USD26.226+0.0782EUR32.473+0.0811
Politerno > Статті > Україна і світ > Як Тимошенко виводила українську економіку з кризи лихих 90-х

Як Тимошенко виводила українську економіку з кризи лихих 90-х

  • Лютий 7, 2018
  • 2691 Переглядів
  • 0

Один з відомих політиків, який тривалий період працював у виробничому секторі економіки, завжди наголошував на тому, що основним галузевим пріоритетом економічної політики може бути лише енергетика. Розвиток енергетики визначає рівень затратності в усіх сферах матеріального виробництва. Для України, яка тривалий період була і залишається залежною від імпорту енергоносіїв, прозорі відносини в енергетичному секторі – необхідна умова економічного зростання. 

В новітній українській історії є прецедент наведення порядку в енергетиці, який вже давно став хрестоматійним прикладом вдалого реформування найбільш непрозорого сектора національного господарства станом на кінець 90-х років. Мова йде про діяльність віце-прем’єр міністра з питань паливно-енергетичного комплексу Юлії Тимошенко (грудень 1999 – січень 2001).

Тимошенко отримала жахливу спадщину від своїх попередників: дефіцит газу в загальному балансі становив 17 млрд.куб.м.; загальний борг російським постачальникам складав 2,233 млрд.дол.; наявна технічна система виробництва і транспортування діяла сама по собі, а розрахунки споживачів – самі по собі; через усілякі схеми торгових домів та оптового ринку електроенергії гроші забирали від виробника; запаси палива на електростанціях були втричі менші, ніж потрібно, за технічними нормами; за 1999 рік у сфері енергетики правоохоронними органами було розкрито 3,9 тисяч злочинів, здебільшого фінансового характеру.

Вагомі результати в енергетичному секторі завдяки антикризовим заходам, ініційованих Юлією Тимошенко, було отримано вже в перші місяці 2000 року. Вперше з вуглевидобувними об’єднаннями генеруючі компанії почали розраховуватися стовідсотково живими грошима. За 9 місяців 2000 року шахтарі одержали від реалізації вугілля майже 3 млрд. грн., що втричі більше, ніж в 1999 році. Вдалося у 2,5 разу скоротити борги за газ з Туркменістаном. Видобуток вугілля зріс на 142 тис. т порівняно з 1999 роком.

Нормальні ринкові закони почали діяти у вітчизняному енергоатомі. Грошові надходження в атомну енергетику за 8 місяців 2000 року становили 1, 709 млрд.грн., що не йшло в жодне порівняння з відповідним показником 1999 року. Це дало змогу стабільно розраховуватися за ядерне паливо.

Ефективна діяльність віце-прем’єр міністра з питань паливно-енергетичного комплексу дуже налякала «енергетическую закулису» і 19 квітня Кучма піддав критиці діяльність уряду в паливно-енергетичному комплексі і запропонував розглянути доцільність наявності посади віце-прем’єра з питань ПЕК.

На жаль реальних реформ в енергетиці в 2014-2017 роках український народ від влади не дочекався. На оптових ринках енергоносіїв продовжують домінувати бізнес-групи, яких здавалося б делегована Майданом Гідності виконавча влада мала б поставити в законодавче «стійло». Можливо й не має зацікавленості вищого політичного істеблішменту у формуванні прозорого енергетичного простору.

Василь Голян, директор ГО “Європейський аналітичний центр”

Поділитися: