Politerno > Статті > Україна і світ > Скандал із закупівлями зброї. Чому питання не лише до Резнікова

Скандал із закупівлями зброї. Чому питання не лише до Резнікова

  • 30 Травня, 2023
  • 1655 Переглядів
  • 0

Основна проблема в тому, що досі не створено ефективної, за стандартами НАТО, системи імпорту озброєнь

У Міністерстві оборони новий скандал із оборонними закупівлями. І навіть серйозніший, ніж попередній, який спалахнув чотири місяці тому навколо закупівель продуктів харчування для армії. Цього разу йдеться про закупівлю озброєнь — передплачені контракти були зірвані, а гроші зникли.

Як у ЗСУ вкрали 8,7 млрд грн

Здійняла скандал “Українська правда”, опублікувавши 25 травня розслідування “Спецмародери. Як імпортери зброї вивели з країни мільярди гривень у розпал війни“. Там є офіційна відповідь Міністерства оборони на журналістський запит. І в цьому документі підтверджується, що Міноборони подало 28 позовів до держкомпанії “Укрспецекспорт” та її дочірніх підприємств “Спецтехноекспорт” та “Прогрес” на загальну суму 8 млрд 571,7 млн грн за контрактами, які були укладені у 2022 році, але залишилися невиконаними.

У своїй відповіді Міноборони додало, що аналогічні позови також подано до інших підприємств, які не виконали своєчасно зобов’язання за контрактами. Зокрема, як з’ясували автори розслідування, два позови подано до держпідприємства “Агенція оборонних закупівель” на загальну суму 131,5 млн грн.

У результаті вийшло 30 позовів на 8,7 млрд грн, а разом зі штрафами та пенею – на 8,9 млрд грн. І це лише за тими позовами, які вдалося виявити. Понад те, за даними авторів розслідування, подані позови покривають лише частину прострочених контрактів.

Звісно, цей скандал викликав бурю обурених відгуків у соцмережах. Цілком очікувано народний гнів знову сфокусувався на міністрі оборони Олексії Резнікові. Мовляв, минулого разу були яйця по 17 грн. за штуку та картопля по 22 грн. за кілограм, а зараз — озброєння, які були оплачені з держбюджету, але взагалі не надійшли до ЗСУ.

Однак насправді Резніков у цій історії — майже як п’яте колесо у возі. До нього, звісно, потрібно висувати претензії, але не можна робити з нього цапа-відбувайла.

Головне питання потрібно адресувати не йому, а Банковій: хто винен у тому, що ані перед початком великої війни, ані протягом більш як року після 24.02.2022 не було створено ефективної, за стандартами НАТО, системи імпорту озброєнь?

 

Пороки старої системи

Неефективність старої системи підтверджено, на жаль, гірким досвідом — тим фактом, що держкомпанія “Укрспецекспорт” та її дочірні підприємства після початку повномасштабної російської агресії зірвали контракти на 8,57 млрд грн. Як пишуть автори розслідування, більшість контрактів, за які судиться Міноборони, було підписано у березні-квітні 2022 року, деякі — влітку і навіть восени. Це ті боєприпаси та техніка, яких недорахувалася наша армія на фронті. Тобто це не просто “управлінські помилки”, ціна цих “помилок” — життя наших військових.

Але, щоб з’ясувати неефективність старої системи, не треба було чекати, коли російські ракети полетять на Київ. Ця система в принципі не могла бути ефективною, бо створювалася вона не для імпорту, а для експорту. Про це красномовно говорить уже сама назва держкомпанії — “Укрспецекспорт”. Вона разом із дочірніми підприємствами “Спецтехноекспорт” та “Прогрес” входила до складу держконцерну “Укрборонпром”, і головною її функцією було продавати за кордоном продукцію “Укрборонпрому”. А не імпортувати те, що потрібно ЗСУ.

У свою чергу, концерн “Укроборонпром” в організаційному плані є абсолютно незалежним від Міноборони. Відповідно до статуту “Укроборонпрому”, функції з управління концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів. Але навіть від Кабміну він залежить лише формально. Гендиректор концерну призначається не постановою Кабміну, а указом президента. 30 серпня 2019 р. Володимир Зеленський призначив на цю посаду Айвараса Абромавічуса, 6 жовтня 2020 р. — Ігоря Фоменка (в.о.), а 3 грудня 2020 р. — Юрія Гусєва, який раніше з 13 липня 2019 р. очолював Херсонську облдержадміністрацію.

Наглядова рада концерну призначається, знову ж таки, не постановою Кабміну, а указом президента. Зеленський багаторазово змінював склад наглядової ради, востаннє — 21 травня 2021 р., коли він призначив членами наглядової ради Тимофія Мілованова (радник керівника ОП Андрія Єрмака), Ростислава Шурму (заступник керівника ОП) та Олександра Носова (креатура попереднього голови наглядової ради Володимира Горбуліна; три місяці, з 16 серпня до 24 листопада 2021 р., був заступником міністра оборони). Головою наглядової ради з 1 червня 2021 р. є Мілованов.

Така система імпорту озброєнь у принципі не могла бути ефективною. Щоб домогтися якихось закупівель для потреб ЗСУ, міністру оборони потрібно було звернутися до прем’єр-міністра, щоб той звернувся до Зеленського, щоб той дав вказівку Єрмаку, а Єрмак передав Гусєву, а Гусєв передав гендиректору “Укрспецекспорту”, і щоб Єрмак ще попросив Мілованова та Шурму проконтролювати, а ті — не забули це зробити, адже у них стільки інших справ. Стався збій хоч на одній ланці цього ланцюжка — і система зависла.

Перебудова у розпал війни

Про високу ймовірність чи навіть неминучість великої війни Банкову ще влітку-восени 2021 р. попереджали американська розвідка (ЦРУ) та українська розвідка (ГУР МО). Якби ще тоді було розпочато масштабні закупівлі, то й неефективність старої системи імпорту озброєнь виявилася б ще тоді. І можна було б встигнути створити нову систему, зрозумілу для західних партнерів, без зайвих ланок та з компетентними менеджерами.

Натомість після 24.02.2022 довелося використовувати ту систему, яка була, перебудовуючи її під час роботи у розпал війни. 9 березня 2022 р. Кабмін своєю постановою виключив держкомпанію “Укрспецекспорт” та її дочірні підприємства “Спецтехноекспорт” та “Прогрес” із складу концерну “Укроборонпром” та передав їх у сферу управління Міноборони. Потім 12 серпня Кабмін передав підприємство “Спецтехноекспорт” у сферу управління ГУР МО.

Тобто кількість ланок у ланцюжку управління системою скоротилася. Але менеджмент у самій системі залишався незмінним, і ці люди точно не були людьми міністра оборони Олексія Резнікова та начальника ГУР МО Кирила Буданова.

За даними з відкритих джерел, за останні чотири роки гендиректор компанії “Укрспецекспорт” змінювався чотири рази. 2 листопада 2019 р. цю посаду отримав Вадим Кожевніков, потім 15 січня 2020 р. — Вадим Ноздря, який до того керував Львівським комунальним підприємством “Зелене місто” та водночас був депутатом Київради від “Самопомочі”. 23 серпня 2022 р. посаду гендиректора “Укрспецекспорту” за наказом Резнікова отримав Борис Жуков, який раніше був заступником гендиректора цієї держкомпанії, а до того працював у СБУ. (Його теж не можна вважати людиною Резнікова, скоріше це було тимчасове кадрове рішення через необхідність позбутися Ноздрі.) 25 квітня 2023 р. Резніков звільнив Жукова і призначив т.в.о. гендиректора Романа Козія, який раніше керував адвокатським об’єднанням “Юридична компанія Шульц Київ”. Тобто, тут остаточне кадрове рішення ще не прийняте. А головне завдання Козія, мабуть, — розгрібати судові справи.

Також чотири рази за чотири роки змінився керівник підприємства “Спецтехноекспорт”. 31 жовтня 2019 р. посаду директора отримав Євген Ларін, 3 серпня 2022 р. його змінив т.в.о. Олександр Калинчук, 23 серпня — т.в.о. Олексій Заіка (Калинчук та Заіка обидва працювали в “Спецтехноекспорті” під керівництвом Ларіна). І нарешті 6 січня 2023 р. Буданов призначив директором “Спецтехноекспорту” кадрового контррозвідника Олексія Петрова, який у 2017-2019 рр. керував департаментом контррозвідки СБУ, а потім у 2019-2021 рр. встиг побувати начальником управління СБУ у Кіровоградській області, головою Закарпатської облдержадміністрації, головою Закарпатської облради.

Але навіть з новим менеджментом все це, як і раніше, стара система. Вона не відповідає стандартам НАТО і виглядає підозрілою для західних партнерів.

 

Коли запрацює нова система

Про те, що треба змінювати систему, Резніков, звісно, знав із самого початку свого перебування на посаді міністра. І головний закид, який йому можна кинути, це те, що він нічого не встиг змінити до початку великої війни, та й після 24.02.2022 створення нової системи йшло дуже повільно.

Ще 9 грудня 2021 р. Резніков заявив в ефірі програми “Право на владу” на телеканалі “1+1”, що він хоче створити при Міністерстві оборони дві агенції, аналогічні NSPA (NATO Support and Procurement Agency) — Агенції НАТО з підтримки та постачання. Одне займатиметься закупівлями амуніції, палива, харчування, друге — закупівлями озброєнь. “І це я зроблю найближчим часом”, — анонсував міністр.

Цей “найближчий час” настав лише через шість місяців. 17 червня 2022 р. було засновано держпідприємство “Агенція оборонних закупівель”. Резніков наголошував, що воно “створювалося на зразок NSPA”.

“Робота зі створення цієї агенції розпочалася наприкінці січня і мала закінчитися у березні. Але через повномасштабне вторгнення Росії завершення процедур було відкладено, адже виникло безліч нагальних завдань. Кілька тижнів тому ми агенцію офіційно зареєстрували, і зараз почнеться розгортання її роботи. Тобто це модель НАТО, яку ми поширимо на нашу практику, щоб процес закупівель більш прозорим та ефективним”, — заявив він сайту lb.ua 28 липня.

Також він зазначив, що налагодженням комунікації з NSPA, протоколів та “прозорою, зрозумілою, транспарентною” системи закупівель у перевірених Альянсом постачальників займається його заступник Денис Шарапов, призначений на посаду у квітні 2022 р. А оскільки Шарапов відомий як давній партнер Єрмака, то Резніков наголосив, що це його особисте кадрове рішення. (Втім, хіба він міг би зізнатися, що це не так? І хіба залишив би Єрмак без контролю таку структуру?)

“Моя — міністра — відповідальність, щоб у мене в міністерстві не було корупції. Відповідно, я зробив пропозицію людині, я створюю агенцію, яка працюватиме за натовськими стандартами, щоб виключити будь-які “хитрі” схеми. Тому розмовляти ми будемо тільки після того, як пройдемо якийсь шлях, і тоді, якщо буде висунуто якісь звинувачення, це буде моя політична за це відповідальність та юридична — того, хто буде до цього залучений”, — заявив Резніков.

З того часу минуло майже десять місяців і, як з’ясувало вищезгадане розслідування “Української правди”, Міноборони вже довелося висунути два позови до держпідприємства “Агенція оборонних закупівель” на загальну суму 131,5 млн грн за невиконані контракти. Директором підприємства з 19 серпня є Володимир Пікузо. До цього він із лютого 2020 р. очолював держпідприємство “Безпека” (у сфері управління Мінстратегпрому), яке має займатися модернізацією заводів, які виробляють зброю. “Як свідчить внутрішній аудит Мінстратегпрому, крім того, що підприємство не виконувало фінансового плану, там були допущені і певні корупційні порушення“, — повідомляв сайт Цензор.нет.

Днями, 23 травня, Резніков повідомив про новий успіх. За його словами, Кабмін ухвалив постанову, яка визначила Агенцію оборонних закупівель службою державного замовника Міністерства оборони. (Тобто, як можна зрозуміти, “Укрспецекспорт” та його доньки мають втратити цю функцію. Але текст постанови ще не опубліковано.)

“Агенція, яку ми створили у 2022 році, відокремлена від апарату міністерства, що дозволяє звести до мінімуму корупційні ризики. Це рішення робить оборонне відомство на крок ближче до імплементації стандартів та процедур НАТО, сприятиме ефективному використанню бюджетних коштів та скоротить терміни постачання товарів для потреб ЗСУ”, — наголосив Резніков.

Його заступник Шарапов уточнив, що наразі централізовану закупівлю товарів, робіт та послуг, призначених для виконання державних програм у сфері національної безпеки та оборони, забезпечуватиме єдина національна агенція. За його словами, воно в рамках передбачених коштів здійснюватиме закупівлі на підставі потреби, яку визначають ЗСУ. Наразі Міноборони залучає партнерів із Великобританії, Норвегії та NSPA для допомоги у розвитку механізмів роботи агенції та проведення оцінки відповідності його стандартам НАТО.

Можемо підбити підсумок: через 15 місяців великої війни ми досі не маємо нормальної системи закупівель озброєнь. Вона тільки ще створюється та обговорюється із західними партнерами.

Слава богу, що нам все дарують. Якби це проводилося через ту систему закупівель, яка є в Україні, то сумно уявити, що було б тоді.

Джерело

“” Читайте також: Уряд віддав 355 млрд грн бізнес-партнеру Єрмака та чиновникам з корупційний шлейфом

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE