Президент України Зеленський разом зі своїм домашнім геополитиком Єрмаком все більше дивують міжнародне співтовариство. Час від часу в ньому прокидається нестримна суб’єктність. Його сміливі геополітичні заяви, ініціативи та рухи все частіше межують з безвідповідальністю і прожектерством. Але те, що можна витворяти у внутрішній політиці, небажано робити у зовнішній політиці, бо там ти не один і не найголовніший, і навіть не другорядний. Але Офіс президента «бурлить» від інтригуючої геополітики.
Наприклад, перед важливою поїздкою до Вашингтона на зустріч з президентом США Байденом президент Зеленський несподівано укладає напівлегальну (без участі Верховної Ради та РНБО), сумнівну інвестиційну угоду з Китаєм. Або в пику МВФ, або це компенсація за скандал з Мотор-Січ, а можливо просто сміливий, «офісний» шантаж Америки.
Тим самим Київ готує для Вашингтона новий парадокс у відносинах між нашими країнами, коли за безпеку України повинні відповідати НАТО і США, а торгувати ми будемо з Китаєм, який є їхнім геополітичним противником. Чого тут більше – хитрої наївності, авантюрності чи дурості важко сказати.
Зеленський як би сміливо натякає американцям, що наполегливі і спритні китайці здатні зробити багато корисного в Україні, не гірше за американців. Їх не треба вмовляти і щось пояснювати, і вони не натякають на бурхливу корупцію в Україні. А китайцям він напевно «розповідає», що американці дуже вибагливі, а росіяни теж люди і їх треба тільки «зрозуміти і пробачити».
Але ні китайці, ні американці не хочуть слухати нашого президента, бо якщо Зеленський точно не знає, що потрібно Україні, хто у неї вороги і друзі, то як він може зрозуміти, що хоче Китай, Росія і США від України.
Нагадаємо, як написала китайська державна агенція новин “Сіньхуа“ з посиланням на слова глави фракції СН Давида Арахамії, партія “Слуга народу” має намір переймати досвід Комуністичної партії Китаю в управлінні економікою і побудові держави.