Прочитав інтерв’ю екс-генпрокурора Руслана Рябошапки в ЛБ. Найцікавіше – те, що не сказано. І схожі промови після відставки будуть виголошувати більшість інших призначенців Зеленського, які стрімко залетіли у владу.
1. “Якби не Було Богдана, Зеленський не був би президентом“.
Богдан став значущою фігурою для Зеленського завдяки підтримці Ігоря Коломойського і його медіа-ресурсу. Штабом формально керував Іван Баканов, з яким Богдан конфліктував. Але ключовою фігурою кампанії був сам Зеленський, якого вчорашній соратник просто принизив до ролі весільного генерала. Було б коректніше сказати – “Якби не Богдан, Рябошапка не був би генпрокурором”. Саме Богдан пролобіював свого друга у Зеленського.
2. “Одразу почали активно працювати з НАБУ, була нормальна співпраця з Холодницьким. Ця співпраця, до речі, зберігається. Тобто НАБУ і САП вперше почали нормально комунікуваті і давати результати”.
Цікаво, що під час своєї роботи Рябошапка неодноразово піднімав питання про звільнення Холодницького, перекидав на нього відповідальність за закриття різних справ. Причина цього тиску була в тому, що Холодницький відмовлявся відкривати справи за наказом Богдана. Якого, наприклад, питання зміни керівництва в Академії аграрних наук, будмайданчика в Києві і танкерів в Миколаєві турбували куди більше, ніж реальна боротьба з корупцією. Тепер виявилося, що саме Холодницький – найсильніша ланка, і насправді – прекрасно працювали! Зрозуміло, ця неймовірна люб’язність пов’язана тільки з тим, що Холодницький зараз відмовився порушувати справу за обставинами придбання Рябошапкою будинку у Франції, не угледівши в цьому складу злочину.
3. “Суспільство переконали в тому, що потрібні посадки і потрібна «кров», а шести місяців нашої роботи було недостатньо для того, щоб це зробити”.
Насправді, шість місяців цілком достатньо, щоб певні справи зрушити з місця, підготувати підозри, передати в суд те, що гальмувалося. Але якщо розігнати під виглядом реформи всі підрозділи, щоб призначити своїх людей на керівні посади, то тут до кримінальних справ руки не дійдуть. Ось це зробити встигли, а от справи – ні. Тепер звільнені відновлюються на службі.
4. “На нарадах президента завжди були питання щодо якихось резонансних злочинів. Наприклад, фальсифікацій у спиртовій галузі. Коли приходить міністр, керівники Нацполіції, інших правоохоронних органів та глобально розбирають ситуацію, де є найбільші проблеми зі злочинністю. Такі наради були щодо контрабанди, неконтрольованих вирубок лісу, щодо грального бізнесу”.
Насправді, на нарадах з силовиками під керівництвом Зеленського щотижня розігрується спектакль. Президент намагається особисто вникнути в сотні справ, які відбуваються в країні, і дати свою думку, але насправді, керувати всією правоохоронною діяльністю в ручному режимі з одного кабінету неможливо. В результаті, Зеленський дає непродумані накази, кого конкретно треба посадити, як йдуть ті чи інші процеси, а призначені ним силовики, щоб не сказати “ні” у відповідь на ці нереальні запити, граються в слова. І в цю гру грав і сам Рябошапка, прекрасно розуміючи її повний абсурд.
5. Про справи проти Порошенка: “Більш перспективними виглядали б провадження щодо злочинів у економічній сфері у яких були б зібрані серйозні переконливі докази. В тих 16 чи 17 справах я нічого перспективного не бачу”.
Генеральний прокурор зобов’язаний був проявити принциповість і відмовити у відкритті цих справ – типу проходу катерів через Керченську протоку. І також був зобов’язаний повідомити президенту відразу, не чекаючи відставки, про “злочини в економічній сфері”. А так, до самої відставки генпрокурора, всі ці справи ОГПУ підписував і імітував законність, допомагаючи, таким чином, російській пропаганді і сприяючи розслідуванням, які не мали складу злочину. А некомпетентний президент продовжує вірити у всю цю нісенітницю, і щось там курирує. Яскравий приклад повної бездарності системи управління силовиками, яку вибудував Зеленський.
Цензор.нет також звернеться з інтерв’ю до Руслана Рябошапка, сподіваємося, буде можливість задати ці питання особисто.
