Юрій Терентьєв – глава Антимонопольного комітету України (АМКУ)
В експертних колах часто можна почути думку, що новий президент Володимир Зеленський у багатьох сферах продовжує політику свого попередника Петра Порошенка. Це видно по питанням зовнішньої політики, галузі культури, вирішенні конфлікту на Донбасі.
Не стала винятком і економіка. Багато діячів режиму Порошенка залишилися при своїх посадах, і на “потоках”.
Яскравий приклад – голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Юрій Терентьєв.
З Куршавеля в Сан-Тропе
За даними ряду ЗМІ з 2015 по 2018 роки загальна сума витрат сім’ї Терентьєва на відпочинок за кордоном склала близько 380 тис. доларів США.
Наприклад, 12-денний відпочинок в серпні 2015 року в турецькому готелі Vogue hotel Bodrum обійшовся майже у 26 тис доларів США. І витрати на цей відпочинок не були задекларовані.
У листопаді цього року журналіст Євген Плінський оприлюднив фото відпочинку сім’ї Юрія Терентьєва на знаменитому французькому курорті Сен-Тропе, в клубі Nikki Beach Saint-Tropez. Середній чек там становить близько 2 тисяч євро за день відпочинку.
Ще чиновник відпочивав у Франції, на не менше знаменитому гірськолижному курорті Куршавель. Там, за розрахунками журналіста, тиждень відпочинку на початку 2016 року обійшовся чиновнику у 50 тисяч євро.
За даними журналіста, Терентьєв не задекларував як мінімум 679 тис. доларів.
У відповідь Юрій Терентьєв на своїй сторінці в Фейсбуці назвав висунуті звинувачення “фантазіями галюціонуючих графоманів”. Чиновник повідомив, що “завдяки вивченню французької мови” можна витрачати на відпочинок в Куршевелі не 50 тис дол на тиждень, а “в 20-30 разів менше”:
Важко сказати, наскільки серйозною була відповідь Терентьєва. Адже “в 20-30 разів менше”, ніж 50 тис. доларів, – це 1,7-2,5 тисяч, що навряд чи вистачить на тиждень зимового відпочинку сім’ї з чотирьох осіб не тільки в Куршавелі, а й на багатьох більш дешевих курортах.
Особисто схвалив схему “Роттердам +”
Юрій Терентьєв відомий тим, що в лютому 2016 року особисто погодив проект постанови № 289 Нацкомісії з енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), якою була введена знаменита формула “Роттердам +”:
Завдяки формулі “Роттердам +”, тариф на електрику від теплових електростанцій виріс з 88 до 177 копійок за кВт-годину. За оцінками експертів з Асоціації споживачів електрики і комунальних послуг, за три роки дії цієї формули власники ТЕС збагатилися на 40 млрд грн. Ці суми були витягнуті з кишень споживачів.
Підписав постанову НКРЕКП голова комісії Дмитро Вовк. До свого призначення він працював менеджером кондитерської компанії “Рошен” в Москві. На момент призначення головою НКРЕКП в кінці 2014 року Дмитру Вовку було всього 24 роки.
8 серпня цього року Дмитру Вовку і ще п’ятьом фігурантам було оголошено підозру у справі про формулу “Роттердам +”. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Їм інкримінують збитки на суму більше 18 мільярдів гривень, які були нанесені внаслідок прийняття постанови № 289, яку погодив Юрій Терентьєв:
Виходить, що члени НКРЕКУ на чолі з Дмитром Вовком, які затвердили схему “Роттердам +”, потрапили під слідство прокуратури. Однак глава АМКУ, який особисто схвалив схему, продовжує працювати.
І це незважаючи на тісні зв’язки з ключовими чиновниками режиму Порошенка, завдяки яким в 2015 році він зайняв свою “хлібну” посаду.
Однокурсник юриста Порошенка
Юрій Терентьєв очолює АМКУ з середини 2015 року. Він є однокурсником Олексія Філатова – заступника глави адміністрації президента часів Порошенка, який відповідав за роботу з правоохоронною і судовою системами.
Згідно з даними розслідувань ЗМІ, до 2014 року Олексій Філатов зі своєю цивільною дружиною Анною Бабич були партнерами юридичної фірми “Василь Кисіль і партнери”. Там вони супроводжували угоду продажу “Українського медіа холдингу” (“UMH Group”), що належав Борису Ложкіну і Петру Порошенку.
За повідомленнями ЗМІ, медіа-холдинг був тоді проданий за величезну суму – 430 млн доларів. Покупцем став молодий олігарх з оточення Януковича Сергій Курченко. Гроші були перераховані на рахунки офшорних фірм.
Продаж відбувся восени 2013 року. Після цього у Порошенка і його партнера Ложкіна з’явився величезний фінансовий ресурс, завдяки якому стало можливим фінансування президентської виборчої кампанії.
Після обрання на пост Президента Петро Порошенко призначив Бориса Ложкіна главою своєї адміністрації. Його заступником став Олексій Філатов. Після цього однокурсник Філатова Юрій Терентьєв був призначений главою АМКУ.
Майже відразу була вибудувана “схема” для заробітку. Через два дні після призначення Філатова на Банкову 24 липня 2014 року пов’язані з ним юристи звільнилися з юридичної компанії “Василь Кисіль і партнери” і створили власну юридичну компанію “Екво” (“Aequo”).
Цивільна дружина Філатова Анна Бабич стала співвласницею юридичної фірми “Екво”. З цієї фірми в АМКУ перейшла працювати Марія Ніжнік, яку ЗМІ називали кумою Філатова. У 2015-2019 роках у Юрія Терентьєва вона була першим заступником. А нова фірма відразу стала представляти інтереси компаній, яким були потрібні “правильні” рішення АМКУ.
Чому Терентьєв залишився при Зеленському
Про те, що Юрій Терентьєв прямо впливає на рішення Володимира Зеленського, влітку заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук написав під постом колишньої держуповноваженої Агії Загребельської в Facebook. Тоді він був заступником глави Офісу президента Андрія Богдана.
Гончарук розповів, що кадрові рішення щодо АМКУ приймалися на підставі побажань Юрія Терентьєва: “Ми дійсно провели консультації з Юрієм Терентьєвим про те, як максимально ефективно побудувати роботу, і прислухалися до деяких його рекомендацій”:
Як виявилося, перед цим Юрій Терентьєв запропонував Зеленському звільнити всіх членів комітету, крім себе.
4 липня голова АМКУ направив президенту Зеленському документ під назвою “Про розгляд питання про звільнення державних уповноважених”. У ньому Терентьєв перерахував прізвища всіх восьми держуповноважених , які за станом на 4 липня перебували в складі Комітету. І попросив прийняти рішення про їх звільнення.
Після цього 5-8 липня були оприлюднені президентські укази про звільнення чотирьох членів Комітету – Марії Ніжнік , Агіі Загребельської , Андрія Вовка і Валерія Полюховича.
Потім президент Володимир Зеленський призначив в АМКУ кілька своїх людей.
Зокрема, заступником голови АМКУ стала Ольга Піщанська. Вона з Кривого Рогу.
Цікавий збіг: раніше Ольга Піщанська очолювала відділ закупівель на найбільшому металургійному комбінаті “Арселор” (колишня “Криворіжсталь”). У той же час нинішній глава АМКУ Юрій Терентьєв працював головним юрисконсультом підприємства.
Відповідно до прес-релізу, розміщеного на сайті “АрселорМіттал Кривий Ріг”, Юрій Терентьєв був призначений генеральним юрисконсультом криворізького гіганта влітку 2012 року:
Зараз з первинного складу АМКУ зберегли свої посади Юрій Терентьєв, його заступник Ніна Сидоренко (вона вчилася в КІМО разом з Терентьєвим і заступником глави адміністрації Порошенка Олексієм Філатовим) і держуповноважена Марія Процишен (вважається близькою до Юрія Терентьєва).
Розслідування по АМКУ нічим не закінчилося
Поліція майже півтора роки тому відкрила кримінальну справу по корупції в АМКУ. По ній поліцейські недавно отримали доступ до рахунків юридичних фірм. Про це сказано у визначенні Печерського суду Києва від 29 жовтня:
Вилучення документів дозволено в рамках кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення посадовими особами АМКУ. За версією поліції, вони вчиняли дії, передбачені в частині 5 статті 191 Кримінального кодексу України – привласнення або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах або організованою групою.
За версією слідства, ці злочинні дії здійснювалися за безперешкодне надання дозвільних документів або невжиття заходів реагування на виявлені правопорушення антимонопольного законодавства.
Розслідування триває вже півтора роки. Про які-небудь його результати поки нічого не відомо.
Схеми “обілечування”
Чому голова АМКУ – одна з найбільш “хлібних” посад, можна зрозуміти, вивчивши функції комітету і думки експертів з антимонопольних питань.
Одна з головних функцій АМКУ – контроль за держзакупівлями, тобто покупками товарів і послуг за рахунок державного і місцевих бюджетів.
За даними журналістів видання “Наші гроші”, “рішали” торгують рішеннями “тендерної колегії” АМКУ за 20-30% від вартості закупівлі. В результаті по абсолютно однаковим ситуаціям виносяться протилежні рішення. За цілком дріб’язковими приводами АМКУ вирішує, хто може вигравати багатомільйонні тендери, а хто ні.
Наведемо приклад такого підходу, в результаті якого мільйони йдуть в потрібні кишені.
За умовами багатьох тендерів, учасник, який бажає взяти участь у торгах, повинен надати копію паспорта директора фірми. АМКУ завжди виносив рішення про те, що потрібно сканувати всі сторінки паспорта – і заповнені, і порожні.
Однак, наприклад, 22 серпня АМКУ прийняв рішення, за яким ненадання копій порожніх сторінок паспорта директора фірми не є помилкою. Сума тендеру – 3 мільйони.
Потім, в інших рішеннях, неподання копій порожніх сторінок знову стало підставою для відхилення тендерних пропозицій.
Тобто, тендерна колегія АМКУ має практику на будь-який смак, а значить з “рішалами” можна домовлятися про будь-яке рішення. Нагадаємо, що мова йде про тендери, і суми там можуть бути в десятки і сотні мільйонів.
Ще один напрямок для “заробітку” – накладення штрафів за змови на тендерах. Згідно із законом, АМКУ в разі виявлення ознак змови учасників тендера може накладати штрафи в широких межах.
Наприклад, київське відділення АМКУ під керівництвом однокурсника Терентьєва Олексія Хмельницького двічі штрафувало на величезні суми фірми з угруповання скандального київського забудовника Максима Микитася. Спочатку на них було накладено штраф у 150 млн гривень за змову на тендерах з реконструкції корпусу Інституту хірургії ім. Амосова та гімназії ім. Бойченка. Потім ці дві фірми отримали ще 112 млн штрафу за змову на тендері на ремонт багатостраждального Шулявського моста.
Тобто гігантські штрафи загальною сумою в чверть мільярда гривень були накладені окремо за кожен тендер.
А ось по 20 тендерам компаній машинобудівного холдингу Corum Group Ріната Ахметова загальна сума штрафів склала “всього” 50 мільйонів гривень. Цей холдинг виробляє обладнання для всіх шахт Ахметова, а це майже 80% всього вугледобувного сектора України. Загальна сума тендерів в цьому випадку – понад півмільярда гривень.
Так що “свобода маневру” в розмірах сум штрафів, що накладаються, дає можливість підлеглим Терентьєва приймати “гнучкі” рішення.
Крім тендерів, АМКУ може штрафувати (або не штрафувати) монополії. Тут у Терентьєва теж величезні можливості для маневрів у потрібну сторону.
За свідченням колишньої держуповноваженої АМКУ Загребельської, главою АМКУ побудовані “ручне управління” і залежність саме від нього всіх процесів. Хоча за законом комітет є колегіальним органом.
Наприклад, антимонопольне розслідування АМКУ не може бути відкрито без згоди голови комітету. Якщо держуповноважений комітету виявив ознаки порушення, він готує подання про початок справи і вносить його голові АМКУ.
Таке подання про початок справи може лежати без руху у голови АМКУ більше півроку. Так було, наприклад, у справі проти Мінінфраструктури щодо оренди площ в аеропортах.
Глава АМКУ може, наприклад, передати матеріали юридичному департаменту, щоб там перевірили, дійсно варто цю справу відкривати. Так було у справі проти Мін’юсту по монопольному праву на торгівлю арештованим майном.
А щоб те чи інше питання потрапило на засідання Комітету, потрібно, щоб голова погодив його внесення до порядку денного.
Ще глава АМКУ володіє монополією на зовнішні комунікації. На засіданнях уряду, парламентських комітетів, нарадах в офісі президента і т.д. присутній сам голова або визначена ним особа. Зрозуміло, що вона буде висловлювати там позицію, яку голова вважає вірною.
Екс-держуповноважена АМКУ Світлана Панаіотіді також повідомила в інтерв’ю, що АМКУ не виконує свої функції через велику залежність розслідувань від позиції Юрія Терентьєва.
Як приклад Панаіотіді навела ситуацію з розслідуваннями на фармацевтичному ринку, за який вона відповідала.
“У мене, по закону, є певні повноваження, наприклад, я можу ініціювати проведення дослідження ринків, за які я відповідаю. Припустимо, я хочу провести дослідження про вплив маркетингу на фармацевтичному ринку: як він впливає на вартість ліків і т.п. Я представляю плани робіт голові АМКУ, але паралельно плани робіт повинні подати співробітники, які мені не підкоряються. Голова, де-факто, керує всім персоналом. Якщо його бачення збігається з моїм – людям це поставлять в план. Якщо ні – вони будуть не зацікавлені це робити, оскільки вони просто не отримають премії за свою роботу, тоді я або повинна це робити самостійно, або не робити взагалі. У нас паралельне життя”, – розповіла Панаіотіді.
В цілому ж головна схема заробітку полягає в тому, що АМКУ і її керівник вирішує – чи штрафувати порушників антимонопольного законодавства чи ні. А для того, щоб була можливість не штрафувати було придумано поняття економічного ефекту – особливого показника, який нібито досягається звичайним приписом, а не штрафом. І це дозволяє співробітникам АМКУ і його керівникам за хабар приймати рішення не штрафувати.
Читайте також: Уряд Гончарука близький до відставки
