Politerno > Статті > Чому у Ахметова погіршилися стосунки з Банковою і до чого це призведе

Чому у Ахметова погіршилися стосунки з Банковою і до чого це призведе

  • 31 Травня, 2021
  • 340 Переглядів
  • 0

Для власника корпорації СКМ і найбагатшого українця Ріната Ахметова наступають непрості часи у відносинах з владою.

Якщо ще на початку року вони були цілком безхмарними і розвивалися по висхідній в усіх напрямках (в тому числі і з політичної взаємодії), то тепер ситуація змінилася.

У Зеленського хочуть збільшити податки на бізнес Ахметова. Крім того, розробляється закон про олігархів, під який однозначно він потрапляє. Причому за тими витокам, які з’явилися в ЗМІ, щодо цього законопроєкту олігархам буде заборонено володіти медіа-активами, що у випадку з Ахметовим означає примус до продажу його телекомпаній – “Україна” (найрейтинговіший телеканал країни) і “Україна 24” з усіма подальшими наслідками для його політичного впливу. 

Крім того, над Ахметовим і його партнерами, як, втім, і над кожним великим українським бізнесменом, висить дамокловим мечем загроза введення санкцій РНБО – по суті, позасудове “віджимання” активів в прискореному режимі.

Паралельно з’являється інформація про створення соратниками Ахметова нових політичних партій.

У який пазл складеться вся ця “картина маслом” і як буде діяти в непростій для себе ситуації найбільший український олігарх, у матеріалі.

 

Руда розбрату

Ахметов і ОП більше не хороші друзі. Але й не вороги – в усякому разі поки що.

Відносини між фінансово-промислової групою Ахметова і ОП переживають серйозне охолодження. Однак це ще не криза, далеко не конфлікт, – до такого висновку сходяться більшість експертів у своїх коментарях.

Проєкт закону “Про олігархів”, який поки що відомий тільки в загальних рисах, однозначно торкнеться Ахметова.

Як уже нами згадувалося, за попередньою інформацією, в олігархи будуть записувати за трьома критеріями.

1. Економічний – наявність монополії в тій чи іншій сфері, володіння активами більше 84 млн дол.

2. Політичний – активну участь у політичному житті, під яким буде розумітися, в тому числі, і володіння медіа-активами, що висвітлюють політичне життя країни.

3. Медійний – значний вплив на ЗМІ.

Людей, які потрапляють в цю категорію, будуть, згідно із законопроєктом, змушувати позбавлятися від медіаактивів, продаючи їх людям з “бездоганною репутацією” (список вимог довгий і нібито складається так, щоб під нього не могла потрапити афілійована з колишнім власником особа).

Джерела в медійних та політичних колах вважають, що “віджимання” ЗМІ у олігархів і є головне завдання цього закону.

Ахметов точно підпадає під усі критерії “олігарха” – багатство і володіння медіа-активами. У холдинг “Медіа Група Україна”, яким володіє СКМ, входять різні ЗМІ, включаючи найпопулярніший в країні телеканал “Україна”, інформаційний телеканал “Україна 24”.

Але це тільки один з подразників. Паралельно в Раді ведеться підготовка до прийняття змін до Податкового кодексу, які неофіційно називають “антиахметівським законопроєктом”. Він передбачає збільшення ренти за видобуток залізної руди. А саме цей напрямок у всій ахметівскій бізнес-імперії зараз самий рентабельний. 

Ідея законопроєкту – поміняти повністю підхід до оподаткування. Ренту пропонується платити, відштовхуючись не від собівартості, а від ринкової ціни руди.

З урахуванням того, що ціни на сировину на світових ринках зараз б’ють рекорди, піднявшись за останні роки в кілька разів, експортери (не тільки група Ахметова) отримують надприбутки, на які націлилася влада, яка залишилася без кредитів МВФ.

“Сьогодні руда продається за ціною понад 200 дол. за тонну, а витрати на видобуток в Україні мінімальні. Як в таких умовах не підвищувати ренту – незрозуміло. І дивно, чому влада раніше цього не робила”, – коментує економіст Олексій Кущ.

Президент Володимир Зеленський дав зрозуміти, що податок на залізну руду буде збільшений. 

“За рахунок державних надр заробляти 200-300%, коли у нас війна, коли нам складно, коли нічим платити пенсії, ми не дамо”, – заявив Зеленський на останній прес-конференції журналісту телеканалу “Україна 24”, відповідаючи на питання по темі.

При цьому президент дав зрозуміти, що в ОП бачать спроби групи Ахметова направити громадську думку проти податкових змін. Але це, мовляв, не допоможе. Сам тон відповіді Зеленського різко відрізнявся від того, як звучали його торішні коментарі про стан справ у вугільній галузі, які стали сигналом, що ОП зблизився з Ахметовим. 

Якою буде відповідь Ахметова? Для відповіді на це питання варто проаналізувати, що відбувається з бізнесом олігарха.

Надприбутки і надпроблеми  

Рінат Ахметов за підсумками минулого року очолив список найбагатших людей країни. За даними Forbes, його статки за рік зросла з 2,8 до 7,6 млрд доларів.

Втім, як каже економіст Олексій Кущ, картинка Forbes не завжди об’єктивно передає реальність, і, навіть якщо активи учасників рейтингу багатіїв зростають, це не означає, що їх бізнес однозначно на підйомі.

“Ситуація щодо бізнесу Ахметова якраз неоднорідна. Якщо одні напрямки – суперприбуткові, то в інших – наростає криза”, – зазначає Кущ.

Головне, на чому заробляє Ахметов – енергетика (теплові електростанції, зелена генерація і вугільні шахти – холдинг ДТЕК), залізна руда і металургійні заводи (об’єднані в холдинг “Метінвест”). 

І ситуація тут дуже різна. 

Енергетичний бізнес Ахметова стоїть на порозі великих проблем.

“Системна криза в енергетиці, істотне скорочення споживання електроенергії в першому півріччі через пандемію коронавірусу і заборгованість на ринку перед генеруючими компаніями сильно позначилися на діяльності компанії”, – заявляють в “ДТЕК Енерго”.

Але це лише вершина айсберга.

Головне питання – собівартість теплової генерації дуже висока і програє в конкуренції з більш дешевою атомною генерацією. І рано чи пізно це призведе до мінімізації виробництва електроенергії на ТЕС.

Звідси “танцює” і проблема з вугіллям. Його видобуток стає все менш прибутковим. Крім того, глобально, швидше за все, в найближчі десятиліття в рамках “антикарбонового” курсу Європи видобуток вугілля в Україні може припинитися, а ТЕС будуть змушені або перейти на газ і водень, або взагалі закритися. Але ще до того потрібно буде витратити гроші на скорочення викидів від вугільної генерації (на виконання вимог ЄС). А це дуже витратний проєкт.

“У Ахметова вже не раз заявляли, що мають намір з часом закривати шахти. Нібито в рамках зеленого курсу. Але, навіть якщо б не зелений курс, це довелося б робити, так як компанія не встигає формувати і закладати нові лави. Видобуток скоротиться з 22 млн до 15 млн тонн, чого явно недостатньо для забезпечення потреб ТЕС. Думаю, в перспективі найближчих 5-10 років шахти закриватимуть (нагадаємо: в цьому році ДТЕК повернув державі з оренди шахти підприємства “Добропіллявугілля”, які брав в 2011 році на 49 років. Одна з причин – збитковість видобутку. Так, в 2019 році збитки склали близько 550 млн гривень. – ред.).

Тому одразу ж постане питання – що робити з ТЕС. Адже імпортне вугілля дороге, тариф на електроенергію його не покриє. Свого часу ТЕС купувалися з прицілом на подальший перепродаж росіянам. Але після того як почали руйнуватися зв’язки з РФ, стало зрозуміло, що прилаштувати їх інвесторам з сусідньої країни не вийде. У світлі ж зеленого курсу і зобов’язань по скороченню викидів, на які підписалася Україна, вугільні ТЕС стають проблемним активом. На їхню модернізацію потрібно близько 4 млрд євро. Ахметов спробує вибити гроші на модернізацію ТЕС з бюджету. Вже йде активна лобістська кампанія під гаслом “приватній компанії не по кишені такі витрати, держава повинна взяти участь”, – говорить аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

У передчутті проблем з тепловою генерацією Ахметов почав активно інвестувати у відновлювану енергетику.

Але і тут є свої проблеми.

“Ключова – зелений тариф. Як відомо, держава вже накопичила величезні борги за тарифом, платити, власне, нічим. Обговорюють варіанти зниження тарифу, що не кращим чином позначиться на “зеленій імперії” Ахметова, побудованій до того ж на кредитні гроші. З 2005 року СКМ вклала в будівництво ВЕС і СЕС близько 4 млрд доларів, а от чи вдасться їх повернути і заробляти на зеленій енергетиці – питання”, – коментує Корольчук.

Одним з небагатьох однозначно перспективних енергетичних активів олігарха Корольчук називає “ДТЕК Нафтогаз”, що спеціалізується на видобутку нафти і газу (компанія “Нафтогазовидобування”). 

“У них непогані майданчики, і вони активно нарощують видобуток, хоча, звичайно, не можуть змагатися з “Укргазвидобуванням”. Тут багато чого буде залежати від того, чи знайде компанія своє місце на ринку газу. Але, однозначно, цей актив Ахметов буде розвивати”, – говорить Корольчук.

Втім, з цього активу можуть назрівати проблеми кримінального плану. Зараз почала активно розслідуватися кримінальна справа за заявою нардепа від “Слуги народу”, колишнього директора “нафтогазовидобутку” Олега Семінського, якого викрали незадовго до того, як компанія була продана Ахметову. Семінський у викраденні звинувачує свого колишнього партнера Рудьковського (йому вже вручено підозру). У бізнес-колах не виключають, що історія затіяна з метою “відіграти назад” продаж компанії Ахметову.

Що стосується металургійного і гірничорудного напрямків, то вони зараз, на перший погляд, на підйомі.

Це забезпечується, головним чином, вигідною зовнішньою кон’юнктурою – зростанням світових цін на руду і метал.

“Якщо ще кілька років тому руда була по 50 доларів за тонну, то на сьогоднішній день – більше 200 доларів. Також в кілька разів зросли ціни на метал”, – говорить Кущ.

За підсумками минулого року “Метінвест” збільшила чистий прибуток на 54% в порівнянні з 2019 роком – до 526 млн доларів.

Однак тут є суттєва різниця між залізорудними активами і металургійними заводами. Якщо перші однозначно рентабельні, то по другим багато проблем з модернізацією виробництва. А також з виконанням екологічних зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Вони вимагатимуть дуже серйозних вкладень.

Правда, поки вдалося загальмувати цей процес. Група Ахметова доклала чимало зусиль, щоб провалити в Раді законопроєкт про промислові викиди.

Але наскільки довго вийде утримувати цей закон, незрозуміло.

У сухому залишку єдиний напрямок бізнесу Ахметова, який має стабільну перспективу – це видобуток корисних копалин (нафта, газ, залізна руда).

Але тут є політична проблема. Це ліцензований вид діяльності, який підпадає під закон про санкції. Тобто, якщо проти Ахметова РНБО введе санкції, то він в одну мить втратить всі свої родовища (ну і телеканали туди ж).

Стратегія Ахметова: чинити опір і домовлятися

Якою буде стратегія поведінки Ахметова в цій ситуації? 

З риторки представників його оточення можна зробити висновок, що політика олігарха буде будуватися за двома напрямками.

З одного боку – опір за критичними напрямками, якими для Ахметова є прийняття закону про олігархів (що позбавить його контролю над медіа-активами, а значить і політичного впливу) і санкції РНБО.

Для першого завдання (згідно із законом про олігархів) будуть мобілізовані всі можливі ресурси в парламенті.

І поки, як визнає джерело в “Слузі народу”, голосів за цей закон немає.

“У нашій фракції набагато менше 200 голосів за нього. І я сильно сумніваюся, що хтось ще, крім хіба що “Голосу”, буде за нього голосувати”, – говорить нардеп. Втім, і у “Голосу” пересікаються інтереси з одним із олігархів – Віктором Пінчуком, у якого своя медійна імперія.

По РНБО, як кажуть в політичних колах, Ахметов (а також інші олігархи) активно веде роботу з його членами, щоб, в разі чого, голосів за санкції не вистачило.

З іншого боку, чинячи опір, Ахметов намагається “вирішити питання” із Зеленським. Крім іншого це означає, що відкритої політичної війни не буде. Принаймні до того моменту, поки стане зрозуміло, що домовитися щодо ключових напрямів точно не вийде.

“Ахметов дав зрозуміти своєму оточенню, що воювати не будемо. Будемо домовлятися. Поява проблем у групи в нас пов’язують з підступами політичних і економічних конкурентів, які налаштували президента проти групи. Зокрема, часто згадують колишнього керівника “Індустріального союзу Донбасу” Гайдука, з яким Ахметов не без проблем поділив бізнес на початку 2000-х. Нинішнього секретаря РНБО Данілова вважають людиною Гайдука. Тому Ахметов хоче зустрітися з президентом, щоб вирішити всі питання. Але на Банковій поки пропонують зустрітися з Єрмаком, на що Ахметов не погоджується”, – говорить джерело в керівництві близької до Ахметова частини партії “Опозиційний блок”.

Якщо за підсумком все обмежиться лише підвищенням ренти на руду (а прийняття цього закону цілком ймовірне – голоси під нього в Раді є), такий розвиток подій буде не найгіршим варіантом для Ахметова. Грубо кажучи, втративши мале, збереже більше (телеканали і основу бізнесу).

“Якщо говорити образно, якщо зараз з доходів його гірничодобувних підприємств їдять чорну ікру, то в разі прийняття закону перейдуть на червону. Це прикро, але пережити можна. А воює Ахметов зараз за те, щоб влада не пішла далі і, дивлячись на надприбутковість видобутку руди, щоб не відібрала ГЗК взагалі”, – вважає Кущ. 

Крім того, Ахметов може спробувати домовитися з державою про компенсацію за іншими напрямами.

“Ахметов, незважаючи на те, що у Зеленського готують “антиахметівський” закон про підвищення ренти на руду, все ж розраховує на допомогу держави. На модернізацію вугільних ТЕС йому в найближчі роки знадобиться близько 4 млрд євро”, – говорить Юрій Корольчук.

Ще однією можливою темою переговорів можуть стати політичні проєкти. На останніх місцевих виборах партії, близькі до Ахметова, протистояли ОПЗЖ по всьому південному сході, тісно взаємодіючи при цьому з Офісом президента. Не виключено, що тему піднімуть і зараз. Якраз учора пройшов з’їзд партії соратника Ахметова Бориса Колеснікова “Україна – наш дім”.

Але наскільки у Зеленського готові взагалі обговорювати якісь глобальні компроміси з Ахметовим?

Перспективи неоднозначні. У Ахметова, безумовно, багата історія домовленостей з усіма президентами України. Але в цей раз ситуація може бути дещо іншою.

Як стверджують наближені до офісу Зеленського медійники, на Банковій хочуть перевернути нинішню ситуацію. Щоб їм не потрібно було більше просити великий бізнес, який володіє телеканалами, про якісь послуги в обмін на медійну лояльність. А щоб навпаки – великий бізнес йшов до них на поклін з усіх питань. І це завдання у Зеленського хочуть вирішити будь-яким способом – або через закон про олігархів, або ще якось.

Політолог Руслан Бортник вказує на фактор впливу Заходу в цьому питанні.

“Як і будь-який бізнесмен, Ахметов намагатиметься уникнути серйозного протистояння – особливо публічної війни. У Ріната Леонідовича великий досвід вирішення проблем у відносинах з владою. Зрештою Ахметов не хоче конкурувати з командою президента в політиці і економіці, так би мовити, за потоки. Він захищає своє. Тому, можливо, що і на цей раз він зможе домовитися. Але тут є й інший момент – позиція Заходу. Частина наших західних партнерів бачать в українських олігархах конкурентів в боротьбі за вплив на державні структури і політику. Тому до теми мінімізації впливу великих ФПГ вони весь час повертаються в стосунках з Зе-командою. Боротьба триватиме, ніхто з олігархату не може відчувати себе в безпеці”, – вважає Бортник.

Не виключено, що наступ на Ахметова буде вестися поступово, з перервами на компроміси і домовленості.

“Так, таку брилу, як бізнес-група Ахметова, непросто згорнути. За неї візьмуться останньою, коли увесь олігархічний стан буде ослаблено. А поки будуть то тут, то там тіснити. Слона треба їсти по шматочках”, – кажуть про групу Ахметова співрозмовники політолога Анатолія Октисюка серед західних дипломатів.

В цілому для Ахметова зберігається актуальність вибору стратегії відносин з владою, щоб “не з’їли по шматочках”. Поки ж його тактика буде, очевидно, полягати в блокуванні критичних рішень (закон про олігархів і санкції РНБО) і спроби домовитися по всьому іншому.

Ще однією можливістю чинити опір для Ахметова може стати підтримка тих політичних сил, які увійшли в різку конфронтацію з владою – а це “Батьківщина” і “Європейська солідарність”. Судячи з усього референдум проти продажу землі, ініційований партією Юлії Тимошенко результату не дасть, а тому на осінь, за даними наближених до Турівської джерел, готуються масштабні протести аграріїв проти “земельної реформи”. Всі розуміють, що вона проштовхується на догоду “західних партнерів”, як компенсація за невиконані раніше вимоги, зокрема, щодо кредитів МВФ. У Зеленського розраховують відкупитися від них що називається одним махом. Але які наслідки це матиме для влади у разі об’єнання в один фронт противників розпродажу землі з усіма ображеними на Зеленського олігархами – питання риторичне.

Читайте також: “Ламає стратегію щодо другого терміну Зеленського”. Як Банкова шукає привід звільнити спікера Разумкова

 
Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь