До сих пір Банкова, тільки залякувала виборців своєю тезою, що якщо не оберуть повторно Порошенка президентом, то Україна негайно загине, то зараз вона перейшла від слів до справи. Зараз влада пішла далі.
У країні, крім постійного залякування і шантажу виборців, швидко розгортається потужна хвиля ненависті, агресії і силового тиску на всіх опозиційних кандидатів у президенти і їх активістів. Вперше в Україні брати участь у виборчій кампанії стає небезпечним, чого і домагається Банкова.
Зростання політичної напруженості під час виборів стає традицією. На жаль, некеровані і сумнівні вибори, в результаті фальсифікацій і насильства, вигідні Росії, не вигідні для Заходу і небезпечні для України. Кожна сторона може оголосити результати президентських виборів в Україні не демократичними і несправедливими. Заходу, після Венесуели, не потрібен в центрі Європи електоральний авторитаризм «вічного» Порошенка.
У свою чергу, Росія, ображена тим, що її публічно не допустили на вибори в Україну, зробить таємними методами все, щоб дискредитувати президентські вибори 2019 року. Ні Медведчук, як московський куратор наших виборів, ні його друг Порошенко, як президент, «гарант» чесних і справедливих виборів, не будуть заважати Кремлю. Вони обидва не бояться репутаційної катастрофи, тому ні тому, ні іншому немає чого втрачати. Медведчук не балотується і не боїться громадської думки України. А президенту Порошенкові нічого втрачати – його маленький рейтинг довіри вже ніколи не буде підставою для його влади і легітимності.
Ось чому, до нахабних методів фальсифікації і масового підкупу, Банкова зробила ставку на вуличне залякування і насильство над прихильниками своїх політичних конкурентів – Тимошенко, Зеленського, Садового, Гриценка та інших. Вже добре видно, що банди «активістів» стають проксі-силами політичних конкурентів і будуть діяти, як з боку місцевої мафії і влади, так і силовиків. Тим більше, що не доводиться сумніватися, що російські спецслужби використовують в своїх цілях конфлікт між поліцією і СБУ-ГПУ, які мають свій вплив на цих «тітушек».
І тоді вуличні конфлікти, під час виборів, будуть носити неминучий, запеклий і непередбачуваний характер, аж до кривавих результатів. Тому, якщо опозиційні кандидати в президенти – Тимошенко, Шевченко, Гриценко і Садовій підписали публічну угоду про спільну боротьбу з фальсифікаціями з боку влади, то скоро їм доведеться об’єднувати свої сили проти провокацій влади, з використанням вуличних банд, з метою залякати кандидатів і їхніх виборців. А Заходу доведеться вирішувати – закрити очі на беззаконня, насильство і тиск під час президентських виборів 2019 року, яке заохочується владою чи відкрито втрутитися, як це робиться у випадку з Венесуелою-Мадуро.
Бо Путін не упустить свій історичний шанс «повернутися» в Україну через формування місцевого українського авторитаризму, що набагато простіше і зручніше, ніж силою захоплювати Україну.
Читайте від автора: Путін, як автор п’єси для України
