Politerno > Статті > Новий сценарій Зеленського. Навіщо Банкова повернулася до ідеї зменшення числа нардепів

Новий сценарій Зеленського. Навіщо Банкова повернулася до ідеї зменшення числа нардепів

  • 15 Січня, 2021
  • 665 Переглядів
  • 0

Верховній Раді запропонували розставити всі крапки над “i” в питанні кількості народних депутатів. І хоча законопроєкт внесений Офісом президента (ОП), співрозмовники з депутатського корпусу вважають, що у нього мало шансів потрапити до сесійної зали, тим більше – бути прийнятим.

Подробиці – в матеріалі.

Проєкт повернувся

На проведеному в четвер, 14 січня, засіданні комітет Верховної Ради з питань правової політики прийняв рішення рекомендувати парламенту прийняти в цілому законопроєкт №1017 про зменшення конституційного складу Ради через зміну Основного закону і закріплення в ньому пропорційної виборчої системи.

Про це повідомила на своїй сторінці в Фейсбуці заступник голови комітету Ольга Совгиря (“Слуга народу”, СН).

Законопроєкт пропонує переписати дві статті Конституції.

У статті 76 головні зміни – зменшити чисельність народних депутатів з нинішніх 450 осіб до 300 і додати в умови для обрання в парламент постійне проживання в Україні протягом не менше п’яти останніх років та володіння українською мовою.

У статті 77 хочуть вписати, що Верховна Рада обирається за пропорційною виборчою системою. Уточнення, що порядок проведення виборів народних депутатів встановлюється відповідним законом, також залишається.

Крім того, обговорюється в перехідних положеннях, що нинішній склад парламенту, обраний за системою “мажоритарка плюс партійні списки”, продовжить працювати до наступних виборів народних депутатів.

Читайте також: Чи потрібне країні зменшення чисельності нардепів і хто від цього виграє

ОПЗЖ відмовляється

Так як це остаточне голосування за зміну Конституції, проєкт повинні схвалити не менше 300 народних депутатів.

І з цим, як видно, будуть проблеми.

Проєкт за основу прийняли “зі скрипом” 4 лютого 2020 року. За нього проголосували 236 депутатів при необхідних мінімум 226 голосах. Однак частка СН, хоч і була значною, та все ж склала лише 197 голосів з 247 у фракції.

Те, що це законодавча ініціатива президента Володимира Зеленського, ситуацію не врятувало. Врятували 35 голосів “Опозиційною платформи – За життя” (ОПЗЖ). Решта 4 голоси – це позафракційні депутати, двоє з яких – спікер Дмитро Разумков і перший віце-спікер Руслан Стефанчук – були обрані до парламенту за списком СН.

Через трохи більше року відношення до законопроєкту всередині СН не поліпшилося. Його критикують ті ж депутати, які не підтримали його в минулий раз. У кожного якась своя претензія.

Так, народний депутат Максим Бужанський (СН), який при голосуванні за основу натиснув “проти”, вважає, що зменшення кількості депутатів звужує представництво громадян у владі.

Його колега по фракції Ігор Фріс, який утримався при попередньому голосуванні, тисне на те, що, зменшуючи загальну чисельність парламентарів, проєкт не змінює, наприклад, норму про не менше 45 депутатів, тобто однієї десятої від конституційного складу Ради, до 30 для подачі подання до Конституційного суду (КС). Хоча у висновку КС говориться про це.

Нагадаємо, в цілому Конституційний суд визнав, що явних порушень Основного закону проєкт не містить, але засумнівався в необхідності внесення таких поправок.

Співрозмовник серед депутатів від СН, які не підтримують законопроект, запевняє, що у документа немає шансів в сесійній залі.

“Внесуть – отримають 100 голосів”, – спрогнозував він, уточнюючи, що, за його відомостями, на голосування ставити проєкт навіть не збираються.

Не варто розраховувати в цей раз і на голоси ОПЗЖ.

Член фракції цієї політсили Олександр Пузанов, який засідає в “правовому” комітеті, заявив, що голосувати його партія не буде.

“ОПЗЖ підтримала законопроєкт в першому читанні, тому що він правильний по суті. Скорочення числа депутатів посилить насамперед професіоналізм Верховної Ради. Однак “слуги народу” проігнорували момент, що без зміни всіх норм Конституції, де є прив’язка до кількості депутатів, наприклад про подолання вето президента, виникне правова невизначеність. Зауваження не були враховані. І ми ризикуємо отримати нежиттєздатну Конструкцію. Брати участь в діях, які приведуть до розвалу конституційної моделі побудови державного механізму ми не будемо”, – заявив Пузанов.

Як і раніше налаштовані проти проєкту в депутатських групах “За майбутнє” (ЗБ) і “Довіра”, які складаються з депутатів-переможців виборів в мажоритарних округах. Вони або голосували проти, або утрималися при голосуванні за основу.

Їм більше за все не подобається в проєкті, що в Конституції закріплюється пропорційна система виборів.

“Колишня система, коли половина складу парламенту обирається за партійними списками, а половина – на мажоритарних округах, є досить універсальною для українських реалій. Люди вибирають і за партійними уподобаннями, і конкретних депутатів, які закріплені за окремими територіями. Але на відміну від списочників, мажоритарники постійно на зв’язку з виборцями і швидше дізнаються, як працюють прийняті закони і як змінюють вони життя”, – каже народний депутат Дмитро Лубінець (“За майбутнє”).

Як кажуть неофіційно в групах, якщо виборчу систему регулює тільки закон, в якому зараз описані вибори за пропорційною системою з відкритими списками, велика ймовірність, що його знову змінять, як траплялося неодноразово в останні роки, повернувши мажоритарку.

Треба усього лише зібрати 226 голосів і підпис президента.

Але якщо поміняють в цьому аспекті Конституцію 300 голосами, це серйозно ускладнить повернення.

Тому депгрупи не хочуть йти назустріч ОП – як, до речі, і позафракційні мажоритарники, хоч зазвичай вони і союзники Банкової в сесійній залі.

У фракціях “Євросолідарності”, “Батьківщини” і “Голосу”, які не голосували за проєкт у першому читанні, тримаються (зараз, принаймні) колишньої лінії. Але у будь-якому випадку навіть з цими фракціями СН, враховуючи численну внутрішню опозицію, не дотягує до 300 голосів.

Член фракції СН Олександр Качура, який голосував за проєкт у першому читанні, зараз дає скептичний прогноз.

“Думаю, більшість членів нашої фракції підтримають, хоча дійсно настрої щодо проєкту різні. Сам я знову проголосую, так як ми обіцяли виборцям зменшити число депутатів. Думаю, вдасться мобілізувати фракцію, але сумніваюся, що інші політичні сили готові нас підтримати. Вони ж розуміють, що їм дістанеться менше місць в наступному парламенті, якщо взагалі туди потраплять, і значить багато бажаючих на депутатське крісло залишиться за бортом”, – каже Качура.  

Але якщо перспективи туманні, навіщо проєкт витягли з далекої шухляди? Наш співрозмовник із опозиційної фракції вважає, що це політтехнологічний хід, спроба сподобатися виборцям, серед яких ідея скорочення числа депутатів популярна.

“Думаю, до весни, коли рейтинг “слуг” буде на нульовій позначці, вони захочуть його оживити, в тому числі за допомогою цього законопроєкту. Сьогодні ми бачимо підготовку”, – коментує поілтик.

Ще один опитаний нардеп з “монобільшості” підтверджує, що піар-мотив в темі зі скорочення числа депутатів є основним.

“Судячи з настрою цю тему будуть штовхати і далі незалежно від перспектив прийняття в парламенті. На Банковій її хочуть зробити однією з основних фішок і розіграти сценку: президент хоче скоротити число депутатів-дармоїдів, а депутати-дармоїди проти. Ось такий новий сценарій придумали. Розрахунок на те, що народу це сподобається. Хоча сумнівно, що народ на тлі інших проблем історія зі скороченням числа депутатів сильно зацікавить”, – говорить депутат.

Читайте також: П’ять тисяч за клієнта. Як почнуть штрафувати бізнес за відсутність масок з 14 січня

 
Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь