Понад 40% претендентів на керівні посади в Державному бюро розслідувань України є представниками чинних правоохоронних органів.
Про це свідчить інфографіка ресурсу Prosud, опублікована у Twitter.
Більшість із кандидатів є працівниками державних органів різного плану, лише 12,2% – це адвокати, бізнесмени та працівники освіти. Ще 9% ніде не працевлаштовані.
“Досить часто Державне бюро розслідувань називають аналогом американського Федерального бюро розслідувань (FBI). От тільки виявляється, що багато осіб, які претендують на керівні посади в новому правоохоронному органі, є представниками старої системи”, – коментує Prosud.
На 27 керівних посад у ДБР подали заявки 685 претендентів.
Як повідомлялось, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба затвердив склад ради громадського контролю при ДБР.
Також стало відомо, що 31 березня увечері завершилися вибори до Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Шляхом рейтингового голосування було обрано 15 осіб до складу Ради.
Тоді, за словами менеджера групи “Реформа органів правопорядку” РПР, StateWatch Володимира Петраковського, стався “інцидент” під час підрахунку голосів.
Один із кандидатів, який отримав 19 голосів, “просто пішов”, бо, на його думку, “все занадто довго тривало”.
Через це члени виборчої комісії написали окрему думку. У ній вони заявили, що підрахунок голосів був не зовсім коректний, зазначив Петраковський.
Після виборів один з лідерів “Автомайдану” Олексій Гриценко написав заяву до поліції через те, що Олександр Граб, якого у п’ятницю 30 березня не було в Україні, отримав мандат на установчих зборах з обрання Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.
Раніше головний експерт антикорупційної групи “Реанімаційного пакету реформ” Олександр Лємєнов та народний депутат Мустафа Найєм заявляли, що влада планує сфальсифікувати вибори Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань і обрати лояльних до себе людей.
