Бувають події, на які неможливо не відгукнутися. Бо вони зачіпають усіх нас. Такими подіями стали завдані Дмитром Гордоном у цьому році інформаційні удари по українцях.
Коли він взяв інтерв’ю у російського актеришки-українофоба Олексія Паніна, ще в січні 2015-го загримівшого в базу сайту “Миротворець” з формулюваннями “Провокатор. Посягання на територіальну цілісність України. Свідоме порушення державного кордону України в АР Крим”, це можна було порахувати просто моральною неохайністю.
Коли згодом він взяв інтерв’ю у коллаборантки Наталії Поклонської, котра перейшла на сторону ворога (очолила окупаційну “прокуратуру” в Криму) на самому початку окупації Криму Росією і оформленої в базі сайту “Миротворець” з формулюванням “Зрадник”, це можна було пояснити просто повною моральною деградацією, викликаною невгамовним бажанням набрати аудиторію будь-яким, навіть самим скандальним способом.
А потім з’явилося наступне узяте ним інтерв’ю з тієї ж серії. З військовим злочинцем і організатором масових вбивств українців Ігорем Гіркіним, що фігурує в базі “Миротворця” як російський найманець, полковник ФСБ РФ у відставці, який у 2014-му очолював антиукраїнських бойовиків в Слов’янську і служив в окупаційній адміністрації “міністром оборони ДНР”.
Сам факт цього інтерв’ю викликав у багатьох українців обурення. І на адресу Гордона посипалися дуже невтішні слова. Звичайно, в такій ситуації було важливо, що скаже сам Гордон. Існувала ймовірність, що у нього знайдеться пояснення, яке спонукає обурених змінити свою оцінку.
І Гордон сказав. Суть його відеозвернення можна звести до двох пунктів.
Пункт перший: його інтерв’ю з Поклонською і Гіркіним були зроблені у співпраці з українськими спецслужбами, а заступник генпрокурора навіть висловив подяку йому за ті свідчення, які були взяті ним у Гіркіна.
Пункт другий: Гордон зажадав від політиків, журналістів та інших людей, які його “таврували ганьбою”, щоб вони публічно перед ним вибачилися. Також він виступив із погрозою до учасників мітингу, які прийшли під офіс його видання і розмалювали вивіски та асфальт. “Ми задокументували всіх, хто бере участь в акції. Ви повинні до 9 ранку все там прибрати. Відповідальність на кожному з вас”, – заявив він.
По першому пункту Гордон не привів жодних доказів, що його інтерв’ю з Поклонською і Гіркіним були зроблені у співпраці з українськими спецслужбами. Але припустимо, що українські спецслужби дійсно вирішили використовувати Гордона для того, щоб він під виглядом інтерв’ю взяв свідчення у Поклонської і Гіркіна. Насправді, це зовсім не доводить, що Гордон не зрадник, а молодець. Бо українські спецслужби регулярно використовують в своїх цілях і зрадників теж. Робота у них, у спецслужб, така – використовувати проти ворога все, що вдається використовувати.
Щоб оцінити, зрадник Гордон чи молодець, проведемо уявний експеримент. Уявімо собі українського журналіста-патріота, якому наші спецслужби запропонували взяти свідчення під виглядом інтерв’ю у трьох антиукраїнських персонажів, один одного огиднішого. Коли все закінчилося і “флешки з показаннями поїхали до Гааги”, що відразу ж зробив би цей журналіст?
Правильно, він би виступив з відеозверненням до українців, яке почав би зі слів щирих вибачень за нанесені інформаційні удари. “Вибачте, що мені довелося послужити каналізаційною трубою, через яку на ваші голови пролилися потоки інформаційних випорожнень, один іншого гірший. Але це було потрібно для тієї юридичної війни, яку ми ведемо проти ворога в міжнародних судах. Мені дуже шкода, що мені довелося нанести українцям моральний збиток. Я розумію, що цей збиток непоправний, але я спробую хоча б частково виправити його благодійністю і волонтерством”, – сказав би український журналіст-патріот. І після цього добу відмивався під душем, щоб позбутися відчуття, що він до сих пір в випорожненнях Паніна, Поклонської і Гіркіна.
Що замість цього зробив Гордон? Дивись пункт другий.
Для контрасту тут можна згадати, як повів себе Аркадій Бабченко, коли за домовленістю з СБУ взяв участь в інсценуванні свого вбивства. Перше, що зробив Бабченко після завершення цієї спецоперації, це публічно вибачився: “По-перше, я, напевно, хотів би вибачитися за те, що всім вам довелося пережити, і за те, через що вам довелося пройти, тому що я друзів і колег ховав багато разів, і я знаю це тошнотно, блювотне почуття, коли доводиться ховати колег. Ви вже вибачте, що змусили вас все це пережити, але по-іншому просто не можна було”.
Це природна реакція людини (необов’язково молодця, просто не негідника): вибачитися перед тими, кому ненавмисно зробив боляче. А не вимагати з них вибачень за те, що вони виявляють обурення.
До речі, Аркадій Бабченко після виходу інтерв’ю Гордона з Поклонською висунув власну, вельми переконливу версію того, як Гордон став зрадником в інформаційній війні Росії проти України. Не будемо переповідати розповідь Бабченка (ця версія хоч і лонгрід, але заслуговує уважного прочитання). Наведемо лише три цитати.
Одна цитата – про те, чим саме кремлівські господарі купують собі в Україні зрадників-журналістів: “Ви ж розумієте, що там ніхто нікому не платить? Немає такого – ось тобі двадцять тисяч, зроби інтерв’ю з Паніним, а ось тобі сто тисяч – зроби інтерв’ю з Поклонською. Про гроші там взагалі мови не йде. Це навіть якось непристойно. Там платять іншим. Можливостями. Можливостями входу в нові кола. Можливостями отримання нової аудиторії. Можливостями виходу на новий рівень. Отримання нових контрактів. Доступу до покупки нових бізнесів”.
Друга цитата – це гіркий жарт, який виявився майже пророчим: “Ех, шкода, Моторола не дожив. Упевнений, він був би наступним на інтерв’ю”.
Бабченко як у воду дивився: після Паніна і Поклонської наступним на інтерв’ю Гордона знайшовся ще більш погано пахнучий персонаж типу Мотороли. Гіркін.
А третя цитата – резюме про те, що Гордон перейшов на бік ворога: “Я багато-багато раз вже це бачив. Як люди по нігтьові, по кроку, між гілочок, повзком-повзком на черевці і переповзали на ту сторону повністю”.
Тоді, після інтерв’ю Гордона з Поклонською, ще можна було допустити, що Бабченко помиляється. Але після свого інтерв’ю з Гіркіним Гордон сам, своїм особистим публічним відеозверненням, довів, що Бабченко правий.
Про всяк випадок уточнимо, що все вищесказане про Гордона – це виключно оціночні судження, які не претендують на істину в останній інстанції. І ми, звичайно, визнаємо право інших людей мати іншу думку.
Читайте також: Розмова з таким страшним вбивцею може бути хіба що перед тим, як натиснути на спуск, – Бутусов
