У серпні «Politerno» повідомляло про спробу приватизації тернопільського аеропорту. Тоді ми показали листа на ім’я директора летовища Юрія Малецького від ГО «Аероклуб-Тернопіль», яка хотіла погодити розміщення злітно-посадкового майданчику. Для цього Тернопільський аеропорт мав би в обхід сесії Тернопільської обласної ради, яка розпоряджається усі майном летовища, безоплатно надати громадській організації землю, що охоплює майже всю центральну територію аеропорту.
Вже наприкінці вересня нам стало відомо, що питання навіть не у земельній ділянці для аероклубу. Надто мілко. Його директора Артема Пуківського розпорядженням голови обласної ради Михайла Головка призначено директором цілого аеропорту «Тернопіль»! І чоловік завзято «узявся за роботу». Але про це детально у другій частині розслідування.
Цей матеріал ми присвятили більш глобальним проблемам. А що може бути глобальнішим за тендер на проектування злітної смуги для нашого аеропорту?
Тендер під сумнівну компанію
На початку вересня під час ХХХ ювілейного економічного форуму у польському місті Карпач голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко розповів про пошук партнерів для відновлення аеропорту «Тернопіль». Очільник облради зазначив, що цим об’єктом вже зацікавилися інвестори.
– Сьогодні нас цікавить відновлення тернопільського аеропорту, ми шукаємо партнера, готового заходити в Тернопіль. Це не тільки компанії Туреччини, Польщі, Італії чи Угорщини, – наголосив Михайло Головко. – Вони розглядають цю можливість, тому що це перспективне майбутнє.
Голова Тернопільської обласної ради висловив сподівання щодо відновлення злітно-посадкової смуги аеропорту у наступному році.
– Зараз ми вже провели тендер на виготовлення технічної документації, розробку проєкту відновлення нашої смуги та перону. Сподіваюся, наступного року нам буде під силу розпочати роботу зі смугою, а далі готовий заходити інвестор, – зазначив Михайло Головко. – В нас є декілька листів від різних компаній. Тож сподіваємося, що уряд таки дотримає обіцянок і допоможе нам його відновити.
На першому етапі розслідування предметом нашої уваги став саме цей тендер – щодо «Проектування реконструкції штучної злітно-посадкової смуги аеродромного комплексу цілісного майнового комплексу аеропорту «Тернопіль». Іншими словами – розробка проектної документації та її експертиза. Одразу ж зазначимо, що про перон мова не йшла, тут Михайло Головко помилився. Це був другий тендер проектування реконструкції ШЗПС, який оголосили 14 серпня і на який подались троє учасників – ТОВ «Укравіапроект» (м.Дніпро), ФОП «Ніконов Михайло Вікторович» та ДП «Південдіпрондіавіапром» (м.Харків).
За даними наших співрозмовників, від самого початку над процесом нависла тінь голови обласної ради Михайла Головка. Навесні до облради завітали якісь дуже важливі «птахи» з Києва, які про щось домовилися з Михайлом Йосиповичем. Після цього на керівництво аеропорту почав здійснюватися неабиякий тиск на користь ТОВ «Укравіапроект» і тому до пропозиції ДП «Південдіпрондіавіапром» з’явилося чимало претензій.
Як стверджують свідки, для Головка усе було вкрай серйозно. Настільки, що він особисто погрожував членам тендерного комітету звільненнями у разі негативних рішень щодо дніпровської фірми. Про це нам розповіли близькі до процесів люди. Іноді компанію з Харкова навмисно ставили в умови, які могли призвести до запізнень щодо надання необхідних відповідей після її скарг на дії замовника. Тендерний комітет кілька разів подавав на уточнення недоліків в документах харківчан, а директора «ТЕРНОПІЛЬАВІААВТОТРАНС» Юрія Малецького навіть примушували написати заяву про звільнення, адже його команда не хотіла порушувати умови чесної конкуренції. В процесі тендерних розборок ДП «Південдіпрондіавіапром» написало три скарги, а ТОВ «Укравіапроект» залучило ФОП «Ніконов Михайло Вікторович» у якості фіктивного учасника. Даний контрагент не перший раз виступає спойлером з боку ТОВ «Укравіапроект», як у випадку аеропорту в Херсоні.
У підсумку, 9 вересня тендерна пропозиція ДП «Південдіпрондіавіапром» була відхилена з підстав відсутності в складі пропозиції нотаріального завірення перекладу на українську мову пропозиції учасника. На думку замовника, з зазначених підстав даний учасник підлягав відхиленню відповідно до ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
ДП «Південдіпрондіавіапром» вважає, що висновки тендерного комітету, викладені в Протоколі від 9 вересня № 20, є безпідставними і необгрунтованими, а сам протокол протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Підприємство наводить безліч фактів порушень з боку замовника і вважає, що обрання переможця процедури закупівлі відбулося з порушенням принципів чесної конкуренції.
За даними наших джерел, усім сторонам було добре відомо, що замовник діяв в інтересах ТОВ «Укравіапроект», а її фіктивність була помітна неозброєним оком. Справам у тім, що ТОВ «Укравіапроект» називають «прокладкою» іншої, більш відомої інжинірингової компанії AeroDC, що входить до складу групи «Прогрестех» росіянина Володимира Кульчицького та його сина Антона.
Як пояснили нам експерти з аеросфери, ТОВ «Укравіапроект» сама не здійснює жодних проектувань, вона лише бере участь в тендерах, а далі усім займаються спеціалісти AeroDC. У тендерному документі щодо залучення фахівців вказується, що усі спеціалісти ТОВ «Укравіапроект» найняті на роботу за цивільно-правовими договорами або на умовах субпідряду за день до подачі документів для участі у тендері. Дехто з головних спеціалістів проекту є керівними інженерами AeroDC. А весною, як ми писали вище, до Тернополя приїжджав ніхто інший, як керівник AeroDC Андрій Фіалковський, який зустрічався з Михайлом Головком для узгодження усіх «тонкощів». Після цього ТОВ «Укравіапроект» подала документи для участі у тендері.
За інформацією аналітичної платформи YouControl, компанія «Укравіапроект» була зареєстрована в Кропивницькому Кіровоградської області більше двох років тому, а потім поміняла реєстрацію на Дніпровську. Крім цього, раніше фірма називалася «Девайн-А» і займалася торгівлею фармацевтичними товарами. З 2019 року, окрім назви, компанія кілька разів змінювала власників, і тепер її засновником числиться Сергій Лагно, а власником – Катерина Ізюмова. Обидва з Дніпра.
Отже, робимо висновок: з певних причин компанія AeroDC Андрія Фіалковського маскує свою участь у тендері на розробку проектної документації щодо реконструкції штучної злітно-посадкової смуги аеродромного комплексу аеропорту “Тернопіль” на суму в 4,5 мільйона гривень за ширмою дніпровської «товки».
Російська “матрьошка“
А тепер підходимо до огляду компанії, якій ця дніпровська конторка неофіційно належить. Точніше, предметом нашого аналізу стане компанія, «дочкою» якої є сама AeroDC . У нас конструюється так собі «матрьошка» – три фірми, які ховаються у четвертій.
AeroDC входить до групи компаній «Прогрестех», засновником та головою ради директорів якої є Володимир Кульчицький – академік Академії військових наук Російської Федерації, професор, доктор технічних наук, заслужений працівник транспорту Росії. У 2005 році Кульчицький удостоєний ордена Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня УПЦ МП, а в 2010-му, під час освячення Троїцького собору в Щелково у Москві – ордена Андрія Рубльова III ступеня . Його син Антон проживає у США і в даний час очолює третій елемент матрьошки – «Прогрестех-Україна». Є підстави вважати, що через Сполучені Штати сім’я Кульчицьких «легалізувалися» в Україні.
«Прогрестех» – відома інженерно-сервісна структура у галузі авіабудівництва та технологій аеропортів, яка має представництва в багатьох країнах. І, в першу чергу, у Москві. Хоча компанія і співпрацює з відомими американськими компаніями, зв’язок її власників з керівництвом Росії і навіть нагородження Володимира Кульчицького особисто президентом Росії Володимиром Путіним не раз ставали приводом для критичних матеріалів у ЗМІ. Особливо після того, як ексдиректор «Прогрестех-Україна» Олег Уруський став віце-прем’єр-міністром України – міністром з питань стратегічних галузей промисловості України.
Призначення менеджера компанії з російськими бенефіціарами на таку важливу посаду викликало занепокоєння на політичному рівні. У політичних колах стверджували, що російському бізнесмену, від структури якого йшов кандидат в міністри ОПК України Олег Уруський, навмисно готують «український» бекграунд. ЗМІ писали, що група компаній «Прогрестех» щільно співпрацювала з міністерством оборони Російської Федерації і навіть вербує в Україні кадри в інтересах держави-агресора. Але найбільше кидається в очі той факт, що саме з початку війни компанія Кульчицького посилила свою активність на українському ринку.
«В Офісі президента України ставку на Уруського зробили самовільно без консультацій з фракцією і навіть не запитали думку у профільного парламентського комітету з питань нацбезпеки, депутати якого б могли сформувати професійні питання до кандидата Уруського щодо його бекграунду та програми з розвитку ОПК», – йшлося в одному з матеріалів.
Найгучніше заговорили про «Прогрестех-Україна» після того, як компанія прийняла участь у тендері на проектування злітно-посадкової смуги для Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ», який проводило державне підприємство «Фінансування інфраструктурних проектів». Після розголосу у ЗМІ та заяв про підозрілий інтерес російського підприємця до стратегічних напрямків в інфраструктурних проектах та авіабудуванні, пропозицію «Прогрестех-Україна» відхилили. Компанія навіть пробувала позиватися проти ЗМІ за брехню та заявила, що є самостійною одиницею і до російського офісу відношення немає. Але Центр журналістських розслідувань виявив, що у 2018 році обидві компанії виконували підряд на проектування аеропорту «Туркменабад» – про це вийшли новини на сайтах компаній.
Російська компанія заявила, що виконала замовлення, а українська – що допомагала в роботі.
ТОВ «Прогрестех-Україна» має в засновниках кіпрську фірму Progresstechgroup, зареєстровану в місті Нікосія, а кінцевим бенефіціаром є громадянин Росії Володимир Кульчицький. Ця ж кіпрська компанія є засновницею російського ТОВ «Прогресстех».
Отже, через рік після скандалу з «Прогрестех-Україна» Кульчицькі все рівно зайшли на дніпровський аеропорт, але вже через фігуранта нашого розслідування, прокладку ТОВ «Укравіапроект» із сумою у майже 34 мільйона гривень – стартова була 35 млн. І навіть виграли тендер. Але й у цьому випадку закріпитися на проекті не вдалося – політична кон’юнктура зіграла проти них і «товка» теж втратила підряд.
Але Кульчицькі часу даремно не витрачали, і вже за якихось пів року знайшли підхід до новопризначеного голови Тернопільської обласної ради, націоналіста Михайла Головка. Як наслідок, компанію з Дніпра оголосили переможцем із сумою 4 419 617 гривень, що майже на 200 тисяч більше ніж пропозиція харківського державного підприємства. ДП «Південдіпрондіавіапром» не погодилася з рішенням і в даний час Антимонопольний комітет розглядає їхню скаргу на дії замовника. Учора, 11 жовтня, АМКУ вдруге підозріло переніс розгляд справи. З документами у ТОВ «Укравіапроект» справді далеко не все гладко, але чи не стане вирішальною при прийнятті рішення комітетом висока посада колишнього менеджера «Прогрестех-Україна» Уруського в Кабінеті міністрів? Адже, за нашими даними, саме навколо його позицій в уряді і закручувалася уся авантюра з участю в тендері на проект дніпровської фірми, і подальші кошти на злітну смугу повинен був «пробити» саме він.
Що цікаво, AeroDC Кульчицьких виконувало не один підряд для регіональних аеропортів в Україні, але у Тернопіль зайшла через дніпровську «прокладку». Старанно ж голова обласної ради Михайло Головко намагається приховати участь і перемогу у тендері компанії з російським корінням. Тим більше, своє лобіювання її інтересів. Все ж, Тернопіль – це не Одеса чи Херсон, і навіть не Чірнівці! Один з головних «свободівців» Тернопільщини дуже не хотів ризикувати прив’язкою до країни-агресора після скандалів за участі проросійських політиків.
Далі буде…
Редактор Politerno Андрій Щесняк
