В коридорах влади ходять розмови про можливий перегляд термінів виборів до органів місцевого самоврядування, запланованих на 25 жовтня, якщо епідемія коронавірусу не відступить.
Про це вже заговорили публічно. Хоча, звучать і запевнення, що голосування відбудеться в обумовлену дату.
Яка ймовірність “переносного” сценарію і якими можуть бути його наслідки.
Перша причина – епідемія
Варіант перенесення виборів через коронавірус допустив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. На нещодавній прес-конференції, присвяченій першим 100 дням роботи уряду, його керівник заявив: “Якщо в Україні будуть підстави для введення повного карантинного обмеження, то, напевно, ми будемо змушені перенести ці вибори”. Разом з тим прем’єр сподівається, що уряду вдасться втримати ситуацію під контролем, що дозволить в жовтні провести вибори.
Одночасно, і з команди влади звучать запевнення про своєчасно проведене голосування. Так, голова провладної партії “Слуга народу”, перший заступник голови її фракції у Раді Олександр Корнієнко в розмові з журналістами назвав інсинуаціями розмови про “перенесення, скасування, неможливість проведення (виборів – ред.) через брак грошей”.
“Вибори будуть. Країна вже починає до них готуватися, і ми теж будемо до них готуватися”, – стверджує Корнієнко.
Правда, епідемія не йде на спад. Якщо вірити офіційній статистиці, хворих як і раніше багато. У Міністерстві охорони здоров’я закликають українців не втрачати пильності і погрожують посиленням карантинних заходів, правда, не в усій країні, а в тих областях, де крива захворюваності вперто не падає. А з приходом холодів (можливо, і раніше) очікується друга хвиля коронавірусу. Якщо цифри стануть жахливими, у влади будуть розв’язані руки щодо виборчого процесу (та й не тільки нього).
Як вважає колишній глава Комітету виборців України, народний депутат восьмого скликання Олександр Черненко, статистика захворюваності може послужити формальним обґрунтуванням перегляду термінів кампанії.
“Нагнати більшого страху на народ можна, додавши до цифр телекартинку переповнених лікарень, апокаліптичні прогнози. Це попередить і можливі протести. Але, за моїми даними, такий сценарій вважається запасним. А базовий – все-таки вибори проводити”, – говорить експерт.
Член парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін (“Слуга народу”) підтверджує, що різке погіршення епідемічної ситуації може мати наслідком перенесення виборів.
“Ми ж не хочемо, щоб наші люди хворіли і помирали. Тому МОЗ, вся влада і кожен з нас повинен зараз попрацювати, щоб перегляду дати виборів не було”, – говорить він.
У свою чергу народний депутат восьмого скликання Ігор Попов допускає, що команда президента Володимира Зеленського погодиться пересунути вибори не стільки через острах епідемічної катастрофи, скільки в силу політичної кон’юнктури.
“Є й політична передумова. Рейтинг “Слуги народу” як і раніше найвищий в країні, але йде в рецесію. Легкої перемоги, як на парламентських виборах, не буде. Найбільш болюче тут питання – власні кандидати в мери ключових міст. Очевидно, що при владі немає рейтингових кандидатур. Вибори можуть обернутися перемогою чинних міських голів, частина з яких вже фрондує з Офісом президента, а частина намагаються не висовуватися, тримаючи, однак, шиш в кишені. Хоча, чи вийде у Офісу президента до наступної обумовленої в законодавстві дати виборів – кінець березня – виростити гідних кандидатів – питання…”- коментує експерт.
На його думку, на руку грають також приклади зарубіжних країн, де вибори через пандемію переносилися.
Відзначимо: згідно червневого дослідження Центру соціального моніторингу, баланс довіри до Зеленського за рік з позитивного + 34,1% опустився до негативного -8,9%. Йому не довіряють майже 50% українців.
Пропрезидентська партія “Слуга народу” (СН) залишається найпопулярнішою в Україні, але її рейтинг значно впав – за неї готові голосувати близько 30% респондентів, які визначилися з вибором. Друга за популярністю – “Опозиційна платформа – За життя”, чий рейтинг – понад 18% подібних учасників опитування. За вимірами Київського міжнародного інституту соціології, що проводилися в кінці травня-початку червня, рейтинг СН становив 28% респондентів, які визначилися, “Оппоплатформи” – 17,7%.
При цьому, показники партії президента коливаються від регіону до регіону, але вже очевидно, що практично ніде вона не зможе сформувати більшість.
“Слуга народу” Безгін вважає неправильним переносити вибори з політичних причин. “Я не думаю, що ми повинні підбирати або змінювати час виборів в залежності від того, чи є у партії влади кандидат на ту чи іншу посаду”, – говорить Безгін, себе зараховуючи до противників цього сценарію.
Високопоставлений співрозмовник ЗМІ у фракції СН каже, що ймовірність його втілення невисока.
“Імовірність є завжди, але я б її оцінював зараз дуже низькою, пару відсотків. Шмигаль ж перестраховується, не розуміючи, що буде з Covid-19”, – стверджує джерело.
Експерти називають три причини, через які перенесення виборів не дуже вигідне самій владі, а тому малоймовірне.
1. Головне питання – навіщо? До наступної весни рейтинг “Слуги народу” буде, швидше за все, ще нижчим, ніж в кінці жовтня 2020 року. Важливий момент – в кінці жовтня ще не прийдуть нові платіжки за опалення. А в новому опалювальному сезоні вони можуть бути значно вищими, так як ціни на нафту ростуть.
2. Перенесення виборів – не найкраща історія з точки зору іміджу і рейтингу влади. Відразу будуть напрошуватися аналогії з Порошенком, який також хотів за допомогою воєнного стану перенести вибори. І вже сам по собі такий крок здатний ще більше обвалити рейтинг “слуг”.
3. Позиція Заходу. Посольство США буквально в четвер закликало Молдову не переносити заплановані на листопад вибори президента через епідемію коронавірусу. Правда, у випадку з Молдовою перенесення виборів на користь проросійському президенту Додону. А на місцевих виборах в Україні сили, які в США вважають проросійськими, можуть як раз поліпшити свій результат. Тому важко сказати, яка насправді буде позиція американців, якщо питання перенесення дійсно постане. Хоча, Захід, як правило, не дуже любить такі ігри з інституційними речами. Наприклад, в листопаді 2018 року США і ЄС не підтримали ідею Порошенка з перенесенням виборів, незважаючи на його заяви про “загрозу реваншу.
Читайте також: Нові одкровення Деркача і Кулика. Все, що потрібно знати про рекордний хабар
Як скасувати вибори юридично
Однак для перенесення виборів (якщо все-таки до цього дійде справа) однієї поганої статистики мало. Потрібно юридичне обгрунтування. Яким воно буде, думки експертів розходяться.
Екс-нардеп Ігор Попов бачить правову лазівку в тому, що призначити вибори формально повинна Верховна Рада.
“Парламент же перед закриттям третьої сесії 17 липня може сказати, що, мовляв, не готовий це зробити в зв’язку з новою хвилею коронавирусу. Мовляв, як тільки ситуація дозволить, депутати відразу зберуться з цією метою на дострокову сесію. А статистика в руках того, хто її проводить. Без призначення дати виборів ЦВК не зможе розпочати виборчий процес”, – наполягає Ігор Попов.Експерт Черненко з цим не згоден. На його думку, Центрвиборчком в будь-якому випадку запустить підготовку до виборів, щоб не відповідати за законом за зрив кампанії.
“Якщо вони відмовляться під приводом, що немає дати виборів або грошей, їм загрожує в’язниця. ЦВК буде діяти. Єдині можливі причини тут – воєнний або надзвичайний стан”, – наполягає експерт.
Так само вважає колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера, стверджуючи, що будь-які інші причини скасування волевиявлення будуть “за межами правового поля”. “Дам прогноз з імовірністю 99%: ці вибори обов’язково відбудуться”, – коментує Магера.
Для суспільства так буде навіть краще, вважає політолог Андрій Золотарьов.
“Виборчий процес можна розглядати і як випуск громадськістю пару. Звичайно, з урахуванням того, що осінь буде складною для влади і політично, і економічно, підсумки виборів можуть їм не сподобатися. І тому ідея перенесення не йде у них з голови. Але сумніваюся, що навесні їхнє становище буде кращим. А накопичений до цього часу пар може вже не чекати, поки йому відкриють клапан, а спробувати розірвати котел”, – говорить експерт.
Ігор Попов дотримується іншої думки.
“До складу місцевих рад народ в принципі байдужий. Та й рокіровка мерів – крім якихось особливих випадків – не та подія, на яку наше суспільство звертає серйозну увагу. Якщо влада скаже, що заощадила трохи грошей, а якщо ще пообіцяє роздати – люди навіть поаплодують”, – резюмує експерт.
Читайте також: Непокірні “слуги”. Чи піде Зеленський на розпуск Верховної Ради і коли це може статися
