У Генштабі заявляють, що розслідування щодо окупації півдня України чинить тиск на військове командування.
Про це пише BBC.
За даними журналістів, у військових колах побоюються, що їх хочуть “призначити” винними в окупації Півдня для швидкого задоволення запиту суспільства.
“Адже, за їхніми словами, в цьому питанні, окрім дослідження подій початку війни, не менш важливим є дослідження подій, які відбувалися до самого вторгнення. Зокрема, як в цілому країна готувалася до війни, які рішення влада ухвалювала і не ухвалювала в цьому напрямку та що робила, щоб максимально посилити армію і підготувати її до оборони”, – зазначають автори матеріалу.
Генерал-майор Андрій Соколов, який під час повномасштабного вторгнення командував управлінням військ “Південь” заявив, що замість чотирьох бригад, які за планом мали закривати кримський напрямок, в нього було лише півтори.
“Військ для закриття усієї країни від Білорусі до Криму катастрофічно не вистачало. Тож, як вважає генерал, до війни в країні мали оголосити мобілізацію, або в інший спосіб стрімко збільшити чисельність армії”, – зазначили у BBC.
Джерела видання у Генштабі кажуть ще й про те, що це розслідування чинить певний тиск на військове командування. В Офісі Президента неофіційно пояснили, що це ніякий не тиск, просто суспільство хоче знати відповіді на питання, хто ж винен.
“Ми знаємо, є така справа, там фігурують військові. Треба з’ясувати, чому мости не були підірвані, а росіяни змогли так швидко зайти і окупувати Херсонщину. … Є статут ЗСУ, військові мали діяти за цим статутом. Не президент має давати команду “Підривайте мости!”, військові мали це зробити, виходячи з тієї обстановки, яка була на місці. Слідство має розібратися”, – додало джерело в ОП.
Справу про неналежну оборону Херсонської області, що призвело до її швидкої окупації, ДБР відкрило вже на другому місяці війни – 11 квітня 2022 року. З того часу про її розслідування відомо дуже мало.
У березні 2023 року ДБР у відповідь на запит ВВС Україна відповіло, що справу розслідують за частиною 1-ї статті 111 та частиною 3-ї статті 425 Кримінального кодексу – державна зрада та недбале ставлення до військової служби.
Мова йде про неналежну організацію мінування мостів і дамб для подальшого підриву, щоб стримати наступ Росії вглиб материкової України.
“Це у свою чергу призвело до тяжких наслідків, пов’язаних із тимчасовою окупацією територій Херсонської та Запорізької областей, загибеллю українських захисників і мирних мешканців, знищенням ворогом інфраструктури цих регіонів”, – пояснює ВВС джерело у слідстві.
Спочатку у публічному просторі "здачу Півдня" пов’язували зі зрадниками у спецслужбі – з колишнім начальником ГУ СБУ в Криму Олегом Кулінічем (нібито саме він передав росіянам всі дані про дислокацію військ та інфраструктуру місцевості), а також з ексочільником управління СБУ в Херсонській області Сергієм Криворучком.
Олега Кулініча затримали в Києві у липні 2022 року. Слідчі заявили, що встановили факти його співпраці з представниками російських спецслужб.
Йому оголосили підозру у створенні злочинної організації, державній зраді, дезертирстві (з Херсонщини до Києва на початку вторгнення), незаконному поводженні зі зброєю, а також передачі Росії відомостей, що становлять державну таємницю. Після затримання експосадовця СБУ одразу арештували та відправили до СІЗО. 17 жовтня почнеться суд в його справі.
Сергія Криворучка позбавили генеральського звання у 2022 році, а от кримінальних проваджень щодо нього, за даними ЗМІ, досі немає.
Імена колишніх підлеглих Івана Баканова з’явилися в контексті "здачі Півдня" та розмінуванням мостів на Херсонщині не просто так - про це говорили у своїх коментарях представники влади. Стверджував про цей зв’язок і голова СБУ Василь Малюк.
В інтерв’ю "1+1" в грудні 2022 року він розповідав, що якось Кулініч проводив на Півдні антитерористичні навчання, не погодивши це з керівництвом антитерористичного центру. І натякав, що ці навчання могли бути пов’язані з підготовкою Росії до вторгнення.
Але ВВС провело розслідування, в рамках якого з’ясували, що Олег Кулініч не фігурує у справі про окупацію Півдня, як і інші працівники СБУ. Виявилося, що по цій справі проходять виключно військові ЗСУ.
За даними ВВС, підозри у цій справі ще нікому не оголосили, але цілком імовірно, що це може відбутися вже найближчим часом. Справа розслідується вже півтора року, по ній досі допитують свідків. І зовсім не простих.
З надійних джерел ВВС стало відомо, що слідчі вже допитали цілий список генералів та представників військового командування. Серед них – командувач сил оборони Сергій Наєв, колишні командувачі угрупування військ "Південь", зокрема генерали Андрій Ковальчук та Андрій Соколов, а також командири інших військових формувань, що входять до складу цього угруповання.
Свідчення також дав генерал, ексначальник Генштабу Віктор Муженко. Він зранку 24 лютого 2022 року приєднався до вищого військового командування та допомагав ухвалювати рішення у штабі.
Також, за даними ВВС, слідчі допитали екскомандира 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка обороняла Південь, полковника Олександра Виноградова. Всього у справі свідчення дали понад пів сотні людей.
Тим не менше, одного з основних учасників тих подій, який ніс службу на межі з Кримом 24 лютого, слідчі взагалі не чіпали аж до того часу, поки він не дав інтерв’ю про ті події "Українській правді" у липні 2023 року. Військовий Іван Сестриватовський розповів, що мав підірвати мости на Чонгарі, але це в нього чомусь не вийшло. І станом на момент спілкування морпіх стверджував, що його ніхто не допитував.
"Офіційне слідство досі на мене не виходило. Військові керівники зі мною теж ще не спілкувались про цю історію. Може, просто бо я поки був на реабілітації, проходив лікарську комісію. Все одно мені доведеться з ними спілкуватись", - сказав Сестриватовський.
В ДБР на запит журналістів відповіли, що зрештою Сестриватовського таки допитали. За нашими даними, це сталося практично одразу після публікації його інтерв’ю.
