У першій частині розслідування ми писали, що у 2010 році тернопільський бізнесмен Андрій Ярема продав більшу частку своєї компанії «Поділля-Тютюн» російському мнополісту «Мегаполіс» мільярдера з осетинським корінням Ігоря Кесаєва. Компанія тернополянина стала першою в процесі захоплення Кесаєвим українського тютюнового ринку дистрибуції. Але, як з’ясувалося, Кесаєв не єдиний росіянин, що зіграв ключову роль у долі Андрія Яреми.
Після остаточного продажу цигаркової компанії «Мегаполісу» вважалося, що Андрій Ярема припинив свою діяльність в тютюновій сфері. Зокрема, на любу інформацію щодо його участі в тютюновому бізнесі, а тим більше пов’язаній з ним незаконній діяльності, наближені до підприємця ЗМІ і окремі діячі реагували досить гостро.
Але, як ми уже розповіли, ТОВ «АТ 2015» мільйонера продовжила завозити тютюн в країну і ферментувати його на борщівському підприємстві. Ми дослідили, що працівники Одеської митниці та ГУ ДПС у Тернопільській області допомогли ТОВ «АТ 2015» Андрія Яреми уникнути сплати десятків мільйонів гривень акцизного податку.
Зазначалося, що ТОВ «АТ 2015» було зареєстроване у 2006 році. Воно займалося вирощуванням та ферментацією тютюну з локацією у Борщеві Тернопільської області за адресою вул. Степана Бандери, 95. За цією адресою знаходиться відома в області та в Україні Борщівська тютюнова фабрика.
Під час тривалої судової тяганини щодо акцизного податку ТОВ «АТ 2015» перереєструвалося до Львова, а згодом і взагалі припинило своє існування. Причину банкрутства цього підприємства і несплати ним як мінімум трьох десятків мільйонів гривень сьогодні встановлюють детективи ДБР.
Але нас зацікавила сама Борщівська тютюнова фабрика, на якій, власне, і здійснювала свою діяльність з ферментації тютюну ТОВ «АТ-2015». Як ми зазначали раніше, при створенні ця «товка» називалася «ТЮТЮН-АГРО» і відразу була зареєстрована за адресою фабрики. А от належала сама фабрика в той час ЗАТ «ТЮТЮН ІМПЕКС», яке було зареєстроване у 1999 році і керівником якого був громадянин Росії Потьомкін Олександр Петрович.
Як відомо, фактичний власник ТОВ «АТ-2015» Андрій Ярема з того самого 1999 року був юридичним власником ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТЮТЮН», яке займалося виробництвом та продажем тютюнових виробів і яке було продане ним російському мільярдеру Ігорю Кесаєву.
За нашими даними, саме з 1999 року здійснювалася тісна але неафішована співпраця Андрія Яреми з Олександром Потьомкіним.
Бізнесмен, письменник, контрабандист
Отже, Олександр Потьомкін (у минулому – Кутателадзе, отримав це прізвище у дитячому будинку), бізнесмен, який емігрував у 1983 році в Німеччину, а в 1989-му організував у Радянському Союзі систему безмитної торгівлі та магазин з обслуговування дипломатичного корпусу в Москві. Позиціонує себе як письменник.
На початку 90-х на кордоні Білорусі з Польщею було відкрито перший магазин Duty Free і, як пише Mind, завдяки Потьомкіну в Білорусь почали постачатися партії контрафактної горілки Absolut і спирту Royal (з Угорщини, в інтересах Солнцевського ОЗУ), горілок Smirnoff і «Столична» (з Нідерландів та Бельгії, в інтересах Ізмайлівського ОЗУ), сигарет (з Німеччини, в інтересах Солнцевського ОЗУ), парфумерії (з Франції, в інтересах Солнцевського ОЗУ) з подальшим ввезенням на територію РФ. Паралельно зі стокових складів у Гамбурзі розпочалися масштабні поставки побутової техніки для мережевих магазинів.
До кінця 1990-х Потьомкін користувався в Україні (принаймні, на території Закарпатської області) режимом найбільшого сприяння: магазини Duty Free в пунктах прикордонних переходів, продаж страхових полісів («зелені карти»), транскордонні перевезення, митні склади, оплата митних зборів, платежів тощо.
У 1996 році у зв’язку з шахрайством у відносинах з німецькими партнерами до діяльності Олександра Потьомкіна виявили підвищену цікавість податкові служби ФРН. Дізнавшись про це, Потьомкін 29 квітня 1996 року знявся з обліку в Генконсульстві РФ у Гамбурзі, отримав російський закордонний паспорт і виїхав у Росію.
А вже в березні 1997 року він був призначений начальником управління по роботі з великими і найбільшими платниками податків Федеральної податкової служби РФ. Там протримався лише рік і змушений був звільнитися через отримані відомості про суміщення державної служби з роботою в комерційних фірмах.
В 1997-98 роках Потьомкін створив «Дьюті фрі холдинг», який став найбільшим оператором магазинів безмитної торгівлі в країнах СНД.
В Україні йому належали фірми, зареєстровані в Ужгородському районі за однією адресою: ТОВ «Лозан»; СП «Україна – Німеччина», роздрібна торгівля; ТОВ «Дьюті Фрі Трейдінг», СП «Україна – Німеччина – Швейцарія», роздрібна торгівля, з філіями в Чернівцях, Миколаєві, Одесі, Ковелі, Криму та ін.; ТОВ «ЧОП-термінал», експедиційні послуги.
У цьому бізнесі з почадку 90-их опосередковано брав участь син глави СБУ Леоніда Деркача – Андрій Деркач.
У 1999 році ТОВ «ЧОП-термінал» спільно з двома Швейцарськими компаніями і самим Потьомкіним зареєстрували згадану нами ТОВ «ТЮТЮН ІМПЕКС» на Борщівському заводі, який згодом перейшов у його власність. Згодом ним була відкрита ще одна ферментаційна фабрика у Борщеві на вулиці Об’їзна, 3.
Придбав Потьомкін і Ягільницьку тютюнову фабрику, що знаходилася на території відомого нагірянського замку. Окрім того, належав Потьомкіну і Берегівський ТФЗ. За наявними даними, зазначені підприємства стали основними ланками у виготовленні контрафактних цигарок, які йшли контрабандою в країни Європи через магазини Duty Free.
Через скандал з контрабандними поставками в середині «нульових» Потьомкін змушений був згорнути бізнес в Білорусі та Україні. На той момент бізнесмен контролював близько 30 магазинів Duty Free на виїздах з Білорусі до Польщі, Литви, Латвії та України. Приблизно у 2016 році уся корпорація Duty Free перейшла під контроль бізнесмена з білоруським корінням Артура Гранца. Зокрема, українська СП У ФОРМІ ТОВ «Д'ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ». Артур Гранц був змушений перебратися з Білорусі в Україну через конфлікт з владою щодо контрабандних потоків. Бізнесмен має тимчасовий дозвіл на проживання в Україні, а ЗМІ називають його «королем контрабанди».
Спадщина Потьомкіна для Яреми
Як уже згадувалося, ТОВ «АТ 2015» Андрія Яреми зайшла на Борщівську тютюнову фабрику у 2006 році, коли там вже здійснював свою діяльність дуже цікавий персонаж із дуже бурхливою біографією – Олександр Потьомкін. Його інтереси на Борщівщині представляв син Пилип. Саме в цей час, як зазначалося вище, у Потьомкіних з’являються проблеми із законом і вони починають процес виходу з України. А тому борщівська ТОВ «ТЮТЮН ІМПЕКС» банкротує і усе майно цього підприємства переходить під контроль Андрія Яреми.
Сам процес поглинання бізнесу росіянина тернопіольським мільйонером викликає багато запитань.
На ТОВ «ТЮТЮН ІМПЕКС» був оформлений кредит в «Укрексімбанку» на більш ніж пів мільйона доларів. В заставі у банку знаходилося майно підприємства.
Компанії росіянина належали приміщення складу № 2 м. Борщів, вул. С. Бандери, 95-д; нежилі приміщення із цегли м. Борщів, вул. С. Бандери, 95-з; нежилі приміщеннями деревообробної та механічної майстерні м. Борщів, вул. С. Бандери, 95-е. Це все та ж фабрика у Борщеві.
ЗАТ «ТЮТЮН ІМПЕКС» також володіло нерухомим майном, що складається з будівель та споруд, м. Борщів, вул. Об'їзна, 3: двома металевими складами під літ. «А» і «Б», трьома цегляними підсобними приміщеннями під літ. «Д,Ж,З», цегляною котельньою під літ. «В», цегляною прохідною під літ. «Г». За цією ж адресою знаходилося виробниче обладнанням, що належало товариству: бойлер, дизельна електростанція ДТП 8246 У2-1 М 2001; два електропогрузчики; зварювальний трасформатор; два парових котли; метало детектор; насосний агрегат ЕВ 6-6.5-125; насосний агрегат АНЦС 4/120; насос глибинний ЕУВ-6-10; насос ЕВ-6-10.80; два пожежних насоси; два преси; світловий прилад; чотири сушильних камери; теплообмінник повітронагрівач; термобаня ТБ-110; тютюново-прошивна машинка Апшерон; дві установки для обробки тютюну; фотоколометр КФК-3; центрифуга; шарова установка, що знаходять за адресою м. Борщів Тернопільської області, вул. Об'їзна, 3.
Окрім зазначеного, у власності підприємства Олександра Потьомкіна знаходилося виробниче обладнання: установка лінії «Тонго», технічна лінія «Тонго», агрегат пресувальний; п'ять ферментаційних камер, що знаходяться с. Нагірянка Чортківського трайону Тернопільської області, вул. Кобилянської, 1.
За останньою адресою знаходиться історична пам'ятка Ягільницький замок, який, за деякими даними, був приватизований ЗАТ «ТЮТЮН ІМПЕКС» одразу після його створення. З ним пов’язана майже детективна історія.
У 2007 році цей замок був виставлений на продаж, після чого на обласному рівні здійнявся гучний скандал. Як писала «Львівська газета», Управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації заявило, що це відбувається незаконно. Інформація про продаж замку з’явилася на сайті агенції нерухомості «Яворина». Агенція оцінила замок у 950 тисяч доларів США. Як стверджували в «Яворині», виставлений на продаж комплекс продавався цілком законно, оскільки власник надав відповідні документи, що підтверджують право власності на об’єкт. За даними ріелторів, комплекс перебував у приватній власності закритого акціонерного товариства, яке розташоване на його території. Це підприємство – тютюнова фабрика.
У який спосіб був приватизований Ягільницький замок так і залишилося таємницею. Місцеві чиновники запевнили нас, що завод у 2007 році таки продали чернівецькій компанії «Атлас», щоправда у реєстрі майнових прав дані щодо власників цього замку відсутні. У «Яворині» стверджують, що угоду здійснювали не вони. Нам розповіли, що завод тоді продати так і не вдалося, так як почалася «якась справа про банкрутство».
Банкрутство і ліквідатор
І справді, 13 травня 2008 року ВАТ «Укрексімбанк»в м. Тернополі звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про вжиття запобіжних заходів, в якій просив суд накласти арешт на майно, яке належало ЗАТ «Тютюн Імпекс» та кошти на його поточних рахунках в розмірі 341342,15 доларів США та 3 452 806,28 грн., а також заборонити товариству вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майновими активами.
В обґрунтування поданої заяви банк посилався на те, що ЗАТ «Тютюн Імпеккс» належним чином не виконує умови договору, укладеного між товариством та ВАТ «Укрексімбанк» філія в м. Тернополі від 8 вересня 2005 року №6605К61 щодо своєчасного погашення кредиту. Господарський суд Тернопільської області частково задовольнив заяву банку та наклав арешт на майно, яке належить ЗАТ «Тютюн Імпекс» в розмірі 341 342,15 доларів США та 3 452 806,28 грн. Арештване майно ми перелічили вище.
23 червня 2009 відносно ЗАТ «ТЮТЮН ІМПЕКС» році було визнано банрутом, а ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича. Згодом ухвалами господарського суду Тернопільської області строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався.
Почалася історія ліквідації ЗАТ «ТЮТЮН ІМПЕКС», яка триває дотепер. Останнє рішення у цій справі датоване 21 березня 2023 року, наступне відбудеться 18 квітня 2023 року.
Але повернемося у 2014 рік, коли між згаданим ліквідатором та Правобережною Товарною Біржею, пр. Леніна, 35-С, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області було укладено договір про проведення аукціону. 14 вересня Господарський суд Тернопільської області визнав Правобережну Товарну Біржу учасником провадження у справі про банкрутство в якості організатора аукціону з продажу майна банкрута «Тютюн Імпекс».
26 лютого 2015 року ліквідатор банкрута Олег Микитів звернувся до господарського суду Тернопільської області із клопотанням № 365 про надання згоди на реалізацію майна банкрута ЗАТ «ТЮТЮН ІМПЕКС», яке перебуває в заставі ПАТ «Укрексімбанк» та знаходиться за адресою вул. Об"їзна, 3, м. Борщів, Тернопільська область.
20 березня 2015 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від ліквідатора банкрута Олега Микитіва надійшов лист ПАТ «Укрексімбанк» про відмову в наданні згоди на реалізацію заставного майна.
«Укрексімбанк» зазначав, що середня ринкова вартість подібних об’єктів, визначена порівняльним методом, значно перевищує вартість майна, що перебуває в іпотеці банку, вказаної у висновку про вартість майна, складеному ПП «Консалтингова компанія «Капітал». Тобто, складеному на замовлення ліквідатора Олега Микитіва. Крім того, вказаний висновок про вартість майна датований 31 серпня 2014 року, що свідчить про суттєвий проміжок часу між датами оцінки майна та його реалізації.
24 березня 2015 Господарський суд Тернопільської області не дослухався до тверджень «Укрексімбанку» та надав згоду на реалізацію майна банкрута закритого акціонерного товариства «ТЮТЮН ІМПЕКС», вул. Степана Бандери,95, м. Борщів, Тернопільської області, яке перебуває в заставі ПАТ «Укрексімбанк» та знаходиться за адресою: вул. Об'їзна, 3, м. Борщів Тернопільської області.
Фабрика за 2,5 мільйона
9 червня 2015 року відбулась реалізація комплексу будівель, споруд та обладнання, які знаходяться за адресою: м. Борщів Тернопільської області, вул. Об'їзна, 3, власником якого було ЗАТ «ТЮТЮН ІМПЕКС». Вище ми описували, що це за будівлі, споруди та обладнання.
І о диво! Переможцем аукціону стало ТОВ «АТ 2015» з кінцевою ціною продажу 2 506 968,80 грн. Так, так – це та сама компанія Андрія Яреми з першої частини нашого розслідування, яка на початку 2016 року ввозила пакистанський тютюн і не сплатила акциз, а згодом і взагалі зникла з поля зору податківців.
Ще раз – за 2,5 мільйона гривень фірма мільйонера «придбала на аукціоні» цілу фабрику! Фірма, яка зареєстрована за однією адресою з фірмою-банкрутом, власником цієї фабрики.
Чому про придбання і аукціон ми пишемо в лапках. А тому, що ми так і не знайшли жодної згадки про цей аукціон на жодному майданчику. Даних просто немає. Є лише згадка про такий аукціон та Правобережну Товарну Біржу у судовому рішенні з посиланням на наведені дані ліквідатора. Він вказує дату і номер лота, але ніде цих даних нам знайти не вдалося.
Згодом «Укрексімбанк» подав скаргу до Господарського суду на дії ліквідатора, мовляв, він не вірно розпорядився коштами від продажу майна банкрута. Але нас цікавить інше – а що з іншим майном ЗАТ «ТЮТЮН ІМПЕКС»? Як ми пам’ятаємо, йшлося про 341 342,15 доларів США та 3 452 806,28 грн боргу компанії росіянина перед «Укрексімбанком».
З 2009 по 2015 рік ліквідатор Олег Микитів спромігся реалізувати лише майно фабрики за адресою м. Борщів Тернопільської області, вул. Об'їзна, 3 – за 2 506 968,80, з яких банк недорахувався більше 600 тисяч гривень. А що з іншою частиною боргу і, відповідно, майном банкрута?
(Не)нові власники борщівських фабрик
Як ми вже зазначали, процес ліквідації ЗАТ «ТЮТЮН ІМПЕКС» триває до цього дня. Усі ці 14 років майном Борщівської тютюнової фабрики розпоряджалася спочатку ТОВ «АТ 2015» Андрія Яреми, а згодом, після його «банкрутства», ТОВ «ПАРТНЕР – ОВЕРСІЗ» того ж Андрія Яреми. Саме ця компанія з 2018 і аж по 2067 рік орендує у Борщівської міської ради земельну ділянку з кад. ном. 6120810100:02:003:0674, на якій знаходиться Борщівська тютюнова фабрика.
ТОВ «ПАРТНЕР - ОВЕРСІЗ» (осн. вид діяльності: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна) належить дружині Андрія Яреми – Романі. Керівником фірми є «повірений» мільйонера у тютюновій справі Василь Шестерняк. Про цю компанію ми згадували у матеріалі «Земля для Яреми. На приватизацію ласого шматка в центрі Тернополя пішло 8 років», зокрема, що вона «придбала» у іншої компанії Андрія Яреми будівлю площею 791 кв м на Залізничному вокзалі в Тернополі, так як у тої «на хвості сиділи» правоохоронці щодо самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва.
Нижче наводимо документ, що засвідчує оренду двох ділянок двома компаніями Андрія Яреми у Борщеві – ТОВ «ПАРТНЕР – ОВЕРСІЗ» та ТОВ «ОУШЕН ЛТД».
Якщо перша фірма контролює основну борщівську тютюнову фабрику, то друга підхопила естафету володіння «купленою на аукціоні» фабрикою на Об’їзній, 3 у «ТОВ «АТ 2015». Дивно, що ніхто з правоохоронців, які зараз займаються справою тернопільських податківців, не відслідкував зв’язок між ТОВ «АТ 2015» та ТОВ «ОУШЕН ЛТД». Там навіть керівник той самий – Шестерняк Василь. А бенефіціар – сам Андрій Ярема.
Цьому підприємству на правах власності належить земельна ділянка з кад. ном. 6120810100:02:003:0002. Спочатку цю ділянку, як можна помітити зі скріншоту договорів оренди Борщівської міськради, ТОВ «ОУШЕН ЛТД» у міста орендувало. А згодом придбало у власність. Вірогідно, що саме цій фірмі перед ліквідацією «ТОВ «АТ 2015» перейшло і саме майно фабрики.
До слова, у «ОУШЕН ЛТД» є цікавий співзасновник – ТОВ «СКАЙТЕР ЛТД» (див. на скріншоті) киянина Липського Гліба Олександровича. Зареєстрована ця компанія не у Києві, а в Тернополі на пр. Бандери Степана, будинок 24. За цією адресою знаходиться салон краси «Aroma Spa» уже згаданої нами дружини тернопільського мільйонера Романи Яреми.
На другому фото оновлений фасад будівлі
У мережі ми знайшли єдину згадку про Гліба Олександровича Липського, як про контрабандиста з російськими зв’язками.
Це вже другий виявлений нами контрабандист, пов'язаний з Андрієм Яремою.
Замість висновку
Після спілкування з представниками тютюнової галузі, та й з матеріалів багатьох публікацій у ЗМІ, незрозумілими і недослідженими виявилися обставини придбання російським мільярдером Ігорем Кесаєвим тернопільської компанії «Поділля-Тютюн» на старті експансії на український цигарковий ринок. Як так сталося, що першою фірмою, яка «лягла» під росіянина виявилася саме компанія «Поділля-Тютюн»?
Як ми розповіли у даному розслідуванні, сама «Поділля-Тютюн» починала свою діяльність на теренах Тернопільської області у 1999 році одночасно із ЗАТ «Тютюн-Імпекс» росіянина Олександра Потьомкіна. Після змушеного «відходу» з України Потьомкіна, та в процесі ліквідації його підприємства, фабрики у Борщеві перейшли під контроль Андрія Яреми. Складається враження, що Потьомкін просто забрався і пішов, залишивши все тернопільському підприємцю. За 14 років жоден представник ЗАТ «Тютюн-Імпекс» не з’явився на жодне судове засідання. Днями стало відомо, що ліквідатор Олег Микитів подав звіт та ліквідаційний баланс про проведення ліквідаційної процедури банкрута. Але до нього знову висуває претензії «Укрексімбанк» щодо бездіяльності.
Чи пов’язані між собою ділові відносини Андрія Яреми з Олександром Потьомкіним та Ігорем Кесаєвим – питання риторичне. Звісно, тютюновий монополіст добре знайомий з «батьком» безмитної роздрібної торгівлі пострадянського простору. Але яку роль відіграло це знайомство в контексті купівлі «Поділля-Тютюн» - нам ще належить дослідити. А можливо Андрій Ярема розповість про це сам?
Далі буде.
Головний редактор Politerno Андрій Щесняк
