Politerno > Статті > Надаючи допомогу європейським країнам, Росія намагається вбити клин між ЄС та США

Надаючи допомогу європейським країнам, Росія намагається вбити клин між ЄС та США

  • 14 Квітня, 2020
  • 360 Переглядів
  • 0

Програш в “нафтовій війні” і катастрофічні наслідки епідемії не лякають президента Росії, Володимира Путіна. Головне для нього – досягнення успіхів в геополітиці, а не питання падіння добробуту своїх громадян внаслідок стрімкого падіння економіки в РФ. Чому навіть найчорніші економічні перспективи не можуть змусити Москву відмовитися від своєї політики?

На межі катастрофи

Ситуацію, в якій опинилася Росія з приходом пандемії коронавірусу, експертні та аналітичні кола описують як вкрай скрутну. Низка проблем — коронавірусна пандемія, світова економічна криза та “нафтова війна” із Саудівською Аравією та Штатами – співпали в часі, і кожна з них посилює негативні тенденції, породжені іншими. Усе це може нанести шкоду російській економіці. Особливо враховуючи підсумки “нафтової війни”. В спробах шантажувати членів Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), чільну роль в якій відіграє Саудівська Аравія, та й ще плекаючи мрії обвалити сланцеву галузь США, Росія саботувала переговори щодо квот на видобуток нафти. Як наслідок, що сауди, що американці, різко підвищили обсяги видобутку, і ціна на нафту впала до рекордно низьких показників. Довго нафтодоларового голоду Росія не витримала, і після місяця ціни в районі 20 доларів за барель капітулювала. За підсумками мирової угоди Росії виділили квоту на рівні 2003 року, відкинувши її нафтовидобувну галузь на 17 років назад.

В погоні за ефемерними перемогами Кремль завдав удару російському “соціальному благополуччю”. Лише за лютий-березень число особистих банкрутств в Росії зросло на майже на 70%, торгові мережі продуктів харчування відверто повідомили про зростання цін на 20%, і це при тому, що на 30% зросли ціни на все імпортне, а інфляція тільки за лютий – тобто ще до епідемії – склала 2,5%.

За прогнозами економічних експертів, за період коронавірусного карантину роботу втратять понад 15 мільйонів росіян — майже 20% всіх працюючих в країні. Загалом, це все може привести до катастрофічної ситуації. “Імпорт паралізований карантином, купівельна спроможність населення різко знизилася, декому з російських громадян стане дуже скоро буквально нічого їсти”, – зазначив президент ACI Russia Сергій Романчук: “Якщо раніше такий ризик здавався ілюзорним, то зараз підвищується ймовірність будь-яких, вчора ще відверто фантастичних, сценаріїв”.

Уже зараз незахищені верстви населення (а до таких в Росії належить ледь не все населення поза МКАДом), вдаються до відчайдушних мір. Попри закручування гайок і цензуру в соцмережах, яку розгорнув Кремль, мережа повниться відео та фото масових бійок за продукти (особливо прострочені, а отже дешевші) в магазинах Ярославля, Астрахані, Казані і багатьох інших обласних центрів. А в республіці Карелія школярам-пільговикам, яких повинні харчувати за державний рахунок, видали на місяць продуктовий пакет “аж” з 2 сосисок, 6 підгнилих картоплин і кілограма муки і цукру. Як пояснив місцевий чиновник, відповідальний за забезпечення шкіл, таке “багатство” дісталося дітям, бо “інших продуктів немає”.

Війна Кремля проти ЄС

Здавалося б, влада у Москві мала б робити все, щоб не допустити соціальну катастрофу в країні. Тим паче, рейтинг Путіна зараз і так не на висоті, а не варто забувати, що йому ще треба проводити так званий “транзит влади” – з референдумом і виборами, – а на щедрий приплив нафтодоларів, як раніше, не варто розраховувати.

З огляду на це влада мала б активно займатися внутрішніми питаннями – латанням дірок, перерозподілом грошей та підтримкою нужденних. Але, як виявилося, попри апокаліптичні прогнози деяких російських політологів, ніхто рятувати “простого росіянина” не збирається. В той час як США виділяють на боротьбу з кризою суму в 6% свого ВВП, Німеччина — 10%, Кремль виділив лише 0,3% – 300 мільярдів рублів (щоправда, зарезервуваши ще 1,4 трлн.) Але за підрахунками російського Інституту економіки росту, для того, щоб покрити наслідки нинішньої вкрай складної економічної ситуації, необхідно від 8 до 10 трильйонів рублів. У Фонді Національного Добробуту РФ якраз припадає пилом 12 трильйонів рублів. Постає питання: куди замість порятунку власної економіки збирається тратити ці кошти? Відповідь проста до банальності — усі ресурси, в кращих традиціях “совка”, кидаються на пропаганду.

У той час, як в Москві і Петербурзі, не кажучи про решту міст величезної Росії, не вистачає не те що апаратів ШВЛ, а навіть масок для молодшого медичного персоналу, щедрий Путін продає апарати та інше обладнання Дональду Трампу в США, російські військові літаки з лікарями летять в Італію, Сербію та держави Європи, привозячи пакунки гуманітарки “From Russia with Love”, а роспропаганда по всіх каналах просуває тези про те, що “ЄС нічого не робить, він скоро розвалиться, а Китай і Росія допомагають значно більше”. Ольгінська “фабрика тролів” теж не стоїть без роботи. За березень структури інформбезпеки Євросоюзу зафіксували понад 150 інформаційних атак з боку Росії, і майже всі на тему скорого розпаду ЄС.

Утім, як переконують експерти, інакшого від Путіна годі було й чекати. “Росіяни живуть в парадигмі супер-держави, і для їх політики традиційно зовнішньополітичні питання набагато важливіші. Тим паче, що росіяни зазвичай досить стримано ставляться до внутрішніх проблем, а влада при цьому пояснює їм, що причина цих проблем — не погане урядування, корупція чи приматум оборони, а дії зовнішніх ворогів Росії”, – зазначив в коментарі “Апострофу” експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.

“Попри те, що економіка Росії має всі шанси суттєво похитнутися, Кремль по інерції рухається в тому напрямку і користується тими ж методами, що і до пандемії коронавірусу. Більше того, коронавірус став черговою темою для російської пропаганди. І внутрішні виклики, які вже постали перед РФ, поки що не змусили її вийти за межі тієї логіки і стратегії, на якій вона трималася і до пандемії”, – пояснила “Апострофу” кандидат політичних наук Олеся Яхно.

Що характерно, Росія сьогодні прямо наслідує приклад свого “предка” – СРСР, який завжди ставив зовнішньополітичні можливості вище внутрішніх проблем. “СРСР завжди активізувався в момент криз і потрясінь. У 80-ті роки, коли так само серйозно знизилися ціни на нафту, СРСР був готовий витрачати мільярди на вторгнення в Афганістан. В умовах кризи Росія як ніколи потребує підтвердження свого імперського статусу. А їх фінансові запаси зараз це дозволяють. Тим паче, що показуючи картинку, як Росія всіх “нагинає”, вона відволікає населення від внутрішніх проблем. І, судячи з повідомлень з РФ, зараз фінансування пропагандистських структур тільки росте”, – описав ситуацію у розмові з “Апострофом” політолог Тарас Березовець.

Релігійна процесія, Санкт-Петербург, Росія

Через низький протестний потенціал і географічні чинники Росії соціальне невдоволення і навіть бунти дуже легко локалізувати і каналізувати. А тому часу для гібридних дій проти Заходу у неї вдосталь, а загрози “знизу” не є стримуючим чинником для Путіна. Але за благополуччям еліт доводиться слідкувати. “Переглядати парадигму зовнішньої політики Росії доведеться лише в той момент, коли розпочнуть втрачати еліти. Бо що стосується низів, можна каналізувати невдоволення, можна приховувати інформацію, а проблеми одного регіону не провокують нестабільність в іншому. Тому проблеми населення, які б вони серйозні не були, не є аргументом для російської влади. Але якщо еліти, які користуються найбільшою часткою російських ресурсів, почнуть відчувати серйозні втрати, вочевидь, доведеться переглядати політику”, – зазначила Олеся Яхно.

Чи буде відповідь Заходу?

Цілком логічно було б в умовах, коли Росія активно користується коронавірусною кризою, аби похитати ЄС, очікувати більш серйозної відповіді від об’єднаного Заходу. Тим паче, що механізмів тиску на РФ вистачає, і у Штатах вже навіть лунають заклики, щоб скористатися кризою і, “поманивши” скасуванням санкцій, змусити Росію відступити, в тому числі, і в питаннях Криму і Донбасу. Зокрема, такі тези пролунали в статті трьох колишніх послів США в Україні Стівена Пайфера, Джона Гербста і Вільяма Тейлора у авторитетному американському виданні NPR. У відповідь на те, що 26 березня Росія, Китай, Іран, Куба, Сирія, Нікарагуа, Венесуела і КНДР закликали зняти санкції заради боротьби з коронавірусом, дипломати висловили переконання, якщо Вашингтон запропонує зняти з Росії санкції в обмін на завершення конфлікту на Україні, то Москва погодиться.

На жаль, якась реакція на пропозиції американців була лише в Росії, та й то в звичному для роспропаганди дусі. Грати з Кремлем в “хорошого копа” вочевидь не вийде, а якоїсь готовності Заходу йти шляхом “поганого копа” і посилювати конфронтацію з Росією в момент, коли під нею захитався ґрунт, немає. “Зараз на Заході, як в США, так і в Європі, відсутня політична воля довести ситуацію до точки вибуху в Росії. Адже сценарій втрати контролю центральної влади над Росією, і головне — над її ядерним арсеналом — це головний страх заходу. Тому я впевнений, що ніхто зараз не буде “хитати” Росію чи стимулювати процес її дезінтеграції, що б там не казала пропаганда про плани Заходу. Всі проблеми Росії — в першу чергу через дурість російської влади”, – висловив переконання Тарас Березовець.

Натомість, позитивним моментом нинішньої ситуації є те, що агресивні дії Росії проти Заходу аж ніяк не наближують момент зняття міжнародних санкції з РФ, про яке то тут то там заїкається Путін.

“Якщо Росія ніяким чином не демонструватиме готовність йти на поступки і змінювати позицію щодо конфронтації, то ніякого зняття санкцій не буде. Адже коли Кремль працює своїми пропагандиськими ресурсами проти ЄС, то було б дуже дивним допомагати РФ та знімати санкції. Поки що ніхто не знає масштабу економічних втрат, скільки ще триватиме карантин, а тому ніхто зараз не буде займатися санкційним режимом проти РФ. Тому я не бачу перспективи ані посилення, ані зняття санкцій”, – зазначила Олеся Яхно.

Водночас, на думку Ігоря Петренка, у середньостроковій перспективі ціль Кремля як раз полягає в тому, що після завершення пандемії розраховувати на послаблення тиску з боку Заходу. “Кремль чудово розуміє, що міжнародна ситуація відкриває можливості до активного впливу на Захід. Тому Росія і грає, надаючи допомогу європейським країнам, що прихильні до неї, намагаючись вбити клин між ЄС та США та виступаючи на стороні Китаю у американсько-китайському протистоянні. Зараз росіяни роблять вклад в те, щоб коли закінчиться карантин і стане потреба відновлювати економіки, отримати свої дивіденти, наприклад, у формі послаблення санкцій”, – підкреслив експерт.

В’ячеслав Масний

Читайте також: Росія використовує світову коронавірусну кризу для вирішення власних геополітичних завдань

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь