Блокаду ОРДЛО можна назвати успішною суспільною подією, остаточні наслідки якої, щоправда, наразі спрогнозувати нелегко, але вже зараз очевидні деякі дуже серйозні наслідки цієї акції.
Про це на сторінках “Нового времени” розповідає дипломат Богдан Яременко.
1. Зупинено спроби уряду України без погодження у вигляді концепції чи доктрини, без схвалення громадськістю реалізувати своєрідний «придністровський» варіант врегулювання – реінтеграція без деокупації. Спроби уряду узаконити виплати заробітної плати та торгувати з тимчасово окупованими територіями (як і відмова ці території визнавати окупованими) саме і впроваджувала на практиці “придністровізацію”. Звичайно, це не кінець відповідним спробам, але тепер реалізовувати їх буде щораз складніше.
2. Викрито наявність змови частини української влади при посередництві олігархів (щонайменше одного олігарха – Рината Ахметова) з окупантами в ОРДЛО.
3. Інформаційна кампанія в ОРДЛО щодо “блокади України” може свідчити, що змова української влади з окупантами не лише викрита, але і значною мірою зламана. Через неспроможність української сторони змови виконувати взяті на себе зобов’язання перед окупантами в частині організації різного роду фінансово-економічних «обмінів» російські найманці заговорили про націоналізацію, зустрічну блокаду, захоплюють об’єкти, що належать Ринату Ахметову. Можна припустити, що дії Росії щодо визнання документів так званих ЛНР та ДНР також є кроком у відповідь на нездатність української влади підтримувати змову.
4. Прискорилось формування громадської підтримки ідеї максимального відсторонення від тимчасово окупованих районів без відмови від них і без наміру вести якісь торги щодо майбутнього статусу тимчасово окупованих територій з окупантом. Майбутній владі буде легше. Думаю, що цей підхід гарантуватиме серйозну електоральну підтримку (якщо не перемогу) на майбутніх виборах.
5. Серйозно змінено роль Рината Ахметова у внутрішній політиці. Тепер він повинен або виступити проти нинішньої влади, через її неспроможність захистити його схеми взаємодії з окупованими територіями, або не менш рішуче виступити проти організаторів відчуження його майна в ОРДЛО (якщо такі спроби реальні, а не вдавані).
6. Розконсервовані усі олігархічні інформаційні “консерви”.
Уже навіть цього достатньо, щоб назвати блокаду ОРДЛО успішною суспільною подією, остаточні наслідки якої, щоправда, наразі спрогнозувати нелегко.
