Що отримує Коломойський від війни Банкової з Ахметовим або запасний аеродром Зеленського

Президент Володимир Зеленський так і не спалив мости у відносинах з Ігорем Коломойським. Хоча публічно заперечує контакти з олігархом. У медіавійні президента з олігархом Рінатом Ахметовим саме Коломойський стає головною опорою Зеленського.

Лояльні до олігарха депутати допомагають кульгаючій монокоаліції голосами, а телеканал 1+1 показує хорошу для влади картинку. Натомість Коломойський може розраховувати на бізнес-бонуси від Банкової, а також місця для своїх людей у списках Слуги народу.

Як саме олігарх допомагає Зеленському та які преференції отримує за це від держави, – у розборі LIGA.net.

Коломойський не відповів на запит видання про коментар. :ehyfkscnb готові додати позицію бізнесмена, щойно її отримаємо.

ЗАСТРЯГЛИЙ В УКРАЇНІ

“Є ймовірність, що якщо я приїду в Україну, то не зможу поїхати. Можуть оголосити тебе боржником і закрити виїзд із країни”, – говорив Коломойський в інтерв’ю DW у травні 2018 року.

Частково ці слова стали пророчими.

Першого року президентського терміну Зеленського бізнесмен усіляко демонстрував, що він – господар становища. Він періодично встромляв палки в колеса ініціативам монобільшості. Саме Коломойський, за версією оточення Зеленського, стояв за зливом аудіозаписів, результатом яких стала відставка уряду Олексія Гончарука.

Навесні минулого року 25 депутатів, лояльних до олігарха, відмовилися голосувати за банківський (“антиколомойський”) закон і завалили монокоаліцію СН поправками до другого читання – 16 000.

Проте Зеленський тоді обрав не Коломойського, а Міжнародний валютний фонд, який обіцяв збільшити фінансову підтримку України у разі ухвалення банківського закону. Для цього слуги народу навіть змінили регламент Верховної Ради та запровадили спецпроцедуру, що дозволяє нівелювати поправний спам.

Здавалося б, саме час показати вплив, вивести підконтрольних депутатів із СН та стати тригером для дострокових парламентських виборів. Але до внутрішніх проблем додалися зовнішні.

Ще на початку 2020 року стало відомо, що Коломойський перебуває під слідством федерального журі США. За інформацією видання BuzzFeed, українського олігарха підозрюють у відмиванні сотень мільйонів доларів під час купівлі готелю у Клівленді.

Проміжним підсумком американських проблем олігарха стала заборона на в’їзд до США, під яку також потрапили його найближчі родичі.

У липні 2021-го стало відомо, що поліція Ізраїлю розпочала розслідування шахрайства, в якому нібито бере участь Коломойський та кілька його соратників, повідомляв Kyiv Post із посиланням на джерело.

ПОЛІТИКА ПЛЮСІВ І ДОПОМОГА ВІД ПАЛИЦІ

Після історії з банківським законом Коломойський серйозно образився на Зеленського, але мостів ніхто не спалював, зазначили четверо співрозмовників у керівництві ОП та фракції Слуга народу.

“Пару місяців (після ухвалення закону в травні 2020-го. – Ред.) у його депутатів були списки законів: за які вони голосують, а за які – ні. Але водночас ніхто не погрожував вивести людей із фракції СН”, – каже один із керівників монобільшості.

Зараз Зеленський не спілкується з олігархом особисто. На пресмарафоні у листопаді президент, відповідаючи на запитання про Коломойського, запевнив, що не мав союзницьких розмов близько двох років.

Це підтверджують співрозмовники LIGA.net у найближчому оточенні Зеленського. За словами одного з керівників ОП, за контакт з олігархом зараз відповідає Давид Арахамія, голова фракції СН.

Крім того, голова ОП Андрій Єрмак підтримує зв’язок із Тимуром Міндічем, близьким другом Коломойського. За даними програми “Схеми”, Міндіч був в Офісі президента напередодні голосування за “антиколомойський” закон. І саме у квартирі Міндіча Зеленський святкував свій день народження у січні 2021-го, повідомляли Схеми.

Ще однією причиною охолодження відносин бізнесмена з владою стали американські санкції проти ексведучого 1+1 Олександра Дубинського. “Коломойський телефонував Давиду й ображався, що в цій історії ми вибрали американців, а не його”, – каже співрозмовник у керівництві фракції СН.

Проблеми із законом змусили Коломойського знизити планку претензій.

За словами народного депутата від СН Микити Потураєва, Коломойський для себе вирішив “не вести жодної політики, окремої від Слуги народу”. “Навіть найслабша держава – сильніша за найсильнішого олігарха”, – пояснює він цю позицію.

Особливо якщо правила містять атаку на давнього знайомого Коломойського – донецького олігарха Ахметова. “Всі розуміють, що це ситуативний союз через те, що він хоче завалити Ахметова, – каже LIGA.net один із керівників ОП. – Він телефонує Давиду і запитує: “Ну шо там? Як будете мочити Ахметова?”.

Головний актив Коломойського, який, безумовно, цікавий Зеленському у війні з Ахметовим – це телеканал 1+1. За словами чотирьох співрозмовників у керівництві ОП та СН, ситуативний союз із Коломойським передбачає відсутність критики та “ножів у спину” на 1+1.

LIGA.net попросила систему медіамоніторингу та репутаційної аналітики Semantrum проаналізувати, як 1+1 подає новини про Зеленського та Єрмака. Основна тональність – нейтральна.

У випусках новин 1+1 у липні 2020 року баланс виглядав так: 86,9% – нейтральних та 12,1% негативних. У липні 2021 року, коли в першому читанні ухвалювали закон про олігархів, негатив у сюжетах новин взагалі зник: 94,8% нейтральних, 5,2% позитивних.

У листопаді-2021 баланс на новинах повернувся до торішнього значення: нейтральних – 87,3%, негативних – 12,7%.

Для порівняння, на ТРК Україна Ахметова у листопаді Semantrum нарахував 34,8% негативних згадок про Зеленського/Єрмака.

Градус симпатій телеканалу 1+1 до влади коливався, каже головний редактор Детектор Медіа Отар Довженко. Його ресурс публікує щотижневі моніторинги головних політичних токшоу на ТБ.

“Коли з’явилися чутки про конфлікт Зеленського з Коломойським, кількість матеріалів з ознаками піару в новинах значно зменшилася, – розповідає він. – Були сплески, пов’язані з піаром проєкту “велике будівництво”… Але зараз період затишшя. Піару Зеленського у новинах мало чи немає зовсім”.

За його словами, по-справжньому дискомфортні теми, зокрема “вагнергейт”, 1+1 відпрацьовував на користь влади, “замовчуючи все, що можна замовчувати”, і надаючи перевагу позиції Банкової.

Токшоу “Право на владу” – це політична вітрина каналу Коломойського, і його автори є досить послідовними в обстоюванні інтересів Банкової та особисто Зеленського, каже Довженко.

“Поведінка Наталії Мосейчук (ведучої цього токшоу. – Ред.) на пресмарафоні, де вона буквально грудьми закривала Зеленського від критики, цілком у дусі її поведінки в ефірі, – розповідає журналіст. – Гостьова політика та поведінка модератора завжди гарантують, що представники інших таборів програють у дискусії”.

За спостереженнями Детектор Медіа, після початку медіавійни Ахметова проти Зеленського відданість “плюсів” тільки посилилася.

В Офісі президента категорично заперечують вплив на редакційну політику 1+1. “Щодо 1+1 або будь-якого іншого телеканалу, то Офіс президента абсолютно точно не обговорює редакційну політику ЗМІ з медійниками. Це їхня прерогатива – формувати свої повістки”, – запевнив радник голови ОП Михайло Подоляк.

Крім підтримки на “плюсах”, Слуга народу знову отримує підтримку від депутатів, які лояльні до Коломойського. За словами трьох співрозмовників у керівництві СН, зараз таких депутатів у монобільшості близько 15, а у депутатській групі “За майбутнє” – до 10.

“Навіть не виникає запитання, голосують “бородаті” чи ні. Вони з нами за замовчуванням, – каже один із лідерів СН. – Можуть бути окремі ідеологічні історії, але загалом з їхніми голосами проблем немає”.

У керівництві Слуги народу заперечують існування “групи Коломойського” у Верховній Раді. “У мене не було жодного депутата, який прийшов і сказав: “Це дуже дивний закон, і він дуже потрібен Коломойському”. Такого не бачив жодного разу”, – заявив в інтерв’ю перший заступник голови фракції Андрій Мотовиловець.

Водночас він визнає, що на виборах, особливо на мажоритарних округах, був вплив олігарха та допомога в організації виборів.

Потураєв каже, що лояльні олігарху нардепи в СН – все ж таки є.

“Їх трохи більше як десять. Зараз із ними проблем немає. Відносини нормалізувалися ще задовго до медіавійни з акціонером СКМ, – розповідає він LIGA.net. – Остання напруга була у серпні-вересні 2020 року. Потім усе нормалізувалося”.

Щодо групи За майбутнє, то тут Арахамія комунікує з Ігорем Палицею – другом Ігоря Коломойського. Родині Палиці, за його словами, належить 10% у нафтовому бізнесі олігарха.

“У Палиці група мажоритарників. Їм апріорі треба нормально працювати з владою, – пояснює співрозмовник у керівництві монобільшості. – З ними завжди предметна розмова: підряди, мажоритарні округи, субвенції, залізниця у Буковелі“.

Натомість За майбутнє активно допомагає голосами. Це можна простежити за голосуванням, починаючи з вересня цього року. Зокрема, група Палиці майже у повному складі підтримала закон Зеленського про олігархів та так званий “антиахметівський” закон №5600.

Потураєв заперечує домовленості із групою Палиці. “Вони голосують розумні закони, які йдуть на користь країні. Я не бачу в цьому жодної проблеми. Вони хочуть заробляти гроші та зацікавлені, щоб економіка зростала та розвивалася”, – каже нардеп.

ПОЛІТИКА ЯК БІЗНЕС

Енергетика, інфраструктура, промисловість та авіаперевезення – сфери, де зосереджені інтереси Коломойського та його бізнес-партнерів. Чи позначилася кооперація влади та олігарха на їхньому бізнесі?

В ОП це категорично заперечують. За словами Подоляка, “у Коломойського немає жодних преференцій”. Подібні звинувачення він називає “домислами” опонентів та результатом “дискредитаційних програм”.

Цієї ж позиції дотримуються і в СН. “Коломойському нікуди подітися, тому воювати з владою він не хоче. Жодних преференцій у його бік я не бачу. Нам було багато закидів, що Коломойський поверне ПриватБанк. Повернув? Не повернув”, – каже співрозмовник в СН.

Ще до того, як Зеленський та Ахметов увійшли в політичний клінч, справи Коломойського в Україні справді нагадували американські гірки: за різким злетом було падіння.

Тепер Коломойський щонайменше перестав зазнавати втрат. У цьому і є (поки що) його перевага від кооперації з владою.

ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ

У лютому-березні 2021 року НАБУ оголосило про підозру у розтраті понад 8 млрд грн трьом колишнім топменеджерам ПриватБанку часів Коломойського. За даними УП, йдеться про ексглаву банку Олександра Дубілета та його ексзаступника Володимира Яценка.

Тоді ж Фонд державного майна змінив весь склад правління у Центренерго. Енергоємні феросплавні заводи Коломойського втратили доступ до дешевої електроенергії. До зміни менеджменту, як встановили журналісти Радіо Свободи та Bihus.info, пов’язані з Коломойським структури були головними контрагентами держкомпанії: купували у неї у великих обсягах електроенергію і продавали їй натомість газ Укрнафти та вугілля з Росії та Білорусі.

Без фізичної підтримки правоохоронців розірвати цю схему та замінити керівництво Центренерго просто не вийшло б.

“Змінити менеджмент планувалося без зайвого шуму та опору. І ось коли ми під’їхали, з’явилися силовики. Зі сходами, ломами, автоматами. Вся територія була всіяна охороною”, – розповідав в інтерв’ю LIGA.net ексглава Центренерго Юрій Власенко. За його даними, трейдерська фірма Юнайтед Енерджі, яка нібито пов’язана з Коломойським, купувала близько 90% електроенергії Центренерго.

Здавалося, це лише початок.

Ще одного удару по бізнес-імперії олігарха завдав Антимонопольний комітет. Через підозри в картельній змові на ринку палива, у березні АМКУ оштрафував на 4,7 млрд грн Укрнафту – найбільшого видобувача нафти в Україні та власника понад 1600 автозаправок. Державі належить контрольна частка компанії, але неформальна група “Приват” Коломойського, володіючи понад 40% акцій Укрнафти, отримує свій дохід від її роботи.

Справи Коломойського навпаки пішли на лад. У жовтні Кабмін несподівано повернув пов’язаній із бізнесменом компанії Галтера злітну смугу аеропорту “Дніпро”. За цей аеропорт чотири роки йшли суди між Галтерою та Фондом держмайна. ФДМ хотів повернути актив, звинувачуючи Галтеру у невиконанні інвестиційних зобов’язань. Крапку в цій історії поставив Верховний суд у травні 2020 року – він став на бік Галтери, вважаючи її позицію переконливою.

З жовтня біля аеропорту “Дніпро” коштом держбюджету будується нова злітна смуга. Загальна вартість проєкту – 6,2 млрд грн. Кінцевий термін виконання робіт – до 2025 року.

У цьому також можуть бути плюси Коломойського. За інформацією співзасновниці організації Ліга антитрасту Агії Загребельської, ТОВ “Міжнародний аеропорт Дніпро”, яке опосередковано пов’язане з бізнесменом, може стати управлінцем нової смуги після завершення будівництва.

“Експлуатанта визначено без відкритого добору і визначено на необмежений термін. Після завершення будівництва нового аеродрому він просто внесе зміни до свого сертифікату і продовжить експлуатувати на додаток до існуючого новозбудований за бюджетні гроші аеродром”, – стверджує вона у Facebook.

LIGA.net надіслала інформаційний запит до Міністерства інфраструктури, щоб підтвердити чи спростувати цю інформацію. На момент публікації відповіді так і не надійшло.

ПРИБУТКОВА ТРІЙКА

Є ще щонайменше три ініціативи влади, потенційно вигідні Коломойському та його оточенню.

Перша – поділ Укрнафти між Нафтогазом та кіпрськими компаніями, пов’язаними з Коломойським (він представляв їх у наглядовій раді). Ця ідея обговорюється ще з 2018 року. Її ідеологами, за словами президента Зеленського, був ексглава Нафтогазу Андрій Коболєв та нинішній керівник компанії Юрій Вітренко.

За даними ZN.ua, сторони можуть поділити активи Укрнафти непропорційно: Нафтогазу мають відійти газові активи компанії (це 26% від усього видобутку Укрнафти), а структурам ПриватБанку – нафтові (62% від усього видобутку).

Поділ за таким принципом може закріпити за Коломойським монопольне становище на українському ринку нафти, вважає експерт Ліги антитрасту Володимир Даценко.

За його підрахунками, Укрнафта займає близько 60% ринку нафти країни.

Чому такий перекіс на користь олігарха? Сам Зеленський на нещодавній пресконференції виокремив дві причини: поділ дозволить сплатити борг Нафтогазу перед Укрнафтою за 9 млрд кубів газу та відкриє шлях до врегулювання спору в лондонському арбітражі Коломойського з державою на $5,4 млрд.

Це схоже на правду. Ідею про поділ акціонери Укрнафти мали затвердити 30 листопада. Але ініціатива затихла. Новий дедлайн – 23 грудня, зазначено в порядку денному акціонерів Укрнафти.

Що ще? “Велике залізничне будівництво” також може дати дивіденди бізнесу Коломойського. У жовтні Мінінфраструктури запровадило поетапне скорочення термінів експлуатації вантажних вагонів. Ініціатива стосується двох найпопулярніших типів вагонів в Україні: напіввагонів, в яких переважно перевозять вугілля і руду, і зерновозів.

Через це міністерство може вивести з ринку до 2028 року 38 670 піввагонів та 18 772 зерновозів. Одна частина – це вагони Укрзалізниці, інша – вагони Лемтрансу Ахметова та інших приватних компаній. Втрати УЗ у Мінінфраструктури обіцяють компенсувати новою програмою на 100 млрд грн: закупівлею 31 200 піввагонів та 14 600 зерновозів.

Це надасть додаткове навантаження на вітчизняних виробників. Тут також може бути зиск для Коломойського. За словами Даценка з Ліги антитрасту, Приват поряд із групою ТАС Сергія Тігіпка контролює Кременчуцький сталеливарний завод – ключове підприємство з виробництва вагонного лиття в Україні. КСЗ – один із потенційних учасників програми Мінінфраструктури.

“Це одне з двох підприємств, яке виготовляє рами вагонів. Інше – Азовелектросталь. Вони фактично ділять ринок 60/40. Якщо врахувати плани Мінінфраструктури, то Коломойський може отримати близько 6 млрд грн доходу за наступні шість років”, – переконаний Даценко.

Третя ініціатива, від якої можуть виграти партнери Коломойського, – це будівництво доріг.

За підрахунками УП, одним із головних підрядників Укравтодору у 2020 році була компанія ПБС. На “великому будівництві” вона заробила майже 10 млрд грн доходу. Це 8% від усіх видатків держбюджету на будівництво доріг – 123,8 млрд грн. Приблизно стільки закладено до бюджету на 2022 рік.

Яке відношення вона має до оточення Коломойського?

Згідно з реєстром юросіб, бенефіціар ПБС – Іванна Непик, колишня працівниця “приватівського” курорту Буковель. Непик неодноразово на своїй сторінці Facebook закликала підтримувати на місцевих виборах кандидатуру Олександра Шевченка, депутата місцевої облради Івано-Франківської області від За майбутнє та ексдиректора Буковеля. Він дуже активно на своїй сторінці у Facebook висвітлює роботу ПБС та називає її “нашою командою”.

“ПБС – класна фірма. У них нова техніка. Навіть якби у них був інший власник, вони все одно вигравали б ці тендери”, – зазначає співрозмовник у керівництві Слуги народу, пояснюючи активність ПБС на ринку дорожнього будівництва.

“НЕ ЗОБРАЖУВАТИ ГОЛОВНОГО У КРАЇНІ”

Коломойський – досвідчений олігарх, який вміє тверезо оцінювати точку опори. “Зараз він обережний і не намагається зображати головного в країні”, – каже LIGA.net один із керівників ОП.

Ухвалений закон про олігархів сам бізнесмен сприймає з іронією. “Якщо наслідки будуть лише такі, як прописано у нинішній версії законопроєкту, я не бачу нічого страшного, якщо буду у реєстрі олігархів”, – зазначив Коломойський у коментарі Радіо Свобода.

На запитання, чи не хотів би він скористатися можливістю позбутися своїх бізнес- або медіаактивів, щоб не потрапити до реєстру, Коломойський відповів, що “нічого продавати під дулом пістолета не збирається”.

Тим більше, поки що влада не має в планах “розкулачувати” олігарха. “Це як у фільмі “Дюна”. Ти не можеш нічого зробити з піщаним черв’яком. Ти можеш його осідлати… Коломойського ми трохи осідлали”, – зазначив співрозмовник у керівництві фракції СН.

Він прогнозує, що у відносинах ОП та Коломойського “все буде чудово”: “На парламентських виборах він допомагатиме, попросить поставити пару людей у прохідну частину списку СН. А якщо буде спроба реанімувати мажоритарку – знову попросить 10 округів”.

“” Читайте також: Зеленський оголошує війну профспілкам – чи вартує вона $2 мільярдів