Президент Володимир Зеленський у суботу вніс до парламенту законопроєкт про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання домашньому насильству, відомої також як Стамбульська конвенція.
Як повідомляє “Європейська правда”, інформація про документ оприлюднена на сайті парламенту.
За даними джерел “Європейської правди”, депутати Ради можуть розглянути законопроєкт у понеділок, 20 червня.
Зазначимо, що вимога ратифікації Стамбульської конвенції непублічно озвучувалася деякими державами-членами ЄС як передумова затвердження статусу кандидата на членство в Євросоюзі.
Стамбульська конвенція або Конвенція Ради Європи про попередження і боротьбу з насильством щодо жінок і домашнього насильства – міжнародна угода, уперше підписана в 2011 році.
Це перший подібний документ, який юридично зобов’язує створити правову базу для боротьби з насильством щодо жінок. Країни, що приєдналися до конвенції, повинні криміналізувати психологічне насильство, переслідування, фізичне і сексуальне насильство, примусовий шлюб, примусові аборти і стерилізацію.
Документ підписали 46 країн і Євросоюз. Проте ще 11 з них, у тому числі і Україна, не ратифікували цю угоду. Стамбульська конвенція була підписана Україною ще у 2011 році, але досі не ратифікована через протести церков та консервативних політиків проти вжитого у ній терміну “гендер”.
У березні минулого року Туреччина заявила про вихід з конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підписав указ про вихід із Стамбульської конвенції.
Ідеологічна заангажованість і окремі положення Стамбульської конвенції викликали сумніви і у Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій України.
Практичні пропозиції релігійної спільноти, спрямовані на протидію домашньому насильству, викладені в листі Головуючого у ВРЦіРО митрополита Єпіфанія, предстоятеля Православної Церкви України, адресованому прем’єр-міністру України.
“Замість ратифікації Стамбульської Конвенції ми закликаємо розвивати національне законодавство України з протидії домашньому насильству та насильству проти жінок, як це роблять інші країни Європи, які також відмовилися від ратифікації цієї Конвенції (Великобританія, Ліхтенштейн, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Молдова, Вірменія)”, – зазначається у листі ВРЦіРО.
Також слід зазначити, що 17 червня Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата у члени ЄС, але з певними умовами. Серед них немає ратифікації Стамбульської конвенції.
Довідково: Стамбульська конвенція – це міжнародна угода Ради Європи щодо домашнього насильства. Повна назва документу звучить як Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Стамбульська конвенція стала відкритою до підписання у 2011 році. У цьому ж році Стамбульську конвенцію підписала Україна. Проте для того аби вона стала частиною законодавства її необхідно ратифікувати.
Стамбульську конвенцію підписали, але не ратифікували такі країни ЄС як: Болгарія, Чехія, Угорщина, Литва, Латвія, Словаччина та Велика Британія.
Стамбульська конвенція передбачає заборону на дискримінацію. За визначеними ознаками. Серед підстав для дискримінації Рада Європи включає: гендер, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність. Цим вона фактично підвищує статус ЛГБТ та надає їм додаткові права. І реалізовувати ці права вони будуть за гроші українських платників податків.
Наразі Конституція України, Сімейний кодекс визначають шлюб як союз чоловіка та жінки. Відповідно діти мають право на виховання в сім’ї, де є мама і тато.
Стамбульська конвенція несе ризик легалізації одностатевих шлюбів. ЛГБТ говорить, що держава порушує їх право на сім’ю, бо чоловік з чоловіком чи жінка з жінкою в Україні не можуть укласти шлюб, не можуть усиновити дитину. Тож можем спрогнозувати як будуть в майбутньому вирішені спори про відмову укласти шлюб між ЛГБТ парою, якщо буде закладена дискримінація на основі сексуальної орієнтації.
Стаття 14 Стамбульської конвенції передбачає включення адаптованого до рівня розвитку учнів навчального матеріалу з таких питань, як рівність між жінками та чоловіками, нестереотипні гендерні ролі, взаємна повага, вирішення конфліктів у міжособистісних стосунках без застосування насильства, насильство стосовно жінок за гендерною ознакою та право на особисту цілісність, у формальні навчальні плани на всіх рівнях навчання.
Тобто, якщо Україна ратифікує Стамбульську конвенцію в такому вигляді як вона є, то поняття гендер, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність стануть частиною українського законодавства.
