Як з’ясувалося, головний “слуга народу” панічно боїться звітувати про результати свого служіння.
22 квітня на офіційних сторінках Офісу президента в соціальних мережах відбулася прем’єра фільму “Рік президента Зеленського”. Тоді ж фільм показали кілька телеканалів. Прес-служба Офісу президента пояснила, що фільм присвячений річниці з моменту обрання нинішнього глави держави.
Нагадаємо, що це не перший фільм про Зеленський на його теперішній посаді. 31 серпня вийшла стрічка під назвою “100 днів президента Володимира Зеленського”. У ній інтерв’ю у Зеленського взяв актор Станіслав Боклан, який в серіалі “Слуга народу” зіграв прем’єр-міністра. Раніше (9 серпня) заступник керівника президентського офісу Кирило Тимошенко пообіцяв, що Зеленський з нагоди своїх 100 днів при владі проведе повномасштабну прес-конференцію з журналістами, але цього так і не відбулося – замість прес-конференції показали фільм, де на заздалегідь узгоджені запитання давалися визубрені відповіді (причому не відразу, а з надцятого дубля).
Цього разу, на річницю президентських виборів, сталося те ж саме: замість прес-конференції – фільм. Правда, Офіс президента поспішив запевнити, що “після завершення карантину Володимир Зеленський неодмінно збере прес-конференцію, на якій журналісти наживо, а не через монітор комп’ютера, зможуть задати питання за підсумками року президентства”. Але цією заявою президентський офіс лише розписався в тому, що Зеленський особливо сильно боїться прес-конференцій онлайн.
Читайте також: “Коронавірус показав, що це за медична реформа… Це ганьба!”: Зеленський хоче змінити підхід до медреформи
Справді, як раз зараз, під час карантину, була реальна можливість організувати зустріч президента з журналістами в режимі онлайн-конференції. І забезпечити абсолютно чесне жеребкування питань, без втручання президентського прес-секретаря Юлії Мендель. Але ця ідея, судячи із заяви Банкової, привела Зеленського в паніку. І він категорично відмовився від онлайн-конференції, погодившись пообіцяти зустріч з журналістами оффлайн. Якщо навіть ця обіцянка буде виконана (тут чомусь гризуть сумніви), то, швидше за все, лише у такому форматі, коли Мендель наживо зможе відбирати зручних журналістів із заздалегідь узгодженими зручними питаннями.
Примітно, що в фільмі про свою президентську річницю Зеленський заявив: “Одне з головних завдань, яке ми ставимо – вибори наступного президента повинні бути електронними”. Але чи можна чекати чесних електронних виборів, якщо глава держави панічно боїться чесної електронної прес-конференції?
Взагалі ж, якщо говорити про зміст цього кіношедевру, який нам показали 22 квітня, то фільм переповнений новими обіцянками. І заодно – пошуком цапів-відбувайлів. Наприклад, Зеленський пообіцяв перезавантажити судову систему, щоб вона саджала тих, кого він, Зеленський, вважає винними: “Пашинський, Свинарчук і ще багато прізвищ там є”. Також він пообіцяв, що “склад уряду буде змінюватися до тих пір, поки не стане ідеальним”. І аналогічно з керівництвом прокуратури: “Якщо другий генпрокурор не покаже результат – буде третій”.
Насправді, це відчайдушна спроба скинути з себе на когось іншого відповідальність за всі свої провали. І нові обіцянки він роздавав саме для того, щоб уникнути необхідності звітувати про виконання старих.
Читайте також: Зеленський поскаржився на громадян, які вимагають посадок, але проти його впливу на силовиків
У його передвиборчій програмі є багато порожніх фраз, але є й чимало цілком конкретних обіцянок. Наприклад, що його першим законопроектом буде “Про народовладдя”. Обдурив. Також він пообіцяв внести законопроект про зняття недоторканності з президента України. Обдурив. Пообіцяв, що вибори в парламент пройдуть за відкритими списками. Обдурив. “Викривач корупції буде перебувати під захистом держави і отримувати матеріальне заохочення” – чого варті ці слова Зеленського, на своєму досвіді пізнав нардеп Гео Лерос, коли отримав кримінальні справи за викриття братів Єрмаків.
Аналогічна ситуація з обіцянками, які Зеленський роздавав в передвиборних виступах. 31 березня минулого року журналісти запитали у Зеленського, що він скаже Путіну при зустрічі. Якщо я зустрінуся з паном Путіним, відповів Зеленський, я йому скажу: “Ну нарешті-то ви повернули наші території. Скільки ще готові компенсувати грошей за те, що ви відібрали наші території і допомагали людям, які брали участь в ескалації Криму і Донбасу, і допомагали на всьому їхньому страшному, жорстокому і огидному шляху?”. З тих пір Зеленський зустрічався з Путіним вже не раз, але обіцяних слів так і не вимовив. І боїться пояснити українцям, чому ж він був таким сміливим перед виборами, а після виборів раптом цю сміливість втратив.
Судячи з відгуків в соцмережах, фільм своє завдання виконав. Ті, хто на даний момент зберігав довіру до Зеленського, – вони у цій своїй довірі зміцнилися. Бо вони отримали від свого улюбленого персонажа заряд оптимізму.
А на думаючих людей цей фільм і не був розрахований. Тим більше що їм, схоже, вже й не потрібні жодні питання і відповіді. За великим рахунком, залишається констатувати, що Зеленського минулий рік нічому не навчив і не змінив, принаймні, судячи з його тодішніх і теперішніх фільмів.
Читайте також: Чи виконав Зеленський свої “стадіонні обіцянки”
