Politerno > Статті > Україна і світ > Чи продовжить Рада в жовтні закон про особливий статус Донбасу

Чи продовжить Рада в жовтні закон про особливий статус Донбасу

  • Жовтень 2, 2018
  • 124 Переглядів
  • 0

У жовтні Рада повинна продовжити закон про особливий статус Донбасу. Як і в минулому році, ініціаторами даного дійства виступили представники Петра Порошенка. Вони вимагають ще на рік пролонгувати дію закону, який вводить широку автономію Донецької і Луганської областей.

Особливий статус в Україні і вводили, і продовжували під ремствування майданної опозиції і вуличні протести націоналістів. У минулому році закон прийняли з мінімальною перевагою в три депутата – 229 голосів – і під вибухи димових шашок.

Схожа криза назріває і в цьому році. У понеділок, на Погоджувальній раді фракцій, представники “Самопомочі” вже влаштували суперечку з керівниками БПП, вимагаючи не продовжувати закон.

Таким чином офіційна кампанія за зрив голосування почалася. І в цьому році вона має більше шансів на успіх. Справа ускладнюється двома факторами – передвиборчим періодом в Україні та призначеними на листопад виборами в Донецьку і Луганську.

То чи продовжить Рада особливий статус Донбасу на цей раз – у матеріалі.

Що означає цей закон

Для початку коротко нагадаємо суть закону “Про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей” . Цей документ прийняли у вересні 2014 року після укладення перших Мінських угод.

В реальності закон не діє – він вступає в силу тільки після проведення місцевих виборів на непідконтрольній території за українськими законами, чого, як відомо, не сталося.

Однак документ є важливою ритуальною частиною Мінського процесу. І його скасування або забуття рівнозначні односторонньому виходу України з “Мінська”, чого західні партнери України допустити не хочуть. Так як тоді у них буде менше підстав продовжувати санкції проти Росії, які зараз, за ​​офіційною версією, є покаранням для Москви за невиконання умов Мінських домовленостей.

Нагадаємо основні привілеї, які Україна погодилася дати Донецьку і Луганську за цим законом.

Свобода російській мові.  В “окремих районах” сприятимуть використанню російської мови в усній і письмовій сфері, в освіті, ЗМІ та роботі органів влади.

Свої прокуратура і суд. Керівники прокуратури і судів на даних територіях повинні призначатися при “участі органів місцевого самоврядування”.

Свої силовики. Місцева влада зможе організовувати загони “народної міліції”.

“В окремих районах Донецької і Луганської областей рішенням міських, селищних, сільських рад створюються загони народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах цих районів.

Координація діяльності загонів народної міліції з охорони громадського порядку в населених пунктах здійснюється відповідним сільським, селищним, міським головою. Загони народної міліції формуються на добровільних засадах з числа громадян України, які постійно проживають у відповідних населених пунктах окремих районів Донецької та Луганської областей”, – йдеться в законі.

Цікаво, що зараз “народною міліцією” називають в “ЛНР” і “ДНР” свої “армійські підрозділи”. Ті самі, що в Україні іменуються “бойовиками”, “окупаційними військами” і “терористичними формуваннями”.

Від Києва не вказівки, а договори.  Міністерства українського уряду безпосередньо укладатимуть договори про економічний розвиток регіону з місцевими органами влади.

Держава буде надавати підтримку соціально-економічного розвитку районів, а в бюджеті повинні бути чітко прописані “захищені” витрати на їх утримання.

Співпраця з Росією.  Україна погодилася сприяти транскордонному співробітництву “окремих районів” з сусідніми регіонами Росії.

Амністія.  Стаття 3 Закону вказує: “Держава гарантує відповідно до закону недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників подій, що мали місце на території Донецької, Луганської областей.

Органам влади та їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності забороняється дискримінація, переслідування та притягнення до відповідальності осіб з приводу подій, що мали місце в Донецькій, Луганській областях”.

Уже зі списку цих положень видно, що при нинішній владі і націоналістичному дискурсі в Україні, вони нездійсненні в принципі (єдина сила в Раді, яка виступає за виконання політичної частини Мінських угод і за реалізацію вказаного закону про особливий статус – це “Опозиційний блок”).

Однак продовження дії цього документа вимагає Захід. Тому, коли його вперше пролонгували в минулому році, в Раді сталася НП.

Оповиті димом

Восени 2017 року дія закону, прийнятого три роки тому, закінчувалася. І, по настійним проханням США і Євросоюзу, українська влада почала проштовхувати документ через Раду.

Однак справа ця виявилася вельми важкою. Настільки, що особливий статус у президента вирішили приймати в пакеті з дискримінаційним законом про “реінтеграцію Донбасу” – щоб хоч якось остудити запалену патріотичну громадськість. Але і це не вдалося.

Спочатку, 5 жовтня, президію в парламенті заблокували депутати з фракцій “Самопомочі” і “Батьківщини”, а також представники “Свободи” і “Нацкорпусу”. Не допоміг навіть виступ в Раді Олександра Турчинова, який вмовляв продовжити статус. А після “заколоту” в парламент приїхав Петро Порошенко, щоб попрацювати зі своєю фракцією і вже ввечері дати гарантії західним послам, що статус буде продовжено.

На наступний день, з самого ранку, спроби проштовхнути особливий статус продовжилися. На цей раз лобісти закону підготувалися і провели голосування. У цей час депутат-свободівець Левченко запалив димову шашку. Пізніше він сказав, що готовий навіть спалити парламент, якщо він буде і далі приймати такі закони.

Читайте також: Карта світу: чи є місце для України?

Одночасно під Радою вже щосили йшли зіткнення націоналістів і силовиків – теж із застосуванням димових шашок. Але це не допомогло. Закон про спецстатус набрав 229 голосів.

БПП дав 122 голоси, НФ – 59. З “Опозиційного блоку” проголосували дев’ять депутатів, з групи “Відродження” – 19, з “Волі народу” – вісім плюс десять позафракційних. У фракції “Самопомочі” підтримала проект народний депутат Наталія Вєсєлова, яку незабаром виключили, а у фракції Радикальної партії – народний депутат Артем Вітко, який там тільки числиться, а орієнтується в голосуваннях на БПП.

Документ прийняли з невеликими змінами, прописавши у нього створення умов для роботи миротворчої місії.

Чого чекати в цьому році?

У 2018 році константою залишилася позиція Заходу – він незмінно вимагає продовження статусу. В іншому випадку, як уже висловився Курт Волкер, у тієї ж Європи не вистачить аргументів, щоб продовжувати санкції проти Москви.

Недвозначна і позиція Блоку Петра Порошенка – його представники на погоджувальній раді висловилися однозначно за пролонгацію спецстатусу. Та й сам президент у своєму виступі в парламенті заявив про необхідність продовження.

У стані “Народного фронту” – начебто ті ж настрої. Однак ще влітку спікер Андрій Парубій відсторонено говорив, що голосування за особливий статус – це рішення Заходу, а не України. Нотки сумнівів в його промові звучали виразно:

“Перед закінченням терміну в цьому році будемо радитися – чи є необхідність ще на рік продовжити, чи такої необхідності вже і немає. Це буде у великій мірі залежатиме і від позиції наших міжнародних партнерів. Адже зрозуміло: нам вкрай важливо утримати санкції проти Росії. Для міжнародного позиціонування України, для захисту українських інтересів не тільки на внутрішньодержавному, а й на міждержавному рівні, наскільки це буде важливо”, – сказав він на початку серпня.

Уже через місяць спікер заявив, що дія закону потрібно продовжувати .

Чи виллється така ухильна позиція в протистояння НФ спецстатусу – невідомо. Однак слова Парубія прозвучали до вбивства Олександра Захарченко в Донецьку. Після чого сепаратисти оголосили власні вибори і викликали цим люту критику в Києві.

У будь-якому випадку – за статус на цей раз будуть голосувати в стадії сильного загострення між Україною і ОРДЛО, де йде активна підготовка до голосування.

І цей фактор будуть напевно використовувати відкриті опоненти особливого статусу – націоналісти, “Самопоміч”. Можливо й “Батьківщина”, а також (з чисто піар-міркувань) Олег Ляшко.

Суперечка на Погоджувальній раді

Депутат від “Самопомочі” 1 жовтня почала суперечку з представником президента в Раді Іриною Луценко.

Спочатку продовжити закон закликала перший віце-спікер, уповноважена президента щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко (фракція БПП).

За словами Геращенко, в розмовах з радником президента США Джоном Болтоном і спецпредставником Держдепу Куртом Волкером “лідери усіх фракцій, крім однієї, підтвердили готовність проголосувати за пролонгацію особливого статусу Донецької і Луганської областей”.

“Буде дуже несправедливо, якщо буде один меседж для західної аудиторії і другий меседж для іншої аудиторії”, – сказала вона.

Геращенко зазначила, що пролонгація закону необхідна для продовження антиросійських санкцій країнами Заходу.

У свою чергу віце-спікер і представник фракції “Самопоміч” Оксана Сироід виступила проти продовження закону про “особливий статус”. За її словами, пролонгація документа є “рухом у фарватері Москви”.

“Нам кажуть, що це не боляче, що продовження потрібно нашим іноземним партнерам. А що дає це нам?” – заявила Сироід.

“Нам це дало санкції усього вільного світу”, – заперечила їй представник президента в парламенті Ірина Луценко і підкреслила, що раніше продовження закону дало Україні військову допомогу країн Заходу, а також резолюцію про миротворчу місію на Донбасі, “яка найближчим часом буде внесена [до Ради безпеки ООН] США, Україною, Францією, Німеччиною, і до неї зараз приєднується Великобританія”.

Судячи зі всього, потенціал для фронди проти прийняття закону про особливий статус – дуже великий. Однак проти консолідованої волі Заходу навряд чи підуть по-серйозному. А от влаштувати політичне шоу в Раді і за її межами цілком можуть – напередодні виборів багатьом політичним силам важливо заявити про згубний курс, який проводить влада. Продовження не зірвуть, але шуму буде багато.

А поки вже й сама влада висловлює сумніви в успішному продовженні закону. Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука зазначив, що вибори в “ДНР/ЛНР” можуть підірвати мінський процес і поставити на ньому хрест.

“Будь-яка зі сторін може використовувати ці псевдовибори як привід для того, щоб розірвати мінські угоди. Але, з моєї точки зору, велика загроза щодо цих виборів полягає в тому, що наші народні депутати, які вже живуть у передвиборному процесі, можуть використовувати цю нісенітницю для того, щоб не продовжувати термін дії закону, який умовно називається “про особливий статус”. І тоді вже Росія звинувачуватиме Київ, що Київ в односторонньому порядку виходить з мінських переговорів, так як він не бажає виконувати політичні домовленості”, – вважає Тука.

Читайте також: У Криму чекають на повернення України

Поділитися: