Вища рада правосуддя вирішила звернутися до Офісу генпрокурора, аби дізнатися про стан розслідування справи, відкритої на підставі звернення судді Вищого антикорупційного суду Олега Ткаченка.
Про це пише “Дзеркало тижня”.
Суддя звернувся до правоохоронців після посту глави Центру протидії корупції Віталія Шабуніна про те, як Ткаченко звільнив від арешту Ярослава Лугового – підозрюваного у справі про заволодіння 9,2 млрд грн «Приватбанку». Звернення до Офісу генпрокурора під час засідання 9 жовтня підтримали 7 членів ВРП.
Зокрема, 8 вересня 2023 року Ткаченко, за його ж словами, як слідчий суддя отримав клопотання Національного антикорупційного бюро та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про взяття під варту ексдиректора департаменту міжбанківського дилінгу «ПриватБанку» Ярослава Лугового. Втім вже наступного дня, 9 вересня, Ткаченко відпустив Лугового та закрив відповідне провадження про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
10 вересня глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін опублікував пост з цього приводу. У ньому йшлося, що мотиви, яким керувався Ткаченко, коли звільняв Лугового, невідомі. Також очільник ЦПК зазначив, що ці мотиви можуть бути «надуманими чи висмоктаними з пальця в традиціях Печерського суду». І якщо це буде так, то означатиме лише одне – таким суддям, як Ткаченко не місце у ВАКС. Шабунін наголосив, що цей же суддя мав розглядати клопотання про арешт активів Ігоря Коломойського, який також фігурує у справі про привласнення 9,2 млрд грн «ПриватБанку». У цьому контексті очільник ЦПК припустив, що рішення щодо Лугового може бути «тактичною підготовкою для майбутньої відмови в арештах майна Коломойського». У кінці Шабунін зауважив, що «на четвертому році діяльності окремі судді ВАКС виявляють явну неспроможність виконувати свою роботу».
Після цього Ткаченко заявив, нібито публікації, які вказують на неточності в роботі деяких суддів ВАКС, є втручанням в його діяльність як судді і поєднані вони з відвертим публічним морально-психологічним тиском.
А вже 28 вересня Київська міська прокуратура повідомила, що за зверненням Ткаченка розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 376 (втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення) Кримінального кодексу. Проводити розслідування доручили правоохоронцям із Шевченківського управління поліції у Києві.
«Вважаю, що є підстави для вжиття Вищою радою правосуддя заходів забезпечення авторитету правосуддя. Вказана в Telegram-каналах інформація не є оціночним судженням. Вказаним діям повинні надавати кваліфікацію правоохоронні органи», – заявив під час засідання член ВРП Сергій Бурлаков.
Більшість членів Вищої ради правосуддя погодилися із пропозицією доповідача про необхідність реагування та звернулася до ОГП, аби отримати інформацію про розкриття та розслідування цього злочину задля забезпечення незалежності суддів та підтримання авторитету правосуддя.
Редакція ZN.UA зазначає, що ВРП варто було б насамперед розглянути питання про проблеми у самому ВАКС, який практично заблоковано затягнутими справами топкорупціонерів. У чомусь часто свою роль, крім адвокатів, грають і деякі судді. Проблема ширша, ніж оцінка позиції глави ЦПК щодо конкретного питання.
Що стосується безпосередньо Ткаченка, який жаліється на ЦПК та Шабуніна, то це, як пише Роман Колюхов у статті «Поправки Лозового» та маніпуляції захисту: як і чому адвокати затягують справи корупціонерів у ВАКС?» саме той суддя, який використав скандальні «поправки Лозового», щоб обґрунтувати свою відмову арештувати майно Ігоря Коломойського та обрати запобіжний захід двом фігурантам цієї справи. А у «бурштиновій справі» за обвинуваченням колишніх народних депутатів Борислава Розенблата та Максима Полякова, де Ткаченко також головуючий, підготовче судове засідання тривало майже чотири роки, а строки притягнення до відповідальності трьох із фігурантів уже закінчилися.
При цьому Ткаченко відзначився й у питанні арешту активів Коломойського в рамках справи про заволодіння 9,2 млрд грн «ПриватБанку». Зокрема, 8 вересня тимчасовий арешт на майно Коломойського наклали НАБУ і САП. Закон дозволяє такий механізм, але лише на 48 годин. Після цього детективи подали кілька клопотань до ВАКС про накладення повноцінного арешту. Ткаченко, який отримав клопотання, призначив їх розгляд лише на 12 вересня. Тобто 48-годинний строк до того моменту уже минув. Але того дня через відводи та самовідводи суддя Ткаченко клопотання не розглянув. У відводах відмовили, і Ткаченко після цього відмовився розглядати клопотання НАБУ.
Нагадаємо, канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав максимальним цинізмом заяви президента РФ Володимира Путіна про те, що війна на Близькому Сході може призвести до жертв серед цивільного населення.
