Таємниця ДСК “ЧМП”. Навіщо нардеп Василів брехав щодо призначення колишнього чоловіка своєї дружини у держкомпанію

В Україні скандали з депутатами від президентської партії “Слуга народу” – явище звичне. Нардепи монобільшості засвітилися у всіх типах злочинів: хабарі, зловживання владою, вплив щодо призначень на державні посади, держзрада, автомобільні аварії в стані алко- та нарко сп’яніння тощо. Але ми розповімо про дещо нове навіть для “слуг”. Ні, звісно, наша тема стосується все тої ж “класики” – зловживання владою та брехні. Але методи й стиль реалізації схеми вразив навіть нас.

Розмова піде про Державну судноплавну компанію “Чорноморське морське пароплавство” (Бласко). Історія цього держпідприємства давня і схожа на кримінальний роман. Починаючи з 1993-го року, створений за ініціативи першого президента України Леоніда Кравчука, Концерн Бласко грабували усі, кому не лінь. 

Екскурс в історію

У січні 1994 року у Верховній Раді створено слідчу депутатську комісію, яка встановила, що керівництво “Бласко”, порушуючи чинне законодавство та інструкції НБУ, незаконно відкривало рахунки в іноземних банках з метою приховування валютної виручки та ухиляння від сплати податків, причому рахунки в українських банках були порожні. Укладало збиткові для України контракти про передачу найрентабельніших суден в управління іноземним судноплавним компаніям, із 228 суден половина перебувала в розпорядженні іноземних фірм.

Концерн пропрацював під керівництвом Павла Кудюкіна з серпня 1993 року по вересень 1994 року. Його діяльність привернула увагу депутатів Верховної ради України. Павла Кудюкіна було арештовано у Москві в січні 1995 року, після чого було засуджено.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.1995 року номер 480 «Про невідкладні заходи стабілізації економічного та фінансового стану державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство” (Бласко) було передано в управління офшорним компаніям, які входили в групу компаній.

100 найрентабельніших суден було рефлагментовано і виведено з-під власної юрисдикції, плавзасоби передано в офшорні зони, які в подальшому були продані за борги, які не були підтверджені документально.

З 1994-го по 1997-й – компанія втратила понад 200 суден, 26 з яких було передано ДСК “Укрферрі”, ДСК “УМП”, ДСК “Укртанкер”, ДСК “Укррифер”.

1999-го року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, було організовано Акціонерний судноплавний холдинг компанії “Сі Трайдент”, якому було передано акції офшорних компаній.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.1998 року  було порушено справу №17-2-18-8067/3/19/21 про банкрутство ДСК “Чорноморське морське пароплавство”.

Згодом процес банкрутства кілька разів рішенням судів то припинявся, то знову продовжувався, аж поки ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2006 р. не було введено процедуру санації ДСК “ЧМП” та призначено керуючого санацією Іванову В.М. 

І знову тривалий процес, але вже із змінами арбітражних керуючих та планів санації. 

І ось 12 лютого 2021 року ухвалою Господарського суду Одеської області від від виконання обов`язків керуючого санацією Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство»  усунуто чергового арбітражного керуючого Лахненка Є.М. Чоловіка звинуватили у злочинах і доправили у СІЗО.

А згодом відбувається взагалі неочікувана подія. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 квітня 2021 року справу про банкрутство ДСК “ЧМП” BLASCO – припинено.

А вже 30 квітня 2021 року наказом міністра інфраструктури Криклія Владислава Антоновича в.о. президентом ДСК “Чорноморське морське пароплавство” (BLASCO) було призначено Сметаніна Володимира Володимировича.

Як зазначається на оновленому сайті ДСК, який перебуває “в процесі наповнення”, наразі ведеться робота щодо відновлення ДСК “Чорноморське морське пароплавство” та пошуку активів як в Україні, так і за кордоном.

В травні, за даними компанії, здійснено зміну юридичної адреси ДСК “Чорноморське морське пароплавство” (BLASCO) на: Україна, м. Київ, проспект Перемоги, 14. Також на сайті розповідається про “закінчення роботи щодо реєстрації Торгових марок, які належать компанії”, “оскарження наказів ФДМ України щодо незаконної приватизації ДСК “Чорноморське морське пароплавство” та “виявлення порушень щодо діяльності арбітражних керуючих”, які в свою чергу формуються та направляються у правоохоронні органи. 

Та як з’ясувалося, у компанії відбуваються значно глибші та, навіть, детективні події.

Приватизаційний “пінг-понг”

“Найбільш скандальне і довготривале (фактично, з 1998- го року) банкрутство України заграло новими фарбами. Йдеться про славнозвісне “Чорноморське морське пароплавство””, – так описував у 2021 році автор матеріалу на Вorgexpert події навколо ДСК “ЧМП”. 

А далі зазначив, що 29 квітня 2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилась ухвала Господарського суду Одеської області судді Світлани Антощук від 21 квітня 2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080, з якого стає зрозумілим, що ще 31 липня 2020 року Фонд державного майна України звернувся до господарського суду із клопотанням про припинення провадження у справі про банкрутство Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство”. 

Більше того, з пояснень ФДМУ (вих. №10-52-4884 від 09.03.2021) стало зрозумілим, що відповідне клопотання обумовлено бажанням приватизувати ЧМП. 

Причому, продовжує автор матеріалу, бажання це виникло ще у 2018 році (наказ Фонду №545 від 25.04.2018). 

Тут слід зазначити, що у тому ж 2018 році, через місяць після вищезгаданого наказу, а саме 26 травня, на виконання рішення Кабінету Міністрів України (протокол засідання Кабінету Міністрів України від 26.05.2018 № 18) приватизацію єдиного майнового комплексу – Державна судноплавна компанія “Чорноморське морське пароплавство” було зупинено вже іншим наказом Фонду державного майна України від 01.06.2018 № 725. Такий собі “пінг-понг”.

І ось 6 січня 2021 року ФДМУ знову включає єдиний майновий комплекс ДСК “ЧМП” до додатку 2 “Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду” (Наказ №5 “Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році” (у редакції наказу №155 від 09.02.2021).

З вищезазначеного робимо висновок, що за право керувати процесом приватизації ДСК “ЧМП” йшла справжня боротьба, в ході якої одного з керівників компанії навіть посадили у в’язницю. Ми навмисно пишемо “посадили”, так як за даними багатьох спостерігачів, відбулося це у вкрай сумнівний спосіб.

Наразі  “Єдиний майновий комплекс – Державна судноплавна компанія “Чорноморське морське пароплавство”” на сайті Фонду перебуває у статусі  “готується” до приватизації.

Таємне призначення

Чому ж у 2021 році ФДМУ виступив з клопотанням про припинення провадження у справі про банкрутство та знову включив майновий комплекс ДСК “ЧМП” до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств,  що підлягають приватизації? 

Як зазначив автор вищезгаданого матеріалу Вorgexpert, проти задоволення клопотання ФДМУ заперечували як останній керуючий санацією Добровольський А.П., так і представники кредитора (адвокатська фірма Harald Giebner and Colleagues), Міністерства інфраструктури України та навіть трудового колективу боржника.

Зазначається, що в останні роки саме завдяки діям незаконно усунутого Євгена Лахненка ДСК “ЧМП” отримувало дивіденди, а відтак і зрозуміле та прозоре погашення вимог кредиторів, ліквідувало заборгованість по заробітній платі, повернуло у власність порт у В’єтнамі і взагалі – ретельно просувалось у плані відновлення платоспроможності.

Однак, не дивлячись на успіхи, комусь дуже хотілося знайти для ЧМП нового власника.

“Добре це чи погано, поки не зрозуміло. І не лише юристам, адже очевидно, що борги пароплавства всеодно доведеться комусь повертати. Однак кому і в якій кількості, знатиме поки що лише одна людина. Йдеться про Володимира Сметаніна, якого міністр інфраструктури Владислав Криклій призначив тимчасовим президентом ЧМП (наказ від 30.04.2021)”, – писав Вorgexpert, надаючи копію наказу Владислава Антоновича.

Якщо читач помітив, то в наказі зазначається, що підставою для призначення Сметаніна Володимира Володимировича виступила його власна заява. 

Автор матеріалу зазначає, що про самого Володимира Сметаніна відомо не багато. В реєстрах особа з таким прізвищем значиться засновником ТОВ “ІНТЕРТРАНСАЛЬЯНС”. Наводимо скріншот файлу компанії:

Запам’ятайте ім’я та прізвище – Денис Ляшенко – про цього чоловіка ми ще згадаємо. 

Також автор статті на Вorgexpert припускав, що Сметанін може бути людиною, наближеною до Олександра Смаглія, бенефіціара ТОВ “Одемара Інтер”, основним видом діяльності якої є морські вантажні перевезення.

Politerno ж дізналося, ким насправді є керівник ДСК “Чорноморське морське пароплавство” Сметанін Володимир Володимирович. Але не відразу.

Гра у хованки поважних державних установ

Отже, після тривалого листування з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури та Фондом держмайна, ми опублікували матеріал під назвою “Розшук керівника держкомпанії. Мінінфраструктури та ФДМУ приховують дані очільника ДСК “ЧМП””.

Ми писали, що за даними нашого видання, Володимир Сметанін є колишнім чоловіком дружини народного депутата від Тернопільщини, який, власне,  або скористався своїми зв’язками задля даного призначення, або допоміг “комусь” у боротьбі за підприємство. Прізвище народного обранця тоді ми не назвали.

У цьому матеріалі ми виставляємо скріншот  із “Судової влади” про розлучення із незаблюреним іменем дружини нардепа від “Слуги народу” Ігоря Василіва. 

Для підтвердження інформації ми звернулися до Марії Сметаніної. Жінка дуже переконливо заперечила, що її колишній чоловік був призначений на посаду керівника держкомпанії, повідомивши, що він зараз взагалі знаходить в госпіталі, так як був поранений на війні.

Така відповідь ще тоді змусила нас замислитися, адже звідки у колишньої дружини може бути така упевненість щодо життєвих подій колишнього чоловіка, з яким вона не проживає більше 8 років. Ми розуміємо, що інформація про участь у бойових діях могла до неї дійти, все ж у них спільний син. Але ж знати настільки точно нюанси щодо працевлаштування…

Отже, в другій половині травня 2023 року редактор інтернет-видання Politerno звернувся до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України із запитом, в якому просив надати дані щодо керівника Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство” (ДСК “ЧМП”) Сметаніна Володимира Володимировича. Спочатку це відбулося у телефонному режимі. В міністерстві відповіли, що компанія ДСК “ЧМП” цього року була переведена у підпорядкування Фонду державного майна України (ФДМУ).

Дивно, але у Фонді держмайна нас скерували у відділ переробної галузі, мовляв, саме цей відділ курує держкомпанію. Під час спілкування з працівницею відділу ми дізналися, що керівництво ДСК “ЧМП” не йде на контакт з ФДМУ і не надає жодних даних. За її словами – “триває переписка” з компанією.

Кілька днів у відділі переробної галузі нам обіцяли надати дані. Але після того, як на п’ятий день вчергове попросили передзвонити “завтра”, ми звернулися в апарат заступника керівника Фонду держмайна Шугалія Дениса Анатолійовича. Працівниця Віка спочатку дуже турботливо віднеслася до нашого прохання допомогти отримати потрібну інформацію. Доправила до людини, яка пояснила, як нам правильно оформити офіційний запит.

Паралельно ми зв’язалися із радницею керівника ФДМУ Умерова Рустема Енверовича – Діаною. Вона теж пообіцяла нам “без зайвої бюрократії” допомогти з відповіддю.

Але згодом і з пані Вікторією, і з пані Діаною щось “трапилося”. Після того, як ми отримали відповідь ФДМУ, у якій нам просто повторили інформацію про призначення у 2021 році, не надавши запитуваних даних – жінки теж заявили, що це все, що є у Фонду.

До слова, пані Вікторія зазначила, що ми можемо надіслати інший запит у Фонд, змінивши формулювання. Що ми й зробили. Останній запит нам допомагали писати юристи Бігус.Інфо, як і новий запит у Мініфраструктури.

15 червня ми отримали чергову відповідь від Мінфінфраструктури, що допомогти нам не можуть – усі питання до ФДМУ.  Зважаючи на такий перебіг подій, ми звернулися із скаргою на дії міністерства до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця.

Згідно з правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника державного підприємства повинна зберігатися у відомстві, у підпорядкуванні якого знаходиться(лося) дане державне підприємство.

Окрім того, юридична адреса Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство” досі збігається з адресою Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України – 01135 Київ, проспект Перемоги, 14.

Від Фонду держмайна відповіді на друге і третє наше звернення ми не отримали взагалі. Тому  вкотре готуємо звернення до омбудсмена.

Зриваємо маски

Як зазначалося, про усе це ми розповіли у публікації, на яку на диво оперативно відповів народний депутат Ігор Василів. Він опублікував пост на своїй сторінці у Facebook, в якому висміяв публікацію, фактично назвавши її брехливою. 

У коментарях, реагуючи на пост редактора Politerno про 99,9% упевненості щодо інформації по ДСК “ЧМП”, “слуга народу” взагалі не добирав слів, перейшов на матюки та образи. Заявив конкретно – “це різні люди”, ” у тебе нічого немає, бо бути не може”.

А тому, досліджуючи діяльність ДСК “Чорноморське морське пароплавство”, редактор видання пішов, що називається, “ва-банк” – подзвонив у саму компанію. 

Як ми зазначили, жоден телефон державної компанії, вказаний у відкритих реєстрах, не відповідав або був взагалі недійсним. Але, коли компанія проводить закупівлі, вона мусить вказати діючий телефон, адже повинна відбуватися комунікація із учасниками та виконавцями тендерів. А з моменту призначення Володимира Сметаніна ДСК “ЧМП” провела п’ять закупівель, інформацію про які ми знайшли у системі Prozorro.

Усі закупівлі ДСК “ЧМП” стосуються надання послуг – юридичних або представницьких. 

Зокрема, компанією наймалися юристи адвокатського бюро “Ричков та партнери”, які протягом 2021 року повинні були, увага (!) – постійно перебувати на території головного офісу на Ланжеронській, 1 в Одесі у кількості двох чоловік. Окрім того, за дзвінком з офісу компанії, протягом 30 хвилин, туди повинен був з’явитися додатковий працівник юридичної фірми. Прямо бойова готовність на випадок небажаних візитерів.

За всіма ознаками, сам Володимир Сметанін є віртуальним керівником ДСК “ЧМП”, який лише офіційно та на папері був призначений Владиславом Криклієм. Після призначення, компанією управляли автори схеми, використовуючи отриману в розпорядження печатку компанії.

Зокрема, в документах однієї з учасниць закупівель ми знайшли знімок сторінки журналу відвідувачів ДСК “ЧМП”. Так от, протягом трьох днів прізвища Сметанін на прохідній так і не внесли у журнал. Керівника на місці не було.

Втім, хтось найняв представницю компанії із практикою роботи у Єгипті, підписуючи договір від імені Володимира Сметеніна. 

Отже, на скріншоті закупівлі читачі помітили телефон ДСК “ЧМП” – +380677687468. Ми його навмисно відмітили два рази червоною рамкою. Момент істини настав. Ми набираємо номер. Говоримо російською. 

На тому боці чуємо чоловічий голос – на запитання, чи ми спілкуємося з Володимиром Володимировичем, відповідає ствердно. 

Далі ми запитуємо не про ДСК “ЧМП”! Ми запитуємо про ТОВ “Інтертрансальянс”, засновниками якої є Денис Ляшенко та Володимир Сметанін. І тут чоловік губиться, спочатку відповідає невпевнено.

Далі ми перепитуємо про Дениса Ляшенка. Розповідає нам, що Денис Ляшенко на війні, як і Володимир Сметанін. На диво, має усю інформацію про ТОВ “Інтертрансальянс”. Каже, що компанія ніколи, по суті, не здійснювала діяльності. Що фірма в 2014 році припинила існування, хоча, поправляється, можливо і не юридично.

Далі чоловік визнає, що не є Володимиром Володимировичем Сметаніним і запитує, чи ми не журналісти. Апелює до подій в країні. 

Нехай пробачать нас колеги по цеху, але ми не визнали, що є представниками ЗМІ, адже розуміли, що чоловік може відразу припинити розмову. Але це була єдина можливість дізнатися правду, яку приховували і Мінінфраструктури, і Фонд державного майна. Правду, яку так наполегливо спростовував народний депутат Ігор Василів. 

На відео у самісінькому кінці відеозапису, завершуючи розмову, мобілка висвітлює набраний нами номер.

"Кумасі"

То ким є засновники ТОВ "Інтертрансальянс" Денис Ляшенко та Володимир Сметанін? Розповідаємо.

Володимир Володимирович Сметанін, як зазначалося, є колишнім чоловіком Марії Олександрівни Сметаніної – теперішньої дружини нардепа Ігоря Василіва. У 2014 році Марія та Володимир з тих чи інших причин розпочали процес розлучення. Позивачем виступив саме Володимир. Денис Ляшенко є кумом Марії та Володимира. У мережі "Однокласники" ми знайшли ймовірно забуті сторінки Марії, Володимира та Дениса. Денис Ляшенко вказаний під ніком "DEN LUCIAS", як і в Facebook.

Але про те, що прізвище Дениса є Ляшенко, нам підказала його мати. 

Володимир Сметанін в "Однокласниках" має два профілі, але за жодним з них не числиться в друзях ані Марії Сметаніної, ані Дениса Ляшенка. Хоча він на їхніх фотографіях присутній.

Замість висновку

У своєму пості-обуренні щодо "розшуку" керівника ДСК "ЧМП" Ігор Василів та його "права рука" Павло Іванечко, ганебно маніпулюючи, апелюють до нашої нібито зневаги до військових.

Треба мати повну відсутність сумління, щоб прив’язати підкилимне призначення у 2021 році, яке ми висвітлюємо, до війни в Україні та участі у ній людей, яких, власне, й викорстали у власних цілях ініціатори схеми.

Наголошуємо, наше розслідування не про Володимира Сметаніна чи Дениса Ляшенка. Наше розслідування про явно лобістське призначення фіктивного керівника державної компанії, яке намагалися приховати Мінінфраструктури та Фонд державного майна України на догоду народного депутата Ігоря Василіва та тих, хто може стояти за ним.

Наше розслідування про відверту й нахабну привселюдну брехню Ігоря Василіва, який, за всіма ознаками, стоїть за призначенням колишнього чоловіка своєї дружини фіктивним керівником державної компанії.

Нагадаємо нашим читачам, Ігор Василів є членом Комітету з питань транспорту та інфраструктури Верховної Ради України.

Його профіль у Фейсбуці рясніє спільними фотографіями як з ексміністром інфраструктури Владиславом Криклієм, так і віце-прем’єр-міністром з відновлення України – міністром розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександром Кубраковим.

На останок задаємо риторичне питання - навіщо народному обранцю Ігорю Василіву було з такою наполегливістю привселюдно та нахабно брехати, що керівник ДСК "ЧМП" Володимир Сметанін - це не колишній чоловік його дружини. Власне, як і його дружині Марії переконувати, що її колишній чоловік не був призначений у держкомпанію... Відповідь очевидна.

Читайте також: Читайте сайт міськради кожен день або як Надал виграв апеляцію щодо багатоповерхівки для парафії