У класичному розумінні ринкова ціна визначається в умовах вільної конкуренції (попит—пропозиція). Попит означає платоспроможність споживача (реальну наявність грошей у покупця). Реальний ринок не реагує на потреби, не забезпечені реальною платоспроможністю споживача. На сьогодні субсидії з держбюджету на оплату газу та теплової енергії становлять близько 50% їх загальної вартості. Наявність таких субсидій означає відсутність платоспроможності у більш як 50% населення. За відсутності платоспроможності та за наявності субсидій у понад 50% населення неможливо визначити справжній попит на природний газ.
Про це у своїй статті для DT.UA пише нардеп від “Батьківщини”, екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.
Тому, за його словами, в силу вступає нормативне регулювання споживання газу, теплової енергії — встановлення норм споживання, визначення механізмів оплати, неможливість відключення. А при відсутності реального попиту ринкова ціна неможлива. Ланцюг замкнувся.
“При постійній зміні регульованих цін на газ виникає запитання: чому при відсутності платоспроможного споживача та реального попиту (а не нормованого) ціни на газ постійно зростають? На сьогодні відповідь на це запитання не лежить у площині розрахунків економічно обґрунтованих цін, а є заздалегідь очевидною: ціни зростають, тому що це вигідно “незалежному” монополісту, ресурси якого без будь-якої конкуренції постачаються для неплатоспроможного споживача з одночасним наданням такому споживачу фінансової підтримки з бюджету у вигляді субсидії, яка в результаті опиниться на рахунках цього ж монополіста. Таким “незалежним” монополістом є НАК “Нафтогаз України”. Саме такий монополіст зацікавлений без конкуренції продавати свій товар за максимально можливою ціною”, — підкреслює депутат.
Читайте також: Дорогий газ від Трампа і доля сховищ. Що означає підписаний Україною, США і Польщею газовий договір