Єврокомісія виплатила Україні 3 мільярди євро із пакета допомоги на 18 мільярдів євро. Але вже наступні 15 мільярдів (4,5 мільярда євро на квартал) Київ отримуватиме лише за виконання узятих зобов’язань, зокрема запровадження реформ, які зафіксовані у меморандумі між Україною та ЄС.
Про це повідомляє Європейська правда.
Зазначається, що у разі відкату якоїсь із ключових реформ у майбутньому Україна ризикує втратити право на безвідсотковий кредит – за меморандумом, у цьому разі ЄС має зупинити "відсоткову субсидію".
"Усе це дає високий рівень впевненості, що реформи з цього переліку будуть належно втілені. Адже ціна їхнього зриву є надзвичайно високою", – кажуть у статті.
У меморандумі – 20 пунктів, розбитих на чотири блоки: "Верховенство права", "Енергетика", "Структурні реформи та ефективне врядування" та "Макрофінансова стабільність". Частина з них є достатньо розмитими (як приклад, вимога "Домогтися прогресу в реалізації дорожньої карти інтеграції ринку електроенергії" напевно буде виконана, бо прогрес може бути навіть мінімальним). Але у документі є також політично чутливі вимоги з чіткими строками їхнього виконання.
Зокрема, Україна зобов’язалася:
– до кінця березня завершити відбір нового голови НАБУ, а у другому кварталі – призначити його на посаду (*);
– запровадити оцінку ефективності керівництва САП;
– до кінця вересня відновити роботу ВРП та ВККС на основі рекомендацій Етичної ради та конкурсної комісії (*);
– до кінця 2023 року змінити систему відбору майбутніх суддів за нової методології та за участю реформованої ВККС;
– до кінця вересня затвердити стратегічний план комплексного реформування правоохоронного сектора (*);
– повернути кримінальне покарання за контрабанду у значних розмірах (декриміналізована за часів Януковича);
– до кінця лютого провести дерегуляцію ліцензування та дозвільної системи, а до кінця року – цифровізацію видачі ліцензій;
– зберегти ДП "Медичні закупівлі України" як єдиного національного закупівельника медичного обладнання, ліків та вакцин на центральному рівні;
– до березня обрати наглядову раду НАК "Нафтогаз України";
– до червня запустити корпоративну реструктуризацію ТОВ "Оператор ГТС України".
"Примітно, що у переліку є кілька пунктів (ми позначили їх значком *), що збігаються з вимогами до України для початку переговорів про вступ до ЄС – однак їх продублювали у документі з реальними фінансовими стимулами. Ще більший ступінь збігу цей перелік має із зобов’язаннями перед МВФ". – пояснили у матеріалі.
"Схоже, що українська влада розуміє ціну питання, тож виконання реформ із цього переліку вже почалося. Наприклад, зараз уряд у невідкладному режимі відбирає кандидатів до наглядової ради "Нафтогазу", яка ще у вересні 2021 року припинила роботу через порушення корпоративних процедур з боку українського уряду", – додали у ЄП.
Україна входить у 2023 рік із рекордним за історію незалежності дефіцитом державного бюджету у розмірі близько 1,3 трлн грн, що становить понад 20% від ВВП країни. Для фінансування видатків планується залучати макрофінансову допомогу від іноземних партнерів. Її сума має бути колосальною — необхідно щонайменше 39,5 мільярда доларів для фінансування потреб бюджету.
Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у Польщі провів зустріч з головою об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі.
