Politerno > Статті > Не Зеленським єдиним. Чим запам’ятався політичний 2019-й рік

Не Зеленським єдиним. Чим запам’ятався політичний 2019-й рік

  • 30 Грудня, 2019
  • 415 Переглядів
  • 0

Про те, що 2019 рік принесе Україні відчутні зміни, говорили задовго до його початку, але повністю оцінити масштаб головних подій року стало можливим тільки по його завершенню.

Згідно з даними соцопитування, на початку року проведеного фондом “Демократичні ініціативи” і Центром Разумкова, близько чверті опитаних українців вважали, що 2019-й рік буде вдалішим, ніж 2018-й, а 55% зберігали на це надію. Тільки 1% респондентів стверджував, що усе буде значно гірше, ніж в 2018-му році. Схоже, співвітчизники помилилися, але про все по порядку.

ЄС і НАТО в Конституції

7 лютого Верховна Рада 334 голосами внесла поправки в Конституцію, які закріпили курс на повноправне членство в Європейському Союзі і НАТО. У листопаді 2018 року Верховна Рада вже голосувала за зміни до Основного закону, але це було лише попереднє рішення.

Фактично, зміни Конституції стали однією з головних внутрішньополітичних перемог президента Петра Порошенка і одночасно його “лебединою піснею”. Справа в тому, що проголосувати проти не могла жодна фракція Верховної Ради крім відверто проросійського “Оппоблока” і окремих позафракційних депутатів – любителів “старшого брата”.

Зробивши такий крок, Україна взяла приклад з Грузії, яка давно закріпила євроатлантичні устремління в Основному законі, і одночасно убезпечила себе від зміни зовнішньополітичного курсу держави, який міг би відбутися при новому керівництві. Останнє навряд чи збере 300 голосів для “вирізання” НАТО і ЄС з Конституції, до того ж таку ініціативу не підтримають виборці, стабільна підтримка європейського курсу серед яких сягає понад 50%.

Вибори раз, вибори два

Найважливішою подією року для України стали вибори президента. Перший тур виборів відбувся 31 березня, другий – 21 квітня. Практично через місяць, 20 травня, на посаду прийшов обраний українцями президент Володимир Зеленський. Саме від цієї дати слід відраховувати його президентський термін, неповні сім місяців якого вже ознаменувалися гучними ініціативами різного ступеня популізму і зв’язку з реальністю. Післявиборне життя вже в значній мірі розійшлося з обіцянками, даними переможцем президентських виборів з показником у 73%.

Наприклад, знижувати тарифи ніхто поки не збирається – у Зеленського прекрасно розуміли, що не збираються сваритися з цього приводу із МВФ. Застопорилася і “справедлива відплата” функціонерам колишньої влади і сортникам президента Порошенка. Останнього Зе-команда назвала винуватцем мало не всіх бід, що сталися з українцями за попередніх п’ять років, ось тільки потенціал звинувачень попередника вже майже вичерпано, а продемонструвати відчутніх результатів, за винятком обмінів полоненими, у нового президента не виходить.

Не встигнувши оговтатись від перших змін, країна відправилася на парламентські вибори 21 липня, в результаті яких українці підтвердили кредит довіри президенту, проголосувавши за його політсилу “Слуга народу”, яка згодом сформувала в парламенті так звану монобольшість з 254 нардепів.

Протримався моноліт недовго – його практично відразу почали зсередини роздирати протиріччя між різними групами впливу, в результаті чого з фракції вже виключили трьох нардепів. Не назвеш зразково-одностайними і голосування “слуг”, які постійно залучають союзників з інших парламентських груп замість власних нардепів, переважно з групи Ігоря Коломойського, які не бажають голосувати за законопроєкти колег.

Провал медреформы

Відповідно до прийнятого парламентом закнодавства і затвердженим Міністерством охорони здоров’я планам, медична реформа в 2019 році повинна була охопити вторинний рівень медобслуговування, тобто діагностику і роботи вузьких спеціалістів.

П’ять видів рентгена, мамографія, УЗД, операції одного дня, лабораторні дослідження – це мала дещиця з 54 діагностичних і лікувальних послуг, які повинні були стати безкоштовними для українців з 1 липня цього року за програмою “Безкоштовна діагностика”.

Для пацієнтів це означало б, що не потрібно буде приносити шприци, вату і рукавички, і вони б отримували електронні рецепти і направлення. Медкарти також повинні були оформлятися на комп’ютерах і вноситися в єдину базу даних. Свого часу Великобританії для впровадження подібної моделі знадобилося більше трьох років і значна сума фунтів стерлінгів. Україна вирішила впроваджувати безкоштовну діагностику по-своєму – дешево і швидко, але задум провалився – не вистачило ні коштів, виділених Нацслужбою здоров’я на програму, ні часу на точні розрахунки вартості послуг.

Що стосується реформи вторинного рівня медобслуговування, то причина її провалу схожа до попереднього пункту – нестача грошей і часу на підготовку процесу. До речі, на майбутній рік, в якому нібито все-таки почнеться фінансування вторинного рівня по-новому, знову заклали недостатньо, за словами чиновників МОЗ, грошей. Як в такому випадку буде рухатися реформа далі – поки незрозуміло.

Вищий антикорупційний суд запрацював

Створення Вищого антикорупційного суду, якого так чекали західні партнери України, розтягнулося до осені 2019 року, хоча ще в квітні на посади суддів ВАКС призначили 38 претендентів, які повинні були приступити до роботи до середини літа.

За судовою реформою, Вищий антикорупційний суд є спеціалізованим судом в системі судоустрою України, якому підвідомчі справи по звинуваченню в корупції топових чиновників. Закон “Про Вищий антикорупційний суд” набув чинності 14 червня 2018 року, сам суд повинні були сформувати до 19 червня 2019 року.

Проте, ВАКС запрацював лише 5 вересня, і йому почали передавати справи, віднесені до підслідності Національного антикорупційного бюро (стаття 216 КПК: злочини, вчинені нардепами, міністрами, суддями, вищими чиновниками тощо). Істотно зменшив навантаження на ВАКС Конституційний суд, визнавши невідповідним Конституції Закон про незаконне збагачення і обнуливши таким чином сотні справ проти корупціонерів.

Порядок передачі справ нардепи врегулювали окремим Законом, який огородив суддів нової структури від “лавини” справ, що не відносяться до послідності НАБУ і розслідування Нацполіцією, Генпрокуратурою і СБУ. За майже чотири місяці роботи суд почав розглядати кілька десятків гучних корупційних справ, але жодна з них поки навіть не наблизилася до завершення.

“Голодний пайок” від МВФ

Хоч Україна і зуміла виконати одну з головних вимог Міжнародного валютного фонду – запустити Вищий антикорупційний суд, траншу від головного кредитора України в 2019 році так і не дочекалася.

Перший транш за програмою stand-by в розмірі 1,4 млрд доларів Україна отримала в кінці 2018 року, другий був запланований на травень, а третій – на жовтень 2019 року. Всього планувалося отримати від МВФ 3,9 млрд доларів.

Вся справа в тому, що влада сфокусувалася на популізмі через подвійні вибори восени і не виконала ряд ключових рекомендацій Фонду, серед яких лібералізація цін на газ, введення ринку землі і гарантії неповернення націоналізованих банків колишнім власникам, що стосувалося в першу чергу “Привату” Ігоря Коломойського. Хоча парламент і розглядає багатостраждальний земельний закон, а кабмін вніс на розгляд нардепів так званий “Закон про Приватбанк”, ймовірність їх прийняття найближчим часом залишається досить невисокою. Відповідно, траншу найближчим часом Україні не бачити, як своїх вух.

Читайте також: Як “людина Порошенка” стала “людиною Зеленського”. Що утримало голову АМКУ Терентьєва на посаді і якими схемами він заробляє

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь