Взагалі кажучи, якщо відкинути дрібниці, то головними акторами, визначаючими всю комедію і драму соціально-економічного життя в Україні є офіційна влада, злодії, бандити і мафія.
Причому треба відразу обмовитися що реальна влада (а не фасадна), як правило, формується з представників трьох останніх категорій.
Самі по собі терміни “бандити”, “мафія” і “злодії” не несуть в собі ніякої негативної анотації. Вони просто визначають якісь суспільні групи з певним менталітетом, які ведуть себе тим чи іншим чином.
Злодії живуть головним чином від злодійства бюджетів усіх рівнів. Частина накраденого вивозиться за кордон, частина – інвестується всередині країни. Завдяки злодіям економіка України ще дещо тримається на плаву, тому що злодії забезпечують свій бізнес практично безкоштовним капіталом.
Якби український бізнес користувався би українськими кредитами (за ставкою 25%), то він був би просто абсолютно неконкурентноздатним.
В соціальному плані злодії досить респектабельні, люблять бути депутатами різних рівнів, готові трохи платити податки і займатися благодійністю, виступають за європейський вектор розвитку країни, полюбляють віскі і коньяк. Легко дають хабарі.
Бандити. Їх функція значно ширше і складніше ніж просто займатися гоп-стопом. Цією дрібницею займаються нижчі ланки бандитів. У ватажків бандитів головні завдання-це силовий перерозподіл власності від лохів на користь “правильних пацанів” і збереження відібраного.
Картина світу бандитів має строгу ієрархію, вони живуть “по понятіям”, в основі яких лежить жорсткий розподіл. Для бандитів і злодії і мафія це лохи. Бандити, на відміну від злодіїв, стурбовані долею країни, її величчю, культурою і навіть військовою перевагою.
Тому, на відміну від злодіїв, які часто займаються суто “цивільним” бізнесом, злодії беруться навіть за “воєнку” і за стратегічну сировину. Податки не платять ніколи і хабарів не дають з принципу. П’ють виключно горілку і не гребують наркотою.
Українські мафії специфічні (без омерти), створені та функціонують строго за територіально-адміністративним принципом, як підрозділи місцевих органів влади.
Основні завдання: кришування бізнесу на підмандатній території, виконання функцій третейських судів, а також функцій виконавчої служби для виконання рішень мафіозного суду. Тісно пов’язані з владою, тому люблять баню, як місце де вирішуються питання.
Мафіозний тип влади в Україні сформувався ще за радянських часів, де роль мафії виконували всілякі райкоми і міськкоми КПРС, які виступали “рішалами” всіх питань. Так що мафіозність влади в Україні це досить традиційно і поки невикорінно.
Злодії, бандити, мафія і сама влада присутні в кожному місті, районі, селищі та селі. Складні, непублічні стосунки між ними у вирішальній мірі визначають соціально-економічне і навіть політичне життя на тому чи іншому рівні адміністративно – територіальної ієрархії.
Треба відзначити що, на відміну від вертикалі влади, бандити, злодії і мафія повністю автономні, не входять ні в які вертикальні ланцюжки і жорстко відстоюють свою територію від непрошених гостей. Коли Саакашвілі створив нестерпні умови для злодіїв в законі в Грузії, останні рвонули в Україну, а й тут їх чекав не привітний прийом. Частину відстріляли, частину-поштою назад.
У спокійні часи злодії, мафія, бандити і влада забезпечують якусь стабільність життя регіону і передбачуваність реакції на ті чи інші обурення середовища. Співвідношення між бандитами, мафією і злодіями, за чисельністю, впливу і влади, відрізняється від регіону до регіону. Наприклад, на сході країни переважають бандити, в центрі-злодії, а на заході -мафія.
У нестабільні часи, під час майданів, після важких виборів, в регіонах порушується баланс, пов’язаний з переформатуванням влади, злодіїв і мафії. Це призводить до серйозної соціальної напруженості, переділів зон впливу і власності. І завдання влади полягає в тому щоб якомога швидше досягти балансу і консенсусу.
Наприклад, після того як розгромили старих ментів і призначили нових поліцейських, то в регіонах з пів року спостерігалися хвилювання, стрілянина і пальба, поки нові поліцейські не вписалися в розклад сил, традиційно взявши на себе кришування наркоти, проституції, педофілії та іншої всякої дріб’язку.
Інші неприємності були пов’язані початком АТО, коли на сцену вийшов новий феномен- добровольчі батальйони, які спробували змістити баланс сил на свою користь, граючи на патріотичних нотах. Однак, після деякого ступору і влада і мафія і злодії і бандити поступово нейтралізували цю загрозу.
Частина “патріотів” пішла в бандити, частина -у владу, в ЗСУ, а хто нікуди не пішов, тих посадили. Система відновила свій статус-кво.
