Літні високі температури цього року неабияк розігріли соціальну атмосферу Тернополя. Відразу два скандали у липні сколихнули тернопільську громадськість й продовжують ширитися містом, втягуючи все більшу кількість небайдужих тернополян. Причина конфліктів для Тернополя не нова: під час прийняття рішень влада Тернополя продовжує ігнорувати громадськість, проломлюючи потрібні їй питання без широкого обговорення та маніпулюючи нормами Закону. На цей раз теми, у яких Тернопільська міська рада спровокувала протестні настрої, справді резонансні, адже географічно стосуються центральної частини Файного міста.
Реконструкція чи добудова?
В першу чергу звернемо увагу на так звану реставрацію колишнього Домініканського монастиря. Тернопільська влада та священники вчергове проігнорували тернополян й, не провівши громадських слухань, замовили будівельній компанії «Креатор-Буд» добудову до цієї історичної пам’ятки третього поверху. Як заявили тернопільські архітектори та дизайнери, колишній Домініканський монастир є пам’яткою архітектури національного значення, а тому ніяких будівельних робіт у ньому проводити не можна.
6 липня громада зібралася біля Катедральниого собору в центрі міста аби поспілкуватися з представниками єпархії. Церковники до людей не вийшли, але в інформаційному просторі з’явилися пояснення священників щодо скандального проєкту. Спершу йшлося про те, що у квітні 2023 року Міністерство культури надало дозвіл на проведення робіт з реставрації домініканського монастиря одній з будівельних компаній Тернополя. Про це заявив й генеральний розробник проєкту – тернопільський архітектор Юрій Вербовецький.
Та згодом версію із дозволом скоригував начальник відділу містобудівної документації Міністерства культури Василь Петрик, який заявив, що «юридично пам’яткою є виключно костел домініканського монастиря». А тому, за його словами, реконструкція корпусів монастирських келій колишнього домініканського монастиря не призведе до втрати статусу костелу як пам’ятки, так як вони нехай і є єдиною архітектурною композицію, та все ж не є єдиним цілим.
Отже, в процесі з’ясування обставин скандального «реставраційного» процесу костел та корпуси розділили – одна частина залишилася пам’яткою, для іншої цей статус скасували.
Чому ж роботи над монастирськими корпусами назвали «реставрацією»? За словами Василя Петрика, архітектору подали інформацію, що це є пам’ятка національного значення, а тому вся документація була зроблена, як реставраційний проєкт пам’ятки архітектури національного значення. Насправді, каже чиновник, корпуси монастиря так і не були внесені до державного реєстру як пам’ятка, оскільки Постанова Ради Міністрів Української радянської республіки від 1963 року стосувалася виключно костелу домініканів.
Все це нагадує якусь суцільну термінологічну казуїстику – автори ідеї назвали добудову до корпусів колишнього монастиря третього поверху реставрацією, а коли зрозуміли, що громада викрила аферу, «відмінили» для цих приміщень статус національної пам’ятки й продовжили ту ж саму добудову. Завіса.
Реорганізація чи знищення?
Значно гучніше прогримів скандал навколо об’єднання Української гімназії ім. Франка та Технічного ліцею. Знову ж таки, депутати тернопільської міської ради радо підтримали ініціативу Управління освіти і науки, не провівши консультацій ані з педагогічними колективами, ані з батьками учнів. Звісно це не сподобалося ні тим, ні тим.
А передумов для несприйняття ідеї щодо об’єднання більш ніж достатньо. В Управлінні освіти і науки намагалися переконати учителів, батьків і дітей, що так звана реорганізація шляхом злиття Української гімназії ім. Івана Франка та Технічного ліцею – це просто зміна назви. До речі, реорганізація шкіл може проходити без об’єднання і тому, справді, реорганізація могла б стати лише заміною назви – з гімназії на ліцей. Але чиновники міської освіти від самого початку вводили людей в оману.
Згідно Закону, «реорганізація закладів освіти шляхом злиття», а саме таке формулювання прописано у рішенні міської ради, передбачає:
-
вивільнення керівника та всіх працівників;
-
припинення (фактично ліквідацію) двох закладів;
-
реєстрацію нового закладу;
-
призначення керівника закладу освіти;
-
затвердження статуту, штатного розпису та інших документів;
-
прийняття на роботу вчителів та інших працівників школи.
Тепер зрозуміло, чому під час спілкування з батьками з уст начальниці Управління освіти і науки Ольги Похиляк вирвалися слова про старих викладачів гімназії та більш молодий вчительський колектив технічного ліцею.
Але якщо розбирати реорганізації через призму чинного законодавства, то цей процес передбачає ряд обов`язкових заходів:
-
Затвердження Перспективного плану, яким передбачається реорганізація шкіл.
-
Аналіз діяльності шкіл.
-
Очікувані результати (покращення від реорганізації).
-
Причини реорганізації.
-
Мета.
-
Згода колективу школи.
-
Згода батьків учнів.
-
Погодження профспілки школи.
-
Громадське обговорення.
Звісно, жодних слухань, як це відбувається в інших містах України, Управління освіти і науки Тернопільської міської ради проводити не збиралося, адже Перспективного плану розвитку закладів освіти м.Тернополя не існує.
У серпні 2021 року президент Володимир Зеленський підписав Закон про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. Представницькі органи територіальних громад усіх рівнів отримали право виконувати функції засновників ліцеїв. Зміни також передбачають, що органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти, з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.
Утім, Тернопільська міська рада не має плану формування закладів освіти і мала ще цілий рік, щоб затвердити його. Але комусь дуже спішилося розпочати процес саме зараз. За даними Politerno, ключову роль у цьому зіграла особиста неприязнь начальниці Управління освіти і науки ТМР Ольги Похиляк до директора Української гімназії ім. І.Франка Анатолія Крижанівського. Розповіли нам й про майновий аспект.
Як наслідок, проєкт рішення сесії Тернопільської міської ради щодо реорганізації закладів освіти було опубліковано на сайті міськради 30 травня 2023 року. Але лише 6 червня 2023 року - за два дні до самої сесії, яка відбулася 9 червня – постійна профільна комісія міської ради погодила проєкт рішення й доручила управлінню освіти і науки підготувати та надати перспективний план розвитку системи закладів освіти Тернополя. Згідно із статтею 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", проєкти рішень органів місцевого самоврядування оприлюднюються ними не пізніше, як за 10 робочих днів до дати їхнього прийняття. Іншими словами проєкт розглядали без доручення управлінню Ольги Похиляк щодо перспективного плану.
Під час засідання цієї ж комісії 24 липня її голова Володимр Місько підтвердив свою позицію щодо перспективного плану при батьках та керівництві управління освіти - спочатку план, тоді реорганізація.
Саме тому, батьки гімназистів виправдано вважають, що депутати міської ради у червні були введені в оману, а тому не могли прийняти виважене рішення. Депутатів закликають вивчити питання глибше й виправити помилку.
Отже, все частіше у Тернополі громадські слухання проводяться на протестних акціях. Люди жартують, що це вже стало недоброю традицією. Та все ж є надія, що ситуація зміниться, адже одного разу під міську раду прийдуть не школярі з плакатами, а значно агресивніші дорослі тернополяни з шинами та камінням. Закликаємо Сергія Надала та його управлінців подумати про це, й, все ж, почати радитися з виборцями.
"" Читайте також: Комунальне підприємство міськради звело на Текстильній незаконні гаражі з комерційними надбудовами
