Старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд подав у відставку з поста незалежного члена наглядової ради “Укрзалізниці”.
Про це повідомляє НВ.Бізнес із посиланням на заяву Аслунда.
Увечері 25 вересня з’явилася інформація про те, що шведський економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд подав у відставку з поста незалежного члена наглядової ради “Укрзалізниці”. 26 вересня він підтвердив цю інформацію і назвав причини свого відходу.
Повний текст заяви Аслунда:
“З червня 2018 року я був незалежним членом наглядової ради Укрзалізниці. Я був вдячний за надану честь і працював в міру своїх здібностей, але зараз відчуваю себе вимушеним піти у відставку.
По-перше, вважаю надмірними юридичні ризики, на які наражаюся. Хоча в договорах, підписаних нами при призначенні, нам обіцяли страхування відповідальності директорів і посадових осіб, що є стандартною практикою при членстві в раді, наш акціонер, український уряд, не надав нам таке страхування.
По-друге, багато наших рішень не виконуються керівництвом Укрзалізниці. Також уряд не забезпечує компанії прийнятні регуляторні або фінансові умови для модернізації та підвищення ефективності (необгрунтований земельний податок; тарифи, які значно нижче рівня витрат; напосідання у питанні того, щоб кількість співробітників залишалася дуже роздутою; і так далі). Ці обставини ставлять компанію в хитке фінансове становище.
По-третє, нам, членам наглядової ради Укрзалізниці, з квітня нічого не платять. Після п’яти місяців невиплати зарплати я вважаю малоймовірним, що нинішній український уряд буде виплачувати якусь винагороду членам наглядової ради.
Це почалося з виступу президента Володимира Зеленського у Верховній Раді 4 березня, в якому він заявив:
“Є питання щодо зарплат і премій багатьох членів наглядових рад. Ми розуміємо, що є закони ринку, ми не пропонуємо популістично платити “мінімалку”. Але, вибачте, коли понад десять мільйонів громадян живуть на межі бідності, не можуть бути такі виплати людям, які, будучи у наглядових радах, від сили двічі-тричі на рік прилітають в Україну. Сьогодні в Україні фактично стало вигідніше “наглядати”, ніж працювати. І при всій повазі до міжнародних партнерів, при всій вдячності за їхню допомогу, сьогодні громадяни нашої країни у наглядових радах наших підприємств почуваються національною меншиною”.
Але він все ж “популістично ввів “мінімальну” заробітну плату”. В кінці квітня Верховна Рада внесла поправки в закон про бюджет, обмеживши заробітну плату всіх державних службовців, а також членів правління і наглядових рад державних компаній десятьма мінімальними заробітними платами — вона не повинна перевищувати 47 020 грн або близько $1700 на місяць з 1 квітня до кінця карантину. Це представили як тимчасовий надзвичайний захід, але він діє вже п’ять місяців і може зберегтися.
З цим обмеженням все було не так. Воно має зворотну силу, що суперечить елементарному праву. Воно порушило наші трудові договори. Воно торкнулося тисячі високопоставлених держслужбовців, включаючи суддів, прокурорів, членів парламенту, менеджерів і членів різних бордів. Переважна більшість цих людей — громадяни України. Менше п’ятдесяти є іноземцями. Найгірше те, що це не заохочує компетентних і чесних людей працювати на українську державу і є атакою на хороше управління. Депутати від Слуги народу атакують іноземних членів наглядових рад українських держкомпаній за те, що вони іноземці, і за те, що їм занадто багато платять, хоча нам з квітня нічого не платять.
Обмеження продовжує діяти. 28 серпня Конституційний суд ухвалив, що судді, прокурори, народні депутати та члени правління Національного банку України будуть звільнені від обмеження зарплати. Суд постановив, що законом про бюджет не можна вносити зміни до іншого закону, а також змінювати обсяг прав і гарантій, який цим законом надається. Таким чином, судді Конституційного Суду дозволили собі знову отримувати зарплати. Однак це рішення не має зворотної сили, тому всі вони втратили зарплати з квітня по серпень. Це рішення також не поширюється на держслужбовців або членів правління і наглядових рад державних компаній. 11 вересня Кабінет Міністрів без попередження прийняв постанову про скорочення розміру нашої винагороди, яка не виплачується, більш ніж в два рази. 23 вересня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що не виконуватиме рішення Конституційного Суду. Однак в Україні є працюючий ринок праці. Правління великих державних підприємств швидко втрачають найбільш талановитих співробітників.
Основна проблема в тому, що президент і його гучні депутати не вірять у хороше корпоративне управління. Ми — іноземні члени наглядових рад тринадцяти великих державних компаній і банків — наполегливо працювали, щоб спробувати поліпшити державні компанії України. Від президента (єдиного президента України, з яким я ніколи не зустрічався) ми отримуємо тільки образи і перешкоди.
Хочу подякувати своїм прекрасним колегам з наглядової ради Укрзалізниці. Ми старанно працювали на майже щомісячних засіданнях ради, які зазвичай тривають три дні з великою кількістю роботи між ними. Хотілося б, щоб більше наших рішень було реалізовано. Я також ціную контакти з членами інших наглядових рад тринадцяти великих державних компаній.
На закінчення, я не відчуваю, що потрібен акціонеру, і мені не запропонували прийнятні умови роботи, в той час як юридична відповідальність лежить на мені. Не так потрібно керувати залізницею”.
