Добровольчі батальйони, які в 2014 році опинилися в авангарді захисту України від російської агресії, зараз стають тим щитом, котрий усе частіше використовують у своїх інтересах українські політики.
Хто має з цього зиск і як саме заробити політичні дивіденди на авторитеті захисників України, розбирався “Апостроф“.
Привабливі пропозиції
Мода на комбатів у виборчих списках політичних партій стала ознакою парламентських перегонів 2014 року. Практично всі політсили, які пройшли до Ради, обзавелися воєнізованими персоналіями. Далі всіх пішла “Батьківщина”, яка провела в парламент Надію Савченко, що сиділа на час обрання її народним депутатом у російському СІЗО.
На узбіччі військово-політичного мейнстріму з риторикою “мир на будь-яких умовах” опинився лише “Опозиційний блок” – жодного комбата або військового в списку.
“Атошники – це ж модний тренд: народ за них, тому кожній партії потрібні атошники, – розповідає ветеран АТО Едмонд Саакян. – На минулих виборах у мене була пропозиція відразу від декількох партій балотуватися від них у депутати. Прохідне місце в списку обіцяли надати безкоштовно.
Деякі пропонували йти самовисуванцем, мовляв, ми сплатимо всі витрати на піар, ти тільки стань депутатом, і все у тебе буде гаразд. Але далі розмов у нас не заходило, тому що я категорично не хотів займатися політикою”.
Про свій досвід політичного вербування розповів і голова громадської організації ветеранів АТО “Справедливість” Тарас Костанчук. “Колись, ще у 2015 році, мене намагалася залучити до себе “Самопоміч”, вони думали, що я очолю у них так зване силове крило партії, але коли я негативно висловився про них і про Семенченка (народний депутат, екс-комбат “Донбасу” Семен Семенченко, -ред”) в їх лавах, вони перестали до мене звертатися”, – говорить він.
Ті комбати, які все ж прийняли політичні пропозиції, освоївшись у парламенті, сконцентрувалися суто на політичній діяльності, отримавши приставку “екс” до своїх військових посад.
Представлення “голосу ветеранів” у парламенті – елітарний рівень цієї політтехнології. Рівнем нижче знаходиться політична діяльність у місцевих органах влади. “Зараз дуже багато атошних структур комерціалізувалися і вирішили, що якщо можуть заробляти, то будуть заробляти, – додає Костанчук. – Вони зрозуміли, що можуть впливати на місцевому рівні на процеси отримання землі та інших преференцій.
Вони співпрацюють з обласними та районними партійними організаціями: хто з УКРОПом, хто з БПП, хто з партією Ляшка. Роблять вигляд, що вони мегаполітичні, а насправді фактично заробляють для себе гроші, а партіям додають рейтинги на місцевому рівні”.
Сьогодні будь-який мітинг або акцію протесту в великих містах України важко уявити без представників добровольчих батальйонів
Ще один механізм використання добровольців у політичних цілях – масові заходи. Зараз хоч скільки-небудь значущий мітинг чи акцію протесту у великих містах України неможливо уявити без представників добровольчих батальйонів – і до їхньої думки владі доводиться дослухатися.
Так було, наприклад, з введенням торгової блокади Донбасу, коли за фактом дії активістів блокади кваліфікувалися прокуратурою за статтею 279 “Блокування транспортних комунікацій”, але “всіх розігнати” правоохоронці не наважувалися, адже на редутах чергували ветерани добробатів, і активні дії поліції могли викликати соціальний вибух.
У підсумку добровольці домоглися свого, і РНБО офіційно заборонила торгівлю з ОРДЛО, а метод залучення ветеранів АТО до політики в черговий раз зарекомендував себе як дієвий інструмент впливу.
Сьогодні будь-який мітинг або акцію протесту в великих містах України важко уявити без представників добровольчих батальйонів
Про те, як це працює і які конкретно пропозиції щодо навколополітичної активності надходять воїнам, розповів ветеран АТО Георгій Турчак.
“У першу чергу, це робив апарат президента. Посередники з апарату президента, коли були роковини розстрілів Майдану, пропонували по тисячі гривень за добу за те, що ветерани поживуть у якомусь будинку, щоб його не зайняли радикально праві сили. І я знаю, що деякі пацани з Житомира, Вінниці їздили жити в готелях і отримували по тисячі гривень.
Каплін (народний депутат Сергій Каплін, – ред) ще пропонував активності, але це все безкоштовно, від нього ніяких комерційних пропозицій не було, просто підтримати ідею, мовляв, ви ж ветерани, – згадує Турчак. – Крім того, одна із всеукраїнських мереж супермаркетів у Житомирі будувала в місті новий супермаркет і прикривалася військовими за гроші. Це був “Айдар”.
Крім цього, ветеранів АТО політики часто використовують при тиску на суди в резонансних справах, також воїнами прикриваються нечисті на руку бізнесмени в рейдерських схемах.
“Зараз практично на будь-якому рейдерському захопленні – учасники бойових дій”, – додає волонтер Роман Сініцин.
Як зазначає Костанчук, атошників можуть використовувати в рейдерстві навіть наосліп.
“Це стало системою, яка фактично дискредитує весь добровольчий рух. Є багато випадків, коли запрошують ветеранів для вирішення, здавалося б, за справедливістю якогось питання, а ветерани, не особливо заглиблюючись в юридичні нюанси, приходять і фактично допомагають негідникам захопити рейдерським шляхом чужу власність або нібито відстояти власність, а потім виявляється, що вони відстоюють власність, яка вже захоплена незаконним способом, – нарікає Костанчук.
– Але ми знаємо випадки, коли атошники (не учасники бойових дій, я їх розділяю), свідомо користуючись тим, що вони мають формальне право носити форму, беруть участь у рейдерських захопленнях, знаючи, що вони чинять аморально”.
За гроші
За словами Костанчука, ветерани АТО і добровольці йдуть на угоди з політиками з тієї простої причини, що їм потрібні гроші. “Треба ж якось заробляти гроші. Їх цікавлять не стільки політики, скільки гаманці, тому що не знаходять себе”, – резюмував голова громадської організації.
“Ветерани, по суті, – це зріз суспільства, – додає Турчак. – Є серед них такі, хто до війни був безробітним, не було чим зайнятися, вони пішли, повоювали, повернулися, і тепер вони – герої типу. Їх ідеалізували цивільні. А взагалі погоджуються на такі проекти, тому що потрібні гроші. Ідейних атошників, наприклад, щоб вийти на мітинг за свої переконання, дуже мало”.
Але якщо є попит – буде і пропозиція. Як вважає політтехнолог Ярослав Макітра, на наступних парламентських виборах мода на мілітаристів у списках політичних партій збережеться, але зазнає певних змін.
“Беручи до уваги те, як зараз розвивається ситуація в державі, я думаю, що такі люди будуть у списках, і атошники будуть залучатися, але питання в тому, які саме це будуть атошники. Акцент буде не на добробатах, а більше на професійних військовослужбовцях та офіцерах, правда, у набагато менших пропорціях. Зрозуміло, що в 2014 році в країні були активні бойові дії, і опір багато в чому тримався на добробатах. Тому це і стало суспільно-політичним трендом”, – пояснив експерт.
Артур Гор
