Суддя Шевченківського райсуду Олег Лінник, який фактично випустив на свободу керівника “тітушок” Юрія Крисіна, причетного до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія під час Революції гідності, виявився шанувальником “русского мира” і радянської ідеології. Також Лінник, проживаючи в Києві з 2011 року, не задекларував ні квартиру, ні будинок. А в своїй анкеті доброчесності суддя приховав той факт, що незаконно відбирав права у автомайданівців.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.
Журналісти видання, ґрунтуючись на відкритих джерелах, проаналізували біографію судді Лінника і знайшли в ній деякі цікаві деталі.
Олег Лінник виріс у Макіївці, за часів СРСР проходив службу в армії на території Росії і закінчив в 1988 році вищу школу міліції в Нижньому Новгороді (РФ).
Лінник з ностальгією згадує часи СРСР
Як писали ЗМІ, на початку своєї кар’єри Лінник став суддею районного суду в Донецькій області, намагаючись сховатися за суддівської мантією від кримінального переслідування за службове підроблення, якескоїв, коли був начальником слідчого відділу податкової міліції Мар’їнської міжрайонної податкової інспекції. Лінник у січні 2001 року підробив постанову про порушення кримінальної справи проти місцевого підприємця Володимира Ополєва, сфальсифікувавши під нею підпис слідчої Ірини Вишневської, яка на той момент вже звільнилася з податкової міліції і поїхала жити до Італії.
Нагадаємо, що в той час на посаді прокурора Донецької області працював Віктор Пшонка.
Є версія, що саме екс-генпрокурор Пшонка допомагав Ліннику просуватися по кар’єрних сходах і потрапити в Київ на посаду судді Шевченківського району. 18 липня 2011 року указом №764 на той момент президента Віктора Януковича суддя Лінник був переведений до столиці.
Під час Революції гідності суддя Олег Лінник за підробленими протоколами даївців позбавляв водійських прав автомайданівців, які брали участь у поїздках в Межигір’я. Цікаво, що пізніше суддя Лінник розглядав кримінальне провадження щодо судді Віктора Кицюка, який виносив аналогічні рішення автомайданівцям. Ще одна справа, яку розглядав Лінник, стосується судді Печерського суду Світлани Волкової. Саме вона відпустила підозрюваного в розстрілі Небесної сотні “беркутівця” Дмитра Садовника.
У грудні 2015 Вища кваліфікаційна комісія суддів, розглянувши скаргу нардепа Павла Петренка, знайшла порушення в діях судді Лінника, але нібито несподівано закінчився термін притягнення до відповідальності. “Насправді навіть термін не закінчився, просто ВККС не захотіла його карати”, – стверджує адвокат сімей Героїв Небесної сотні Роман Маселко.
ВККС відкрила провадження ще 18 серпня 2014 року, але знайшла можливість його розглянути тільки після того, коли нібито терміни закінчилися, – зазначає Маселко.
Цікаво, що суддя Лінник у своїй анкеті доброчесності вважав за краще не згадувати той факт, що він позбавив водійських прав автомайданівців через поїздку в “Межигір’я”. У декларації доброчесності, яку судді повинні подавати щорічно, зазначаються відомості про ухвалення рішень про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 до 11 квітня 2014 року. Таким чином, Лінник надав недостовірні відомості в декларації доброчесності.
У деклараціях за 2014, 2015 і 2016 роки суддя не вказав жодного нерухомого майна, яке б було у нього або його сім’ї на праві власності або користування і в якому можна було б жити. Нагадаємо, законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді і членам його сім’ї на праві приватної власності або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування. Таким чином, суддя повинен задекларувати житло, в якому він проживає (користується) на будь-яких підставах, нагадує сайт Чесносуд. Таким чином, суддя Лінник вирішив просто не декларувати своє житло в столиці.
У своїй декларації Лінник вказав, що володіє скромним, як за мірками українського судді, автомобілем Hyundai I30 2008 року випуску. При цьому, його 45-річній дружині Світлані вдалося купити в минулому році Ford Fiesta 2011 року за ціною майже втричі нижче ринкової – менш, ніж за $ 3000. Адже малоймовірно, що дружина судді їздить на литовських номерах.
Згідно з декларацією, суддя Лінник живе на одну зарплату і пенсію. За три останні роки суддя заробляв на рік в середньому по 10 тисяч доларів. Дружина судді, судячи з усього, не працює і задекларувала 6 грн відсотків.
Заборона в Україні російських соцмереж Ліннику не перешкода. В “Одноклассниках” він буває регулярно і останній раз відвідував свою сторінку 21 грудня.
Суддя Шевченківського райсуду столиці вважає “класним” порівняння президента Петра Порошенка з лідером КНДР Кім Чен Ином.
Лінник є учасником групи “Антимайдан” в “Одноклассниках”. Йому подобаються багато антиукраїнських і пропагандистських постів цієї спільноти.
Лінник поділяє думку, що у “бандер інша Україна”.
Судячи зі сторінки Олега Лінника, він є прихильником “русского мира” і радянської “ідеології”.
У соцмережі Facebook Лінник також вказує, що навчався в “ГВШ МВС СРСР”. Серед його друзів у Facebook скандальний адвокат Валентин Рибін, який захищає переважно військових РФ, російську агентуру в Україні та колишніх “беркутівців”.
Видання нагадує, що суддя Олег Лінник ще на початку суду над “тітушководом” Юрієм Крисіним, причетним до вбивства В’ячеслава Веремія, зробив процес закритим. Нібито через те, що Крисіну погрожували в СІЗО, і відкритий процес буде небезпечний для обвинуваченого. Саме “якісь погрози” і стали підставою для того, що суддя Лінник відпустив Крисіна з-під варти: спочатку під “домашній арешт”, пізніше – під “особисте зобов’язання”. Перебуваючи під судом, Крисін скоїв ще два тяжкі умисні злочини. Причому, за один з них він був засуджений до умовного покарання. Друге кримінальне провадження розглядається зараз судом, нагадує прокурор Донський.
22 грудня суддя Олег Лінник призначив фігуранту справи Веремія Юрію Крисіну покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки. Таким чином Крисін уникнув серйозного покарання. Генеральна прокуратура просила для нього шість років позбавлення волі. Крисін визнав себе винним у хуліганстві.
Пізніше, 26 грудня, суддя Лінник відпустив із СІЗО “тітушок”, обвинувачених в замаху на вбивство.
25 грудня в Києві, біля стели Незалежності, пройшла акція протесту журналістів та громадських активістів. Вони вийшли проти звільнення “тітушки” Юрія Крисіна, який під час подій на Майдані вбив журналіста “Вістей” В’ячеслава Веремія.
Як відомо, що Веремій був убитий в ніч на 19 лютого 2014 року. Тоді він їхав з роботи на таксі додому. На розі вул. Володимирської та Великої Житомирської журналіст зауважив збройних “тітушок” у камуфляжі і масках і намагався їх сфотографувати з машини. Озброєні люди напали на автомобіль, почали його ламати, витягли водія і пасажирів. Водієві й іншому пасажирові після побиття вдалося втекти, а Веремія “тітушки” сильно побили і вистрілили йому в спину. Веремій був доставлений у реанімацію Київської лікарні швидкої допомоги, проте в результаті втрати великої кількості крові і травм вранці 19 лютого він помер під час операції.
18 вересня 2015 року начальник управління спецрозслідування Головного слідчого управління Генпрокуратури Сергій Горбатюк повідомив, що вбивцею Веремія є людина на ім’я Джалал Алієв. За неофіційною інформацією, вбивця воював на боці бойовиків “ДНР” і був убитий у Горлівці в липні 2015 року.
Читайте також: “Корисний кадр для влади”. Чому учаснику вбивства журналіста Веремія дали лише умовний термін
