У 2018 році представники кількох націоналістичних партій, серед яких була «Свобода», влаштували марш «За українське майбутнє без олігархів». Мітингувальники вимагали зупинити приватизацію стратегічних підприємств і землі, а також ввести податок на розкіш та прогресивну шкалу оподаткування. Організатори виступили за деолігархізацію і заявили, що мають рецепт, як це зробити. На завершення заходу, вони презентувати реформи «проти олігархів» біля Адміністрації президента.
«Внутрішній основний ворог – це олігархія. І всі біди в Україні сьогодні через надмірний вплив олігархів на українську владу. А олігархи – це є зрощення криміналу, державної влади і великих грошей», – заявив тоді голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
Це був найгучніший виступ націоналістів проти олігархів за останні роки, хоча, до і після тих подій, лідери «Свободи» не раз висловлювалися проти олігархату, як пануючого в Україні деструктивного класу.
Та пройшло два роки, і під час виборів до органів місцевого самоврядування команди представника олігархічного проєкту «За майбутнє», екс-«регіонала» Івана Чайківського та міського голови Тернополя, «свободівця» Сергія Надала домовилися про співпрацю у майбутній Тернопільській міській та обласній радах «заради успішного розвитку міста і області».
Здавалося б, чим ще можна здивувати українського виборця? Та як бачимо, політичні казуси у нас стоять на конвеєрі. А логіка такого дива – цілком зрозуміла і має арифметичне підгрунтя.
Але почнемо з того, що «Свободу» і раніше звинувачували у співпраці з олігархами, зокрема, Ігорем Коломойський. У 2014 році Олег Тягнибок заперечував, що очолюване ним об’єднання спонсорує на той час власник «Приватбанку». «Ми створили економічну раду, і стали туди залучати бізнесменів. Це насамперед середній бізнес, який є прихильником нашої ідеології», – запевнював лідер партії.
Втім, аргументи Тягнибока видаються сумнівними, адже до тих подій, у 2006-2007 та після місцевих виборів 2010-ого років, голову об’єднання звинувачували і в отриманні фінансування з боку експрезидента-утікача Віктора Януковича. Хіба що геть далека від політики людина про це нічого не чула. Йшлося конкретно про голову АП Андрія Клюєва, котрий, як «смотрящий» від Януковича за виборами, власне і домовлявся з Тягнибоком. Більше того, йшлося про усунення з виборчого процесу через незаконні судові рішення партії переслідуваної тоді Юлії Тимошенко. Нагадаємо, тоді кандидатів у депутати від «Батьківщини» не допустили на вибори у Львові, Львівській, Тернопільській, Луганській та Київській областях. Активісти деяких партійних організацій ВО «Батьківщина» тоді навіть оголосили голодування на знак протесту проти свавілля влади. Як відомо, з тих пір у Тернопільській та Львівській областях утворилася гегемонія партії «Свобода». А тому підозри і звинувачення у домовленостях Клюєва з Тягнибоком мають усі ознаки реальності. Що, у свою чергу, самі «свободівці» та їхні прихильники вперто заперечують.
З огляду на вищезгадане, на наших очах відбувається цілком закономірний для «Свободи» процес. Ми стаємо свідками чергового, як нині прийнято говорити, політичного «договорняка», яким міський голова Тернополя Сергій Надал намагається забезпечити собі виграш у першому турі мерських виборів.
Домовленість про так звану співпрацю у наступних обласній та міській радах – це лише звукова завіса для електорату, пусті слова, якими прикривається справжня ціль об’єднання тих самих ексрегіоналів в лиці Чайківського та націоналістів в лиці Надала.
Об’єднання представника олігархату з міським головою-«свободівцем», за задумом його авторів, покликаний додати умовних 3-5% партії «За майбутнє» до особистого рейтингу Сергія Віталійовича. Іншими словами, те що «купив» шалено дорогою рекламою в Тернополі політичнний проєкт двох Ігорів, Коломойського та Палиці, хочуть перекинути в копілку Сергія Надала. Таким чином, мер Тернополя почав збір дріб’язку голосів, процент до процента, для того щоб отримати перемогу у першому тур. А у другому, за усіма ознаками і прогнозами, йому доведеться змагатися зі своїм заступником-бунтівником Леонідом Бицюрою, котрий осмілився виступити проти колишнього керівника. На даний момент пан Леонід чинить достойний опір чинному міському голові і, з огляду на впізнаваність, власний електорат та підтримку виборців Юлії Тимошенко, має усі шанси не допустити отримання Сергієм Надалом понад 50%. Другий тур може стати взагалі непередбачуваним, так як ті хто голосував за Сергія Надала за звичкою і логікою «краде але щось робить», а таких більшість серед його виборців, можуть змінити свою позицію.
Леонід Бицюра представляв ідеологічне крило тернопільської «Свободи», від якого, на сьогоднішній день, тим більше після його виходу з партії, залишилися лише гасла. У свою чергу Сергій Надал є «батьком» бізнесового флангу осередку партії, хоча, за оцінками оглядачів, його і «свободівцем» назвати з кожним роком стає все важче. Народжена ним партія з трьох букв, як називають «Порядок. Відповідальність. Справедливість» («ПВС») в Тернополі, є квінтесенцією позапартійного позиціонування міського голови. А тому «контракт» з Іваном Чайківським дуже вдало лягає в канву політичної пристосованості Сергія Надала. Тим більше, коли мова йде про збереження влади – що рівноцінно збереженню свободи для нього і його оточення.
Підсумком цієї статті стане риторичне запитання: а що ж пообіцяв Сергій Надал Ігорю Коломойському через його намісника Івана Чайківського за голоси такого коштовного проєкту як «За майбутнє»? Більш ніж вірогідно – гроші олігарха не цікавлять. Поки що ціна голосів для Сергія Віталійовича залишається таємницею, але уява «зрадницьки» починає малювати черговий розважально-торгівельний центр на безкоштовно відданій землі, або переданий у власніть тернопільський аеропорт, чи, скажімо, «заброньований» офісний центр в котромусь з наших парків. Яка ціна голосів «За майбутнє» для міського голови Сергія Надала і чи не сплатить її громада?
Читайте також: Партія «гаражного розпродажу»: кого насправді закликає підтримати Сергій Надал на виборах
