Прийнятий напередодні Верховною Радою закон, що стосується реформи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, врахував більшість побажань САП, які антикорупційні прокурори обґрунтовували для посилення своєї незалежності.
Про це заявив у коментарі для ZN.UA голова САП Олександр Клименко.
Та найбільшим недоліком прийнятого закону, за словами Клименка, є те, що він не містить процесуальної складової. Для того, щоб підсилити інституційні можливості САП, потрібно було вносити зміни в процесуальне законодавство.
«По-перше, дати повноваження керівнику САП із спрямування запитів щодо екстрадиції в кримінальних провадженнях, які розслідуються НАБУ, — каже Клименко. — По-друге, надати право керівнику САП починати розслідування відносно народних депутатів. Нині ми не можемо ні розпочинати стосовно парламентаріїв розслідування, ні узгоджувати будь-які слідчі та процесуальні дії — все це залишилося сферою компетенції генерального прокурора, хоча народні депутати підслідні НАБУ й САП. По-третє, і це дуже важливо, необхідно повністю скасувати «поправки Лозового», щоб наші розслідування закінчувалися розглядом справ у суді, а не закриттям із формальних причин на підготовчому судовому засіданні».
На жаль, Верховна Рада лише частково скасувала «поправки Лозового»: йдеться про відміну строку судового розслідування від моменту внесення в ЄРДР до повідомлення про підозру. За словами Клименка, це хороша зміна, яка вплине на справи, зареєстровані після 1 січня 2024 року.
«Але підстава для закриття та подовження строків після підозри слідчим суддею — все це залишилося в КПК. Такий підхід не вирішує питання та ставить під загрозу закриття провадження, які перебувають уже в суді або на досудовому розслідуванні», — заявив голова САП.
Олександр Клименко спростував також аргументи опонентів про те, що САП нібито сама спровокувала проблему закриття справ топ-корупціонерів, тому що після введення в дію «поправок Лозового» 2018 року — а вони поширювалися тільки на нові справи, зареєстровані після прийняття поправок, і не мали зворотної сили, — прокурори й надалі подовжували строки розслідувань без участі слідчого судді та, на думку опонентів, порушили закон. Йдеться про велику кількість об’єднаних справ, яким, згідно з КПК, автоматично надавали номери старих справ, зареєстрованих до прийняття «поправок Лозового».
«У деяких випадках, коли ми сумнівалися, то зверталися до суддів, і вони нам відмовляли, — пояснює голова САП. — Була навіть позиція Апеляційної палати ВАКС, що прокурори мають подовжувати строки самі. Ми не могли закидати суд потоком наших клопотань, тому що аналізуємо практику. Позиція Верховного суду теж була на боці САП і змінилася лише 2022 року, коли ВС, трактуючи «поправки Лозового», раптом указав на те, що подовжувати строки розслідування в об’єднаних провадженнях має слідчий суддя, а не прокурор. І в цьому абсурд ситуації. Прокурор у цій ситуації діяв доброчесно та вживав усіх заходів, щоб його дії відповідали закону. Жодних прав не було порушено. Тому я думаю, що суд повинен і надалі слухати ці справи, а не закривати їх за пунктом 10 сумнівних поправок».
За словами Клименка, після постійного вдосконалення поправок законодавцем склалася така ситуація, що вже ніхто не може порахувати строки розслідування. У кожній справі використовуються різні способи розрахунку цих строків, і вони не збігаються в першої інстанції, апеляції та касації. Це хаос.
«Усі справи, які зараз є, об’єднувалися, приймалися рішення про подовження строків, — залишаються в зоні ризику, — заявляє Клименко. — А це велика кількість справ — 750 проваджень у НАБУ та 250, які слухаються в суді. Тобто близько 1000 справ нині під загрозою закриття лише тому, що законодавець не прописав чітких правил. І це тільки справи ВАКС, але є ще справи в інших судах».
На думку голови САП, вирішити проблему можна, тільки якщо внести зміни до КПК — скасувати пункт 10 частини 1 статті 284 як підставу для закриття й надати право подовжувати строки досудового розслідування після пред’явлення підозри прокурору. Оскільки прокурор обмежений законодавчо: максимальний строк розслідування після пред’явлення підозри за тяжкими і особливо тяжкими статтями — 12 місяців. Більше він подовжити не може.
Із приводу змагальності між сторонами захисту та обвинувачення (що забезпечує норма, яка залишилася, коли строки подовжує слідчий суддя) Клименко уточнив: «Треба розуміти, що йдеться про строк розслідування для прокурора та слідчого. Суд не несе відповідальності за дотримання строків — це парафія прокурора. Але при цьому він не має права їх подовжувати. До чого тут узагалі змагальність? Сторона захисту може збирати докази протягом усього часу досудового розслідування, а також за межами строків досудового розслідування. А сторона обвинувачення — ні: завершили розслідування й крапка. Строк 12 місяців — розумний. У більшості країн строк подовження розслідування — це компетенція прокурора, бо він несе відповідальність».
За словами Клименка, класичний приклад — справа заступника голови офісу президента Олега Татарова: «НАБУ й САП повідомили про підозру, після чого в них справу забрали. Потім слідчий СБУ із прокурором ОГПУ звертаються в Шевченківський суд — подовжте нам строки після підозри, а слідчий суддя каже: «А я не хочу подовжувати строки». І вони закривають справу. Хто винен? Кому висувати претензії? Хтось знає цього суддю? А так була б відповідальна посадова особа — прокурор. Аналогічно було в дії ОАСК, де суд не подовжив строків розслідування з надуманих причин. І який у нас вихід? Нам потрібно було або закрити справу, або йти до суду із слабкою позицією, тому що вкластися в ті строки з урахуванням необхідності завершити експертизи, які від нас не залежать, нереально. Тобто немає жодного логічного аргументу, чому ці поправки мають залишатися».
Яка перспектива?
«Є зареєстрований законопроєкт №10100 авторства Давида Арахамії, Анастасії Радіної та групи депутатів — він міг бути основою для скасування «поправок Лозового», оскільки включає більшість необхідних змін, але парламент навіть не розпочинав процедури розгляду, — каже Клименко. — Що ж до перспективи САП, то я думаю, що ніхто більше вносити зміни в закон про САП не буде. Ми просили полегшити нам процедурний відбір на посади керівників відділів та їхніх заступників, але законодавець, навпаки, його ускладнив. Це крім того, що нам не дали в руки процедурних інструментів.
Вочевидь, авторам проєкту, які не врахували наших ключових пропозицій, видніше, як потрібно працювати САП, — щоб НЕ ставати більш ефективною. Оскільки норми, що залишилися, дають можливість закривати будь-яку справу про корупцію на стадії досудового розслідування». У ситуації, що склалася, можна розслідувати тільки прості справи.
«Наприклад, одноепізодний хабар, де не потрібно нічого розраховувати. Але САП розслідує справи, де багато епізодів. А кожний епізод — це нове провадження, яке прокурор об’єднує з основним провадженням, якщо ми кажемо про злочинні організації, де може бути по 10 епізодів. У нас є справа на 700 епізодів, а це 700 об'єднань справ. Ви всерйоз думаєте, що хтось зможе там порахувати строки? Тому хоч би скільки нам додавали прокурорів, а НАБУ — детективів, такий підхід законодавця не зробить нас ефективними», — сказав голова САП.
Зазначимо, що раніше керівник САП Олександр Клименко інтерв’ю Інні Ведерніковій для ZN.UA зазначив, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура має пройти реальну реформу та стати незалежною юридичною особою, аби зменшити вплив людського та політичного чинників на роботу органу. Зокрема підзвітність Офісу генерального прокурора він вважає одним із факторів, який сприяє витоку інформації про слідчі дії прокурорів – нині такі випадки трапляються у шести з десяти проваджень. Клименко додав, що де-факто генеральний прокурор — політична посада, тому залишали САП під шефством ОГП для ефективної боротьби із корупцією неприпустимо.
Нагадаємо, у суботу, 9 грудня, у Києві комунальні служби демонтували пам’ятник радянському військовому діячу Миколі Щорсу.
