Нещодавно Сергій Надал «розміняв» сьомий рік на посаді міського голови Тернополя. Попри шестирічний досвід у кріслі на вул. Листопадовій, зараз міський очільник почав робити суттєві помилки, через які не лише втрачає рейтинг, а й може достроково позбутися мандата з “солодким” додатком – “мер”.
Про це пише тернопільське видання ltdaily.info. Редакція “Політерно” не змогла пройти повз цієї доволі коректної, за своїм змістом і правдивістю, аналітики.
Як приклад, справедливо помічає видання, один із найяскравіших гвіздків у репутацію Сергія Віталійовича – котельні на альтернативному паливі (торфі), які влада зараз активно намагається впровадити у Тернополі.
За патріотичними намірами мера позбавити краян від російського газу, як виявилося, захований його особистий бізнес-інтерес.
Уже не секрет, що одним із засновників фірми ТОВ «Тернопільтепло», яка фінансує торф’яні котельні у Файному, є Богдан Вербовий – рідний брат дружини Сергія Надала – Олени (у дівоцтві – Вербова Олена Богданівна).
Родич вклав до статутного фонду фірми 1 мільйон гривень, а нещодавно навіть став щасливим власником LAND ROVERа “RANGE ROVER EVOQUE” 2015 року випуску.
Однак, навіть не родинні зв’язки мера стали підставою до обурення збоку тернополян. Налякав людей екологічний аспект такого новаторства. Адже, котельні розміщені поруч з житловими будинками, школами, та садочками. А шум та сморід від запропонованих котелень, далеко не приємні бонуси. Тим паче, що аналогічний проект у Фастові, що був профінансований тими ж інвесторами, “прикрили” на старті і зараз він не діє.
Норовлива рада
Та, можливо, тернополяни ніколи і не дізналися б, про “оборудки” місцевого керманича, якби не відсутність за його спиною твердого народного тилу.
Не секрет, що зараз найбільше клопотів меру приносять депутати міськради цього скликання. Здобути повагу збоку 42-ох депутатів мерії і відповідно зібрати тверду більшість, у вигляді бодай 22 голосів, Надалу так і не вдалося.
Тому підготовка до кожної сесії супроводжується рядом кулуарних домовленостей, яких навіть не завжди дотримуються під час голосування. З останнього та найбільш гучного – це прийняття змін до Генерального плану міста. Очевидно, якби мер міста мав за спиною підтримку збоку депутатів, головну карту, зі змінами, уже б затвердили, навіть при наявності спротиву збоку громадського сектору. Зараз же меру доводиться “прогинатися” і погоджуватися на діалог, засідати в комісіях, щось обіцяти аби “схилити” народних обранців до бажаного для себе рішення. Така нестабільність, звісно, не лише втомлює фізично, а й спустошує фінансово…
Тому, поки мер займається пошуком консенсусу з депутатами, інші справи, які він контролював раніше особисто, полізли “боком”. Не виключено, що гучний скандал навколо торф’яних котелень – це тільки початок ланцюжка викривальних публікацій з мером у головній ролі…
