Визнання судом незаконності звільнення Шокіна з посади Генпрокурора через тиск на нього з боку президента стане юридичним встановленням факту неправомірного втручання глави держави в діяльність Генпрокурора.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав екс-перший заступник голови СБУ Віктор Трепак.
Наводимо його текст повністю:
“З великим інтересом ознайомився з позовною заявою Шокіна про поновлення його на посаді генпрокурора. Переконаний – цей шедевр юридичної думки має прочитати кожний свідомий українець. Бо в ньому – страшна правда про діючу владу, яку народ України обрав і якій довірив свою долю.
Усі думали, що минулорічною весною Шокіна було звільнено з посади генпрокурора за власним бажанням. А сьогодні він повідомляє, що заяву про звільнення “за власним бажанням” написав… без власного бажання.
Скажете, парадокс? Ні – це факт, який підтверджує у своєму зверненні до суду потерпілий-позивач. Виявляється, що вказану заяву Шокін написав під тиском президента Порошенка, якого у свою чергу “пресував” віце-президент США Байден, який висунув як умову надання Україні фінансової допомоги в розмірі 1 млрд. доларів звільнення Шокіна з посади генпрокурора. І цей тиск був настільки шаленим, що лише через рік Шокін насмілився розкрити таємницю свого звільнення. І не просто розкрити, але й покласти її в основу свого судового позову. Взявся, так би мовити, відновити справедливість у найефективніший спосіб – шляхом свого поновлення на посаді.
Усе логічно і правильно. Тільки виникає ряд резонних запитань. Чому стільки часу тримав у собі страшну правду, навіщо мучився цілий рік? Чому не заявив про це відразу тоді, коли на нього тиснули вітчизняний і заокеанський можновладці? Чому не звернувся до суспільства, хіба ж воно не піднялося і не стало б на захист свого найвищого законника – чесного, непідкупного, безкомпромісного борця з корупцією? І хіба б тоді депутати дали згоду на звільнення українського, можна сказати, Катані? Їх, як вказано у позові, і так довелось підкупляти, щоб набрати необхідну кількість голосів. А якби вони своєчасно довідались про підступний зговір керманичів України та США, то взагалі горою стали б за найкращого у незалежній Україні генпрокурора.
Однак тоді Шокін промовчав. Мабуть непереливки йому було, мабуть питання стояло руба – заява чи життя. Цілком може виявитися, що заяву про звільнення “за власним бажанням” він писав під дулом того пістолета, який напередодні знайшли у приймальні громадян ГПУ і відразу кваліфікували як підготовку до замаху на генпрокурора Шокіна. А потім, як пам’ятаєте, відбувся і сам замах – з тепловізором. Генпрокурору чудом вдалося вижити. Але замаху він не злякався і продовжив мужньо боротися зі злочинністю у всіх її проявах. А ось тиску Порошенка і Байдена не витримав. Можна тільки уявити, що вони з ним робили!!!
Але правда завжди перемагає. Думаю, що ні в кого не виникає сумнівів у тому, що і зараз вона переможе. Суд належно оцінить написання заяви “за власним бажанням” без власного бажання. І тоді правда восторжествує, а Шокін повернення на посаду генпрокурора, з якої так не хотів іти. І продовжить на ній розпочаті реформи. І розкриє нерозкрите. І поверне за його відсутності “продане”, “розпилене” і “віджате”. І запанує у прокуратурі принцип закону і тільки закону, як це було за його першого “пришестя”. Благо, що практично всі його ключові кадри залишилися – на місці. Та й тим же “діамантовим прокурорам” можна буде допомогти повернутися назад – кваліфіковані ж фахівці і, зрештою, не чужі люди, з якими стільки плідного було зроблено разом.
Недруги приписують Шокіну життєвий принцип: “посади даються, щоб на них заробляти”. Однак, як людина, яка добре його вивчила “зсередини”, скажу категорично – це наклеп. Віктор Миколайович є стражем закону, який дбав і, я переконаний, буде дбати лише про державу. Для нього головне, щоб те, що було здобуте “непосильним трудом”, потрапляло виключно в казну.
Таких людей, як Віктор Миколайович Шокін, “на верху” – одиниці. Взагалі, він може виявитися єдиним у своєму роді. Але й один “там” він може зробити дуже багато. Бо і один у полі воїн, якщо він воює. А Шокін, як йому треба, воювати вміє – це я сповна відчув на собі.
Деякі песимісти твердять, що своїм позовом Шокін підриває політичну стабільність в країні, фактично відкриваючи шлях до імпічменту президента України. Адже визнання судом незаконності звільнення Шокіна з посади генпрокурора через тиск на нього з боку президента – це юридичне встановлення факту такого тиску і неправомірного втручання глави держави в діяльність незалежного генпрокурора. Що за законом є злочином. Обійти увагою цей факт суд не може, бо він є основою позову – саме на ньому базується твердження Шокіна, що заяву “за власним бажанням” він писав не за власним бажанням, а під тиском президента Порошенка. Таким чином, Шокін дає в руки опозиції правову підставу для ініціювання процедури імпічменту. Однак я переконаний, що Віктор Миколайович нічого такого клятій опозиції не дасть. Як професіонал з великої букви і класний стратег він все продумав і все передбачив. І на суді ми в цьому переконаємось.
Інші “плачуться”, що повернення Шокіна на посаду генпрокурора може коштувати Україні мільярд доларів – США забажає надані гроші назад, оскільки давало їх саме за звільнення Шокіна. Таким скептикам треба заспокоїтись – ніхто нікому нічого повертати не буде. По-перше, це не в наших правилах. По-друге, з того мільярда давно вже й цента не залишилось. Понад те, у разі повернення Шокіна в крісло генпрокурора Україні може “відхватити” нову фінансову допомогу.
Не виключено, що однією з причин, які спонукали Шокіна подати позов до суду про своє поновлення, стало його патріотичне бажання підтримати державний бюджет. Він же бачить, з якими потугами Україна зараз “вибиває” у МВФ черговий транш кредиту у мільярд доларів. А в минулому році лише за його заяву “за власним бажанням” США стільки ж з легкістю “відвалили” Україні. У разі ж нового “сходження” Шокіна на прокурорську вершину ті ж США разом з Європою можуть запропонувати Україні угоду на ще більш вигідних умовах – вони нам 2 чи 3 мільярди, а ми їм – знову Шокіна у відставку “за власним бажанням”.
У найближчій перспективі це взагалі може виявитися єдиним реальним шансом отримати міжнародну фінансову допомогу у таких розмірах. Звісно, якщо Віктор Миколайович на таке гендлярство погодиться. Але заради України він піде на все. Головне, щоб суд не підвів. Але й тут проблем не повинно виникнути. Бо, по-перше, ВАСУ “доживає” останні дні, оскільки згідно з судовою реформою ліквідується як клас. Відтак, у нього є шанс на завершення свого існування прийняти доленосне рішення. А, по-друге, наведені у позові підстави для його задоволення просто залізобетонні і викладені вони дуже переконливо. Настільки, що навіть немає жодної необхідності викликати у засідання тих, хто тиснув на позивача.
А це означає, що варіантів у цій справі по суті немає – ні для суду, ні для Шокіна, ні для України.
Як відомо, Шокін подав позов до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) про визнання незаконними та скасування рішень про його звільнення, а також про відновлення на адміністративній посаді. У справі зазначено, що позивач – Шокін, відповідачі – президент України Петро Порошенко, Верховна Рада (представник відповідача – Микола Олефіренко). Розгляд позову призначено на 10 квітня. Справу розглядатиме колегія суддів.
У прес-службі ВАСУ пояснили, що Шокін просить визнати незаконними та скасувати постанову Верховної Ради про надання згоди на його звільнення, а також відповідні укази президента. Крім того, екс-генпрокурор просить відновити його “на адміністративній посаді”.
