Уже понад рік в Тернополі досить гучно висвітлюються події навколо церкви УГКЦ Пресвятої Тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії за адресою вул. А. Чайковського, Малишка, Слівенська. Це доволі скандальна історія про те, як Тернопільська міська рада за таємним зверненням отця Іллі Довгошиї змінила цільове призначення ділянки з «храмових споруд» під багатоквартирний будинок. Мешканцям сусідніх будинків це не сподобалося і почалася судова тяганина.
На згаданій ділянці церковна громада обіцяла збудувати Духовний центр, який мав включати алею Хресної дороги, алею історії ГКЦ, духовні забудови, дитячий майданчик тощо. Але рішенням Тернопільської міської ради від 29 січня 2021 №8/3/78 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» за вищезгаданою адресою було змінено цільове призначення цієї ділянки та після слів «храмових споруд» додано «та парафіяльних, житлових і громадських споруд». На підставі цього рішення були виготовлені містобудівні умови і тернопільські підприємці Володимир Бліхар та Володимир Мичко почали будівництво багатоквартирного будинку.
У березні цього року Тернопільський окружний адміністративний суд став на сторону позивачів, жителів сусідніх до Церкви Пресвятої Тройці будинків, та вирішив визнати протиправним і скасувати пункт 4 зазначеного рішення. Суд першої інстанції керувався залізо-бетонною логікою, за якою у відповідності до положень п. «в» ч.2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності. А тому про будівництво багатоквартирного будинку не могло бути й мови.
Але, як ми писали у статті «Читайте сайт міськради кожен день або як Надал виграв апеляцію щодо багатоповерхівки для парафії», перед запуском апеляційного процесу юристи міської ради знайшли зачіпку, яка дозволила пред’явити суду бодай щось, за що б міг вхопитися «вмотивований» суддя.
Саме тому Тернопільсько-Зборівська єпархія заявила, що позивачем було порушено строк на звернення до суду з позовом, який встановлено нормами процесуального законодавства. Так, відповідно до ч. 1, 2, 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За логікою захисту, позивачі звернулися до суду з позовом після спливу строку, визначеного Кодексом – іншими словами, коли вони повинні були дізнатися про порушення своїх прав. В аргументації до апеляції зазначається, що на цьому факті захист наполягав в суді першої інстанції, однак, нібито, жодного рішення прийнято не було. Насправді, це було відвертою брехнею, про що ми теж згадували. У суді першої інстанції жодної претензії до строків подання позову зі сторони захисту пред’явлено не було. Захист – міськраду та церковників – тоді це не цікавило. Але, після програшу, головною аргументацією стали саме терміни.
А тим часом, процес перейшов у касаційну фазу. 13 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за скаргою позивачів на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2023 року.
Це означає, що аргументи захисту щодо термінів на Верховний Суд не вплинули.
Ми ж пуропонуємо читачам фрагменти детальної схеми забудови вздовж просп. Злуки, вул. Коновальця, Слівенської, Чайковського, Довженка, яка опинилася у нашому розпорядженні.
Зазначена вище схема демонструє розташування будинків та котеджів, які згодом звела будівельна компанія «Тернопільбуд». На знімках карти добре видно, що територія під номером 21 вказана як церква.
У своєму першому матеріалі щодо цієї скандальної забудови ми згадували, що до початку двохтисячних років земельна ділянка площею 0,5265 га з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 за адресою вул. А. Чайковського, Малишка, Слівенська у числі інших земельних ділянок, на яких згодом з’явилися котеджі та багатоповерхові будинки, за тристоронньою угодою знаходилася у користуванні будівельної компанії Василя Лила.
Для ділянки №21 спочатку змінили призначення на Ж-3 – під багатоповерхову забудову, як і для всіх інших, де планувалося будівництво.
Саме тоді до голови ієрарха Тернопільсько-Зборівської єпархії Михайла Сабриги, отця Іллі Довгошиї, тернопільського міського голови Богдана Левківа, нардепа Ярослава Джоджика та інших чиновників звернулися нібито парафіяни УГКЦ Пресвятої Тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії та мешканці міста з проханням виділити ділянку повздовж парафіяльного приборства для церковних споруд. Єпарх Сабрига затвердив «рішення про узгодження затримати територію». Мотивувала парафія своє прохання дуже благими намірами – збереженням озеленення, сприянням розвитку туризму та планами збудувати на зазначеній території Духовно-культурний центр, про що ми згадали на початку цієї статті.
Василь Лило не встояв перед проханням церковної громади і відмовився від земельної ділянки на користь духовенства. Отже, зі схеми ми бачимо, що ділянка перейшла у користування церкви. Але що цікаво – Ж-3 для неї не скасували, у чому ми вбачаємо далекоглядні плани священників УГКЦ Пресвятої Тройці Тернопільсько-Зборівської єпархії використати в подальшому цю ділянку для заробітку. Що вони і почали реалізовувати наприкінці січня 2021 року.
Після наших чисельних матеріалів головного фігуранта будівельно-церковної афери отця Іллю Довгошию тихенько зняли з управління парафією та відправили у «заслання» в сонячну Іспанію. На його місце було призначено Романа Дутчака, який продовжив політику свого попередника щодо згаданої забудови. Чути невдоволених членів общини опікун душ людських чути не захотів. Це підтверджує спланованість усіх описаних вище рішень єрахів та чиновників Тернопільської міської ради.
Що ж, боротьба триває. Жителі навколишніх будинків, які здебільшого є парафіянами церкви Пресвятої Тройці, продовжують відстоювати свої права у протистоянні із міською радою Тернополя та єпархією своєї ж церкви. Багатоповерховий будинок під вікнами, ще й у зоні фактичної садибної забудови, бачити ніхто не хоче. «Це одоробло спотворить наш затишний район, це добре, що вони ще й суміжний сквер не захопили», – кажуть жителі вулиці Чайуковського. Судячи з фотографій будівельного майданчику, від підземних гаражів забудівник відмовився. Отже, автомобілі стоятимуть на проїжджій частині та у сусідніх проїздах, так як власного двору однозначно буде замало. Звична для сучасного Тернополя картина, яку тернополянам вперто й послідовно «малює» багатолітній «господарник» Сергій Надал.
“” Читайте також: “Бруківка чи життя?”: тернополяни вчетверте пікетували міську раду. ФОТО – ВІДЕО
