само не знайомі з державним управлінням. Підтримка з-за кордону також скоротилася, а президент США Дональд Трамп мало цікавився Україною, крім тем, пов’язаних з його імпічментом. Ймовірно, це зміниться. Новообраний президент Джо Байден неодноразово відвідував Київ при президенті Бараку Обамі, переконуючи законодавців проголосувати за реформи. У 2015 році він згадував загиблих протестувальників, заявивши парламенту, що «їхні жертви тепер, чесно кажучи, – це ваш обов’язок».
Однак, Зеленському потрібно більше, ніж просто відновлення фокусування з Вашингтону. Загальновизнано, що частина його власної партії знаходиться під управлінням його колишнього бізнес-партнера мільярдера Ігоря Коломойського, який посварився з минулим урядом через націоналізацію Приватбанку, і щодо якого ФБР здійснює розслідування шахрайства.
Незважаючи на те, що партія Зеленського контролює більшість парламентських місць, парламент в цьому місяці кинув йому виклик, відмовившись повністю відновити законодавство про декларування активів чиновниками, необхідного західними донорами. Йому також була потрібна допомога опозиції для прийняття бюджету, а суди нижчих інстанцій регулярно ігнорують продавлений ним закон, спрямований на захист відчуження Приватбанку державою.
Президент міг би звернутися за підтримкою до вулиці, яяк рішуче робив це у минулому: вже мали місце демонстрації, що звинувачували суддів Конституційного суду в тому, що вони виконують вказівки олігархів. Однак цей шлях загрожує небезпеками. Руслан Рябошапка, колишній співробітник «Трансперенсі інтернешнл» і перший генеральний прокурор, призначений Зеленським, вважає, що його колишньому босу слід оновити свою команду, щоб повернути свої плани в потрібну колію. Він згадує, що під час їхніх перших зустрічей існувало «бажання викорінити корупцію». У той же час, він попереджає, що Зеленський змінився після початкового шквалу реформ, які сподобалися виборцям і інвесторам, стверджуючи, що «щось зламалося і його погляди почали поступово змінюватися». Сорокачотирирічний Рябошапка більше не виявляє оптимізму з приводу Зеленського.
«Замість того, щоб боротися з олігархами, він вибрав мирне співіснування з ними, – сказав він. – 2020 рік став ще одним роком втрачених надій і можливостей».
Читайте також: “Зеленський у бішенстві”. Як Рада на мізері підтримала Шкарлета, але провалила Вітренка
