Епопея зі скандальним “земельним” законопроєктом №2194 закінчилася. 28 квітня парламент прийняв його в цілому. Нагадаємо: проєкт засипали тисячами поправок, на розгляд яких у депутатів пішло більше місяця.
Спроби пригальмувати законопроєкт в Раді невипадкові. На перший погляд, документ прописує децентралізацію землі – віддає угіддя у власність територіальних громад. Також він нібито спрощує оформлення ділянок і прибирає “земельну бюрократію”. Ці аргументи раз за разом наводять прихильники закону.
Втім, при найближчому розгляді там багато схем і лазівок, які можуть перетворити ринок землі, який, нагадаємо, відкривається вже з липня цього року, в справжній земельний дерибан.
Крім того, на підході в Раді ще один законопроєкт – №2195 – про земельні аукціони, в якому експерти також знайшли чимало схем. До нього також вже подали близько 700 правок.
Як буде працювати новий земельний закон, у матеріалі.
Читайте також: Закон про вивезення чорнозему і лазівка для іноземців. Як Рада вирішила переписати правила продажу землі
Скандальні норми залишилися, нові схеми протягли поправками
Ми вже докладно писали про законопроєкт №2194 і про передачу земель місцевим громадам. У документі юристи знайшли масу схем – від фактичного дозволу знімати і вивозити верхній шар родючої землі, тобто чорнозему (в проєкті це підносилося як спрощення земельного нагляду), до відмашки іноземцям на скупку землі. Прямо цього не прописували, але в проєкті вказано, що іноземна юридична особа може створювати об’єднання, які включають українські юридичні особи, а тим, нагадаємо, купувати землю дозволять вже з 2024 року.
Ці та інші скандальні норми спробували прибрати окремими правками. Але – з перемінним успіхом.
Більшість із близько 3 тисяч поданих поправок парламент просто відхилив.
Як заявила на брифінгу після прийняття закону лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко, депутати дозволили купувати землю іноземним юридичним і фізичним особам. Так само і право оренди землі можна буде продавати і передавати в заставу без узгодження з власником.
Тут мова йде про поправку, яка пройшла через сесійний зал (тобто, спочатку в проєкті цього не було).
У ній говориться, що право оренди землі (емфітезис) може відчужуватися, передаватися в заставу без узгодження з власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження і застава права оренди здійснюється за письмовим договором між користувачем і особою, на користь якої відбувається відчуження або застава. Такий договір вже є підставою для державної реєстрації переходу права користування.
Тобто, фактично нинішні орендарі землі можуть вільно розпоряджатися угіддями – передавати їх у користування іншим особам, оформляти в заставу. При цьому власник землі є лише стороннім спостерігачем за цими процесами. Якщо ж він захоче продати свою землю, то знову ж таки пріоритетне право викупу – у орендаря.
Цікаво, що новий закон виводить у вільний обіг землі, які раніше були “недоторканними” – під заповідниками, в лісовому фонді поблизу водойм тощо.
До слова, “епопею поправочного спаму” в Раді використовували як раз для того, щоб протягнути нові сумнівні норми. Скажімо, згідно з поправкою глави аграрного комітету Миколи Сольского, яку підтримали в сесійній залі, право на пріоритетний викуп землі, в тому числі сільськогосподарської, отримали ті, хто мають спеціальні дозволи на видобуток корисних копалин.
Причому не уточнюється – чи повинні власники ліцензій на видобуток мати українське громадянство. А якщо такої вимоги немає, це означає, що іноземні компанії також зможуть скуповувати українські чорноземи через схему з ліцензією. Особливо, якщо врахувати, що на руках у компаній вже чимало так званих “сплячих” ліцензій, отриманих в минулі роки “про всяк випадок”.
Також з проекту не прибрали норму “про вивезення чорноземів”. Формально зняття верхнього шару землі повинно бути підкріплено робочим проєктом землеустрою. Але розробити такий проєкт тепер може або сам власник землі, або спеціалізована фірма з його замовлення. Погоджувати проєкти з місцевими управліннями земельних ресурсів не потрібно.
Тобто фактично власник (і навіть орендар) землі може вільно знімати шар чорнозему і переміщати його. Що змусило експертів заговорити “про вивезення чорнозему вагонами” і продаж його за кордон.
Втім, прихильники нового закону називають всі ці припущення “маренням”.
“Якщо вивезення землі вагонами – маячня, то навіщо тоді все це в проєкті? Більш незворотнім, ніж продаж землі іноземцям, може бути тільки її вивезення”, – вважає партнер юридичної компанії КМ Partners Максим Олексіюк.
Таким чином, практично всі колишні скандальні норми проєкту №2194 потрапили в закон, прибрати їх окремими правками не вдалося.
Але в підсумкову версію закону потрапили нові неоднозначні норми. Так як правок було кілька тисяч, розібратися, що в результаті “зашили” у закон, не так просто. Юристи кажуть, що “сюрпризи” нового земельного закону будуть спливати ще довго. Тому оцінити всі пастки і схеми нового закону українській спільноті ще тільки належить.
Втім, варто відзначити, що новий закон, навіть якщо його підпише президент і він вступить в силу, ще може бути оскаржений в Конституційному суді. У “Батьківщині” вже заявили, що мають намір звернутися в КС, щоб той оцінив відповідність прийнятого закону нормам Конституції України.
В аграрній спільноті також говорять, що користуватися новим законом “стрьомно”. “Якщо я завтра по ньому куплю землю в заповіднику, ще не факт, що через кілька років угоду просто не анулюють. Влада зміниться, і виявиться, що закон суперечить Конституції, а її положення мають пріоритетне право і стоять вище закону”, – ділиться своїми сумнівами власник фермерського господарства з Одеської області.
Читайте також: Забрати пай у сусіда. Як влада хоче укрупнити земельні володіння і що з правом на безкоштовні гектари
2 мільйони “відступних” гектарів
Варто зазначити, що у нового закону чимало прихильників.
“Ми підтримує новий закон. Адже він прописує земельну децентралізацію – землі за межами населених пунктів переходять у власність об’єднаних територіальних громад”, – каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
“Це законопроєкт – про повноваження. А саме – хто повинен бути розпорядником землі в громадах. Кілька фактів з історії питання: до 2002 року розпорядниками землі були місцеві громади. З прийняттям нової редакції Земельного кодексу ці повноваження щодо сільськогосподарських земель перейшли до районних держадміністрацій, а по несільськогосподарським землям – до обласних обладміністрацій і Кабміну.
У 2013 році повноваження по сільгоспземлям передали Держгеокадастру. І якраз наймасовіший і безконтрольний дерибан землі почався саме в 2013 році. Популярною була схема роздачі землі для створення фермерського господарства, яка проходила без аукціонів. За фактом цю землю отримували не реальні фермери, а ті, хто “порішав питання”. Тому фермерські господарства не створювалися, а збільшувалися земельні банки окремих осіб.
5 років тому запрацювала нова схема – роздача землі без аукціонів для ведення особистого сільського господарства (безкоштовні 2 гектара – ред ). По факту землі роздавалися на підставних осіб і відразу ж земля продавалася, так як ОСГ (Особисте Селянське Господарство – ред. ) у нас не під мораторієм. Упевнений, якби розпорядником землі були громади – такого не було б. Ситуація дійшла до абсурду – сіножатями, грядками, громадськими пасовищами розпоряджаються чиновники з обласних центрів, призначені з Києва, які не мають ніякого відношення до конкретного села. Навіть землі під кладовища відводяться не громадами”, – заявляє нардеп Олег Кулініч.
Місцева влада не просто отримує у власність близько 2 млн гектарів землі, але також має тепер пріоритетне право контролю за використанням та охороною земель.
Це означає, що саме в її віданні будуть питання зміни цільового призначення землі, тобто місцеві чиновники зможуть виводити угіддя з сільськогосподарського призначення, скажімо, в статус під забудову. Що дозволить її скуповувати в тому числі юрособам і іноземцям. Потім цю землю так само можна буде повернути назад в сільгоспобіг.
Для місцевих чиновників можливості, що відкриваються по землі – це в буквальному сенсі слова золота жила – на ній можна підняти мільярди. Є думка, що у Зеленського цим законом фактично “купили” згоду місцевої влади на відкриття ринку землі.
Читайте також: Своїм олігархам – усе, чужим…
