У чому специфіка поточного моменту? За всіма соціологіями Володимир Зеленський на третьому році правління залишається лідером електоральних рейтингів, рейтингу довіри, в тому числі. Відповідно, його партія «Слуга народу», яка і не партія зовсім, а партійна тінь Зеленського, теж поки в лідерах.
При цьому, наприклад, прем’єр-міністру Денису Шмигалю довіряють усього 16%, а от не чули про такого цілих 28%. Тобто, в політичному сенсі прем’єра у нас немає. Як немає і уряду в цілому – є департамент ОП по добиванню національної економки.
Верховної Ради, за великим рахунком, теж немає (хоча спікер ВР Дмитро Разумков – є). Тому що існує монобільшість, жорстко керована знову-таки з ОП.
Читайте також:
“Офісний” шантаж Америки: чого тут більше – хитрої наївності, авантюрності чи дурості важко сказати, – експерт
Складається враження, що владна конструкція монолітна, міцна і непохитна. І можна витворяти все, що завгодно. Але насправді все тримається на одному цвяху – президенті Зеленському. Він все стягнув під себе, всім рулить за власним велінням, причому, якщо раніше артистичні метання спостерігалися тільки у внутрішній політиці, то тепер поширилися і на зовнішню, досить згадати ризикований віраж з позикою на «Велике будівництво» у Китаю, що Штати ну точно не обрадує (чекаємо викриттів від НАБУ!).
Відповідно, досить одного великого, помітного провалу по кожному з напрямків – і посиплеться все. Щоб не трапилося в країні або навколо неї, винен однозначно буде ВОЗ. Загострення на фронті як спосіб Кремля продавити «Мінськ» – Зеленський. Зрив по виплатам бюджетникам і пенсіонерам – Зеленський. Підвищення цін на комуналку через «Північний потік 2» – Зеленський. Розборки навколо продажу будь-якої ділянки землі – теж він. Не кажучи вже про корупцію. Все, що погано навколо – персонально Зеленський (а ось якщо добре, то переможців не злічити).
Я до того, що уся ця нинішня рейтингова пишність влади – гранично оманлива. І здатна впасти в лічені місяці. Упевнений, що Володимиру Зеленському доведеться познайомитися і зі зворотною стороною владної медалі – звинуваченнями у тому, чого він не робив, зрадою, здавалося б, найвірніших друзів, ігноруванням з боку начебто дуже надійних партнерів і, як наслідок, самотністю на жорсткому і хиткому троні.
А перший дзвіночок – те, що рейтинг довіри у президента став нижчий за рейтинг недовіри.
Середина президентської каденції ВОЗа настає цієї осені. Це буде дуже показовий і визначальний період.
