Засновник американської приватної військової компанії (ПВК) Blackwater Ерік Прінс мав великі плани на Україну. Розслідування про це випустив авторитетний американський журнал Time.
Blackwater – це найбільша американська ПВК, яка з 2009 року носить назву Academi. 90% прибутку забезпечують замовлення уряду США.
Прінс – військово-морський офіцер – до ребрендингу керував компанією, а після перетворення її в “Академію” став головою правління, але в операційній діяльності ПВК участі не бере.
Зате займається розширенням бізнесу. І, як стверджує “Тайм”, зовсім недавно планував створити нову ПВК в Україні і найняти туди ветеранів бойових дій на Донбасі. Але ці плани зірвала поразка Трампа на виборах.
Цікаво, що в той самий період часу в Раді пропонували узаконити створення приватних армій. Однак законопроєкт нардепки Ольги Василевської-Смаглюк з тих пір ще не пройшов через профільний комітет. Тобто ідея поки що заглохла, як і у Прінса.
Ще один примітний факт: цю людину в США вважають найбільшим фахівцем з доставки озброєнь в зони конфліктів, куди уряд не хоче постачати їх безпосередньо. І в цьому сенсі вояж Прінса в нашу країну теж може викликати питання.
Але головна частина розслідування – про те, як під американського військового підприємця готувалася націоналізація заводу “Мотор Січ”. І даються деталі схеми, як це повинно було статися. І чому угода поки зірвалася.
” Читайте також: “Ніколи. Не при мені.” Як Китай покарає Україну і Зеленського за “Мотор Січ”
Авіація і боєприпаси. Плани Прінса
Прінс сподівався найняти не тільки українських ветеранів бойових дій і заснувати тут приватну військову компанію. Завдання номер два – отримати контроль над частиною військово-промислового комплексу України, включаючи заводи, що виробляють двигуни для винищувачів і вертольотів. А саме – “Мотор Січ”.
Засновник Blackwater склав “дорожню карту” по створенню “вертикально інтегрованого консорціуму авіаційного захисту”, який міг принести 10 мільярдів доларів доходів, відповідно до планів.
Цю суперкомпанію Принс бачив як об’єднання провідних авіаційних і аерокосмічних компаній України. На його думку, такий холдинг був би здатний конкурувати з Boeing і Airbus.
Ще одна ідея – будівництво заводу з виробництва боєприпасів в Україні.
За словами колишнього радника Зеленського Ігоря Новікова, плани Прінса по Україні були одними з найбільш амбітних за всю його довгу кар’єру. Але з відходом Трампа український уряд почав уповільнювати цей процес. Посилилася також конкуренція за активи, до яких так прагнув Прінс.
“Якби Трамп затримався ще на чотири роки, Ерік, ймовірно, уклав би угоду”, – говорить Новіков, один з провідних українських переговірників по цій темі.
Новіков працював радником Зеленського до серпня 2020 року і звільнився без пояснення причин. Але збіглося за часом це з тим, як Банкова почала згортати неформальні контакти з трампівским Білим домом.
Саме Новіков від імені Офісу президента вів свого часу переговори з адвокатом Трампа Руді Джуліані. І вже після звільнення передавав Time стенограму розмови з помічником президента США.
Очевидно, що і про плани Прінса виданню теж повідомив Новіков.
Але повернемося до американського військового фахівця і його українських амбіцій.
Прінс, Деркач і Артеменко
У листопаді 2019 року газета Wall Street Journal вперше написала про те, що Прінс конкурує з китайською фірмою за покупку українського заводу під назвою “Мотор Січ”, який виробляє сучасні авіаційні двигуни.
Китаю потрібні були ці двигуни для розвитку своїх військово-повітряних сил. США, стурбовані швидким зростанням китайської армії, давно закликали Україну не здійснювати продаж. Прінс виступив в якості американської альтернативи, запропонувавши “врятувати завод з лап Китаю”.
Однак, за словами учасників переговорів, у влади України були серйозні побоювання з приводу роботи з Еріком.
Особливу тривогу викликав його вибір союзників в Києві. По-перше, екс-нардеп Андрій Артеменко, якого Петро Порошенко позбавив громадянства, після того як Артеменко виступив з планом мирного врегулювання на Донбасі.
Іншим союзником Прінса в Києві був український депутат Андрій Деркач, якого США звинуватили в тому, що він “активний російський агент” і пізніше наклали санкції. І Артеменко, і Деркач в минулому році працювали над просуванням ділових підприємств Прінса в Україні, стверджує “Тайм”.
“Нам довелося задатися питанням: чи є це найкращим партнерством, яке ми можемо отримати від американців? Ця група сумнівних персонажів працює на близького союзника Трампа? Мені здавалося, що це найгірше, що Америка могла запропонувати”, – заявив виданню колишній радник Зеленського Новіков.
Видання наводить також думки тих, хто допомагав Прінсу в Україні.
Так, наприклад, Андрій Артеменко пропонував засновнику Blackwater зробити майбутній авіаконцерн запорукою для закінчення війни на Донбасі.
“Росіянам потрібен повний комплекс авіаційної техніки, починаючи з двигунів. Це привід змусити їх сісти за стіл переговорів і укласти мирну угоду. Можна сказати: “Окей, вам потрібні ці запчастини, двигуни і все інше з України? Добре, але ми хочемо угоди по [Східній Україні], а потім ми хочемо угоди по Криму”, – виклав ідею екс-нардеп.
Проте влада України відкинула ідею скасування ембарго на поставки Росії продукції військового призначення, пише “Тайм”.
“Прінс – це ринки збуту української зброї”
За словами Новікова, деякі радники Зеленського сподівалися, що Прінс виведе їх на когось з найближчого оточення Трампа, в ідеалі – на Джареда Кушнера, зятя президента. Але Прінс відповів відмовою: “Ерік дуже ясно дав зрозуміти, що у нього немає ключів від Білого дому Трампа, і що він не хоче грати в цю гру”.
Видання наводить і думку нардепа Андрія Деркача. Він каже, що його зацікавила ідея Прінса з збройовим концерном. Головним чином – завдяки виходам американця на багаті ринки збуту української військової продукції.
Прінс багато років працював на Близькому Сході і в Африці, мав справу з польовими командирами і диктаторами, які могли стати покупцями української зброї і літаків. Але, за словами Деркача, схема виявилася нездійсненною через корупцію в українському ВПК.
“Проблема була не в Еріці, а в українській корупції, коли є директори заводів, які не хочуть підписувати документи і відмовлятися від влади”. Деркач згадував, як сказав Прінсу: “Ви скрізь працювали. Але Україна особлива. Тут дуже складно домогтися успіху. Вам потрібно зібрати серйозну команду людей, які будуть просувати цей процес”.
Деркач каже, що не приєднувався до цієї команди. Але після зустрічі з Прінцом в Києві почав закликати українську владу підтримати угоду, яку привіз американець.
У березні 2020 року Деркач запросив Новікова на зустріч. Він хотів знати, хто в адміністрації президента блокує угоду. “Це єдине, що він хотів зі мною обговорити”, – говорить Новіков.
Як “Мотор Січ” відбирали під США
На початку літа 2020-го Прінс прибув до Києва чартерним рейсом з Мінська. Посередником виступав Артеменко.
Протягом тижня з 15 червня американець попросив зустрітися з високопоставленими посадовими особами в оборонних і розвідувальних органах, загадково додавши, що “цей візит носить суворо особистий і аполітичний характер”.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак підтвердив “Тайм”, що зустріч відбулася, але відмовився її докладно обговорювати.
Спершу все почало розвиватися дуже швидко. Офіс президента звів Прінса з київською юридичною фірмою, яка підготувала правову основу для завершення угоди. Але процес різко сповільнився, коли справа дійшла до викупу “Мотор Січі”, говорить співрозмовник з оточення американця.
Він же повідомив виданню сенсаційні подробиці: план з виведення “Мотор Січі” з китайської власності розробляла та ж юридична компанія, близька до ОП. І готувалася угода під засновника Blackwater.
“У 2017 році китайські інвестори скупили акції заводу у його приватних власників, заплативши близько 700 мільйонів доларів. Не можна було сподіватися, що вони відмовляться від цього без бійки в судах. Тому юристам довелося знайти законні підстави для того, щоб Україна взяла під контроль актив, перш ніж перепродати його новому інвестору. План спирався на те, що Антимонопольний комітет України не схвалив китайських інвестицій”, – описує схему “Тайм”.
Далі планувалося заявити, що китайці погано управляють заводом, тому угода повинна бути анульована.
Соратники Прінса тим часом підготували два бізнес-плани.
У першому документі від 23 червня 2020 говорилося, що для викупу “Мотор Січі” потрібен мільярд доларів (50 млн для міноритарного пакета акцій і ще 950 млн на 76% заводу). Гроші повинні були надійти від фонду Windward Capital, який давно співпрацював з Прінцом.
Інший план від 29 червня 2020 року описував поглинання держпідприємства “Антонов” (виробник літаків і великий оператор на ринку вантажних авіаперевезень в світі) і злиття його з “Мотор Січчю” в єдиний авіахолдинг.
При цьому китайцям передбачалося оголосити ультиматум: або вони продають завод, або влада відбирає його силою, щоб передати новим інвесторам.
До слова, відразу після візиту Прінса, на початку серпня 2020 року прокуратура України заарештувала акції “Мотор Січі”.
У тому ж бізнес-плані – співпраця з українською розвідкою і приватною військовою компанією Lancaster 6, яка раніше супроводжувала угоди Прінса в Африці і на Близькому Сході. Це партнерство вимагало схвалення українського парламенту і дозволяло побудувати навчальний центр та “підприємство з надання спеціалізованих послуг”. Тобто, власне, створити ПВК в Україні.
Проєкти, описані в документах, також включали питання поділу доходів і відкати українським чиновникам у розмірі 35 мільйонів доларів на рік. “Це було схоже на хабар”, – заявив Новіков.
Як угоду згорнули
У міру того як восени 2020 року шанси Трампа на другий термін президентства почали зменшуватися, змінилися і перспективи Прінса в Україні. У вересні США ввели санкції проти Деркача, через чотири місяці агенти ФБР з’явилися і вдома в Артеменка у Вашингтоні.
Ускладнилася і дилема з “Мотор Січчю”. У грудні 2020 року китайські інвестори заводу подали позов на 3,5 мільярда доларів в міжнародний арбітраж, стверджуючи, що рішення України заблокувати угоду було незаконним.
При адміністрації Байдена США навряд чи підтримають проєкти Прінса в Україні, вважає “Тайм”. Представник Держдепартаменту сказав виданню, що США підтримують зусилля України щодо блокування продажу “Мотор Січі” китайській фірмі, але уникають займати позицію щодо того, хто повинен володіти заводом.
Це робить незрозумілим статус планів Прінса щодо України. Глава Офісу президента Андрій Єрмак сказав виданню в квітні, що уряд має намір тримати “Мотор Січ” під контролем держави. А приватні інвестори, в тому числі Прінс і його партнери, можуть бути запрошені до торгів на конкурсній основі.
“Ми зацікавлені у співпраці з усіма нашими партнерами, – говорить він. – Ми зацікавлені в справедливості”.
У той час діловий партнер Прінса сказав, що вони все ще були зацікавлені в заводі. “Ми готові показати гроші і пояснити наш план”, – говорить Артеменко.
Судячи з того що “Мотор Січ” зараз де-факто вже вилучений у китайських інвесторів (її акції за рішенням суду передані в управління АРМА, а РНБО ухвалила рішення про те, що влада буде домагатися націоналізації підприємства) теоретично план передачі підприємства в управління американців може бути реалізований.
” Читайте також: Від лібертаріанства до комунізму. Чому Банкова робить реверанси у бік Пекіна і до чого тут візит Зе у США
