У грудні минулого року державна компанія “Укргідроенерго” в системі ProZorro оголосила тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування на будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС.
Проектування здійснюється на підставі програми розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року, схваленої урядом у липні 2016 року. 21 лютого вже має бути оголошений переможець тендеру. Вартість спорудження каскаду з шести гідроелектростанцій — понад один мільярд 100 мільйонів євро. Ці кошти “Укргідроенерго” планує взяти у кредит: у Світового банку або у Європейського банку реконструкції та розвитку. Проте активісти, які побачили оголошення про тендер у системі ProZorro, написали звернення до іноземних фінансових структур з попередженнями, щоби ті не давали кредитів на проект, який може спричинити екологічну катастрофу не лише в Україні, а й у Молдові. Втім, активісти побоюються, що знайдеться стуктура, яка позичить кошти.
Чим так занепокоєні активісти? Серед них, до речі, провідні екологи та біологи України. За їхніми висновками, під час будівництва каскаду Верхньодністровських ГЕС буде знищено всі прируслові та руслові природні комплекси Національного природного парку “Дністровський каньйон”, частину Національних природних парків “Хотинський” і “Галицький”. На думку екологів, зникнуть майже всі рідкісні види риб, які є лише у Дністрі. Річка поступово замулюватиметься і з часом перетвориться на затхле болото. Такий популярний вид водного туризму як сплавляння по Дністру стане неможливим. Вода у криницях у селах теж може зникнути. Більше того, самі деякі села можуть зникнути або будуть частково підтоплені.
Опис територій, які може затопити, оприлюднив начальник відділу науки Національного природного парку “Дністровський каньйон” Олександр Вікирчак у Facebook. Науковець з’ясував, біля яких сіл мають споруджувати греблі, і зробив розрахунки, які села може чекати доля села Бакоти наПоділлі при підйомі води на вісім метрів.
За розрахунками О. Вікирчака, при будівництві ГЕС “Брідок – Синьків” ймовірне підтоплення городів або й будинків у Синькові та Зозулинцях (Заліщицький район).
Зокрема, за розрахунками О. Вікирчака, при будівництві ГЕС “Брідок – Синьків” ймовірне підтоплення городів або й будинків у Синькові та Зозулинцях (Заліщицький район). На Устянській ГЕС ймовірне підтоплення городів або й будинків у Горошовій і навіть у Колодрібці. Ряд сіл може підтопити при спорудженні ГЕС у Заліщиках, Монастирку (Борщівський район), селі Вістря (Монастириський район), Литячах (Заліщицький район).
До мешканців деяких сіл, яким загрожує підтоплення, активісти донесли цю інформацю. Тож тепер селяни налаштовані рішуче: збирають підписи проти і готові стати на заваді будівництву.
Мешканці села Горошова, що на Тернопільщині, виступають проти спорудження каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі.
“Старосту села – Затолочну Марію Василівну, а також старосту з Устя та представників від Борщівського району (напевне і з інших сіл по Дністру теж) закликали післязавтра в Новодністровськ для того щоб переконувати як то добре стане від спорудження ГЕСів”, – пишуть люди у групі Врятуй Дністер від ГЕС.
Ось таке звернення підготували мешканці:
Оскільки спорудження даних об’єктів прямо порушує наші конституційні права та призведе до порушення Україною її зобов’язаньяк перед простими громадянами, так і на міжнародному просторі.
Спорудження каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі в Програмі розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, аргументують необхідність тим, що найважливішими проблемами Карпатського регіону, де розташований Дністер є прискорення соціально-економічного розвитку регіону, зокрема розвиток генерації з відновлюваних джерел, з іншого боку – захист від паводків, Хоча насправді територія Дністра де планується будівництво а даній ділянці не є гірською територією Карпат. А будівництво передбачає постійне затоплення територій сільськогосподарського призначення, садиб мешканців, заповідних територій з унікальним кліматом, ландшафтом, заповідною флорою і фауною, де паводки настають 1 раз на 20 чи 100 років.
Доцільність спорудження каскаду 6-ти ГЕС на Верхньому Дністрі, включення цього об’єкту як одного з пріоритетних до Програми розвитку гідроенергетики, незважаючи на категоричний спротив громадськості, накладення мораторіїв Івано-Франківською, Тернопільською, Чернівецькою обласними радами, відсутність громадських обговорень Програми ставить під сумнів чесні наміри ініціаторів та лоббі його будівництва. Так, об’єкт називають будівництвом каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі, щоб виникала аналогія з верхньою частиною Дністра в гірській місцевості, де є проблеми з доступністю енергоресурсів у віддалених регіонах, хоча насправді об’єкт планують будувати на Середньому Дністрі, який тече по рівнинній території
В програмі розвитку гідроенергетики на період до 2026 року передбачено, що орієнтовна вартість будівництва становить 1100 млн. євро (попередні проектні роботи ПАТ “Укргідропроект” станом на 2014 рік), в додатках до Програми зазначена загальна сума 20,185 млрд грн з яких 18,1665 млрд грн кредити міжнародно-фінансових організацій, а 2,0185 млрд податок на додану вартість. А такого кредиту ще жоден іноземний банк не видав і не видасть якщо буде розуміти, що суспільний розголос про знищення довкілля і відмивання коштів буде шкодити міжнародній репутації цих установ
В той же час завдяки унікальності клімату Дніпровського каньйону дуже багато сонячних днів, і стимулювання розвитку сонячної енергетики, надання пільгового фінансування мешканцям на закупівлю і встановлення сонячних батерей дозволить з часом забезпечити надходження електроенергії в електромережу на такому ж рівні як і заплановано від ГЕСів за набагато менші кошти і без знищення довкілля та сприяючи добробуту мешканців.
Крім того проект будівництва ГЕСів на Верхньому Дністрі має ряд техногенних ризиків, найбільшими з яких є підвищена сейсмічність у районі будівництва та нестійкі ґрунти а також конструктивні та гідрологічні ризики.
Щодо екологічних наслідків, то проект загрожує обезвожуванням пониззя Дністра, що призведе до катастрофічних наслідків для природи регіону, зокрема для плавневої системи Дністра, що охороняються Рамсарською конвенцією, а також викличе проблеми з питною водою у регіоні. Будівництво каскаду ГЕС призведе до повного знищення екосистеми Дністра, що формувалася мільйони років. Непоправної шкоди зазнає іхтіофауна, 70 відсотків якої тепер під охороною закону, включена до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Дністер також втратить своє значення як меридіальний природний коридор загальнодержавного значення, який є одним з основних комунікаційних елементів національної екологічної мережі та унікальним оселищем для багатьох видів риб, занесених до Червоної книги України.
Першими щезнуть ендеміки – рідкісні види риб, які водяться тільки в Дністрі. Це вирезуб та стерлядь. Зараз вони живуть і харчуються в районі Дністровського водосховища. Але ікру відкладають у верхів’ях річки. Каскад нових ГЕС перекриє доступ до місць нересту. Отже, популяція цінних риб буде практично знищена. Така ж доля спіткає марен, головнів, підустів, чопів, пічкурів довгоперих
Зараз в нашому регіоні активно відбувається соціально-економічний розвиток завдяки туристичному, рекреаційному потенціалу річки – сплави по Дністру, розвиток зеленого туризму, екологічне землеробство, відновлюються популяції цінних видів риб тощо. До того ж природні парки, що тут знаходиться, функціонують і для розвитку туризму. На даний момент, особливо після анексії Криму, ми спостерігаємо на Дністрі просто шалену кількість туристів. Варто порівняти активність туристів там, де Дністер тече вільно, і на тій його ділянці, що є водосховищем.
Спорудження гребель і затоплення територій знищить можливість організовувати сплави, розвивати зелений туризм, екологічне землеробство, ми втратимо свої будинки та городи – єдине джерело виживання для всіх мешканців нашого регіону. Будуть знищені унікальні екосистеми, природна спадщина регіону.
Зважаючи на високу сейсмоактивність та технології будівництва ГЕСів ми завжди будемо в небезпеці прориву дамб та загибелі.
Для природи, місцевих жителів і туристів побудова таких ГЕС може означати:
– зміну гідрологічного режиму територій, де на місці річки опиняються труби, включно із загрозою зниження рівня ґрунтових вод, можливе зникнення води у криницях;
– погіршення туристичної привабливості територій. При цьому деякі види туризму, наприклад, сплави річкою, може взагалі зникнути (як це сталось у межах існуючого Дністровського водосховища);
– зниження доходів місцевих жителів від ведення сільського господарства внаслідок затоплення земель та туризму;
– збільшення вирубування лісів для потреб будівництва, водосховищ та прокладання труб;
– зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення оселищ, неможливість міграції в місця розмноження (до прикладу червонокнижна риба «марена звичайна» зникла у р. Збруч після побудови каскаду ГЕС, так як може жити виключно на течії);
– зарегульованість річки призведе до втрати природної здатності річки до самоочищення і самовідтворення;
– погіршиться якість води в ріці (евтрофікація і цвітіння води, збільшення вмісту органічних сполук і важких металів).
Мешканці нашого села мають можливість виживати виключно завдяки власній праці на власній землі. І така можливість буде для нас втрачена внаслідок затоплення від будівництва ГЕС.
Зважаючи на вищевикладене
ВИМАГАЄМО:
Накласти мораторій щодо проведення ТЕО та спорудження ГЕС на річці Дністер
Скасувати проведення тендеру ДК 021:2015, код. 45000000-7 Будівельні роботи). Виконання проектних робіт: «Будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС. Техніко-економічне обґрунтування» UA-2016-12-08-000346-b ● 0f721cbae31a47688a5fe1f64af0a2a6 в системі Prozorro.
Переглянути програми розвитку малої гідроенергетики та внести відповідні зміни, враховуючи критерії економічної доцільності та екологічної обґрунтованості їхньої побудови, не допускаючи вилучення для потреб енергетики особливо цінних земель природоохоронного призначення; провести громадське обговорення вказаних програм.
У разі невиконання наших вимог залишаємо за собою право на здійснення акцій протесту, які гарантовані Конституцією та Законами України.
Натомість на Буковині селяни налаштовані менш рішуче:
– У нас тут садів немає, тож такої великої загрози не буде, – запевняє сільський голова Онута Заставнівського району Микола Ковалюк.
– Це ж не така велика ГЕС. Але якщо науковці кажуть, що це небезпечно, то нехай не дозволяють це робити. Ми не науковці. Якщо будівництво справді буде загрожувати, громада не дасть на нього дозвіл. Поки що ми дали дозвіл на вивчення місцевості. Нехай вивчають. Все це поки що вилами по воді писано.
Тим часом Заставнівська райрада підписала з “Укргідроенерго” меморандум щодо порозуміння. На її думку, спорудження ГЕС дасть значний економічний поштовх для регіону, а екологічних збитків не буде жодних.
– Усі ті хвилі, які зараз піднімаються, непрофесійні, емоційні і не вилючаю, що політичні, – переконаний перший заступник голови Заставнівської райради Василь Мельник.
-Ми уклали меморандум із “Укргідроенерго”, вони повинні провести геодезичні дослідження і підготувати техніко-економічне обгрунтування з приводу будівництва. У ньому будуть висновки і фахівців-екологів. І тоді ми будемо вирішувати — підтримувати це чи ні. Якщо там справді будуть якісь збитки у плані екології – це одна річ. Але нас запевняли, що це сучасне будівництво і жодної шкоди екології не буде. Навпаки, буде величезний виграш від цього. Жодного підтоплення не планується і жодного переселення. Це зовсім інші ГЕС, іншої потужності. Новодністровська, до прикладу, має потужність 800 мегаВат, а це будуть міні-ГЕС — 60 мегаВат максимум. Підйом води — максимум 6-8 метрів, а це не перевищує того підйому води, які дають повені.
– В Інтернеті я знайшов навіть позицію прем’єра Молдови, що вони занепокоєні будівництвом, – каже чиновник.
– Хоча до них це не має жодного відношення. Дуже виглядає на бік Москви. Ви розумієте, що їм дуже невигідно, щоб у нас енергетика розвивалася і ми ставали енергетично незалежними. Остаточного рішення ще не прийнято. Але повірте, що якби ці міні-ГЕС були збудовані на території Буковини, то це би був величезний поштовх для розвитку краю. І Заставнівського району зокрема.
Екологи іншої думки:
– Дністер — це унікальна річка, з унікальною іхтіофауною, – стверджує директор департаменту екології та туризму ОДА Ярослав Когутяк.
– Через греблі ті види риб, які мігрують під час нересту, взагалі будуть позбавлені можливості здійснювати міграцію і зникнуть. Це вирезуб, стерлядь, чоп великий, марена, головень. Їх зникнення буде означати взагалі втрату цих видів у світовому масштабі, адже багато з них притаманні лише Дністру. Відбудеться уповільнення течії води, місцевість буде заболочена, замулена. Зараз у верхів’ї Дністровського водосховища шар мулу становить близько 80 метрів. І верхня ділянка водосховища у Хотинському районі фактично втратила свою рекреаційну і туристичну цінність через оце замулення. У селах Пригородок та Митків розміщені водозабірні споруди, які зараз постачають воду для Чернівців. І це замулення, особливо в літній період, коли течії не буде, призведе до загнивання органічних решток. Це буде створювати дуже негативний бактеріальний фон.
Ще одне питання — економічне, вважає еколог: “Чи є потреба, маючи уже таку потужну ГЕС, створювати ще одну? Якщо ми не всю електроенергію використовуємо і надлишок навіть продаємо за кордон? У нас її вистачає. Те, що на цьому, можливо, хтось хоче заробити грошей, – це інше питання”.
Від редактора
