Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься. В Україні все відбувається, як у цьому прислів’ї
Поки не почалася війна, про армію ніхто не думав. Всі економили на програмному забезпеченні і IT-фахівцях, поки від вірусу PetyaA не постраждали сотні серйозних державних і приватних організацій.
Перш за все, вірус здатний атакувати операційну систему, яка давно не оновлювалася. Оновлення не відбувались або через недбалість і непрофесіоналізм, або тому, що Windows на підприємствах “піратська” і ії оновлення не підтримуються.
Ми не були готові до чесної праці. Наша країна не готова до дуже багатьох викликів. Держава застаріла практично до точки неповернення.
За оцінкою фінансиста Романа Шпека, Україна, починаючи з 2015 року, недоотримала $ 10 млрд підтримки від світової спільноти. Ми просто не можемо освоїти (і в звичайному, і в українському розумінні цього слова) такі гроші. Тупцюємо, як кіт перед великим шматком ковбаси.
В якості наочного прикладу відсутності кваліфікованих кадрів і системного мислення у чиновників, можна згадати про повернутих кредиторам $ 300 млн. Ці гроші були виділені нам на будівництво доріг. Українці не могли визначитися, де ці дороги будувати. Не виключено, що деякі чиновники навіть не знали, навіщо ці дороги взагалі потрібні.
Україна заражена корупцією, непрофесіоналізмом і бюрократією. Імунітет, у вигляді адекватних з політичною волею людей при владі, здебільшого, відсутній. З таким набором ми, немов би самі просили північного сусіда про зараження вірусом PetyaA.
В принципі, політиків і керівників організацій можна зрозуміти. Україна живе в умовах тупикової сировинної економіки. І на їхню думку, ми є непривабливими для комп’ютерних вірусів, і вже тим більше для тотальних кібератак.
Те ж відбувається на більш низьких рівнях – ніхто не став на заваді, наприклад, співробітнику якогось периферійного поштового відділення відкрити шкідливе посилання на старому комп’ютері з піратським Windows.
Як кажуть європейські IT-фахівці, ми і не можемо бути готовими до зовнішніх загроз, так як допускаємо базові помилки. Ми не плануємо, як звести до мінімуму можливі збитки, а намагаємося виправляти вже завдану шкоду.
Вірус PetyaA є модифікацією іншої шкідливої програми, за допомогою якої раніше атаці піддалися багато країн. Чому ми повинні були стати винятком?
У нас не змогли скласти два і два. Росія провела випробування і побачила можливості свого вірусу. Вона вчиться впливати на міжнародну політику за допомогою хакерських сил. Ми знаходимося в стані гібридної війни з нею. Зазначені вище дасть розуміння будь-якій розсудливій людині про високу ймовірність кібератаки.
Посилення санкцій проти Росії трохи прискорили процес. Північний сусід озлобився ще більше і підніс нам подарунок до свята.
Після вірусної атаки генсек НАТО Йенс Столтенберг пообіцяв допомогти Україні зробити кіберзахист надійніше. З цією метою вже створили спеціальний трастовий фонд. Але чи в змозі Україна прийняти допомогу, або буде, як з дорогами?
Та й фахівців, які могли б забезпечити роботу з інструментами кіберзахисту, мало. Більшість залишила Україну. Ті, хто залишилися, оцінюють свою роботу недешево – $ 40-50 за годину. Ні держава, ні багато вітчизняних приватних компанії не можуть дозволити собі утримувати професіоналів в сфері IT.
Якщо ця вірусна атака послужила нам хорошим уроком, ми зобов’язані змінити своє байдуже ставлення до розвитку Digital і IT-сфери.
Прикладом може послужити Китай – країна, де перший комп’ютерний чіп був зроблений в 2001 році, зараз побудувала найпотужніший у світі комп’ютер.
Де прагнення – там і успіх.
