Центрвиборчком зареєстрував список партії “Сила і честь” на виборах в Раду.
Очолив список голова партії Ігор Смешко, який балотувався в президенти і несподівано для всіх зайняв шосте місце з 5% голосів.
Рейтинг партії Смешко “Сила і честь”, за різними опитуваннями коливається в районі 4-5%. У парламент потраплять партії, які подолають 5% бар’єр, тому у політсили Смешка теоретично є шанси на проходження в Раду.
В таких умовах, коли партія “на межі” проходження, для виборця має особливе значення склад списку – що там за люди і чи варто за них віддавати свій голос.
Слід нагадати, що навколо списку партії Смешка ще в кінці травня вибухнув скандал. Журналістка “1+1” Ольга Василевська (вона йде у Раду від партії “Слуга народу” по округу в Київській області) з посиланням на свої джерела заявила, що ряд осіб купили собі прохідні місця в списку “Сила і честь” за 1,5 -3 млн доларів.
Цю заяву спростував начальник штабу Смешка, журналіст Дмитро Гордон (до слова, його в списку немає), заявивши, що це чиста брехня. І що в список увійшли “порядні, чисті, медійні, ті що заслужили право засідати в українському парламенті”.
Однак, у підсумку, частина людей, прізвища яких назвала Василевська як “покупців”, в списках все-таки виявилися. Та й по багатьом іншим є підозри, що потрапили вони туди аж ніяк не безкоштовно. Щодо їхньої “порядності, чистоти і медійності” є великі сумніви.
То ж хто намагається потрапити в Раду з партією Смешко.
Смешко. Отруєння Ющенка, 14 земельних ділянок, особняки і скандал з квартирами
Очолив похід на вибори в Раду сам 63-річний генерал-полковник у відставці Ігор Смешко.
В кінці 90-х він очолював Головне управління розвідки Міноборони України. Потім – за часів Кучми – СБУ, куди прийшов після “касетного скандалу” і “кольчужного скандалу”. Був одним із учасників зустрічі, де, нібито, відбулося отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка. Сам факт отруєння юридично не встановлено досі, але Ющенко стверджував, що воно відбулося на дачі у заступника Смєшка, Володимира Сацюка.
Після Помаранчевої революції пішов у відставку і 14 років не приймав ніякого активної участі у великій політиці. Останні 4 роки числився радником президента Петра Порошенка. Пішов з цього поста вже коли прийняв рішення йти в політику і брати участь у вибораї президента. Причому використовував цей факт у своїй піар-кампанії (хоча, по альтернативній версії, він був як раз і запущений на вибори самим Порошенком, щоб відібрати голоси в іншого колишнього силовика – Анатолія Гриценка і, частково, у Юлії Тимошенко).
За роки поза політикою Смєшко обзавівся досить дохідним бізнесом. Він є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Лагуна”, яке спеціалізується на готельному бізнесі на Закарпатті. При цьому доходи генерал-полковника у відставці складають всього близько 20 тисяч гривень на місяць – це його генеральська пенсія.
На банківських рахунках він тримає $ 121,8 тис., € 112,9 тис., 9,3 тис. грн, а також $ 270 тис. готівкою.
Зате він є власником аж 14 земельних ділянок загальною площею понад 7 га, житлового будинку площею 406,6 кв. м. в селі Музичі під Києвом, столичної квартири на 37,7 “квадратів” і 25% квартири загальною площею 317,5 кв. м. в Києві.
Також Смешко вказав незавершене будівництво двох житлових будинків на 143,7 кв. м. і 510 кв. м. в селі Музичі Києво-Святошинського району. Має декларант і одне місце для паркування в столиці площею 16,3 кв. м.
Його дружині Юлії належить земельна ділянка площею 551 кв. м (Фонтанка, Одеська область) і 8750 кв. м (Гореничі під Києвом), 25% квартири загальною площею 317,5 кв. м. в Києві, квартира площею 127,8 кв. м. в смт. Кореїз (Ялта), нежитлове приміщення площею 140,3 кв. м. в Києві, три місця для машини теж в столиці.
Ще сім’я Смешка користується базою відпочинку площею 2269,1 кв. м. і землею площею 12 960 кв. м. в селі Рибаківка Миколаївської області, які належать фірмі дружини ТОВ “Бізнес Консалтинг Центр”.
На дружину Смешка записано три автомобілі: Lexus RX 350 2011 року випуску, Lexus ES 250, 2016 р. в., Nissan Almera, 2008 року в.
Незважаючи на те, що Смешко довгі роки не займався політикою, його ім’я неодноразово спливало в різних корупційних скандалах. Його звинувачували в тому, що під час свого перебування у владі він давав можливість родичам нажитися на бюджетних грошах. Наприклад, коли він очолював ГУР МО, відомство зобов’язали закупити для військових розвідників тушонку за ціною, яка була в два рази вищою звичайної. Завод з виготовлення продукції належав Інесі Щупаковскій, сестрі Смешка.
Засвітився він і в квартирному скандалі. Коли він очолював СБУ, тендерний комітет СБУ вибрав для будівництва ЖК в Києві на вулиці Єреванській компанію “Стабіл”, співзасновниками якої були родичі Смешка. Але в підсумку компанія так і не побудувала будинок для СБУшників.
Олена Сотник. Слід Ахметова і Януковича
Другим номером у списку “Сила і честь” стала 36-річна Олена Сотник, яка в нинішньому скликанні парламенту була у фракції “Самопоміч”. До обрання в парламент вона була адвокатом, партнером в компанії “Солодко і партнери”, яку створив і очолює один з кращих адвокатів України у кримінальних справах Євген Солодко. Після того, як Сотник стала народним депутатом, Євген Солодко був її помічником. У 2016 році Сотник припинила співпрацю з Солодко. В той момент Євген Солодко в якості адвоката став захищати колишнього главу фракції Партії регіонів Олександра Єфремова. На що Сотник публічно заявила, що не може далі працювати з людиною, яка захищає “сепаратиста і зрадника”.
Чоловік Сотник – бізнесмен Анатолій Амелін – є одним із засновників Українського інституту майбутнього (Ukrainian Institute for the Future), який позиціонує себе як незалежний аналітичний центр.
У 2016 році, під час розгляду законопроекту №4057, який стосувався повернення до держбюджету активів чиновників, отриманих злочинним шляхом (щодо спецконфіскаціі коштів Януковича і його соратників) депутат Ради від “Народного фронту” Тетяна Чорновол у своєму блозі звинуватила Сотник в в тому, що вона протистоїть прийняттю цього закону, оскільки її чоловік Анатолій Амелін був бізнес-партнером сина президента Віктора Януковича Олександра Януковича і працював на олігарха Рината Ахметова. Чорновіл оприлюднила документи, які, на її думку, підтверджували активну співпрацю Анатолія Амеліна з компанією Ахметова СКМ.
Олена Сотник відкидала ці звинувачення і заявляла, що закон не можна приймати, оскільки в ньому взагалі немає прізвища Януковича або його співучасників, і він поширюється на будь-кого, а крім того, конфіскація вводиться ще до винесення вироків і без доведення провини. Цей законопроект в результаті так і не був прийнятий.
Відзначимо, що Ахметов зараз не має прохідної партії, яка була б йому підконтрольна і яка могла б пройти в парламент – ні Радикальна партія Ляшка, ні Опозиційний блок (спільний з Коломойським проект Ахметова) не набирають і близько 5%.
Тому логічно припустити, що Ахметов буде купувати місця для своїх людей в різних партіях, у яких є шанс пройти в Раду.
У той же час, чоловік Олени Сотник Анатолій Амелін заперечує версію, що Олена Сотник могла опинитися в списку Смешка по протекції Ахметова.
“Це повна маячня. З Ахметовим особисто я не знайомий і не взаємодію з ним. Ні я не маю до нього ніякого відношення, ні Олена Сотник. Олену в партію запросив сам Смешко. Вона вела переговори з іншими партіями, вона відомий політик, член постійної делегації в Парламентській асамблеї ради Європи і, відповідно, було чимало пропозицій стати членом партійного списку”, – сказав Амелін.
Він також стверджує, що не знайомий з Олександром Януковичем і ніколи з ним не співпрацював.
“Коли Чорновол робила ці заяви, вони намагалися протягнути закон про спецконфіскаціі, який був інструментом узаконення рейдерства. Створювався інструмент по вилученню активів у бізнесменів. Моя дружина, будучи професійним адвокатом, виступила проти цього проекту, що викликало невдоволення у Чорновол і Пашинського, і, судячи з усього, вони і замовили цю медійну кампанію”, – зазначив Амелін.
Відзначимо, що раніше ходили чутки, що Сотник буде балотуватися від партії Вакарчука “Голос”. Але Вакарчук відмовився включати в списки діючих парламентарів, запропонувавши їм піти по мажоритарці. Сама Сотник відзначала, що балотуватися по округу не стане, тому що виборча кампанія може обійтися в 300-500 тисяч доларів, яких у неї немає.
Рефат Чубаров. Підтримував Порошенка, тепер у Смешка
Третій номер у списку – це Рефат Чубаров. Це 61-річний діючий народний депутат України від Блоку Петра Порошенка. Глава Меджлісу кримських татар. Чубаров теж не нова людина в українській політиці. Вперше в парламент він потрапив у 1998 році, потім ще кілька разів обирався від “Нашої України” Ющенка.
Цікаво, що на виборах президента Меджліс підтримував Петра Порошенка. А тепер Чубаров опинився в партії Смешка, який опонує Порошенкові.
Вадим Денисенко. Порошенко, Гройсман та Бахматюк
У списку є ще один яскравий представник Блоку Петра Порошенка в Раді Вадим Денисенко, який йде на 13 місці – потенційно прохідному (якщо партія подолає 5% бар’єр).
Колишній журналіст, екс-шеф-редактор газети “Коментарі”, екс-головний редактор телеканалу Еспресо.TV, контролюючий декілька ЗМІ: “Деловая столица”, “Власть Денег”, “Навколо Світу”, Dsnews.ua, Depo.ua, blablaface. net. Кілька років в БПП він відповідав за медійні камапніі проти супротивників Порошенка. Його перебування в Раді супроводжували скандали, наприклад, його не раз ловили за кнопокодавством, а сам він виступав проти електронного декларування доходів.
Загалом, був одним з найвірніших медіабійців Порошенка. Правда, під кінець його правління став трохи дрейфувати в бік прем’єра Гройсмана і став представником Кабміну в Раді. Тим більше дивно, що побачили його не в списку партії “Європейська солідарність” і не в списку партії Гройсмана, а у Смешка.
Пояснення цьому може лежати у фінансовій площині. Ще під час перебування Денисенка в БПП говорили, що за ним стоїть відомий аграрний олігарх Бахматюк. Якщо це так, то останньому не було ніякого резону направляти свою креатуру в явно непрохідну партію Гройсмана, а в прохідній частині списку у Порошенка і так місць не було. Тому партія Смешка, з урахуванням можливої грошової складової, була цілком підходящим варіантом.
Олексій Горащенков. Той, смотрящий від Порошенка
Якщо Вадим Денисенко, будучи в БПП, був “слугою двох-трьох панів” (Порошенка і Бахматюка, а пізніше і Гройсмана), то ще один учасник прохідної частини списку партії Смешка – Олексій Горащенков (14 номер) дуже щільно пов’язаний саме з Порошенком.
Але за ним тягнеться такий шлейф, що екс-президент, мабуть, не захотів включати його в свою партію, а віддав на “аутсорс” Смешку (можливо, не за спасибі).
Ім’я Горащенков вперше публічно прозвучало у 2017 році, коли керівник департаменту фінансового контролю і моніторингу НАЗК Анна Соломатіна дала прес-конференцію, на якій заявила, що НАЗК безпосередньо контролюється Банковою.
Пізніше народний депутат Мустафа Найєм заявив, що скандальним “смотрящим” за НАЗК з Адміністрації президента є перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення АП Олексій Горащенков. Саме він давав розпорядження Комісії, кого з нардепів перевіряти на предмет відповідності декларацій, а кого ні.
Цей скандал мав для Горащенкова фатальні наслідки. Якраз тоді Порошенко його планував зробити директором новоствореного Державного бюро розслідувань. Але через історію з НАЗК від цієї ідеї довелося відмовитися.
А потім Порошенко взагалі тихо звільнив Горащенкова. Але, мабуть, далеко від себе не відпустив.
Так як двоюрідна сестра чиновника – Ольга Лотюк – була призначена членом Центральної виборчої комісії. На початку 2000-х Горащенков працював в адвокатському бюро “Лотюк і партнери”, що належить батькові Ольги Лотюк. Степан Лотюк близько 15 років очолював прокуратуру Києва. Разом зі своїм колишнім підлеглим і близьким приятелем Віктором Шокіним Лотюк є співзасновником “Української асоціації прокурорів”.
Іван Мірошниченко. Аграрний лобіст, фігурант розслідувань
Четвертий номер у списку – це 46-річний Іван Мірошниченко, як і Олена Сотник, написав заяву про вихід з “Самопомочі” 8 травня 2019 року. Він є членом комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин.
Його звинувачували у співпраці з людьми Януковича, відзначаючи, що за часів Януковича сферою впливу Мірошниченка також був агросектор.
Журналісти стверджували, що майже чотири роки він під наглядом так званої “сім’ї Януковича”, займався організацією внутрішнього ринку зерна: введенням квот і обмежень, експортом і переробкою, інвестиціями.
За даними ЗМІ, Іван Мірошниченко з колегами пролобіював призначення Міністром аграрної політики та продовольства свого колишнього підлеглого – партнера приватного інвестиційного фонду Pharus Assets Management Олексія Павленка.
За критеріями руху “Чесно”, Мірошниченко є фігурантом антикорупційних розслідувань. Так, до обрання депутатом Мірошниченко займався аграрним бізнесом, його сім’я володіє декількома аграрними фірмами, тому має конфлікт інтересів в профільному комітеті.
Ірина Сисоєнко. Спікер реформи Супрун
Ще однією представницею “Самопомочі” в партії Смешко стала депутат Ірина Сисоєнко, включена в список під номером 8. На даний момент вона є заступником Голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я. Саме вона була головним спікером в момент прийняття медреформи Уляни Супрун.
ЗМІ звинувачували Сисоєнко в тому, що вона виступає посередником у закупівлях медобладнання у фірми “Ксенко”, офіс та склади у якій знаходяться в Донецьку. Схеми із закупівлі медичного обладнання військово-медичним департаментом Міноборони України на суму понад 30 млн. гривень у фірми “Ксенко” розкрила організація “Медичний контроль”.
Цікаво, що Сисоєнко з минулого року заміжня за громадянином Німеччини, медиком Андрієм Вайсом, а її колеги по парламенту стверджують, що в разі непроходження її в нове скликання, вона покине Україну.
Ольга Романюк. Чиновник часів Януковича
Ще одна чиновниця епохи Януковича Ольга Романюк, екс-заступник міністра з питань ЖКГ часів Януковича йде в Раду під номером 6. В її послужному списку – робота членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
З урахуванням того, що за часів Януковича (також як і за часів Порошенка) енергетична сфера була під щільним контролем Ріната Ахметова, не виключено, що і шостий номер списку пов’язаний з олігархом.
Андрій Гайдуцький. Син соратника Кучми і Пінчука
Сьомий номер – екс-заступник голови Фонду держмайна Андрій Гайдуцький є сином екс-заступника глави Адміністрації президента часів Кучми Павла Гайдуцького.
У травні був призначений заступником голови ФДМ за поданням Ігоря Білоуса, який очолював Фонд з травня 2015 року по квітень 2017 року. У червні 2017-го Кабмін звільнив Гайдуцького з Фонду.
Як Гайдуцький опинився в списку? Можливо, відповідь на це питання криється в тому, що його батько близький до олігарха Віктора Пінчука.
Володимир Тимошенко. Головний по наркотикам при Януковичі
Дев’ятий номер – Колишній перший заступник голови Служби безпеки України за часів Ющенка – керівник Антитерористичного центру при СБУ, генерал-лейтенант Володимир Тимошенко. При Януковичі очолював Держслужбу з контролю за наркотиками.
Після 2014 року був люструваний.
Відзначимо, що Держслужба зі справ наркотиків завжди була одним з корупційних центрів.
Макаренко. Головний по митниці при Ющенку
Замикає першу десятку Анатолій Макаренко – голова Державної митної служби України з січня 2009 року по березень 2010 року.
23 червня 2010 року Служба безпеки України затримала Анатолія Макаренка у кримінальній справі про незаконне митне оформлення природного газу, що належав компанії РосУкрЕнерго.
19 липня 2012 року Макаренко був засуджений до 4 років позбавлення волі умовно.
3 березня 2014 по рішенням Печерського районного суду він був звільнений від кримінальної відповідальності і визнаний несудимим.
Після другого Майдану деякий час (з червня 2014 року по березень 2015 року) встиг попрацювати куратором митного спрямування в Держфіскальній службі, але був звільнений.
Тоді прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що рішення було прийнято “за результатами службового розслідування”. Згідно з текстом розпорядження КМУ – “за порушення присяги держслужбовця”. Після звільнення Анатолій Макаренко оскаржив це рішення в суді.
В результаті Кабінет Міністрів змінив своє розпорядження від 23.03.2015 року “Про звільнення Макаренка А.В. з посади заступника голови Державної фіскальної служби” з формулюванням “вважати звільненим за власним бажанням”.
Відзначимо, що митниця, як відомо, також є однією з найбільш корумпованих сфер в Україні.
І, до речі, саме про Макаренка Ольга Василевська писала, що йому купили місце в списку за $ 1,5 мільйона. Причому, за її даними, суму внесли нардеп від групи “Відродження” Віталій Хомутинник і бізнесмен Павло Фукс.
Написала Василевська про це ще до оприлюднення списку. Потім і Гордон, і сам Смешко це заперечили. Але, як бачимо, в списку Макаренко таки з’явився.
Поживанов. Маріуполь і Австрія
11 місце в списку отримав депутат чотирьох скликань, колишній мер Маріуполя Михайло Поживанов. Екс-заступник голови Київської міської адміністрації, екс-глава Держрезерву, колишній заступник міністра економіки. Він в політиці з 1994 року.
Його звинувачували в розкраданні держкоштів на суму понад 7 мільярдів гривень під час перебування головою Держрезерву. До суду справа не дійшла. Поживанов виїхав з України до Австрії, а в списки Інтерполу його навіть не включили. Він там отримав посвідку на проживання і працював в інвестиційній компанії.
В цілому, Поживанов людина не бідна. А тому цілком міг опинитися в списку партії Смешка серед інших не бідних людей і їх представників.
Негрич. Скандальний забудовник з БПП
До числа не бідних людей, безумовно, належить і номер 16 списку. Відомий київський забудовник Микола Негрич.
У 2014 році він опинився в Київраді від партії УДАР, а через рік зайшов до Київради вже від партії Петра Порошенка.
На посаді київського депутата він засвітився в численних скандалах, пов’язаних з тим, що міська влада здавали землю в оренду певним фірмам, які укладали договори суборенди з забудовниками, які спішно зводили висотки. Один з найяскравіших конфліктів в його будівельній кар’єрі стосується аварійного житлового будинку на Голосіївському проспекті 46/1. При будівництві нового житлового комплексу палі забилися впритул до аварійного будинку, погрожуючи йому обваленням. У Негрича були відсутні дозвільні документи для початку цього будівництва, але територію для нового ЖК відстояли “тітушки”, які влаштували криваве побоїще з місцевими жителями.
Щоб залагодити конфлікт, Негрич обіцяв місцевим жителям з аварійного будинку відселення в новий будинок по закінченню будівництва. В результаті забудовник все одно звів 16-поверховий будинок на 7 секцій, а мешканці аварійного так і живуть в аварійних квартирах з зовнішніми тріщинами. Відзначився Негрич і в іншаому проблемному будівництві – 29-поверхового хмарочоса, в безпосередній близькості від костелу Св. Миколая на вул. Великій Васильківській.
Негрич одружений на Ользі Голиці. Це дочка багаторічного начальника Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, екс-директора “Київміськбуду” Михайла Голиці. За даними ЗМІ, спільно з тестем він опосередковано володіє будівельною імперією “Геос”, яка за останні 8 років побудувала в Києві 18 новобудов в 13 житлових комплексах, переважно, в центральних районах.
В процесі будівництво ще 15 будинків у 8 ЖК в Києві.
Ксенія Сухова. Слід Ахметова
Ще одна людина, яку можна пов’язати з Рінатом Ахметовим – Ксенія Сухова (17 номер в списку). Вона заступник міського голови Маріуполя. Міський голова – Бойченко, людина Ахметова і йде за списками “Опозиційного блоку”.
Іван Ступак. Депутат від БПП, потомствений СБУшник
Ще один представник партії Петра Порошенка у списку Смешка – Іван Ступак. Він депутат Київської обласної ради від БПП-Солідарність і керівник фірми “Агентство безпеки 1901”, яка спеціалізується на виявленні прослушки в офісах.
Раніше працював в СБУ, також як і його батько – екс-депутат від Партії Регіонів Іван Ступак.
Замана і Камеш. Військові
Смешко, як відомо, будує свою кампанію на омуе, що він силовик і професіонал. І веде за собою таких самих “служивих” людей.
Однак, як бачимо, в списку переважають зовсім інші типажі – забудовники, колишні чиновники, люди Порошенка і олігархів.
Тому, мабуть, щоб хоч якось відповідати заявленому іміджу, в список включили двох військових. Вони, судячи з усього, і будуть “фронтирувати” силову складову в партійному списку.
Один з них дуже відомий. Це п’ятий номер у списку партії Смешка Володимир Замана. Він займав посаду начальника Генерального штабу ЗСУ при Януковичі до 19 лютого 2014 року і, як він заявляв, був відправлений у відставку Януковичем за відмову застосовувати війська для розгону Майдану.
Після втечі екс-президента 22 лютого того ж року Верховна Рада призначила Володимира Заману уповноваженим з контролю за діяльністю Міноборони України.
Після відходу з цієї посади жорстко критикував тодішнього в.о. президента України Олександра Турчинова за відмову чинити опір анексії Криму.
У лютому 2019 року Володимиру Замані вручили “підозру” в державній зраді. У нього провели обшуки і заарештували. Після цього лише 24 травня його звільнили з-під варти. При цьому Замана вважає замовниками свого кримінального переслідування колишніх президента Петра Порошенка і секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова. За його словами, вони йому мстять за заяви про те, що Турчинов здав Крим, а Порошенко зривав вибори.
Ще один військовий в прохідній частині списку (номер 12) – начальник управління територіальної оборони оперативного командування “Південь” полковник Сергій Камеш . Про нього відомо, що на момент початку війни на Донбасі займав пост обласного воєнкома в Донецьку, але залишився на стороні України.
Білоножко і Стретович
Поза прохідної частині списку (тобто нижче 20 номеру) знаходяться ще дві відомі людини. На 22 місці йде співак Віталій Білоножко .
66-річний народний артист України разом зі своєю дружиною Світланою є засновниками і організаторами творчого фестивалю “Мелодія двох сердець”.
Артист на з’їзді партії “Сила і честь”, відповідаючи на питання журналістів, чому вирішив йти в політику, відповів, що він наспівався. Спершу планувалося, що він піде в політику разом зі своєю дружиною Світланою Білоножко, колишньою солісткою оперети та екс-диктором УТ-1. Але за підсумком, місце в списку знайшлося тільки для нього одного.
35 номером в списку “Сила і Честь” є депутат чотирьох скликань Володимир Стретович. Але з 2012 року він відійшов від політики, коли не зміг обратися в своєму мажоритарному окрузі. Останні роки головував в суспільстві бджолярів України. Навіщо йому знову знадобилося йти в Раду та ще й за списком партії Смешка (не факт, що прохідному) і на явно непрохідному місці – незрозуміло.
Правда, у Стретовича (також як і у Горащенкова) є зв’язки у ЦВК. Його колишній помічник Євген Радченко зараз член Центрвиборчкому.
Читайте також: Послання від Кучми або хто стоїть за Ігорем Смешком
