Після тріумфальної перемоги на виборах фракцію “Cлуга народу” у ВР поділили на 15 маленьких груп, якими мали керувати 15 заступників глави фракції, але задум на практиці виявився повністю провальним.
Про це йдеться у статті УП “Солдати зе” і “слуги Коломойського”. Хто контролює фракцію Зеленського.
Відзначається, що у “Слузі народу” дуже хотіли уникнути формування неформальних груп, щоб нова партія нового президента не була схожа на “старі” партії. Тому їх зробили формальними, обравши членів шляхом жеребкування.
За даними авторів, лідери груп продовжують збирати інформацію про настрої депутатів, хто і чому пропускає засідання. Але мало кому вдається легко переконувати голосувати за важливі для команди президента законопроєкти. “Лідерам” груп, як зізнаються співрозмовники видання у “СН”, бракує лідерських якостей, організаційних здібностей, а часом простої фаховості. Більш-менш системно працюють лише чотири групи з 15-ти: Євгенії Кравчук, Миколи Тищенка, Павла Халімонова та Артема Культенка. Інші існують переважно на папері.
“Те, що відбувається в нашій фракції, називається словом “хаос”. Кожен робить, що йому заманеться: сваримося, миримося, заводимо Телеграм-канали. Якщо вже стається якийсь кіпіш, то вирішуємо питання на великій фракції в “Парковому”. А всякі ці групи давно не працюють“, – обурюється один із впливових депутатів “СН”.
Проблеми з ефективним управлінням фракцією через 15 заступників породили формування у “Слузі народу” неформальних груп.
За останні місяці саме ці неформальні центри стали місцем прийняття реальних рішень у “Слузі народу”, замінивши собою формальний поділ на 15 заступників/груп. Серед неформальних об’єднань є мікрогрупи на кілька депутатів, а є великі об’єднання під 40 осіб.
На даний момент УП достовірно відомо про три великі групи по більше ніж 20 депутатів кожна та кілька мікрогруп.
Наприклад, мікрогрупа з трьох-чотирьох осіб, є у помічника президента Андрія Єрмака. На нього, за даними УП, у фракції орієнтуються три депутати: кум Єрмака Микола Тищенко, Галина Михайлюк, яку помічник президента намагався пролобіювати на посаду глави комітету закордонних справ, та депутатка Галина Третьякова.
Близько 10 людей орієнтуються на главу Офіса президента Андрія Богдана. Це, наприклад, такі близькі до Богдана люди як Юрій Мисягін – волонтер, з яким Богдан свого часу їздив на фронт, чи Вадим Струневич. Обоє, до речі, заступники глави фракції і очолюють формальні групи.
Люди Богдана не ведуть якоїсь окремої роботи всередині фракції.
“Я знаю, що Андрій Йосипович лише один раз збирав своїх депутатів і то чисто випити, поговорити за життя”, – каже один з лідерів “СН”.
Крім цього, є три досить великі та помітні неформальні групи.
Перша велика група – це так звана “Бе!команда”, до якої з різних боків входить близько 20 осіб. У неї слід віднести людей Олександра Дубінського, яких у самій партії називають групою Коломойського, або “блогерами”.
Вона складається з 4-5 депутатів: блогери Максим Бужанський та Олександр Куницький, колишня журналістка “1+1” Ольга Василевська-Смаглюк, а також наближений до Ігоря Палиці депутат Ігор Фріс.
До “Бе!команди” відносять ще частину дніпропетровських і київських мажоритарників на чолі з колишнім гендиректором “1+1” Олександром Ткаченком. Але, як уже писала УП, останній зараз намагається вести сепаратну гру на відділення від Коломойського.
Друга велика група – так звана група Іллі Павлюка. Сам Павлюк не є народним депутатом, він є бізнесменом із Чернівців, якого журналісти раніше називали “рішалою на митниці”. За часів Януковича він був помічником скандального депутата-комуніста Ігоря Калєтніка, якого вважали “смотрящим” за митницею.
Павлюк став відомим улітку цього року завдяки оприлюдненій під час виборчої кампанії переписці штабістів Зе, яку дістали журналісти Bihus.info.
Під час президентських виборів він займався координацією та фінансовим забезпеченням регіональних представників Зе!команди. Зв’язки на місцях і контроль над фінансами дали Павлюку владу та колосальний успіх. Він зумів провести по округах Чернівецької, Тернопільської, Кіровоградської та Житомирської областей чимало депутатів.
Усі вони і склали досить чисельну групу Павлюка – донедавна в неї входило близько 30-40 депутатів.
Серед них – фанат клітчастих костюмів та дорогого взуття Дмитро Соломчук, родич Максим Павлюк, бізнесмен з Калуша Олег Марусяк, професор політичних наук КНУ Валерій Колюх, який до цього був помічником народних депутатів Володимира Сівковича та Олександра Онищенка, Сергій Бунін, який раніше обирався до Київської обласної ради від партії “Самопоміч” та інші.
Група Павлюка стала першою, яка опинилась у центрі непублічного скандалу. Останній тиждень керівництво фракції та партії намагаються розпустити “павлюківців”.
До “розгону” був залучений і сам президент Володимир Зеленський.
“Вони спочатку ходили по залу і під’юджували всіх. Мовляв, а що це за закони? Чого ми їх голосуємо? Може, там є чийсь інтерес? А якщо є, то чому з нами не діляться?” – розповідає у розмові з УП один із депутатів “СН”.
Потім сталось те, чого дуже боявся Зеленський.
“Ми підозрюємо, що “Павлюки” продалися Ахметову. Вони проявилися, коли бігали по залу і наших депутатів переконували, що закони Геруса працюють на інтерес Коломойського. Вони пробували збити закон №2233 (законопроєкт про ринок електроенергії, який може послабити монополію ДТЕК на енергетичному ринку). Також по голосуваннях було видно, що вони не додають голосів. Ну, і деякі депутати з групи Павлюка зізналися, що працювали на інтерес Ахметова,” – каже один із лідерів “Слуги народу”.
Одразу п’ять джерел розповіли УП, що депутатів з орбіти Павлюка викликали на килим до Зеленського.
“Володя кричав на них, що не допустить, щоб у його фракції були якісь паралельні групи впливу”, – каже джерело, наближене до Офіса президента.
“Найцікавіше для нас, чи знав сам Ахметов, що від нього принесли гроші в Раду? У нього пряма розмова із Зе, перед ним виставили певні умови і їх дотримуються. Тому дивно, що він купує депутатів. Може бути, що це самі менеджери ДТЕК за старою пам’яттю”, – додає один із впливових депутатів “СН”.
3 грудня, у перший сесійний день після зустрічі у президента, “павлюківця” Соломчука звільнили з посади заступника голови фракції, а групу, яку він офіційно очолював, розпустили. Тож тепер у “Слузі народу” не 15, а 14 офіційних груп.
Автори статті стверджують, що є ще одна, третя велика неформальна група у “Слузі народу”. Називається вона або “Група 719” – за номером у готелі Rixos у Трускавці, або “Цілі та цінності” – за назвою Telegram-чата. Кістяк групи складають топові спікери, керівники комітетів та навіть керівництво парламенту в особі Дмитра Разумкова та Руслана Стефанчука.
Її називають “найбільш конструктивною”.
“Ми точно не якась окрема фракція у фракції – ми працюємо на Зеленського. Ми з ним зустрічаємося, він знає про наше існування. Ми напрацьовуємо рекомендації, щоб оптимізувати роботу партії і фракції”, – каже УП один з учасників цієї неформальної групи.
“Наша група – це вірні солдати Зеленського. Ми хочемо показати, на скількох людей він залізно тут може розраховувати”, – додає він.
До “солдатів Зеленського” входить керівництво Ради, проте не входить керівництво фракції “СН”.
Крім Ткаченка, Разумкова і Стефанчука до групи входять: глава економічного комітету Дмитро Наталуха, глава комітету з питань правової політики Ірина Венедиктова, представник Зеленського у КСУ Федір Веніславський, глава комітету освіти Сергій Бабак, керівник фінансового комітету Данило Гетманцев, технолог партії Микита Потураєв, депутатки Євгенія Кравчук та Марина Бардіна тощо.
Давид Арахамія та Олександр Корнієнко, обидва, цілком підходять під категорію “солдатів Зе”. Але їм випала роль стримувачів балансу, яким доводиться шукати підхід до усіх.
Частина партійців побачила у створенні групи спробу спікера Дмитра Разумкова почати власну політичну гру. Це виглядало б логічно на фоні нещодавнього напруження стосунків між Разумковим і Богданом. Глава ОПУ намагається втримати темп “турборежиму”, а спікер Ради не хоче ламати парламент і працювати похапцем.
Читайте також: Які наслідки матиме для “Слуги народу” дуель “темного” і “білого” лицарів
