Politerno > Статті > Україна і світ > “Зеленський у бішенстві”. Як Рада на мізері підтримала Шкарлета, але провалила Вітренка

“Зеленський у бішенстві”. Як Рада на мізері підтримала Шкарлета, але провалила Вітренка

  • 18 Грудня, 2020
  • 1120 Переглядів
  • 0

У четвер, 17 грудня, депутати провели важливі голосування щодо призначень в уряд.

Кабінет міністрів Дениса Шмигаля поповнився міністром агрополітики і продовольства Романом Лещенком і тепер уже офіційним – без приставки “в.о.” – міністром освіти Сергієм Шкарлетом.

А ось кандидатуру колишнього топ-менеджера “Нафтогазу” Юрія Вітренка на посаду першого віце-прем’єра – міністра енергетики депутати “прокотили”, хоча голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія і пообіцяв “мобілізувати голоси” під це призначення вже у січні.

Чому так сталося – у матеріалі. 

Компроміс з аграріями

Найлегшим був процес голосування щодо призначення на посаду міністра агрополітики і продовольства Романа Лещенка, який до цього моменту очолював Держслужбу з питань геодезії, картографії та кадастру – ключове відомство в питанні відкриття ринку землі.

32-річний Лещенко народився в родині фермерів. З 19 років, навчаючись на юридичному факультеті КНУ ім. Шевчнка, він паралельно працював головним юридичним консультантом сільськогосподарського холдингу OSD Group, потім заснував “Український аграрний центр”, займався аграрним консалтингом і очолював компанію “Агродар”, яка управляє сільськогосподарськими угіддями загальною площею понад 3 тисячі гектарів.

Призначенню Лещенка міністром передувало прийняття закону, яким ПДВ для аграріїв знизили до 14%. За задумом авторів, таким чином вони підтримали сільськогосподарське виробництво в Україні, адже чим менше податкове навантаження на виробників с/г продукції, тим нижчою буде вартість сировини для переробників такої продукції. Таке рішення вітав і сам майбутній міністр. При цьому противники закону заявляли, що він порушує зобов’язання України щодо Угоди про асоціацію з ЄС.

Голосування за цей закон було умовою голосування за кандидатуру Лещенка з боку аграрного лобі в Раді. 

За його призначення проголосували 242 депутати, в тому числі 192 представника “Слуги народу”, 6 депутатів від ОПЗЖ, 2 депутата від “Батьківщини”, 20 членів “За майбутнє”, 15 – “Довіри” і 6 позафракційних. 

А ось в “Євросолідарності” призначення Лещенка пояснили тим, що в березні 2019 року він був одним з донорів виборчої кампанії Зеленського. За словами Олексія Гончаренка, Лещенко пожертвував майбутньому президентові 1,6 млн гривень, за що Зеленський його і віддячив міністерським портфелем. 

За словами джерел в Кабміні, Роман Лещенко є людиною, близькою особисто до Зеленського.

“Він у нього ходить в любимчиках. Але в той же час він має контакт і з НАБУ, і з американським посольством. Тобто в цілому буде проводитися прозахідна лінія плюс лобізм з боку великих агрохолдингів, з власниками яких Лещенко добре знайомий”, – говорить джерело.

За його словами, головним завданням нового міністра буде підготовка змін до закону про продаж землі.

“У нинішньому вигляді через обмеження в 100 га в одні руки плюс заборону на покупку іноземцями, цей закон не цікавий двом основним гравцям на ринку землі – великим агрохолдингам і західним структурам. Міжнародні організації вже висловлювали побажання про його зміну. Цим і займеться новий міністр”, – говорить джерело. 

“День бабака” для Вітренка

Зате вже наступне кадрове питання – щодо призначення Юрія Вітренка, екс-топ-менеджера “Нафтогазу” віце-прем’єром – міністром енергетики закінчилося грандіозним провалом.

Чутки про призначення Вітренка в Кабмін ходили ще з літа 2019 року.

Крім Міненерго його готували і в прем’єрське крісло. Ігор Коломойський влітку 2019 року прямо називав Вітренка одним з головних претендентів на посаду прем’єр-міністра.

Сам же Вітренко теж не заперечував, що у нього є прем’єрські амбіції. А тепер, коли глава уряду Денис Шмигаль запропонував його кандидатуру на пост першого віце-прем’єра і міністра енергетики, потенційно саме у ньому і почали бачити наступника нинішнього прем’єра. І такий розклад влаштовував не всіх.

Ще після засідання фракції “Слуги народу” стало зрозуміло, що у Вітренка немає твердої підтримки в монобільшості.

Опоненти цього призначення говорили про те, що зв’язок Вітренка з Ігорем Коломойським є ризиком для влади. Крім того, посада міністра енергетики занадто важлива, і не можна її віддавати якійсь конкретній групі впливу.

Не підтримали Вітренка і на засіданні профільного комітету.

Депутат Ганна Скороход задала питання Вітренкові щодо премії в розмірі 4 млн доларів, отриманими за перемогу “Нафтогазу” в Стокгольмському арбітражі. Виявилося, що Вітренко вирішив взяти свою премію не грошима, а держоблігаціями на 4 мільйона доларів (за іншими даними, більш ніж на 7 млн ​​доларів) терміном на 5 років. 

Тобто Вітренко фактично віддасть ці гроші державі в борг, а потім отримає їх назад, ще й з відсотками.

І це при тому, що сам НАК “Нафтогаз” цей рік закінчить зі збитками, а в державному бюджеті дефіцит коштів і не вистачає на підвищення зарплат вчителям та лікарям (на ті суми, що вони вимагають). 

І з точки зору претендента на високу держпосаду, отримання від держкомпанії такої грандіозної суми виглядало як приклад відсутності будь-яких моральних гальм.

Це і пригадали Вітренкові в сесійній залі.

У підсумку – для призначення не вистачило чотирьох з гаком десятків голосів. Чотири фракції – ОПЗЖ, ЄС, “Батьківщина” і “Голос” не дали за призначення Вітренка жодного голосу.

За проголосували лише 153 “Слуги народу”, 18 депутатів від групи “За майбутнє” і 12 членів “Довіри”.

Показово, що при голосуванні за Вітренка “утрималися” депутати з орбіти Ріната Ахметова. Також не голосувала “група Павлюка” – депутати, близькі до бізнесмена Іллі Павлюка, якого називають митним “рішалою”. 

Таким чином, президентська фракція пішла наперекір проханням Зеленського, та ще й показала президенту і главі його офісу Андрію Єрмаку, що не всі готові призначати будь-кого на ключові посади через договорняки з Коломойським.

Співрозмовники в “Слузі народу” розповідали, що провал по голосуванню дуже не сподобався президенту.

“Перший (Зеленський – ред.) у бішенстві. Офіс президента теж. Вони дзвонили, намагалися протиснути, але не вийшло. Хтось ставив “плюсик” в чаті і не голосував, хтось просто не брав трубку, відключав телефон. Це знакова історія, зараз на Банковій не знають, що робити, нового кандидата поки точно у них немає, а голосувати з-під палки більше ніхто не збирається”, – розповідають депутати з числа “слуг”.

Глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія зізнався, що після провального голосування особисто з’ясовував у депутатів причину їх невдоволення кандидатурою Вітренка. 

“Дуже багато депутатів відчувають себе трохи скривдженими, що у них не було, як то кажуть, доступу до тіла. Я особисто ходив по залу і питав людей”, – сказав Арахамія.

Арахамія вважає, що відсутність комунікації відняла у Вітренка близько 20-30% голосів.  

Правда Арахамія вже заявив, що альтернативи Юрію Вітренку на посаду міністра енергетики поки немає. Повторне голосування за його призначення відбудеться в січні.

Відзначимо, що, як пояснила депутатка Олена Шкрум (“Батьківщина”), закон, який обнулив повноваження в.о. міністрів і змусив Шмигаля вносити в Раду кандидатури на посади глав міністерств, не забороняє прем’єру пропонувати до призначення повторно тих самих осіб. Вимога тільки одна. Такі подання повинні бути зроблені протягом 30 днів після невдалого голосування. Таким чином, у Шмигаля є час на внесення Вітренка заново (ну або знайти іншу кандидатуру) тільки до 17 січня. Але парламент найближчі засідання призначив на 25-29 січня. Так що саме тоді і відбудеться чергове голосування. 

По суті історія з призначенням Вітренка була такою ж провальною, як і спроба Ріната Ахметова продавити на посаду в Міненерго кандидатуру Ольги Буславець. Ні Коломойський, ні Ахметов не можуть домогтися затвердження своїх ставлеників і посилено заважають один одному в призначенні їхніх креатур. 

Що стосується шансів Вітренка все ж сісти в крісло першого віце-прем’єра, то депутати і експерти розійшлися в оцінках. 

“Люди Ахметова, Павлюка не голосували. Чи призначать у січні – незрозуміло. Згідно із законом його кандидатуру Шмигаль може вносити хоч сто разів. “Батьківщина”з Ахметовим в нормальних стосунках, тому вони не варіант. Треба з ОПЗЖ домовитися, це його єдиний шанс. Інакше у Вітренка буде “День бабака” – кожен раз його будуть провалювати”, – говорить співрозмовник з орбіти Коломойського. 

“Зрозуміло, що призначення Вітренка – це підкоп під Шмигаля. Депутати не хотіли посилення Коломойського і ротацій в Кабміні. Справа в тому, що якби зараз призначили Вітренка, то максимум в березні “пішли” б Шмигаля. Тепер же такий сценарій переноситься як мінімум на півтора місяці. І Шмигаль залишається поза небезпекою”, – вважає політолог Вадим Карасьов. 

“Опонентами цього призначення були не тільки Ахметов і Коболєв, але і та частина депутатів, які орієнтовані на Захід і підтримують Коболєва, з якими посварився Вітренко. Я не виключаю, що за ці півтора місяці ситуація зміниться. Або зміниться позиція депутатів, орієнтованих на Коболєва , або позиція СКМ. Або СКМ запропонують гідну компенсацію, щоб депутати Ахметова не блокували це призначення”, – вважає політолог Руслан Бортник. 

У той же час один з депутатів, пов’язаних з енергетичною галуззю, сумнівається, що кандидатура Вітренка прохідна.

“Вітренка штовхає Коломойський. І зрозуміло, що всі вороги олігарха голосувати не будуть. Але була надія, що проголосують “соросята”. Тому що Вітренко дружить з Сергієм Лещенком і близький до глави НАБУ Ситника. Під це намагалися “продати” ідею, що Вітренко йде на свою посаду, щоб боротися з Ахметовим і розчистити місце для заходу в енергетику західних корпорацій. Але, мабуть, аргументів і авторитету Лещенка для “соросят” виявилося недостатньо і вони не голосували. Для них виявився ближче Коболєв, а американське посольство кандидатуру Вітренка не акцептувало. Тобто стратегія по Вітренку поламалася. І тому навряд чи його внесуть ще раз. Хіба що Коломойський домовиться з Ахметовим, або переконають якось ОПЗЖ проголосувати”, – говорить депутат.  

Відзначимо, що провал Вітренка – це важкий удар по Коломойському, депутати якого під це призначення дали голоси і за бюджет, і за призначення Лещенка міністром агрополітики. Також призначення Вітренка розглядалося як компенсація за втрату Коломойським позицій губернатора і голови облради в Дніпропетровській області.

“Але якось мстити за це Коломойський не буде. В очікуванні приходу Байдена до влади в США у олігарха назрівають великі проблеми і йому не з руки зараз розгойдувати човен і послаблювати Зеленського”, – каже один з депутатів від “Слуги народу”.

Сам же Вітренко на своїй сторінці в Фейсбуці побажав нардепам “знайти кращого кандидата”.

“Спасибі всім, хто підтримував! Це дуже корисний досвід. Тепер я можу сказати своїм дітям, що я не відмовився допомогти країні в складний час. І що це не мені непотрібно (орфографія автора збережена. – прим. ред.). Щиро бажаю народним депутатам знайти кращого кандидата, який зможе зробити нашу країну сильнішою!”, – зазначив Вітренко.

Відзначимо, що як раз Вітренко опинився у виграші – свою багатомільйонну премію він вже отримав. 

ОПЗЖ допомогла Шкарлету

Перед голосуванням з кадрових питань вважалося, що шанси в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета отримати підтримку Ради і стати повноцінним міністром не дуже великі.

Але в сесійній залі він несподівано для всіх набрав 226 голосів – мінімально необхідну кількість для того, щоб офіційно очолити Міністерство, яким він і так керував з літа 2020 року. Його призначення проходило у вкрай недружній атмосфері.

Спершу своє обурення висловив депутат від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович, нагадавши Шкарлету його балотування до Чернігівської облради від “Партії регіонів” і отримання нагород від екс-президента Віктора Януковича. 

На що Шкарлет відповів, що його нагороджував не тільки Янукович, але й Петро Порошенко. Причому двічі – орденом “За заслуги” і Держпремією в галузі освіти.

Потім депутат від ЄС Софія Федина повчала Шкарлета, що він не має права бути міністром освіти, оскільки не раз звинувачувався в академічній недоброчестності. Розкритикував Шкарлета і депутат від “Голосу” Ярослав Железняк. 

Було відомо, що не голосуватимуть за Шкарлета і “соросята” всередині “Слуг народу”.

Коли на табло в сесійній залі висвітилося 226 голосів, в ЄС і “Голосі” почали дружно скандувати “Ганьба”. 

“Слуги” дали всього 171 голос. І не допомогли б навіть голоси депутатських груп – “Довіра” і “За майбутнє”.

Але проголосувало 20 депутатів з “Опозиційної платформи – За життя”. 

Співголова фракції ОПЗЖ Юрій Бойко із захопленням пояснив, чому його фракція прийняла рішення підтримати Шкарлета: “Напевно, це єдина людина в Міносвіти, яка сьогодні піклується про те, щоб не було агресивного націоналізму в сфері освіти. Я, принаймні, сподіваюся на це”, – сказав Бойко журналістам. 

“Це було не стільки голосування за Шкарлета, скільки голосування проти зовнішнього управління в Міносвіти. Чому проти Шкарлета виступали “соросята”, – тому що він абсолютно не з їх тусовки. Він нейтральний, не залежить від Заходу, не сидить на грантах. Тому вони робили все можливе, щоб не допустити цього призначення”, – пояснив політолог Руслан Бортник. 

Правда, історія з Шкарлетом ще не закінчена. Пізно ввечері в четвер депутати від фракції “Голос” подали проект постанови про скасування результатів голосування за міністра освіти.

Причина – неперсональное голосування за кандидатуру Шкарлета двох депутатів від ОПЗЖ Григорія Суркіса і Віктора Медведчука. Нібито, депутатів не було в Раді, а їх картки голосували “за”. 

Тут слід зазначити, що механізму переголосування за призначення міністра, який вже склав присягу, немає. Тому все що можуть депутати, які не згодні з цим голосуванням, – це подати постанову про скасування рішення. Але щоб скасувати результати голосування, їх постанова повинна набрати 226 голосів. 

Тим часом ще одне кадрове рішення Рада розглянула в п’ятницю. Замість Сергія Бесараба у Міністерство у справах ветеранів Шмигаль запропонував призначити Юлію Лапутіну (має звання генерала, виходець з “Альфи” СБУ, брала участь в АТО з весни 2014 року). На останній фракції “Слуги народу” її назвали найменш спірною кандидатурою в міністерське крісло і не помилилися – Рада підтримала її на посаду міністра.

Читайте також: “Основна мішень – українські добровольці”. Кого буде насправді судити Гаазький трибунал за Донбас

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE