Поки вся країна стежила за перипетіями навколо блокади, більшості в Луцькій міській раді з третьої спроби таки вдалося позбавити посади секретаря міськради, депутата від “Самопомочі”, Юлію Вусенко. При цьому депутати досі не визнали факт смерті колишнього міського голови, тож це відкриває можливість для УКРОПу управляти містом в ручному режимі. Як відбуваються бої за владу на Волині, стежить INSIDER.
Після смерті луцького міського голови Миколи Романюка в обласному центрі Волині розпочалася політична криза. В місті йде боротьба за владу між кількома конкуруючими таборами, які мають підтримку на всеукраїнському рівні. З однієї сторони – у команди голови облради, олігарха Ігоря Палиці є шанси укріпитися в місті, з іншого боку команда покійного мера, якого на останніх виборах підтримувала БПП “Солідарність” , а до цього група “Континіум” покійного Ігоря Єремєєва, не хочуть віддавати своє насиджене поле.
Родина Романюка ще після його похорону передала свідоцтво про смерть в міськраду. Але там досі не спромоглися оголосити це на сесії.
Спершу секретар міськради Юлія Вусенко намагалася скликати 19-ту позачергову сесію міськради 24 лютого.
Після оголошення про смерть саме вона згідно закону “Про місцеве самоврядування” виконувала б повноваження мера. Безперечно, така ситуація не влаштовує партію “УКРОП”. За той місяць, поки Вусенко планувала скликання сесії, вони шукали “точки дотику” з іншими політичними силами. Знайти компроміс з іншими політсилами намагалися і депутати від БПП “Солідарність”.
В результаті вийшов скандал і політична криза.
О 12 годині 24 лютого повинна була відбутися 19-а позачергова сесія, на якій депутати проголосували б єдине питання – про визнання факту смерті Луцького міського голови.
Однак на 19-й сесії частина депутатів-опонентів Вусенко відмовилась реєструватися та брати участь в пленарному засіданні сесії, вимагаючи відразу провести 20-ту сесію. На цій плановій сесії вони хотіли змістити секретаря міськради і поставити свого.
На такі поступки секретар ради не пішла.
Тоді депутати з “УКРОПу”, “Батьківщини” і трьох від “Солідарності” відмовились брати участь в сесії та вставляти картки для голосування, сесію перенесли.
Після такого інциденту трьох депутатів із “Солідарності”, серед яких донедавна очільник фракції в міськраді, Євген Ткачук, партія намагається відкликати згідно ст. 37 і 38 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”. Але процедура непроста, і навіть якщо це й трапиться, то не дуже швидко.
Позицію “УКРОПу” в цьому питанні пояснив лідер фракції Ігор Поліщук:
“Згідно закону “Про місцеве самоврядування”, протягом 15 днів з дня смерті міського голови направляється клопотання у Верховну Раду щодо призначення позачергових виборів. Це клопотання має бути підписано особою, яка виконує повноваження міського голови, тобто Юлією Вусенко. Але набути ці повноваження вона могла би тільки після прийняття рішення міськради щодо взяття до відома факту про дострокове припинення повноважень Миколи Романюка. Чому це рішення не було внесено у 15-ти денний термін так, як цього вимагає закон? Я пояснюю це тим, що секретар боялася призначати наступну, 20 сесію, тому що думала, що буде винесено питання про дострокове припинення її повноважень”, –аргументує свою позицію укропівець.
Крім того, він зазначає, що якщо б під час 19-ї сесії депутати визнали смерть мера, то на наступній 20 сесії, секретар ради і вже виконуюча обов’язки мера Юлія Вусенко, маючи таке право, наклала б вето на питання щодо зняття її з посади секретаря.
Натомість секретар Луцькради Юлія Вусенко наголошує, що закон вона не порушила, і якщо її опонентам здається протилежне, вони можуть звернутися до суду:
“Звинувачення в тому, що я приймаю незаконні рішення, безпідставні. Можливо, вони ставлять під сумнів мої рішення , то для відновлення істини є суд. Я зацікавлена в тому, аби вибори міського голови відбулися якнайшвидше, тому що громада Луцька повинна мати того очільника, якого обере сама. Справа в тому, що це пленарне засідання, яке зривається вдруге, не дозволяє повноцінно звернутися до Верховної Ради України, аби призначити дату виборів.Також в жодному нормативно-правовому акті такої норми, як скликання сесії в 15-ти денний термін після смерті міського голови, не передбачено”.
Сесія, де Вусенко позбавили посади, скінчилась після 20 вечора. Для цього рішення знадобились 24 голоси УКРОП, “Батьківщини” і Радикальної партії Ляшка.
Сама секретар вважає рішення незаконним і хоче його оскаржити в суді.
Палиця “відхрестився” від подій в міській раді
По суті формальним приводом для того, щоб депутати зібрались на сесію став розгін блокадників під Торцем. Того ж дня до сотні активістів увірвались у приміщення ОДА і заявили, що не підуть звідти, поки людей не відпустять. Вони викликали до себе Володимира Гунчика, але той заявив, що проти силових методів, але не буде іти проти президента.
У відповідь почали звучати погрози, що наступного дня сесія облради розгляне питання відставки голови ОДА. Щоправда, у вівторок Палиця це питання з порядку денного зняв.
Можливо, через те, що Гунчик не прийшов на засідання, так само як і частина фракції БПП “Солідарність”.
“Я говорив публічно, що засуджую силовий розгін блокадників. Я за те, аби було розслідування, і встановили всіх причетних. Якщо і в деяких активістів- блокадників була незареєстрована зброя, то це потрібно встановити, а якщо дехто із силовиків перевищив свої повноваження, то вони повинні відповідати. А не з`явився я тому, що в мене в той момент були інші справи, які стосувалися бюджету. Про сесію я дізнався пізніше, ніж за добу, а тому навіть ті рішення, які депутати проголосували, можуть бути нелегітимними”, – пояснив Гунчик свою відстуність.
У вівторок Ігор Палиця попросив депутатів облради висловити вимогу до влади підтримати законопроект “Про тимчасово окуповані території”, а також заборонити діяльність російських банків на території України.
Більшість депутатів облради підтримали звернення. Хоча дехто хотів інших акцентів у цьому рішенні.
“Вони проголосували не зовсім те, що ми вимагали. Бо конкретно ми говорили про імена, прізвища. А саме йдеться про Арсена Авакова, його заступника, які повинні нести відповідальність за розгін блокандинків”, – пояснив один із активних учасників підтримки блокади, депутат Луцької міської ради від “Самопомочі” Микола Собуцький.
Під час сесії облради були присутні і депутати Луцької міської ради, які вже наступного дня повинні були зібратися теж для того, аби також заявити про підтримку блокади.
“Я телефонувала Ігорю Палиці. Хотіла з ним поговорити. Але ми ні про що так і не поговорили”, – розповіла пані секретар Луцькради Юлія Вусенко.
“Я в ситуацію в Луцькій міській раді не втручаюся. Там у них зараз між собою відбуваються події. Ніяким чином я не впливаю і не можу впливати на це. Там своя фракція УКРОП і питання вони вирішують самостійно. Самі розберуться. І участі в переговорах не беру, тиску ніхто ні на кого не здійснюю”, – вже після сесії зазначив в коментарі INSIDER Ігор Палиця.
Попри такі заяви, уже наступного дня, 15 березня в міськраді опоненти Вусенко знайшли 24 голоси, аби проголосувати за її усунення. В нагоді стали три голоси луцьких радикалів, від яких уже “відхрестився” Ляшко та заявив про позбавлення мандатів.
40-вий день боротьби за владу мера
Знаково, що саме на сороковий день від дня смерті міського голови в Луцькій міській раді відбувалися події, які прибічники Юлії Вусенко називають “політичним рейдерством”.
Першим питанням під час сесії Луцької міської ради мали б розглядати питання щодо підтримки блокади. Однак як заявила на початку сесії секретар, спочатку розглядатимуть питання щодо припинення дострокових повноважень мера, а вже потім інші питання. Це викликало ряд дискусій в залі. Щоправда, активісти, які підтримують блокаду, заявили, що їм неважливо, чи розглянуть питання блокади першим, аби лише підтримали.
“Сьогодні я тут, аби ми проголосували рішення про визнання факту смерті міського голови. Ми не можемо знімати це питання з порядку денного. Бо я за те, і депутати, аби відбулися чесно і прозоро вибори міського голови. І якнайшвидше. Вперше під час сесії ви не вставляли картки для голосування, вдруге ви не прийшли. Питання блокади ми підтримуємо. Але давайте проголосуємо єдине питання на 19-й сесії щодо дострокового припинення повноважень міського голови, а на 20-й голосуємо про блокаду”, – звернулася до опонентів Юлія Вусенко.
Уже тоді було зрозуміло, що умовна розстановка сил в міській раді руйнується. Час від часу радикали критикували пропозицій Юлії Вусенко. Потім попросили перерву і вже опісля в міській раді розгляди новий порядок денний 19 позачергової сесії міської ради. Окрім питань щодо блокади та визнання факту смерті міського голови, УКРОП запропонував і проект рішення щодо дострокового припинення повноважень секретаря.
” В нас тут є пропозиція від земельної комісії. Ми збиралися і в нас є проект рішення щодо дострокового припинення повноважень секретаря”. – підтримав УКРОП ще в минулому очільник фракції пропрезидентської партії Євген Ткачук.
Лідер фракції УКРОПу Ігор Поліщук заявив, що для того, аби розглядати питання щодо усунення секретаря ради, на сесії потрібно обрати головуючого замість секретаря. Ним стає депутат від “Батьківщини” Григорій Пустовіт.
Відмовилися брати участь в таємному голосуванні за дострокове припинення повноважень секретаря ради фракція “БПП Солідарність”, “Самопоміч”, “Свобода” та позафракційний депутат Микола Яручик. Троє депутатів від “Народного контролю” не з`явилися на cесії.
Натомість 24 депутати підтримали дострокове припинення повноважень секретаря.
На фоні юридичних дискусій, які протягом дня лунали в міськраді, виникла ще одна. Хто ж підписуватиме рішення про дострокове припинення повноважень секретаря?
Головуючий замість Вусенко на сесії депутат Пустовіт зазначив, що закон йому дозволяє це зробити.
Згідно ст. 46, ч. 16 ЗУ “Про місцеве самоврядування”, протоколи сесій міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто міським головою, у разі їх відсутності – відповідно секретарем міської ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, – депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні
Саме до цього 16 пункту апелював Пустовіт. Натомість депутат із “Самопомочі” Тарас Шляхтич заявив, що це юридичний нонсенс і це рішення є незаконним.
В ч. 7 і 9 ст. 46 ЗУ “Про місцеве самоврядування” вказано, що сесія міської ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету міської ради або ж сесія ради скликається у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб’єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
Головуючий на сесії Григорій Пустовіт переконує, що діяв згідно з законом і вже за кілька хвилин відповідне рішення щодо “усунення” секретаря міськради Вусенко з`явилося на офіційному сайті Луцької міської ради, як цього вимагає закон.
Після рішення, яке частина депутатів вважає незаконним, вони залишили зал засідань, а головуючий Григорій Пустовіт продовжив розглядати інші питання, які стосувалися підтримки блокади та визнання факту припинення дострокових повноважень міського голови.
Рішення щодо блокади вони проголосували, а от факт дострокового припинення повноважень Миколи Романюка так і не визнали, тому що тоді довелося б обирати секретаря, який фактично б виконував обов’язки мера до виборів.
“Рішенням порушили регламент роботи Луцькради, Закон “Про місцеве самоврядування”, і Конституцію України. Однозначно воно буде оскаржено, бо цей підпис Пустовіта не мав бути і таке рішення підписує або голова ради, або секретар . Чергова сесія призначена на 21 березня. І на ній можуть обрати секретаря. Я секретар ради і оголосила перерву у позачерговій 19 сесії, тому що згідно з регламентом, Пустовіт мав право головувати тільки під час одного питання, яке стосувалося мене. Надалі всі інші питання повинні були б розглядатися під моїм головуванням. А в них, згідно з законом, є 5 днів на підписання рішення мною. Це нормальний механізм. Я визнавала їх 24 голоси. Чому це зробили такими варварськими методами, порушили стільки законів, я не знаю. В мене таке враження, що вони спеціально це все заганяють в судову площину . Ці всі інші рішення, прийняті ними, нелегітимні. Депутати опираються на те, що вони надали право підпису Пустовіту. А в нас на жаль, немає таких норм законодавства, де визначається, що та чи інша рада може надати кому-небудь право підпису. Є виключні випадки і про ці випадки говорили юристи. Не знаю, багато юристів відстежує ці процеси. А також прокуратура, Служба безпеки. Цікаво, які будуть наслідки. Навіщо Пустовіту йти проти закону, я не знаю” – сказала Вусенко, залишаючи пізно ввечері з депутатами Луцьку міську раду.
Що буде відбуватися далі?
Доктор політичних наук, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Валентин Малиновський називає три подальші варіанти розвитку подій:
“Перший варіант. Юлія Вусенко звертається до суду, про що вона вже заявила. Суд приймає рішення, згідно якого рішення міськради, прийняті 15 березня, будуть визнанні незаконними, відповідно суд зобов’яже їх відмінити. Міськрада погодиться на це та розпочне діяти в правовому полі. Тобто, відмінить свої рішення від 15.03.2017 р. та прийме рішення про дострокове припинення повноваження Луцького міського голови Миколи Романюка згідно ч.2 ст. 42 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Другий варіант. Суд приймає рішення, згідно якого рішення міськради, прийняті 15 березня, будуть визнанні незаконними, відповідно суд зобов’яже їх відмінити. Міськрада не погодиться їх відмінити та надалі приймає рішення в незаконний спосіб. Тоді настає необхідність у достроковому припиненні повноважень міської ради згідно п.1 ч.1 ст.78 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”. У цьому випадку згідно ч.4 цієї статті, голова облдержадміністрації може порушити перед Верховною Радою України питання про призначення позачергових виборів міської ради.
У цьому випадку одночасно з виборами міського голови доцільно провести перевибори депутатського корпусу, що зніме політичну кризу в Луцьку.
Третій варіант. Суд приймає рішення, згідно якого рішення міськради, прийняті 15 березня, будуть визнанні законними. У цьому випадку буде узаконена ситуація, що склалася, з усіма політичними наслідками”.
За словами Малиновського, після подій, що сталися 15 березня, цей склад міськради втратив довіру у великої кількості лучан, що актуалізувало питання його легітимності.
“Тому найкращий варіант виходу із ситуації правового колапсу – дострокове припинення повноважень міської ради, в іншому випадку, настане довготривала політична криза”. – резюмує експерт.
Про два політичні табори
Фактично, уже ввечері, 15 березня, у міській раді утворилося двовладдя. І незрозуміло, як паралельно на наступній сесії працюватимуть Вусенко з депутатами та її опоненти на чолі з УКРОПом. Враховуючи достатню кількість голосів для того, аби усунути Вусенко, таким же “варварським” на думку секретаря ради, способом вони можуть обрати нового секретаря уже у вівторок, 21 березня.
А тим часом під час дискусій в Луцькраді, які час від часу переростали в образи, прозвучало багато про можливі домовленості з того та іншого політичного табору.
Найбільше звинувачував Вусенко у зв’язку з “Континіумом” укропівець Поліщук, заявляючи, що вона діє не сама, а за певними вказівками. І все ж хоче стати як не мером, то виконуючою обов’язки:
“Я звертаюсь до вас, аби Ви діяли згідно регламенту Луцької міської ради , а не читали інструкції Гунчика, Степана Івахіва чи Палагути (очолювала виборчий штаб Миколи Романюка)”.
Вусенко ж публічно повторювала неодноразово, що не дозволить олігарху “захопити” місто. І незважаючи на те, що питання її депутатства у Верховній Раді гостре як ніколи, покинути місто вона не поспішає:
“У Верховну Раду я ще не пройшла, тому що є процедура. І навіть після складання повноважень депутаткою Оленою Бабак є така можливість, але ще нічого невідомо. Наша партія – це командна робота, тому і рішення ми будемо прийти спільно і щодо того, чи буду я працювати у Верховній Раді, чи залишусь в Луцьку”.
І поки політичні табори змагаються за місце під сонцем, хтось повинен думати про життєдіяльність міста та здійснювати її. Наскільки затягнеться політична криза, і чи все-таки вдасться провести позачергові вибори мера в червні 2017 року, як цього вимагає законодавство, питання відкрите. Очевидним є лише той факт, що УКРОП задіє всі можливі і неможливі механізми для отримання влади в Луцьку. Чи використає всі методи впливу група “Континіум” та пропрезидентська партія, зможемо оцінити вже в наступному двобої у вівторок, 21 березня.
Тим часом в Києві і в Луцьку вже з’явились чутки, що голову ОДА можуть змістити і на його місце поставити когось з єремєєвців, щоб мати підтримку для голосування цієї групи в Раді.
