440 млн для “слуг народу” і мінус 770 млн по соцвиплатам. Як розподілили гроші в проекті бюджету-2022

Але це – далеко не все. Насправді проєкт досить об’ємний, причому, якщо основні видаткові статті завжди на виду, то “незначні” часто випадають з поля зору громадськості. Тому традиційно в бюджет “зашивають” сюрпризи, як це було, наприклад, з президентським фондом на мільярд, який з’явився в бюджеті спеціально під вибори за вказівкою тодішнього президента Петра Порошенка.

Та й в цілому за видатковими статтями простежується чимало цікавого – за деякими фінансування планують збільшувати, за іншими, навпаки, прикрутять, аж до нуля.

Розбиремося, кому в наступному році дадуть більше грошей, а кого, навпаки, уріжуть у витратах.

Менше на законотворчість, більше – на санаторії

Почнемо з державних органів, які в останні роки фінансувалися більш ніж щедро.

Проєкт бюджету-2022, на перший погляд, вибивається із загальної тенденції останніх років – йде скорочення фінансування і по Верховній Раді. і по Держуправлінню справами. 

Втім, тут є нюанс. Зниження фінансування на держоргани традиційно закладають в проєкти бюджетів останніх років. Це подається як “скорочення витрат на держапарат”. Але потім в процесі голосування у другому читанні цифри практично завжди коригуються в більшу сторону. Або ж зростання фінансування проводиться протягом року окремими правками до закону про бюжет. Не виключено, що так буде і цього разу.

Але поки – мінус по фінансуванню.

Наприклад, парламенту хочуть урізати витрати в порівнянні з цим роком на 7,6% або більше 215 млн гривень – до 2,6 млрд.

При цьому витрати на законотворчу діяльність скорочуються ще більше – на 18,8%, тоді як технічне і матеріальне забезпечення Ради, обслуговування, навпаки, буде фінансуватися більш щедро – плюс 6,5% або майже 76 млн гривень.

Держуправління справами профінансують у 2022 році більш ніж на 2,85 млрд гривень, і тут теж зниження, в порівнянні з цим роком – на 11,8% або майже 380 млн гривень. На 12% планується скоротити витрати на апарат управління справами (до 2,8 млрд), на 14,9% – на обслуговування і матеріально-технічне забезпечення Офісу президента.

При цьому різко зростають витрати на санаторії та інші оздоровчі заклади ДУСі – на 46,8% – до більш ніж 180 млн.

На 18,7% (до 1,16 млрд) планується збільшити фінансування за статтею “надання медичних послуг”. 

На 10% збільшать фінансування за статтею “наукова діяльність в сфері держуправління, стратегічних проблем внутрішньої і зовнішньої політики та з питань посередництва і примирення при вирішенні колективних трудових спорів”. Кого “мирять” в Офісі президента і в чому суть “наукової діяльності” не зовсім зрозуміло, але майже 100 млн гривень на рік на це піде. 

При цьому фінансова підтримка від президента установам культури і мистецтва різко скоротиться – на 65,6% в порівнянні з цим роком (до 73,2 млн).

А ось президентські премії, навпаки, стануть більш щедрими – плюс 54,9% до 2021 року (всього – близько 3,8 млн).

Що стосується Кабміну, то йому на наступний рік розписали понад 2,7 млрд, що на 6,9% більше, ніж в цьому році.

При цьому секретаріат уряду отримає на 10% більше – 1,2 млрд, витрати на обслуговування, технічне і матеріальне забезпечення Кабміну виростуть на 12,7% (до понад мільярда гривень).

Що стосується органів, підконтрольних Кабміну, то на 5,5% зростуть видатки на Держстат (майже до 1,4 млрд). Що не дуже багато, враховуючи, що в 2023 році має відбутися перепис населення, а в наступному році вже потрібно до нього готуватися. Втім, як говориться в пояснювальній записці до проєкту про бюджет, можливе збільшення фінансування в разі прийняття закону 5600 (який передбачає збільшення податків).

На 7,6% (до 107,2 млн) хочуть урізати фінансування створеної нещодавно Комісії з регулювання азартних ігор (яка вже встигла потрапити в корупційний скандал).

Пройшлися по судам

По судовій системі розподіл коштів на наступний рік намічається вкрай неоднорідним.

Так, державній судовій адміністрації передбачено збільшення фінансування на 13%, до 18,5 млрд.

При цьому на Верховний суд витрати планують скоротити на 5,1% (до 2,23 млрд).

По Конституційному суду фінансування буде на 1,4% нижче, ніж в цьому році – близько 313,8 млн.

Тобто, дві головні судові інстанції, в які українці звертаються, відстоюючи свої права, в наступному році будуть недофінансовані.

При цьому Вищому антикорупційному суду дадуть майже 36% більше, ніж в цьому році – 510,3 млн.

Також на солідне зростання фінансування може розраховувати Офіс генпрокурора – плюс 17,5% або більше 2 млрд (до 13,6 млрд) до цього року.

Рекордне зростання фінансування намічається по Вищому суду з питань інтелектуальної власності, більш ніж на 358% – до близько 18 млн гривень.

Силовий блок

Цікаво, як розподілилося фінансування по міністерствах.

До слова, на Кабмін основні цифри бюджету внесли вже під голосування. До початку засідання міністри їх не бачили. Як пояснили джерела в уряді, міністр фінансів Сергій Марченко тримав показники з фінансування потай до останнього – щоб міністри не “торгувалися”, вимагаючи збільшити забезпечення своїм відомствам.

Що у підсумку вийшло?

На МВС знову скоротять фінансування. Якщо у 2020 році Міністерству внутрішніх справ виділяли близько 100,5 млрд, а в цьому – 98,3 млрд, то на 2022 рік планується 98,2 млрд, або на 69 млн менше.

При цьому на 10% або майже на 1,5 млрд скоротять витрати на апарат МВС, і більш ніж на 42% (або 1,9 млрд гривень) – видатки за програмою “Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільної оборони” – улюблене дітище екс-міністра МВС Арсена Авакова. Якщо в цьому році під програму дали майже 4,6 млрд, то в наступному році планується 2,7 млрд.

По адміністрації Державної прикордонної служби, якій в цілому фінансування збільшать на 3,3% (до 14,7 млрд), є тривожний нюанс. По програмі підготовки кадрів і підвищення кваліфікації Національною академією Державної прикордонної служби на 2022 рік у бюджеті – суцільні нулі. У цьому році фінансування по ній – майже 340 млн гривень.

Також нічого не виділили на реалізацію проєктів з облаштування підрозділів охорони кордону.

Фінансування Нацгвардії збільшать на 1,7%, майже до 14 млрд. При цьому з підготовки кадрів та підвищення кваліфікації – також готується обнулення фінансування (хоча в цьому році на неї виділили більше 700 млн гривень).

Зате на 12,5% планується збільшити витрати на будівництво житла військовослужбовцям (до 240,7 млн).

Державна міграційна служба отримає на 6% більше, ніж в цьому році (близько 3,4 млрд). При цьому на 10% зростуть внески в міжнародні організації з міграції.

Державна служба з надзвичайних ситуацій отримає на 2% грошей більше, ніж в цьому році (16,7 млрд). Але і тут за кількома важливими статтями готується обнулення. Так, нічого не дадуть програмі “Наукова і науково-практична діяльність в сфері цивільного захисту та пожежної безпеки”, на відновлення авіатехніки та ін.

На Нацполіцію планується збільшення фінансування, але зовсім незначне – всього на 0,5% (до 35,7 млрд).

При цьому на керівництво Нацполіціі дадуть майже на 20% більше (близько 1,3 млрд).

Що стосується Міноборони, то воно стало одним з фаворитів бюджету-2022. Заплановано збільшення фінансування на 11,4% – майже до 131 млрд. На 8,9% зросте фінансування забезпечення діяльності та медобслуговування Збройних сил (до 97,4 млн), на 25% – закупівель озброєння і військової техніки (до 28,4 млн ).

При цьому уріжуть витрати на утилізацію боєприпасів і склади зброї (мінус 15,9%, до 2,1 млрд).

На СБУ дадуть на 7% більше грошей, ніж в цьому році – понад 16 млрд. При цьому найбільше зростання витрат (більш ніж на 40%) планується по медобслуговуванню і оздоровленню особового складу. На другому місці – плюс 32,7% – підготовка і підвищення кваліфікації кадрів.

Фінансування антитерористичного штабу при СБУ збільшать майже на 40% – до більш ніж 20 млн.

Держрезерв, житло для ветеранів, 100 млн на імідж України

Фінансування Мінекономіки в цілому незначно виросте – на 1,4%, до 9,7 млрд.

Але цікавим є розподіл цих грошей.

На 82,6% хочуть урізати фінансування участі України в програмі ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу” (з 24,7 млн ​​в цьому році до 4,3 млн у наступному), планується обнулення ряду програм з наукової діяльності (зокрема, в сфері АПК), підвищення кваліфікації, дослідженням. Майже на 43% уріжуть фінансування Аграрному фонду на формування інтервенційного фонду.

На 1,6% менше коштів отримає Держпотребслужба (6,6 млрд), а витрати на діяльність установ в структурі цієї служби уріжуть більш ніж на 10%.

При цьому Держрезерв (він знаходиться у веденні Мінекономіки) отримає майже на 20% більше грошей (понад 1,4 млрд). А на закупівлю товарів до державного резерву планується витратити на 25,8% коштів більше, ніж цього року – близько мільярда гривень.

Але найбільше збільшення фінансування по лінії Мінекономіки буде з кредитування – майже на 3000%, в порівнянні з цим роком (до 2,7 млрд).

По лінії МЗС ніяких істотних змін у фінансуванні не намічається. Але майже на 25% зростуть витрати на “формування позитивного іміджу України” і зв’язки з діаспорою – на це виділять більше 74 млн гривень.

Більш ніж на 40% збільшать в наступному році фінансування міністерства у справах ветеранів – майже до 523 млн гривень. При цьому вся прибавка піде на керівництво та управління. А також на Український ветеранський фонд, “героїзацію образу ветерана війни і вшанування пам’яті загиблих” (близько 100 млн гривень). 

Гроші на мову і харчування від леді Зе, “скасування” ковіду і освітніх кредитів

Перейдемо до “соціальних” міністерств, фінансування яких торкнеться кожного українця.

Міністерству освіти на наступний рік закладено збільшення забезпечення на 14,4% – до 57,6 млрд.

На що підуть ці гроші?

Велике зростання фінансування намічається на Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти, кваліфікацій і освітнього омбудсмена – плюс 87,6% до цього року – майже до 290 млн гривень.

На 25% збільшать фінансування підготовки фахівців (дадуть більше 250 млн гривень).

Але лідером по зростанню фінансування стане президентський Фонд з підтримки освіти, науки і спорту. Під нього в наступному році хочуть дати в 1,5 рази грошей більше, ніж в цьому – 500 млн гривень.

Різко збільшать фінансування тза конкурсом “Учитель року” – майже в 2,5 рази, до 13,8 млн. Відзначимо, що недавно Кабмін прийняв рішення про збільшення удвічі премій переможцям цього конкурсу (вони будуть сягати 60 тисяч гривень).

На третину зростає фінансування по стипендіях – до 5,1 млрд. При цьому цікавий нюанс – Кабмін відзвітував про підвищення стипендій з наступного року в 1,5-2,5 рази. При цьому надбавка у фінансуванні – тільки на третину. Це пояснюється тим, що стане менше здобувачів стипендії, так як урізали квоту (з 40-45% до 35-40% від загальної кількості учнів). Тобто, зростання стипендій буде, головним чином, за рахунок самих же студентів – гроші між ними просто перерозподілять: у одних заберуть, іншим додадуть.

Також студентам варто готуватися до згортання пільгового кредитування освіти. За цією програмою на наступний рік планується скорочення фінансування на 85,6% – замість 22,2 млн (як в цьому році) дадуть тільки 3,2 млн.

Зате майже на 50% більше, ніж в цьому році, профінансують Національну комісію зі стандартів державної мови – дадуть близько 50 млн гривень.

1,5 млрд дадуть школам на модернізацію харчоблоків. Новим меню для школярів займається леді Зе, що, очевидно, і пояснює настільки щедре фінансування на харчоблоки.

Ще 1,5 млрд в наступному році обіцяють на посилення протипожежної безпеки в освітніх установах.

При цьому кілька проектів повністю зупинять – реконструкцію аеродинамічного комплексу Харківського авіаційного інституту, Міжнародного центру дитячої наукової творчості у Києві, головного корпусу Львівського нацуніверситету імені Івана Франка.

Також закривається фінансування по ковідній програмі – субвенції місцевим бюджетам на боротьбу з коронавірусом і його наслідками для навчальних закладів і навчального процесу. В цьому році субвенція склала мільярд гривень. На наступний – нуль. Хоча коронавірус поки нікуди не подівся.

Відкат по реформі екстреної допомоги

В уряді вже похвалилися збільшенням фінансування на охорону здоров’я. МОЗ обіцяють на 15,3% грошей більше, ніж в цьому році – вбільше 191 млрд.

При цьому на 53,5% збільшиться фінансування керівництва та управління МОЗ (до 142,5 млн), на 26,5% – системи громадського здоров’я та боротьби з епідеміями, більше ніж на 50% – програма по трансплантології.

Але фактично ставлять на стоп кілька програм – по створенню багатопрофільних лікарень державного значення, вдосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкозахворювань, будівництва Охматдиту, реконструкції Інституту серця і, головне – розвиток системи екстреної допомоги та оновлення матеріально-технічної бази медичних закладів. У цьому році на неї виділили більше 3 млрд, в планах на наступний рік – нуль.

Також не буде фінансування на закупівлю індивідуальних засобів захисту для медиків, незважаючи на те, що ковід нікуди не подівся.

Найцікавіше – по НСЗУ. Саме ця структура розпоряджається коштами по Медгаранту, за які живуть лікарні і лікуються люди.

По НСЗУ на наступний рік – плюс 24,1% і майже 31 млрд. Фінансування збільшують до 157,7 млрд.

Вже заявлено, що “зайві” гроші підуть як на поліпшення якості медпослуг, так і на підвищення зарплат лікарям до 20 тисяч гривень, медсестрам – до 13,5 тисяч.

Правда, як розповів нам глава Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський, з урахуванням того, що в Україні на сьогодні налічується понад 147 тисяч лікарів, на те, щоб платити їм по новому і компенсувати ЄСВ від цих зарплат, потрібно більше 43 млрд.

“На підвищені зарплати медсестрам потрібно більше 54 млрд. Тобто, всього зарплатний фонд по медикам на наступний рік може скласти близько 100 млрд. При цьому від загального бюджету НСЗУ в 157,5 млрд після вирахування зарплат медиків залишається менше 60 млрд гривень. І на них пропонують лікувати усіх українців. Це дуже мало”, – говорить Кубанський.

На 25% скоротиться перерахування НСЗУ грошей місцевим бюджетам на підтримку окремих медустанов, на 56,6% – за програмою реформування регіональних систем охорони здоров’я.

Також масове згортання проектів готується по лінії Академії медичних наук. Тут зупинять реконструкцію ЛОР-інституту в Києві, створення клінічної бази по офтальмології в Одесі, будівництво нового корпусу в клініці Амосова та ін.

Скорочення соцвиплат

По Міністерству соцполітики зростання фінансування в наступному році буде скромним – всього на 2,4%, до 318,7 млрд гривень.

При цьому найбільше зростання – 62% – йде на керівництво та управління.

А, наприклад, витрати за статтею “виплати деяких видів допомоги окремим категоріям населення” урізують майже на 770 млн (до 66,6 млрд). Ця стаття – виплата допомоги і допомоги соціально незахищеним українцям. Тобто, щоб не говорила влада про посилення підтримки громадян, цифри говорять самі за себе – виплати уріжуть.

На 33% хочуть скоротити витрати і по виплатам сім’ям загиблим учасникам Майдану.

По чорнобильцям обіцяють надбавку – плюс 2,5 млрд. 

У плюсі ​​також субсидії – на 9% (до 38,4 млрд). Але прибавка тільки в порівнянні з витратами на субсидії в цьому році в 35,2 млрд. Їх же вже не вистачає. Кабмін заявив про дефіцит в 12 млрд. Тобто, з урахуванням реальних потреб на субсидії, в наступному році – чергове зниження.

В тому числі, готується обнулення за програмою компенсацій населенню, яке опалюється електрикою. Цього року по ній 1,4 млрд, на наступний – нуль.

По Пенсійному Фонду бюджетне фінансування виросте на 2,7%, майже до 201 млрд. Що свідчить про зростання дефіциту ПФ.

На боротьбу з домашнім насильством витрати скоротять на 14% (до 235,9 млн).

Мінус по енергоефективності та шахтам

Міненергетики, незважаючи на системну кризу на енергоринку, в наступному році виявиться в аутсайдерах – фінансування уріжуть на 4,7% (до 5,6 млрд).

При цьому повністю обнулять інвестпроекти по шахтам (по Новокостянтинівській шахті, шахті “Надія”).

Нічого не дадуть і на впровадження в життя Енергетичної стратегії України, яку помпезно презентував Кабмін.

По реструктуризації вугільної галузі – теж відкат. Фінансування уріжуть на 50 млн, до 350 млн.

Рекордне скорочення фінансування очікує Держагентство з енергоефективності – на 69%, до 65,4 млн гривень.

Але передбачено збільшення фінансування майже в 1,5 рази (вже по лінії Мінфіну) на модернізацію електропідстанцій (дадуть більше 90 млн.)

Що ще уріжуть

Уріжуть финансування природоохоронних заходів по лінії Мінприроди – мінус 22,5%.

Також на 67,8%, до 45 млн, скоротять фінансування за програмою забезпечення централізованим водопостачанням сільського населення, і повністю закриють програму по воді для Миколаївської та Львівської областей. 

На 38,2% планується урізати витрати по частковій компенсації за кредитами на житло молодим сім’ям (мінус 6, 5 млн гривень), і на 23,2% – по кредитам для громадян, які потребують поліпшення житлових умов (мінус близько 8 млн) .

Мінінфраструктури фінансування обріжуть майже на 21%, до 7,1 млрд. При цьому повністю знімають фінансування з будівництва моста через Дніпро на ділянці Київ-Московський-Дарниця, немає в планах уряду і реалізації транспортної стратегії, яку представив сам же Кабмін.

Мінус 75% або понад 3 млрд гривень – за програмою розвитку міського транспорту (на неї залишать лише трохи більше мільярда).

Мінус 70% – по модернізації “Укралізниці” (залишать тільки близько 300 млн з більш ніж мільярда).

На паузу поставлять фінансування будівництва аеропорту “Дніпропетровськ”.

При цьому на Держагенцію автодоріг дадуть на 27,8% більше ніж в цьому році (більше 23 млрд). “Велике будівництво” профінансують більш ніж на 120 млрд, але майже третина коштів там кредитні.

На Міністерство молоді та спорту фінансування уріжуть на 0,2%, до 6,7 млрд.

По цьому відомству найзначніше зростання (на 27,1%) – з фінансування керівництва та управління, а найбільше зниження (на 64%) – з підготовки українських збірних до участі в міжнародних змаганнях.

Великий мінус – 44% або близько 3 млрд гривень – планується за програмою держдотацій місцевим бюджетам. Повністю приберуть держсубвенцію на 6,1 млрд на реалізацію на місцях інфраструктурних проектів і розвиток соціально-культурної сфери.

Не передбачено на наступний рік також ковідного Фонду (в цьому році через нього ще розподілялося 4,4 млрд).

Хочуть повністю зняти фінансування з статті “Виробництво і розповсюдження патріотичних серіалів” (в цьому році – 50 млн).

Також по лінії Мінкульту прикриють ряд інших програм – з будівництва культурного простору у Львові, сцени у Львівській опері, модернізації Харківської опери та ін.

Поки не передбачено фінансування Державного агентства з розвитку туризму (в цьому році – майже 110 млн).

Великі скорочення плануються по Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій – в цілому мінус 28,1% (до 1,6 млрд).

При цьому майже на третину уріжуть фінансування за статтею захисту прав і свобод громадян, які потрапили в полон. На стільки ж менше грошей дадуть на компенсації жителям за зруйновані будинки – всього 80,8 млн. 

А ось на боротьбу з вибухонебезпечними предметами витрати збільшать втричі – до 15 млн.

Кому дадуть більше грошей

В плюс регіонам – різке збільшення фінансування Державного фонду регіонального розвитку – його збільшать в 1,5 рази, до 11,2 млрд.

По лінії Мінагрополітики на 200% обіцяють збільшити фінансування кредитування фермерів (до 180 млн). При цьому загальна підтримка сільгоспвиробників скоротиться на 2,2% або 100 млн – до 4,4 млрд гривень.

На проведення земельної реформи дадуть близько 140 млн, що майже на 90 млн більше, ніж у цьому році.

Рекордне зростання фінансування очікує Мінцифри – в 2,3 рази, до 1,5 млрд. При цьому на 54% збільшать витрати по переведення держави в смартфони – за статтею «електронне урядування».

400 млн Мінцифри виділять на забезпечення перепису населення.

Мінфін більш ніж на 40% збільшить фінансування з виконання державних гарантій по кредитам – на це витратять майже 7 млрд.

Збільшать також субвенцію Харкову на метро – на 100 млн, до 313,3 млн.

Збільшення готується по фінансуванню парламентських партій – до 886 млн (в цьому році – менше 700 млн). При цьому, як підрахували в “Чесно”, левова частина цієї суми – майже 440 млн – піде на “Слугу народу”.

“” Читайте також: Рада узаконить фальсифікацію законів під прикриттям діджіталізаці