Politerno > Статті > Назад у совок? Навіщо Таран скасував наказ про перехід командування ЗСУ на стандарти НАТО

Назад у совок? Навіщо Таран скасував наказ про перехід командування ЗСУ на стандарти НАТО

  • 10 Квітня, 2020
  • 733 Переглядів
  • 0

Реформування структур вищого командування збройними силами в умовах війни викликає велику кількість питань. І чехарда з міністрами оборони та начальниками Генерального штабу не додає розуміння процесів.

Причому не тільки в української громадськості, але навіть у військових радників наших західних партнерів, які на постійній основі працюють в Києві. Чи пов’язано це з недостатньою комунікацією генералів, чи від нас усіх щось намагаються приховати – рішуче неясно.

Поки ж все виглядає як планомірна зачистка всіх попередніх інновацій та поступовий відхід до моделі армії часів Януковича-Лебедєва на тлі триваючих розмов про продовження руху у бік НАТО.

Інакше складно пояснити цілий ряд кадрових та організаційних рішень як президента, так і нинішнього командувача ЗСУ Хомчака. Спочатку значно прискорили відділення посади начальника Генерального штабу від посади головнокомандувача ЗСУ. Замість планового 1 січня 2021 року раптом спливло 27 березня 2020 року – зауважте, навіть не початок або кінець місяця. Просто взята зі стелі дата – тільки б швидше.

Тепер ось міністр оборони Андрій Таран, який, безсумнівно, є креатурою Хомчака, своїм наказом скасовує основний камінь, на якому трималося власне реформування вищого командування, наказ Полторака №141 від 29 березня 2019 року.

Цей наказ з довгою і незрозумілою невійськовою назвою “Про трансформацію об’єднаного управління силами оборони і військового управління в Збройних силах України” дуже детально з посиланнями на Закон України “Про національну безпеку України” та рішення РНБО описує сам алгоритм зміни структури військового керівництва країни по стандартам НАТО. Причому із зазначенням конкретних виконавців і термінів. У числі виконавців фігурує не тільки начальник генерального штабу, а й, наприклад, державний секретар Міністерства оборони України або директор департаменту кадрової політики міністерства.

Причому наказ був скасований “нишком”, дуже швидко – 31 березня, буквально через кілька днів після формального поділу посад. Фактично без якогось інформаційного пояснення своєї позиції. Це те, що називається “під шумок”.

Хоча, формальний привід скасування наказу – нібито визнання всього комплексу прописаних там заходів уже реалізованими. Але чи так це?

Якщо уважно поглянути на документ за підписом Полторака, то так – по датах всі прописані кроки вже давно повинні бути реалізовані. Але це тільки на перший погляд. При найближчому розгляді складається враження, що необхідні реформи просто ховаються.

Причому на цей факт також звернули увагу учасники профільної робочої групи в комітеті реформ Міноборони і ЗСУ (мабуть, це ті люди, яких Хомчак ще не встиг поміняти на більш лояльних до себе, як це робиться скрізь). Вони ж заявили, що для повної реалізації ідеї трансформації вищого військового командування для сумісності з стандартами НАТО необхідно внести зміни в більш ніж 15 законів, а також прийняти близько 20 актів Кабінету Міністрів, які все ще знаходяться в розробці.

І що найцікавіше – робота над цими законодавчими актами велася саме в рамках реалізації вже скасованого наказу Полторака! В рамках реалізації цього ж наказу наказано також провести реорганізацію структур Генерального штабу в нових штатних структурах. І хоча в наказі вказано термін 20 грудня 2019 року проте на сьогодні спостерігається повний хаос в питанні, кому підпорядковується та чи інша установа. А тут варто нагадати, що у підпорядкуванні Генштабу знаходиться дуже велика кількість, так би мовити, “непрофільних активів”.

Ще один важливий момент – одним з пунктів наказу №141 були кроки в напрямку оновлення кадрового складу вищої військовог ланки. Було сказано буквально наступне – “організувати відбір та підготовку в 2019-2020 рр. особового складу Збройних сил України, в тому числі і за кордоном, для заняття керівних (командних) посад в органах військового управління”.

Тут взагалі просто випирає некомпетентність і незрозуміле прискорення процесів. Адже навіть якщо офіцери середньої або вищої ланки згідно з цим наказом відправлені на перепідготовку, то її вони просто не встигли закінчити. Не видно і зростання бойових генералів, які виросли на війні на Донбасі і мають реальний досвід керівництва військами на полі бою.

Але структуру вже треба запускати в прискореному режимі (армія – не той організм, який може довго функціонувати без голови), а значить, штатні посади будуть заповнюватися “своїми” людьми. Без відповідної натовської освіти але з радянськими училищами і академіями. Обраними по критеріям особистого знайомства або спільної служби.

І зрозуміло, що люди, які все життя змушували підлеглих фарбувати бордюри і писати нікому не потрібні звіти і журнали, будуть продовжувати цим же займатися, але на іншому рівні.

З огляду на все це, якось дивно звучать слова Хомчака про скорочення 17 генеральських посад. Притому що тільки в Міністерстві оборони таких 54, а загальна кількість перевищує стандарти НАТО. Щось підказує, що, з огляду на всі обставини, швидше за все скорочуватимуть посади безпосередньо в армії (а їх там 21), ніж зачіплять, наприклад, таку “священну корову” для всіх міністрів і начальників Генерального штабу незалежної України, як система військових інспекторів. Є така цікава структура, куди направляють генералів, які потрапили в опалу, але звільнити їх не можна або шанованих людей, які десь повинні “харчуватися”. Лише буквально недавно (в жовтні 2019 р.) нарешті пішов з подібної посади вельми неоднозначний генерал – колишній міністр оборони Олександр Кузьмук.

Та й нинішній головнокомандувач прийшов на посаду начальника Генерального штабу при Зеленському саме з посади головного інспектора.

Загалом, ситуація досить неоднозначна. Вйськовий експерт Михайло Жирохов припускає, що замість наказу №141 може існувати новий наказ, в якому прописано все те ж саме, але з новими датами – так в армії буває. Але тоді чому новий-старий міністр оборони Таран не організує прес-конференцію і внятно не пояснить, що до чого. В крайньому випадку це можна зробити за допомогою своєї прес-служби, яка досить немаленька за своїм кількісним складом і усі в ній суцільно полковники.

Адже від цього залежить не тільки підтримка армії громадянським суспільством, а й, наприклад, підтримка з боку західних союзників. Правда, це потрібно тільки в тому випадку, якщо нове керівництво планує реально інтегрувати збройні сили в їхні структури, а не поглядає в бік північного сусіда. Який, як і раніше, зберігає в управлінні військами совкові інститути, які набагато ближче ментально нинішнім батькам-командирам.

Читайте також: Порошенко присвоїв 24 генеральські звання в ЗСУ, ДПСУ та СБУ. Огляд

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь