Тиша завжди оманлива. А нескінченно мрячні вологою і сірістю осінні дні явно навівають меланхолію і умиротворення. Начебто розповіли непогані історії з трибуни, штовхнули десяток крутих надихаючих промов, відкрили кілька нових “малих архітектурних”. І ніби як нічого не відбувається катастрофічного. Тарифчики наполегливо ростуть, люди платять за рахунками, армійські крадуть, боти ботствують, на тендерах тільки свої, Роттердам+ […]