..Президент, вже вкотре, повторив, що розслідувати чергове вбивство в центрі Києва буде “справою честі” для силових структур.
Ні честі, ні справ саме у цих структур немає і в помині. Не кажучи вже про самого президента. Таке враження, що через три роки, після початку війни, ми в своїй країні, як і раніше, не одні.
А на фронті знову загинуло декілька наших хлопців. Вони буквально стоять там на нашій землі, а по них стріляють. А за їхніми спинами, в цей же самий час, торгують з тими, хто їх вбиває, а за їх спиною, країна кишить агентами тієї країни, що напала і вбиває. Силові органи нагадують мішок з блохами. Господи, що ще не відомо нашому російському ворогові, якщо він сам, в обнімку зі своїм українським побратимом по “справі честі”, вже давно здав країну самому собі?
Не зрозуміло тільки, навіщо продовжують гинути наші хлопці?
Парламент, який не працює – до речі, в середині квітня цей скотський двір знову йде на місячні канікули до середини травня – теж справляє враження путінської Ставки на Печерських Пагорбах.
Юрій Швець розповідав, що кагебешники, свого часу, вербували все, що ворушилося. Особливо любили вербуватися афганці та палестинці, які робили це цілими сім’ями. Так мені, чомусь здається, що наша Рада – це теж таке місце, де вербуються сім’ями.
Міністр Аваков для чогось фальсифікував біографію кілера, його радник Геращенко чогось поширює в ФБ цю вигадану біографію. Президентський політолог Березовець гне свою історію про те, як Семенченко прийняв і виплекав севастопольського кілера у себе в батальйоні.
Причому, біографію змолотили за 24 години після вбивства російського екс-депутата, але, коли брали в гвардію, яка повинна по ідеї захищати український народ від терористів, біографією навіть не поцікавилися.
На складах під Харковом рвонули склади з боєприпасами. Кажуть, в квітні перевірка повинна була бути. Ймовірно, треба було приховати недостачу. Продавали наліво своїм і “своїм”? Або тим “своїм”, що за лінією розмежування, віддавали безкоштовно? Нам американці, ще трохи, і Джавеліни начебто дадуть.
Довідка:
[spoiler]«Джавелін» чит. «Джевлін», від англ. Javelin – «метальний спис, дротик»; загальновійськовий індекс – FGM-148) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Призначений для ураження бронетехніки і низьколітаючих малошвидкісних цілей (вертольотів, БПЛА, а також гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку).
Є першим серійним ПТРК третього покоління. Прийнятий на озброєння в Армії США в 1996 році. Успішно застосовувався в ході війни в Іраку та в інших збройних конфліктах. Постачається на експорт.
[/spoiler]
Що на це сказати, так, щоб не образити зайвий раз наших силовиків з їх “справами честі”? Я чомусь впевнена, що через кілька днів Джавеліни вже будуть там, за цією самою лінією. Президентські торгові партнери все ж таки …
У той же час, президент Порошенко, урочисто присягався на священних книгах продати весь своєї бізнес, після невдалого закінчення бізнесу з терористами з ОРДЛО, вирішив придбати російський Сбербанк, причому зробив спробу об’єднати покупку банку з продажем свого Рошена в Росії. Вирішив зробити мах на мах. Йому, здається, показали дулю. Трагічний водевіль.
Український курячий король, мільярдер Косюк побудував собі палац на місці стародавнього скіфського поселення. Дмитро Гнап ось як це прокоментував: “Воно, це поселення пережило віки ворожок, нашестя на Україну. А перед Косюком не встояло. Бо королю курятини і палац треба королівський”.
Господи, як наша влада виглядає провінційно або, краще сказати, містечково …
Мені ось здається після всього цього, що, може, пора щось робити? Ні, ми, звичайно, живемо в період карколомної епохи, але може, не варто чекати “фіолетових променів”, про які свого часу оголосив Петлюра? У його наказі було сказано, що в ніч “на завтра”, командуванням петлюрівської армії проти більшовиків будуть пущені фіолетові промені, надані Петлюрі “другом вільної України”, французьким консулом Енно. Кияни залізли в підвали, а на наступний ранок місто було порожнім – Петлюри і дух прохолов. Зате ще через день, до Києва увійшли Богунський і Таращінській полки Червоної Армії.
Так і зараз, поки ми дурієм від скандальних новин і вбивств, поки сліпо віримо в те, що покійний екс-депутат був головним свідком у справі, якої немає, поки у нас в країні, президент, якої намагається у всіх на очах, купити російський банк, буде говорити про “справу честі”, ми цілком можемо пропустити тихий ранок напередодні повного захоплення.
Чи не пропустити б, як писав Паустовський, “повну зміну декорацій” …
