У правди немає “своїх” чи “чужих”
Вчора в мережі активно обговорювали допис Ігор Василів, який опублікував поіменний список тих депутатів (членів земельної комісії), які проголосували «ЗА!» надання дозволів на укладання договорів сервітуту для встановлення на вул. Шептицького (навпроти “Збруча”) ще двох кіосків. Чому ще? Бо там раніше, влітку, “втулили” десять штук таких архітектурних шедеврів впритул проїжджої частини.
Тернополяни та активісти публічно тоді “били на сполох”. Людям навіть вдалося зібрати депутатів на позачергове засідання комісії, щоб вирішити цю проблему. Я це добре пам’ятаю, бо була тоді присутня і писала матеріал в газету.
Так от тоді, на комісії, деякі депутати радикально, я б навіть сказала, гостро, висловлювалися з приводу МАФів. Зокрема Роман Навроцький говорив, що кіоски встановили не запитавши думку у депутатів. Хоча й мали б. Адже безпосередньо Навроцький вніс правку на сесії, згідно якої ВСІ договори сервітутів в обов’язковому порядку мали б бути погоджені земельною комісією, а вже в другу чергу чиновниками ТМР.
І от несподіванка. Пройшло раптом кілька місяців від тої комісії, як Роман голосує “За!” погодження сервітутів під МАФ на тому ж місці, де раніше поставили ті десять кіосків. І пояснення у депутата “класичне”: не розібрався, нас ввели в оману. Хоча швидше стерли пам’ять, бо ж йдеться про уже відомі для депутата об’єкти…
Тому у мене виникає логічне питання до Роман Навроцький: тепер не виконком, а депутатська комісія торгує на ринку кіосками (місцями під них)? Для цього Ви ініціювали такі правки?
P. S. Коментуючи встановлення десяти кіосків на вул. Шептицького влітку, Ви, Романе, говорили, що (цитую) “вашому куму їх пропонували взяти за 15 тис. у. о. кожен”. Ціни на осінь зросли, не підкажете?
